Постанова

від 11.07.2017 по справі 908/3328/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017 справа № 908/3328/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: ОСОБА_4, довіреність б/н від 30.12.2016р. ОСОБА_5, керівник ОСОБА_6, довіреність №5 від 01.06.2017р. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами , м.Київ в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 Корпорейшн , м.Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2017р. (повний текст підписано 19.04.2017р.) у справі№ 908/3328/16 (суддя Смірнов О.Г.), судді Проскуряков К.В., Носівець В.В.) за позовомПриватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами , м.Київ в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 Корпорейшн , м.Київ до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПриватного підприємства Лєта , м.Запоріжжя Приватної фірми Рамзі , м.Запоріжжя простягнення 14500,00грн . В С Т А Н О В И В:

Приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами , м.Київ в інтересах позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 Корпорейшн , м.Київ звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства Лєта , м.Запоріжжя про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав - використання без дозволу об'єкта правового захисту музичного твору « Sorpresa» в розмірі 14500,00грн.

Ухвалою господарського суду від 31.01.2017р. на підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватну фірму Рамзі , м.Запоріжжя.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем надана заява в порядку приписів ст.22 ГПК України, за змістом якої останній звертає увагу суду на положення п.51.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» , в якій зазначено, що у визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлений на час прийняття судом відповідного рішення. З урахуванням наведеного правила та норм Закону України «Про Державний бюджет на 2017р.» позивач вказує, що заявлений в позові розмір компенсації має розраховуватись з розміру мінімальної заробітної плати, який діє на дату винесення рішення, і відповідно складає 32000,00грн. Дослідивши зміст поданої заяви, суд дійшов висновку, що вона не є збільшенням розміру позовних вимог, оскільки у вказаній заяві позивач фактично не просить стягнути з відповідача компенсацію в сумі 32000,00грн., а лише звертає увагу на положення п.51.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. щодо правил визначення розміру компенсації з урахуванням застосування норм Закону України «Про Державний бюджет на 2017р» .

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.04.2017р. (повний текст підписано 19.04.2017р.) у справі №908/3328/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» , звертаючись до суду з позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_7 Корпорейшн» , не довела наявність права на здійснення фіксації факту використання об'єктів авторського права - спірного твору « Sorpresa» шляхом складання акта фіксації №15/03/2016 від 12.03.2016р., оскільки складання зазначеного акту було здійснене з порушенням умов п.7.2 договору №01/04/15-1 від 01.04.2015р., а саме без отримання попередньої згоди Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_7 Корпорейшн» . Крім того, судом першої інстанції зазначено, що Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в обґрунтування власних повноважень для захисту прав видавника посилається на п.3.2.7 договору №01/04/15-1 від 01.04.2015р., який в договорі відсутній.

Приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами не погодилася з прийнятим рішенням та звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача компенсацію за порушення майнових авторських прав - використання без дозволу об'єкта правового захисту музичного твору « Sorpresa» в розмірі 32000,00грн.

В обґрунтування скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, а викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи.

За твердженнями апелянта, під час прийняття рішення судом першої інстанції не враховано, що заявлений в позові спосіб захисту порушеного права - виплата компенсації - є окремим способом захисту, правила застосування якого передбачені в постанові пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. Для задоволення вимог про виплату компенсації, на думку скаржника, достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний.

Заявник апеляційної скарги також зазначає, що надані Приватною організацією Організація колективного управління авторськими та суміжними правами докази у справі (акт фіксації; фіскальний чек; відеозапис) є допустимими, оскільки право на збір таких доказів прямо встановлено нормами законодавства (ст.14, 54, 19, 55 Конституції України, ч.1 ст.5 та п.4 ст.21 Закону України Про інформацію , ст.47-49 Закону України Про авторське право і суміжні права , п.6 розділу 2 додатку до постанови Кабінету міністрів України №71 від 18.01.2003р.) і, відповідно, помилково не прийняті судом.

Разом з іншим, на підтвердження своєї позиції скаржник наголошує, що станом на момент проведення контрольних прослуховувань і виявлення факту порушення, позивач мав виключні майнові авторські права щодо зазначених музичних творів, підтвердив це діючими угодами, а тому Приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами мала права управляти ними також на підставі діючої угоди із позивачем, у зв'язку з чим правомірно звернулася до суду за захистом порушених прав.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. (головуючий Зубченко І.В., судді Марченко О.А., Чернота Л.Ф.) у справі №908/3328/16 було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 13.06.2017р.

На поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Лєта» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянуто та долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Марченко О.А. на дату слухання справи, на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни сформовано наступний склад колегії: головуючий Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Відповідно до п.9-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений ст.102 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги.

Представник Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами у судовому засіданні 13.06.2017р. підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Крім того, заявив клопотання про відкладення розгляду справи та про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції. Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

У зв'язку з неявкою третьої особи, задоволенням клопотання Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання в режимі відео конференції, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність відкладення судового засідання апеляційної інстанції в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, на 11.07.2017р.

Через канцелярію суду від заявника апеляційної скарги надійшли письмові пояснення, які прийняті судовою колегією до уваги та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.07.2017р., яке проводилося в режимі відеоконференції, представники Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами просили скасувати рішення господарського суду Запорізької області та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник третьої особи в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, пояснень по суті спору не надав.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги належне повідомлення третьої особи про час і місце судового засідання, а також відсутність пояснень останньої з приводу поважності причин неявки, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника Приватної фірми Рамзі .

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів відеофіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, письмові пояснення щодо апеляційної скарги, заслухавши представників Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами та Приватного підприємства Лєта , перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (далі - Організація) є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства науки і освіти України свідоцтвом про облік організації колективного управління №18/2011 від 24.01.2011р. та статутом, затвердженим засіданням Наглядової ради, протоколом №12 від 13.02.2015р.

01.04.2015р. між Організацією та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 Корпорейшн (далі - видавник) було укладено договір №01/04/15-1 про управління майновими авторськими правами.

До договору сторонами підписано додаткову угоду №1 від 22.12.2015р. та додаткову угоду №4 від 16.11.2016р.

Умовами договору передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори (далі - об'єкти авторського права), які належать видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору (п.2.1).

Пунктом 2.2 передбачено, що надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення Організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату.

Організація не використовує будь-яким способом об'єкти авторського права, права на управління якими передаються видавником за цим договором (п.2.3).

Згідно з п.2.4 Організація здійснює колективне управління відповідно до договору на території України (далі - територія).

За умовами пункту 3.1 договору, видавник зобов'язується декларувати свої майнові права на об'єкти авторського права згідно з правилами, встановленими Організацією відповідно до положень Статуту (далі - «Правила декларування» ).

Відповідно до п.7.1 розділу 7 договору Повноваження на судовий захист прав видавника , Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав видавника на об'єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим договором.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015р. Після закінчення терміну дії договору сторони можуть продовжити термін його дії шляхом підписання додаткової угоди (п.10.1).

На виконання приписів зазначеного пункту договору, сторонами додатковою угодою №1 від 22.12.2015р. та додатковою угодою №4 від 16.11.2016р. було продовженого строк дії договору до 31.12.2016р. та до 31.12.2017р. відповідно.

Згідно зі змістом Декларації №9 музичних творів від 20.05.2015р. до договору №01/04/15-1 від 01.04.2015р. про управління майновими авторськими правами, видавник передав в управління Організації твір Sorpresa (виконавець - Paper man).

20.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 Корпорейшн (далі - ліцензіат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саунд Еволюшн» (далі - ліцензіар) було укладено ліцензійний договір №20/05/15.

Ліцензіар з моменту підписання відповідного додатку до договору надає за винагороду на строк і на території, а ліцензіат набуває на умовах виключної та/або невиключної ліцензії (умови конкретизуються сторонами у відповідних додатках до договору відносно кожного із зазначених в п.1.3 цього договору способів використання) права на використання творів, відеокліпів, фонограм та виконань, перелік яких затверджується сторонами у додатку до договору, та зобов'язується виплачувати ліцензіару винагороду (далі - роялті) (п.2.1 договору).

Ліцензіар також надає ліцензіату право на умовах виключної ліцензії збирати винагороду за використання творів, відеокліпів, фонограм та виконань третіми особами, починаючи з моменту опублікування таких творів, відеокліпів, фонограм та виконань на відповідній території (п.2.3).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що ліцензіар також надає ліцензіату право на умовах виключної ліцензії перешкоджати неправомірному використанню творів, відеокліпів, фонограм та виконань, в тому числі забороняти третім особам використання творів, відеокліпів, фонограм та виконань в цілому або будь-яких їх окремих частин, фрагментів способами, передбаченими п.1.3 договору в межах строку та на території.

При цьому, згідно п.1.8 договору №20/05/15 під «строком» сторони розуміють період часу, на який надаються права. Даний строк починається з дати передачі прав та триває протягом строку дії даного договору, якщо інший строк не вказаний у відповідних додатках до даного договору.

Згідно з п.1.9 під «територією» сторони розуміють територію використання прав - Україна.

Відповідно до п.3.1 договору №20/05/15, права на використання творів, відеокліпів, фонограм та виконань надаються ліцензіату з моменту підписання відповідних додатків.

За умовами п.7.1 договору №20/05/15, даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, зазначеної на початку даного договору, та діє до 31.12.2015р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. При цьому, якщо за місяць до спливу строку дії даного договору, жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення, договір вважається автоматично пролонгованим кожний раз на 1 (один) календарний рік.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні письмові повідомлення сторін договору №20/05/15 про припинення його дії, умови вказаного договору є дійсними і на момент розгляду спору судом першої інстанції.

Як вбачається з додатку №2 від 20.05.2015р. до ліцензійного договору №20/05/15 від 20.05.2015р., ліцензіар передав ліцензіату право на використання творів, відеокліпів, фонограм та виконань на умовах виключної ліцензії, включаючи право передачі третім особам в межах строку та території згідно переліку, зокрема твір Sorpresa (виконавець - Paper man).

За умовами п.2.1 додатка №2 до договору №20/05/15, ліцензіар надає ліцензіату право на умовах виключної ліцензії використовувати, дозволяти або перешкоджати неправомірному використанню творів, відеокліпів, фонограм, в тому числі забороняти третім особам використовувати твори, відеокліпи, фонограми, в цілому або будь-яких його окремих частин, фрагментів способами, передбаченими п.1.3 договору в межах строку та на території.

Предметом спору є стягнення з Приватного підприємства Лєта компенсації за порушення майнових авторських прав - використання без дозволу об'єкта правового захисту музичного твору « Sorpresa» .

На підтвердження факту порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права - позивача останнім до позовної заяви додано:

- акт фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань №15/03/2016 від 13.03.2016р., складений уповноваженим представником Організації. Відповідно до зазначеного акту в приміщенні закладу паб «Порт Рояль» за адресою: м.Запоріжжя, пр-т.Соборний (Леніна), 153, в якому господарську діяльність здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Лєта» , вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори за допомогою колонок для фонового озвучення приміщення закладу і наявної в закладі побутової аудіотехніки, серед яких твір під назвою « Sorpresa» , суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є позивач;

- відеозапис фіксації використанння спірного музичного твору за допомогою технічних засобів до акту №15/03/2016 від 13.03.2016р.;

- розрахункові документи - фіскальні чеки №1 від 12.03.2016р. та №2 від 12.03.2016р., згідно з якими у наведеному закладі здійснює господарську діяльність саме відповідач.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно приписів статті 440 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч.3 ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» №3792-ХІІ від 23.12.1993р. (далі - Закон), майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

За змістом статті 1 Закону, виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Частиною 3 статті 15 Закону передбачено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Статтею 1 Закону визначено наступні поняття:

публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;

публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Відповідно до пункту 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Право на використання твору, за змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону, належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (відповідно до договору або закону). Використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Пунктом 3 ст.426 ЦК України передбачено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим п. а ст.50 Закону.

Згідно зі ст.52 Закону при порушенні будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст.50 цього Закону, суб'єкти авторського права (і відповідно особи, які представляють їх інтереси) мають право подавати позови про виплату компенсації, а суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. В абз.9 ч.2 ст.52 Закону зазначено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пп. г п.2 ст.52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що кожен факт протиправного використання об'єктів авторського права та/або суміжних прав має бути доведений та підтверджений належними та допустимими доказами.

Факт порушення з боку відповідача майнових прав суб'єкта авторського права - позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_7 Корпорейшн» ) Приватна організація «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» підтверджує доданою до позовної заяви копією акту фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань №15/03/2016 від 13.03.2016р. Зазначений акт складений уповноваженим представником організації - ОСОБА_8 (а.с.28).

Втім, в матеріалах справи наявна також копія акту фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань №15/03/2016 від 12.03.2016р., складеного уповноваженим представником організації - ОСОБА_8 (а.с.98).

Як вбачається зі змісту рішення та не спростовано учасниками судового процесу, в господарському суді Запорізької області було оглянуто саме оригінал акта №15/03/2016 від 12.03.2016р. і зазначено, що зміст актів №15/03/2016 від 12.03.2016р. та №15/03/2016 від 13.03.2016р. збігається.

За змістом зазначеного акту в приміщенні закладу харчування (торгівлі, ТРЦ) за адресою: м.Запоріжжя, просп.Соборний (Леніна), б.153, в якому господарську діяльність здійснює Приватне підприємство «Лєта» , код ЄДРПОУ 30431171, що встановлено на підставі фіскального чеку ФН-0829006750 від 12.03.2016р. час 17:11 шляхом відеозапису за допомогою відеокамери Sony, model DSR-DVD405E №173531 оптичного диску VDEX DVD- R- 4х MAD6ASTF 08181064 - D2 в період часу з 17:26 до 18:10 зафіксований факт публічного виконання музичних творів, в тому числі твору « Sorpresa» виконавця Paper Man. Крім того, в акті зазначено, що фіксація джерела звуку даного запису починається з 17 год. 49 хвил. (23 хвил. цього запису) або ще з 17 год. 37 хвил. (14 хвил. цього запису) у присутності представника паб «Порт Рояль» , який відмовився представлятися.

Акт №15/03/2016 складений в односторонньому порядку та підписаний представником Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» - ОСОБА_8 на підставі доручення Організації №7257 від 24.11.2015р. В акті разом з іншим зазначено, що представник закладу відмовився від отримання та підпису цього примірника даного акту.

Абзацем 2 ч.1 ст.48 Закону визначено, що організації колективного управління діють на основі статутів, що затверджуються в установленому порядку, і в межах повноважень, одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі (ч.3 ст.48 Закону).

З огляду на наведені положення, Організація реалізує отримані від суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав повноваження у відповідності з умовами договору №01/04/15-1 про управління майновими авторськими правами від 01.04.2015р.

Як зазначалося раніше, пунктом 2.1 зазначеного договору передбачено, що Організація отримала від видавника повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, які належать видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору.

Пунктом 4.1 договору №01/04/15-1 сторони узгодили, що Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами видавника, зокрема на вид використання об'єктів авторського права - «Публічне використання» , яке в тому числі передбачає (підпункт «а» ) публічне виконання творів як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців, так і за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів, у місцях здійснення господарської діяльності, а саме підприємства торгівлі та послуг, заклади громадського харчування.

Повноваження на судовий захист прав видавника сторони визначили в розділі 7 договору (п.7.1-7.3). Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав видавника на об'єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим договором. Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації, але за умови отримання попередньої згоди видавника на такі дії. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання після отримання згоди видавника, має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.

На підставі аналізу зазначених пунктів договору, судова колегія дійшла висновку, що право Організації на вжиття будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав видавника, у тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації поставлене у залежність від отримання попередньої згоди видавника на такі дії.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів отримання Організацією попередньої згоди Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_7 Корпорейшн» на здійснення фіксації факту використання об'єкту авторського права шляхом складання акта фіксації №15/03/2016 та відеозапису використання спірного музичного твору за допомогою технічних засобів.

З огляду на викладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» не довела наявність права на здійснення фіксації факту використання об'єкта авторського права - спірного твору « Sorpresa» шляхом складання акта фіксації №15/03/2016 та відеозапису використання спірного музичного твору за допомогою технічних засобів, оскільки зазначеніі дії були здійснені Організацією з порушенням умов п.7.2 договору №01/04/15-1 від 01.04.2015р.

Судовою колегією не приймаються посилання апелянта на укладення сторонами додаткової угоди №4 від 16.11.2016р. до договору №01/04/15-1 як на доказ відсутності обов'язку отримання Організацією попередньої згоди видавника на здійснення фіксації факту використання об'єктів авторського права шляхом складання акта фіксації з огляду на наступне.

Дійсно, згідно умов додаткової угоди №4 від 16.11.2016р. сторони погодили викласти п.7.2 та 7.3 договору в новій редакції: 7.2. Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації. Відповідно до чинного в Україні законодавства вчинення таких дій не потребує отримання додаткових дозволів чи погоджень видавника. При цьому Організація має проінформувати видавника про здійснення таких дій. ; 7.3. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.

При цьому умовою зазначеної додаткової угоди передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання. Тобто, на момент складання акту контрольного прослуховування №15/03/2016, яким обґрунтовані позовні вимоги, діяли умови п.7.2, 7.3 договору в первісній редакції укладення договору.

У судовому засіданні 11.07.2017р. представником Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» наданий лист Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 Корпорейшн (вихідний номер та дата відсутні; вхідний №1141 від 10.07.2017р.), за змістом якого з дати укладення договору №01/04/15-1, а саме з 01.04.2015р., Організації надана згода видавника на вжиття будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації. Крім того, з дати укладення названого договору Організації надана згода на пред'явлення заяв, судових позовів з метою захисту виявлених порушень та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.

Разом з тим, враховуючи приписи ст.101 ГПК України, посилання апелянта на зазначений лист судовою колегією не приймаються з огляду на створення його вже після прийняття оскаржуваного рішення. При цьому колегія суддів зазначає, що наведений лист не може змінювати умови укладеного між сторонами договору.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, за змістом позовної заяви Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в обґрунтування власних повноважень для захисту прав видавника посилається на п.3.2.7 договору №01/04/15-1 від 01.04.2015р., який в цьому договорі відсутній.

Відповідно до вимог ст.32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з нормами ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» не довела наявність права на здійснення фіксації факту використання спірного твору « Sorpresa» шляхом складання акта фіксації та відеозапису використання спірного музичного твору за допомогою технічних засобів, а розрахункові документи (фіскальні чеки) не свідчать про порушення майнових авторських прав, господарський суд Запорізької області правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2017р. (повний текст підписано 19.04.2017р.) по справі №908/3328/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами , м.Київ в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 Корпорейшн , м.Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2017р. (повний текст підписано 19.04.2017р.) по справі №908/3328/16 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2017р. (повний текст підписано 19.04.2017р.) по справі №908/3328/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 8 примірників: 3 - позивачу; 1 - відповідачу; 1-третій особі; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСЗО