Ухвала

від 14.07.2017 по справі 5015/3282/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

14.07.17 Справа № 5015/3282/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддів Данко Л.С.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТрастТер» (далі - ПП «ТрастТер» ) № 260417/1 від 26.04.2017р. (вх. № 01-05/3270/17 від 11.07.2017р.)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.04.2014р.

у справі № 5015/3282/11 (суддя Фартушок Т.Б.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (далі - АТ «Брокбізнесбанк» ) в особі Львівської філії АТ «Брокбізнесбанк»

до відповідача: ПП «ТрастТер»

про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.04.2014р. у справі №5015/3282/11 (суддя Фартушок Т.Б.) зупинено провадження у справі до розгляду апеляційної скарги ПП «ТрастТер» на ухвалу Господарського Львівської області від 07.12.2012р. по справі №5015/3282/11 про зупинення провадження у справі та повернення справи до Господарського суду Львівської області.

28.03.2017р. до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ПП «ТрастТер» № 210217/1 від 21.02.2017р. (вх. № 01-05/1477/17 від 28.03.2017р.) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.04.2014р. у справі № 5015/3282/11.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2017р. у справі №5015/3282/11 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ПП «ТрастТер» № 210217/1 від 21.02.2017р. (вх. № 01-05/1477/17 від 28.03.2017р.) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.04.2014р.

11.07.2017р. до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ПП «ТрастТер» № 260417/1 від 26.04.2017р. (вх. № 01-05/3270/17 від 11.07.2017р.) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.04.2014р. у справі № 5015/3282/11, в якій скаржник просить поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги, звільнити від сплати судового збору та скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2014р., яка набрала законної сили, відмовлено ПП «ТрастТер» у задоволенні клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.04.2014р. у справі №5015/3282/11, апеляційну скаргу повернуто скаржнику (а.с.113-115, т.3).

Відповідно до абз. 1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) (надалі - постанова пленуму №7) питання про прийняття або повернення апеляційної скарги, відмову в її прийнятті тощо вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.

Приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено порядку повторного звернення з апеляційною скаргою у разі відхилення клопотання про відновлення пропущеного строку.

Згідно п. 5 постанови пленуму № 7, якщо апеляційну скаргу подано повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК у разі коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що скаржник не вперше звертається з апеляційними скаргами на цю ж ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.04.2014р. не дотримуючись вимог процесуального законодавства, зокрема ст. ст. 93, 94 ГПК України.

Так, ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2014р., від 01.08.2014р., від 29.09.2014р., від 31.10.2014р., від 12.12.2014р., від 16.01.2015р., від 18.03.2015р., від 25.06.2015р., від 17.08.2015р., від 10.02.2016р. було повернуто апеляційні скарги ПП «ТрастТер» .

Крім того, ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2015р., від 30.03.2016р., від 04.05.2016р., від 23.06.2016р., від 19.08.2016р., від 17.11.2016р., від 22.12.2016р., від 10.02.2017р., 28.03.2017р. відмовлено у прийнятті апеляційних скарг.

Відповідні дії скаржника розцінюються судом апеляційної інстанції, як такі, що скеровані на затягування розгляду справи по суті, а, отже, й такими, що підпадають під визначення ст. 13 Цивільного кодексу України "зловживання правом".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд зазначає, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обгрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. рішення Суду у справі Пелевін проти України, no. 24402/02, від 20.05.2010).

42. Суд повторює, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania), №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

43. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

48. Тому Суд вважає, що скасування судового рішення від 5 квітня 2000 року було невиправданим, а тому мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. (Справа Желтяков проти України (заява № 4994/04), рішення набуло статусу остаточного від 9 вересня 2011 року, (п.п. 42, 43, 48).

Крім того, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, вважає, що відповідна практика ПП "ТрастТер" спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та є порушенням статті 6 Конвенції, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не визнається абсолютним, оскільки можуть існувати правомірні обмеження: справа ОСОБА_2 проти України № 49069/11 від 30.05.2013 р., справа Плахтєєв та Плахтєєва проти України № 20347/03 віж 12.03.2009 р., справа Мала проти України №4436/07 від 03.07.2014 р., справа Стебицький і Комфорт проти України № 10687/02 від 03.02.2011р., справа Мусієнко проти України, № 26976/06 від 20.01.2011 р., справа Шульги проти України, № 16652/04 від 02.12.2010 р.

Керуючись ст.ст. 91, 98, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ПП «ТрастТер» у прийнятті апеляційної скарги № 260417/1 від 26.04.2017р. (вх. № 01-05/3270/17 від 11.07.2017р.) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.04.2014р. у справі №5015/3282/11.

2. Повернути апеляційну скаргу ПП «ТрастТер» № 260417/1 від 26.04.2017р. (вх. № 01-05/3270/17 від 11.07.2017р.) з додатком всього на 3 арк.

3. Долучити до матеріалів справи копію апеляційної скарги ПП «ТрастТер» №260417/1 від 26.04.2017р. (вх. № 01-05/3270/17 від 11.07.2017р.) з додатком.

4. Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Данко Л.С.

ОСОБА_1