Постанова

від 13.07.2017 по справі 915/712/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2017 р.Справа № 915/712/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ТОВ Перлина Чорномор'я Від Компанії Лардіана Компані Лімітед Від ОСОБА_1 спільного підприємства ТОВ Жемчужина Від ТОВ Фірма Дісконт Керівник ОСОБА_1 спільного підприємства ТОВ Жемчужина ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6, довіреність № 10, дата видачі: 15.03.17 ОСОБА_6, довіреність № 11, дата видачі: 12.03.17 ОСОБА_7, довіреність № б/н, дата видачі : 01.01.17 ОСОБА_8, довіреність № б/н, дата видачі: 13.01.17 ОСОБА_9, посвідчення № 000447, дата видачі: 20.02.03 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 спільного підприємства ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина на рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2017р. у справі№ 915/712/16 за позовом ОСОБА_1 спільного підприємства ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина до відповідача треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача:Приватного підприємства Бриз-Юг 1)ОСОБА_11 підприємство Вібропрібор 2)ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Фірма Дісконт треті особи, які не

заявляють самостійних

вимог на предмет спору

на боці відповідача: 1)ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Перлина

Чорномор'я

2)Компанія Лардіана Компані Лімітед

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого

майна бази відпочинку Жемчужина , яка складається з двох

спальних корпусів, позначених в технічному паспорті літерою

А і А' ; столової, позначеною літерою Б ; овочевого

сховища - складів за літерою В і Г ; кафе Ветерок -

відео зал, позначений літерою Д ; вбиральні, літерою Ж ;

душових, літерою Е ; електричного котла та розташована в

зоні відпочинку Коблево Березанського району

Миколаївської області по вул.Морська, 155, 155-а, укладений

23 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 спільним

підприємством Жемчужина та ПП Бриз-Юг

ВСТАНОВИВ:

30.06.2016р. позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна бази відпочинку Жемчужина , яка складається з двох спальних корпусів, позначених в технічному паспорті літерою А і А' ; столової, позначеною літерою Б ; овочевого сховища - складів за літерою В і Г ; кафе Ветерок - відео зал, позначений літерою Д ; вбиральні, літерою Ж ; душових, літерою Е ; електричного котла та розташована в зоні відпочинку Коблево Березанського району Миколаївської області по вул.Морська, 155, 155-а, укладений 23.10.2006р. між ОСОБА_1 спільним підприємством ТОВ Жемчужина та ПП Бриз-Юг .

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.03.2017р. по справі № 915/712/16 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.03.2017р. Українсько-Молдавське спільне підприємство ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина подало апеляційну скаргу, відповідно до якої скаржник просить перевірити законність та обґрунтованість рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2017року у справі № 915/712/16 у повному обсязі та скасувати його і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме:

- суд першої інстанції вказує, що позивачем не надано доказів, які унеможливлювали б або істотно утруднювали своєчасне подання ним відповідного позову як у 2006 році, так і у 2012році, тому не є поважними для поновлення строку позовної давності;

- позивач 22.10.2009року (до закінчення строку позовної давності) звернувся до суду з позовом про визнання оскаржуваного договору недійсним (справа № 18/194/09), яка судом замість двох місяців розглядалась півтора роки;

- постанова Одеського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 14.02.2012року про скасування незаконного запису про припинення ПП Бриз-Юг , а в реєстр запис було внесено тільки влітку 2012року;

- остаточно спір про припинення відповідача було розглянуто Миколаївським окружним адміністративним судом 11.08.2014р.; саме рішення про скасування рішення по справі № 8/190/08 про припинення відповідача було скасовано 20.05.2014року Вищим адміністративним судом України;

- фактично обставини, які перешкоджали та могли бути перепоною для звернення позивача з заявою про визнання договору від 23.10.2006року недійсним минули у 2014 році, а тому повторно звернутися раніше теоретично позивач не міг, адже поки не було рішення про скасування рішення по справі № 8/190/08 позивач не мав можливості захистити свої права;

- починаючи з 2012 року господарськими судами розглядалася справа за позовом ТОВ Фірма Дісконт № 5016/3073/2012(20/83) про визнання оскаржуваної угоди недійсною, і під час розгляду справи у 2016році було встановлено, що оскаржувана угода укладена з порушенням вимог закону;

- судом першої інстанції було встановлено, що права позивача порушені, але суд не зазначив причини того, чому не може бути застосовано ч. 5 ст. 267 ЦК України, так як пропущено строк позовної давності позивачем було з поважних причин (він постійно був вимушений доказувати, що його права порушені та відновлювати відповідача у реєстрі юридичних осіб та скасовувати рішення господарського суду, на підставі яких він був припинений).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.05.2017р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Разюк Г.П., Ярош А.І.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та справу призначено до розгляду на 07.06.2017р. о 14:00.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Разюк Г.П., Ярош А.І.) розгляд апеляційної скарги по справі № 915/712/16 відкладено на 26.06.2017р. об 11:00.

Розпорядженням керівника апарату суду № 542 від 23.06.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Разюк Г.П. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.06.2017р., сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Богатир К.В., судді: Жеков В.І., Ярош А.І.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2017р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Жекова В.І., Ярош А.І.) прийнято апеляційну скаргу до провадження з призначеним розглядом на 26.06.2017р. об 11:00.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2017р. розгляд апеляційної скарги по справі № 915/712/16 відкладено на 13.07.2017р. об 11:30.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, апеляційний господарський суд встановив наступне.

23.10.2006р. між УМСП ТОВ Жемчужина (продавець) та ПП Бриз-Юг (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі по тексту - Договір), за умовами якого продавець передає у власність (продає) покупця цілісний майновий комплекс - базу відпочинку Жемчужина , що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево, вул. Морська, 155, 155-а і який складається з двох спальних корпусів, позначених в технічному паспорті літерою А і А' ; столової - літ. Б ; овочевого сховища - складів літ. В і Г ; кафе Ветерок - відеозал - літ. Д ; вбиральні - літ. Ж ; душових - літ. Е та електричного котла.

Договір з боку УМСП ТОВ Жемчужина підписано його директором ОСОБА_9, діючим на підставі Статуту та Протоколу загальних зборів засновників від 23.10.2006 року; з боку ПП Бриз-Юг - директором ОСОБА_12, діючого на підставі статуту. Договір скріплено печатками юридичних осіб.

Відповідно до п. 1.3. Договору, майно належить Продавцю на праві власності, яке виникло у нього на підставі його статуту та установчого договору, зареєстрованих 13 грудня 2002 року Реєстраційно-ліцензійною палатою Миколаївського міськвиконкому за № 16362, ОСОБА_4 прийому-передачі майна, переданого учасниками в статутний фонд ОСОБА_1 спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Жемчужина від 03 січня 2003 року та додатків до нього.

Згідно пунктів 2.2., 4.1. Договору, Покупець сплачує Продавцю покупну ціну за майно шляхом перерахування на розрахунковий рахунок останнього грошові кошти. Оплата здійснюється двома частинами:

- 4900,00грн. - протягом 2-х банківських днів з часу підписання цього договору;

- 595100,00грн. - протягом 10 банківських днів з часу виникнення права власності на майно у Покупця.

Передача майна здійснюється шляхом підписання акту прийому-передачі.

23.10.2006р. між ОСОБА_1 спільним підприємством ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина та Приватним підприємством Бриз-Юг складено та підписано ОСОБА_4 прийому-передачі за договором купівлі-продажу від 23 жовтня 2006р., відповідно до якого ПП Бриз-Юг , в особі директора ОСОБА_12, прийняло, а Українсько-Молдавське спільне підприємство ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина , в особі директора ОСОБА_9, передало цілісний майновий комплекс - базу відпочинку Жемчужина , яка складається, в тому числі з: двох спальних корпусів, позначених в технічному паспорті літерою А і А' ; столової - літ. Б ; овочевого сховища - складів літ. В і Г ; кафе Ветерок - відеозал - літ. Д ; вбиральні - літ. Ж ; душових - літ. Е та електричного котла.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2016р. по справі № 5016/3073/2012(20/83) зазначено, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 року у справі № 5/452/06, що набрало законної сили, задоволено позов ПП Бриз-Юг до УМ СП ТОВ Жемчужина про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 23.10.2006року. Право власності на майно зареєстровано за ПП Бриз-Юг 29.11.2006року.

Також, в означеній постанові вказано, що 07.12.2006р. між ПП Бриз-Юг та ТОВ Перлина Чорномор'я укладено договір купівлі - продажу бази відпочинку Жемчужина і майно передано покупцю за актом приймання-передачі, а рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.12.2006року у справі № 5/536/06 за покупцем визнано право власності на вказане майно, 11.01.2007року базу відпочинку Жемчужина зареєстровано за ТОВ Перлина Чорномор'я . В подальшому ТОВ Перлина Чорномор'я відчужило вищевказане нерухоме майно Компанії Лардіана Компані Лімітед , про що укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу комплексу від 29.01.2011року та отримано ОСОБА_13 про право власності на нерухоме майно за № 982585 від 01.04.2011року, видане Коблевською сільською радою Березанського району Миколаївської області, а також проведено державну реєстрацію речових прав, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 29516497 від 01.04.2011 року, виданий Березанським БТІ Березанського району Миколаївської області. При цьому, назву бази відпочинку за рішенням виконавчого комітету Коблевської сільської ради № 82 від 08.09.2010 змінено з Жемчужина на Магнолія та присвоєно нову адресу: вул. Морська, 153/1 в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області.

В постанові Вищого господарського суду України по справі № 5016/3073/2012(20/83) від 16.03.2016р. також зазначено, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.04.2007 року у справі № 10/50/07 за позовом УМ СП ТОВ Жемчужина до ПП Бриз-Юг договір від 23.10.2006 року розірвано та визнано за УМ СП ТОВ Жемчужина право власності на цілісний майновий комплекс - базу відпочинку Жемчужина . В подальшому, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 року у справі № 10/50/07 рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2007 року в частині визнання договору розірваним залишено без змін, а в частині визнання за ТОВ Жемчужина права власності на цілісний майновий комплекс - базу відпочинку Жемчужина - скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Українсько-Молдавське спільне підприємство ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина звертаючись до суду з позовом зазначило, що не визнає та заперечує дійсність договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.10.2006 та вважає, що він має бути визнаний судом недійсним з наступних підстав.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, за приписами зазначеної статі є, зокрема, визнання правочину недійсним. Оспорюваними є правочини, які ЦК України не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійсними в судовому порядку на вимогу заінтересованої особи. За таких обставин, позивач, як заінтересована особа, заперечує дійсність правочину купівлі-продажу від 23.10.2006 на підставах ч. 1 ст. 215 і ч. 1, ч. 5 ст. 203 ЦК України. В преамбулі Договору зазначено, що підставою для його підписання та продажу бази відпочинку стало рішення загальних зборів учасників УМСП ТОВ Жемчужина від 23.10.2006року, яке оформлено відповідним протоколом. Відповідно до ч. 2 ст. 98 ЦК України, рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у ? голосів, якщо інше не встановлено законом. У зв'язку з тим, що майно, яке продавалося за оспорюваним договором, складало 95% вартості статутного фонду УМСП ТОВ Жемчужина , рішення про його продаж повинно було прийматися загальними зборами учасників УМСП ТОВ Жемчужина . Таке рішення начебто було прийнято на загальних зборах засновників 23.10.2006року та оформлено відповідним протоколом. Разом з тим, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2008року по справі № 9/375/08, рішення загальних зборів УМСП ТОВ Жемчужина , оформлене протоколом від 23.10.2006 про продаж приватному підприємству Бриз-Юг бази відпочинку , яка складається з двох спальних корпусів, позначених в технічному паспорті літерами А і А' ; їдальні - позначено літерою Б ; овочевого сховища - складів за літерою В і Г ; кафе Ветерок - відео зал, позначений літерою Д ; вбиральні - літера Ж ; душових - літера Е ; електричного котла, що розташована в зоні відпочинку Коблево , Березанського району, Миколаївської області по вул.Морська, 155, 155а , визнано недійсним . Таким чином, зміст оспорюваного договору не відповідає внутрішній волі УМСП ТОВ Жемчужина та вимогам ЦК України. Посилаючись на ст.ст. 91, 92, 202, 203, 215 ЦК України, зазначив, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу позивач не був наділений цивільною дієздатністю та його керівник перевищив свої повноваження. Вказаний договір був укладений з недодержанням вимог ст.203 ЦК України, а тому він є недійсним та таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

04.08.2016 від позивача на адресу господарського суду Миколаївської області надійшли письмові пояснення б/н від 04.08.2016 (т. 1, а.с. 60-62), в яких вказує, що виходячи з наданих доказів між сторонами було укладено оспорюваний договір з порушенням вимог чинного законодавства, який у подальшому було розірвано у судовому порядку. Згодом позивачу стали відомі ті обставини, що під час укладання договору купівлі - продажу від 23.10.2006року не було додержало вимог, які є необхідною умовою його чинності, встановлені ст. 203 ЦК України. Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі ст. 203 ЦК України бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

По-перше, статутний фонд УМСП ТОВ Жемчужина становить 566627,00 грн. відповідно до ч. 2 статуту товариства. Вартість бази відпочинку за договором купівлі-продажу від 23.10.2006р. становить 600000,00 грн., що явно більше 50% вартості майна товариства, а тому не залежно від повноважень директора має бути відповідне рішення загальних зборів про продаж майна. При цьому, відповідно до ст. 98 ЦК України, рішення про продаж майна товариства (відчуження майна товариства) на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, приймаються рішенням загальних зборів більшістю не менш як ? голосів.

По-друге відповідно до тексту договору директор укладав договір не самостійно, а виконував рішення загальних зборів товариства від 23.10.2006року, яке постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2008 у справі № 9/375/08 визнано недійсним, а тому директор діяв без належних повноважень.

По-третє, УМСП ТОВ Жемчужина взагалі не мало можливості укладати оспорюваний договір та передавати базу відпочинку з огляду на те, що право власності у продавця на базу відпочинку виникло на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 02.10.2006р. у справі № 9/590/06, яке набрало законної сили тільки 24.10.2006р. На сьогоднішній день зазначене рішення взагалі скасоване.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних правових наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно Статуту ОСОБА_1 спільного підприємства ТОВ Жемчужина , зареєстрованого 13.12.2002 Реєстраційно-ліцензійною палатою Миколаївського виконкому за №16363, засновниками вказаного товариства є: ТОВ Фірма Дісконт - 5 % у статутному фонді, що складає 28330 грн. та ДП Віброприбор - 95 % у статутному фонді, що складає 538297 грн. та яке передало до статутного фонду УМСП ТОВ Жемчужина базу відпочинку Жемчужина (т. 1, а.с. 7-13).

Відповідно до змісту п. 3.1. Статуту УМСП ТОВ Жемчужина вищим органом товариства виступають збори учасників товариства, які складаються з учасників товариства або їх призначених представників. Збори учасників уповноважені приймати рішення по всім питанням, що стосуються діяльності товариства, зокрема - встановлення порядку розподілу прибутків та покриття збитків.

Пунктом 5.2. Статуту товариства визначена виключна компетенції зборів учасників товариства, до якої належить, зокрема, передача будь якого питання виконавчому органу товариства.

Відповідно до п.п.5.2.6., 6.1. Статуту УМСП ТОВ Жемчужина , директор є виконавчим органом товариства, обирається зборами учасників, здійснює керівництво поточною діяльністю товариства в межах своїх повноважень, визначених установчими документами.

Пункт 6.3.1. Статуту УМСП ТОВ Жемчужина наділяє директора повноваженнями по складанню договорів або угод та наділяє його правами по їх виконанню, але ні у цьому пункті ні у іншому не зазначено, що директор має право самостійно їх укладати. Крім того, питання по відчуженню майна що становить більше 50% статуту товариства, мають право вирішувати тільки загальні збори товариства, що встановлено ст.98 ЦК України.

Постановою від 18.09.2008р., залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2009р., Одеський апеляційний господарський суд по справі № 9/375/08 за позовом ТОВ Фірма Дісконт до ОСОБА_1 спільного підприємства ТОВ Жемчужина , третя особа без самостійних вимог - ДП Віброприбор , визнав недійсним рішення загальних зборів УМСП ТОВ Жемчужина , оформлене протоколом від 23.10.2006року та дійшовши висновку про порушення УМСП ТОВ Жемчужина порядку скликання та проведення цих зборів.

Враховуючи викладене, при укладанні спірного договору купівлі-продажу від 23.10.2006 директор УМ СП ТОВ Жемчужина діяв з перевищенням повноважень, наданих йому Статутом та чинним законодавством України, що в силу приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Всі судові інстанції по справі № 5016/3073/2012(20/83) встановили порушення, допущені при укладенні договору купівлі-продажу від 23.10.2006 року, передбачені ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, якими встановлено обов'язок особи, що вчиняє правочин, мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Так, в постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2016р. по справі № 5016/3073/2012(20/83) зазначено, що враховуючи положення статуту УМСП ТОВ «Жемчужина» , директор УМ СП ТОВ «Жемчужина» , укладаючи договір купівлі-продажу бази відпочинку від 23.10.2006 р., діяв з перевищенням повноважень, а тому суди попередніх інстанцій правильно вказали про те, що спірним договором купівлі-продажу здійснено реалізацію майна товариства (в розмірі 600 000 грн.) без належного погодження зборами учасників, що, відповідно, є підставою визнання його недійсним. Відтак, суди першої й апеляційної інстанцій вірно вказали на порушення, допущені при укладенні договору, передбачені ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, якими встановлено обов"язок особи, що вчиняє правочин, мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Вищевказані обставини відповідно до ст. 35 ГПК України не підлягають повторному доказуванню при розгляді інших справ за участю тих же осіб або особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Окрім того, колегією суддів встановлено й інші порушення вимог закону при укладенні спірного договору.

Згідно статті 658 ЦК України право продажу товару , крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару . Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Обставини з питання наявності у продавця в особі УМ СП ТОВ Жемчужина права власності на предмет купівлі-продажу за спірним договором детально та повно досліджувалися Одеським апеляційним господарським судом по справі № 915/1596/15, постанова від 15.06.2017р. набула законної сили відповідно до ст. 105 ч. 3 ГПК України з дня її прийняття судом. Цією постановою апеляційний господарський суд вже встановив обставини щодо права власності на базу відпочинку, які в силу положень ст. 35 ГПК України не повинні доказуватися при розгляді даної справи, це саме обставини про наступне:

10.05.2001р. Березанською районною державною адміністрацією заводу «Віброприбор» на підставі розпорядження Березанської райдержадміністрації від 18.04.2001р. №101 видане ОСОБА_13 про право колективної власності на базу відпочинку «Жемчужина» , розташовану в зоні відпочинку в с.Коблеве, яка складається з двох основних та чотирьох підсобних будинків (будівель). Право колективної власності зареєстроване 10.05.2001р. (реєстр. №76 у книзі 25) Березанським БТІ. Відповідно до п. 2.1 Статуту УМСП ТОВ «Жемчужина» для забезпечення діяльності товариства створюється Статутний фонд за рахунок внесків учасників. Розмір Статутного фонду буде складати 566627грн. На момент реєстрації товариства кожен учасник формує свою частку майном повністю. Внесок учасника у Статутний фонд складає: ТОВ «Фірма «Дісконт» - 28330грн., що складає 5 % в Статутному фонді; ДП «Віброприбор» - 538297 грн., що складає 95 % в статутному фонді. Внесками учасників товариства можуть бути також будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами. Оцінка вартості внесків проводиться за згодою між учасниками. Конкретний перелік майна, який вноситься на момент реєстрації, а також його вартість вказується у відповідному акті, який підписується учасниками. Згідно із п.2.3 Статуту УМСП ТОВ «Жемчужина» всі внески, які внесені до статутного фонду у відповідності до цього статуту, будуть виключно власністю товариства. Відповідно до ОСОБА_4 прийому-передачі майна від 03.01.2003р. ДП «Віброприбор» та ТОВ «Дісконт» як засновники передали, а УМСП ТОВ «Жемчужина» прийняло в статутний фонд 566267грн., у тому числі 538297грн. - внесок ДП «Віброприбор» , 28330грн. - внесок ТОВ «Дісконт» . Відповідно до ОСОБА_4 розрахунку оціночної вартості видів основних фондів та нематеріальних активів ДП «Віброприбор» , що є додатком до ОСОБА_4 прийому-передачі майна в УМСП ТОВ «Жемчужина» , майно складається з: овочесховище, кафе «Ветерок» , столова, сп/корпус, сп/корпус, , туалет, душові, е/котел. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.10.2006р. по справі №9/590/06 визнано за УМСП ТОВ «Жемчужина» право власності на базу відпочинку «Жемчужина» , яка складається з двох спальних корпусів, позначених в технічному паспорті літерою „А» і „А'» ; столової - літ. „Б» ; овочевого сховища - складів літ. „В» і „Г» ; кафе „Ветерок» - відеозал -літ. „Д» ; вбиральні -літ.»Ж» ; душових -літ. „Е» та електричного котла, яка розташована за адресою: зона відпочинку „Коблево» , Березанського району Миколаївської області по вулиці Морська, 155; 155а. На підставі даного рішення Березанською філією Миколаївського МБТІ за УМСП ТОВ «Жемчужина» проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно, що підтверджується Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12268177 від 24.10.2006р. та № 12267868 від 24.10.2006р., з яких вбачається проведення реєстрації двох об'єктів, а саме: нежитлової будівлі: спального корпусу літ. А' ; їдальні літ. Б; овочесховища літ. В, складів Г, відеозалу літ. Д; вбиральні літ. Ж; душеві літ. Е; кафе «Ветерок» та електричний котел, які розташовані за адресою: вул. Морська, 155а, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська обл.; нежитлової будівлі, спального корпусу літ. А бази відпочинку «Жемчужина» за адресою вул. Морська, 155, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська обл. (номер запису 76 в книзі 25). Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2009р. рішення господарського суду Миколаївської області від 02.10.2006р. по справі №9/590/06 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.04.2010р. по справі №9/590/06-НР позов залишено без розгляду. У випадку передання нерухомого майна як вкладу до статутного капіталу юридичної особи право власності на таке майно виникає на підставі ОСОБА_13 як правовстановлювального документа з моменту державної реєстрації права за такою юридичною особою в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Таким чином, після передачі ДП «Віброприбор» до статутного фонду УМСП ТОВ «Жемчужина» бази відпочинку «Жемчужина» , УМСП ТОВ «Жемчужина» повинно було у встановленому законом порядку звернутись до відповідної ради з приводу оформлення/видачі УМСП ТОВ «Жемчужина» свідоцтва про право власності та зареєструвати своє право на спірне нерухоме майно. Слід зазначити, що ДП «Віброприбор» як в суді першої інстанції, так і в процесі апеляційного перегляду стверджувало, що спірна база відпочинку й наразі є власністю ДП «Віброприбор» та саме ця особа має право вимагати витребування майна з чужого володіння. В матеріалах справи немає інформації та доказів, які б свідчили про скасування чи визнання недійсним ОСОБА_13 про право колективної власності на базу відпочинку від 10.05.200р., виданого Березанською райдержадміністрацією ДП «Віброприбор» , тобто спростовували його титул власника майна на момент передачі майна на момент оформлення ОСОБА_4 прийома-передачі майна у статутний фонд УМСП ТОВ «Жемчужина» від 03.01.2003р. Отже у відповідності до приписів ст.34 ГПК України, доказом належності на праві власності УМСП ТОВ «Жемчужина» спірної бази відпочинку можуть бути лише відповідні відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або докази проведення державної реєстрації права власності за позивачем відповідним бюро технічної інвентаризації. Дійсно, право власності було зареєстровано Березанською філією Миколаївського МБТІ за позивачем 24.10.2006р. (що підтверджується Витягами у матеріалах справи), але це право було зареєстроване на підставі судового рішення, в подальшому скасованого, тому таке право власності не може бути визнано дійсним при розгляді даної справи, позаяк це суперечить закону. Посилаючись на приналежність йому на праві власності спірного нерухомого майна, позивач не надає належних та допустимих доказів, що це майно належало УМСП ТОВ «Жемчужина» на праві власності на законних підставах, а саме лише посилання на норми ст.12 Закону України «Про господарські товариства» не може вважатись такими доказами, оскільки відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. По відношенню до УМСП ТОВ «Жемчужина» це означає, що внесення до статутного фонду спірного нерухомого майна не є тим юридичним фактом, який би підтверджував, що позивач набув у зв'язку із цим право власності на це майно у встановленому законом порядку, адже згідно Тимчасового положення. що діяло на той час, правовстановлювальним документом в такому разі виступає ОСОБА_13 про право власності на об'єкт нерухомого майна, видане органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією. ОСОБА_13 позивачу ніколи не видавалось, натомість право власності на базу відпочинку було зареєстровано на підставі рішення господарського суду Миколаївської області у справі №9/590/06, в подальшому скасованого постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2009р.

Постановою від 15.06.2017р. Одеський апеляційний господарський суд по справі № 915/1596/15 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» про витребування бази відпочинку «Жемчужина» (зараз перейменоване у базу відпочинку «Магнолія» ) від теперішнього власника цього майна - Компанії Лардіана Компані Лімітед» , відмовив повністю.

За таких обставин колегія суддів у даній справі дійшла висновку, що воля дійсного власника майна в особі ДП «Віброприбор» , який є основним засновником УМСП ТОВ «Жемчужина» , щодо відчуження спірного майна у встановленому законом порядку не виражена жодним чинним та законним рішенням.

Таким чином, колегія суддів вважає обставини у даній справі стосовно наявності законних підстав для визнання спірного договору недійсним такими, які є доведеними.

18.01.2017р. відповідачем у справі - ПП Бриз-Юг подано до суду заяву про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності (т. 1, а.с. 151). Вказану заяву колегія суддів приймає до уваги як належний документ у даній справі, який виконаний з окремими описками за змістом, але які не можуть впливати на суть цієї заяви у цілому. Заперечення з цього приводу з боку позивача колегія суддів до уваги не приймає.

Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів № 10 від 29.05.2013 (із змінами та доповненнями) за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення .

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ст.261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Як зазначає сам позивач, про існування договору купівлі-продажу від 23.10.2006року йому стало відомо у 2006 році під час розгляду справи № 5/452/06 за позовом ПП Бриз-юг до УМСП ТОВ Жемчужина про визнання договору купівлі-продажу від 26.10.2006р. дійсним. Директор позивача, від імені якого укладено спірний договір, в судовому засіданні неодноразово стверджував про те, що він спірний договір не укладав та не підписував, оскільки ставив підпис на аркуші паперу, на якому ще не було викладено змісту договору. Усі дії щодо укладання спірного договору з боку інших осіб направлені на рейдерське захоплення УМСП ТОВ Жемчужина .

14.03.2017р. позивачем до господарського суду Миколаївської області надано заяву № б/н від 14.03.2017р. (т. 1, а.с. 177-179), в якій Українсько-Молдавське спільне підприємство ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина обґрунтовує поважність пропуску строку позовної давності.

З наданої позивачем заяви, та з аналізу Одеським апеляційним господарським судом матеріалів справи, колегією суддів встановлено наступне.

ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Фірма Дісконт звернулось до господарського суду з позовом від 05.06.2008р. до відповідача - УМСП ТОВ Жемчужина про визнання рішення загальних зборів ОСОБА_1 спільного підприємства ТОВ Жемчужина від 23.10.2006р. недійсним (справа № 9/375/08 ).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.08.2008р. по справі № 9/375/08 в задоволені позову - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2008р. по справі № 9/375/08, залишеною в силі постановами Вищого господарського суду України від 21.01.2009р. та від 27.05.2009р., рішення господарського суду Миколаївської області від 01.08.2008р. у справі № 9/375/08 скасовано, позов задоволено; визнано недійсним рішення загальних зборів ОСОБА_1 спільного підприємства ТОВ Жемчужина , оформлене протоколом від 23.10.2006р.

22.10.2009р. Українсько-Молдавське спільне підприємство ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства Бриз-Юг про визнання спірного договору купівлі-продажу від 23.10.2006р. недійсним (справа № 18/194/09 ). Ухвалою суду від 29.03.2011р. провадження у справі №18/194/09 було припинено у зв'язку з тим, що державним реєстратором 11.02.2011р. було внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Приватного підприємства Бриз-Юг у зв'язку з ліквідацією або на підставі судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством.

Відповідно до надано позивачем заяви № б/н від 14.03.2017р., УМСП ТОВ Жемчужина в порядку адміністративного судочинства звернулось з позовом про скасування незаконного запису в ЄДРПОУ про припинення ПП Бриз-Юг (справа № 2-а-2339/11/1470 ).

Одеським апеляційним господарським судом з Єдиного державного реєстру судових рішень роздруковано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012р. по справі № 2-а-2339/11/1470 та долучено її до матеріалів справи № 915/712/16.

Як вбачається з постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012р. по справі № 2-а-2339/11/1470 у березні 2011 року Українське-молдавське спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю Жемчужина звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання протиправним запису щодо припинення ПП Бриз-Юг , зобов'язання вчинити запис про відміну державної реєстрації припинення ПП Бриз-Юг .

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012р. (яка набрала законної сили 14.02.2012р.) прийнято нову постанову, якою задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Жемчужина ; визнано протиправним запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по приватному підприємству Бриз-Юг (ідентифікаційний код 34607440) припинено ; зобов'язано відділ державної реєстрації виконавчого комітету Миколаївської міської ради вчинити запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи приватного підприємства Бриз-Юг (ідентифікаційний код 34607440).

У грудні 2012 року ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю фірма Дісконт звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Жемчужина та Приватного підприємства Бриз-Юг про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу нерухомого майна - бази відпочинку Жемчужина від 23.10.2006 року (справа № 5016/3073/2012(20/83 ).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.01.2013 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Перлина Чорномор'я .

28.02.2013 року ухвалою господарського суду Миколаївської області залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_11 підприємство Віброприбор . Також залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_14 державного майна України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.03.2013 року (суддя Олейняш Е.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 року, рішення господарського суду Миколаївської області від 06.03.2013 року залишено без змін, а апеляційні скарги ТОВ фірми Дісконт та ОСОБА_14 Державного майна України - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2013 року рішення господарського суду Миколаївської області від 06.03.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 року - скасовано та справу № 5016/3073/2012(20/83) направлено до господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.05.2014р. в задоволенні позову ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Фірми Дісконт , Державного підприємства Віброприбор , ОСОБА_14 Державного майна України про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.10.2006 року відмовлено повністю.

12.11.2014 року Одеський апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою у задоволенні апеляційних скарг відмовив. Рішення господарського суду Миколаївської області від 14.05.2014 року - змінив, виклавши пункт 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: 3. У задоволенні позову прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_14 державного майна України - відмовити . В іншій частині рішення від 14.05.2014 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2015 року рішення господарського суду Миколаївської області від 14.05.2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.14 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ фірми Дисконт до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.10.2006 року скасовано, в цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області. В іншій частині рішення господарського суду та постанову Одеського апеляційного господарського суду залишено без змін.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.06.2015 року у задоволенні позову ТОВ фірми Дисконт - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2015р. рішення господарського суду Миколаївської області від 11.06.2015 року - залишено без змін, апеляційні скарги - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 року у справі № 5016/3073/2012(20/83) залишено без змін.

30.06.2016р. Українсько-Молдавське спільне підприємство ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства Бриз-Юг , в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна бази відпочинку Жемчужина , яка складається з двох спальних корпусів, позначених в технічному паспорті літерою А і А' ; столової, позначеною літерою Б ; овочевого сховища - складів за літерою В і Г ; кафе Ветерок - відео зал, позначений літерою Д ; вбиральні, літерою Ж ; душових, літерою Е ; електричного котла та розташована в зоні відпочинку Коблево Березанського району Миколаївської області по вул.Морська, 155, 155-а, укладений 23.10.2006р. між ОСОБА_1 спільним підприємством ТОВ Жемчужина та ПП Бриз-Юг (справа № 915/712/16 ).

Відповідно до частин 4 та 5 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові. Проте, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів № 10 від 29.05.2013 (із змінами та доповненнями) встановлено, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини . Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах. Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити й від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора, який не є стороною у справі.

При цьому, Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір.

До висновку про поважність причин пропущення строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позовну неможливим або утрудненим. Не може бути підставою для захисту права за позовом, заявленому з пропущенням строку позовної давності, не пред'явлення заінтересованою особою позову навмисно або по необережності.

Якщо суд дійде висновку про те, що строк позовної давності пропущено з поважної причини, то у своєму рішенні приводить відповідні мотиви у підтвердження своїх висновків.

Таким чином, закон не наводить навіть приблизного переліку поважних причин, за наявності яких може бути поновлено строк позовної давності, і покладає розв'язання цього питання безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів № 10 від 29.05.2013 (із змінами та доповненнями) початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. За змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості справ.

Проаналізувавши вищевказані судові рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Вперше позовна заява про визнання спірного договору купівлі-продажу від 23.10.2006р. недійсним була подана ОСОБА_1 спільним підприємством ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина 22.10.2009р. (тобто в межах трирічного строку позовної давності) (справа № 18/194/09). Однак ухвалою суду від 29.03.2011р. провадження у справі №18/194/09 було припинено у зв'язку з тим, що державним реєстратором 11.02.2011р. було внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Приватного підприємства Бриз-Юг у зв'язку з ліквідацією або на підставі судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством.

Після чого позивач був вимушений звернутись до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним запису щодо припинення ПП Бриз-Юг та зобов'язання вчинити запис про відміну державної реєстрації припинення ПП Бриз-Юг . Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012р. визнано протиправним запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по приватному підприємству Бриз-Юг (ідентифікаційний код 34607440): припинено ; зобов'язано відділ державної реєстрації виконавчого комітету Миколаївської міської ради вчинити запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи приватного підприємства Бриз-Юг (ідентифікаційний код 34607440).

Вдруге з позовною заявою про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу нерухомого майна - бази відпочинку Жемчужина від 23.10.2006 року звернулось ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю фірма Дісконт у грудні 2012 року (справа № 5016/3073/2012(20/83).

Як вбачається із судових рішень по справі № 5016/3073/2012(20/83), справа була порушена ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.12.2012р., та розглядалась судами першої, апеляційної та касаційної інстанції неодноразово.

Так, останнім рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.06.2015 року у задоволенні позову ТОВ фірми Дисконт - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2015р. рішення господарського суду Миколаївської області від 11.06.2015 року - залишено без змін, апеляційні скарги - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 року у справі № 5016/3073/2012(20/83) залишено без змін.

Таким чином справа 5016/3073/2012(20/83) тривалий час знаходилась на розгляді суду, а саме з 29.12.2012р. по 16.03.2016р., тобто більше трьох років.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що звернутися позивачу ОСОБА_1 спільному підприємству ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина до суду з позовом про визнання недійсним спірного правочину тривалий час було утруднено, оскільки спочатку він виборював у судовому порядку законне рішення по справі №18/194/09 (в тому числі через суд адміністративної юрисдикції), а пізніше аналогічне питання щодо визнання недійсним того ж самого договору купівлі-продажу нерухомого майна - бази відпочинку Жемчужина від 23.10.2006 року вже розглядалось господарськими судами в межах справи № 5016/3073/2012(20/83) з 29.12.2012р. по 16.03.2016р., за позовом ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю фірма Дісконт , в якій УМСП ТОВ Жемчужина виступало у якості відповідача.

Як зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2016р. по справі № 5016/3073/2012(20/83), суди першої й апеляційної інстанцій погодившись з доводами позивача щодо наявності факту перевищення повноважень директором УМ СП ТОВ Жемчужина в частині підписання спірного договору, що є підставою для визнання недійсним спірного договору, правильно на підставі статті 267 ЦК України відмовили в позові внаслідок пропуску позивачем (ТОВ Фірма Дісконт ) строку позовної давності, врахувавши наявність заяви ПП Бриз-Юг , поданої до суду 25.02.2013 року про застосування строків позовної давності та відмову ТОВ Фірма Дісконт в задоволенні позову.

Колегія суддів апеляційного господарського суду при розгляді позовних вимог УМ СП ТОВ Жемчужина по даній справі не може застосувати висновки Вищого господарського суду України щодо відсутності поважних причин пропуску позовної давності, викладені в постанові від 16.03.2016р. по справі № 5016/3073/2012(20/83), оскільки це стосується оцінки дій зовсім іншої особи - позивача по іншій справі.

Оцінивши наведені позивачем обставини звернення за судовим захистом, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав істотно утруднювали своєчасне подання даного позову, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку ОСОБА_1 спільним підприємством ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина пропущено позовну давність з поважних причин і тому порушене право відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України підлягає захисту.

Судом першої інстанції встановлено факт порушення прав позивача укладеним договором купівлі-продажу від 23.10.2006р., як сторони цього договору, яка на його виконання як продавець передала у власність майно покупцю. З таким висновком повністю погодився суд апеляційної інстанції. А також приймаючи до уваги самостійний висновок суду апеляційної інстанції про поважність причин пропуску позивачем позовної давності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 спільного підприємства ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина .

Заперечення на апеляційну скаргу представника наступних власників спірного майна в особі ТОВ Перлина Чорномор'я та Компанії Лардіана Компані Лімітед , не спростовують висновків апеляційного господарського суду у даній справі. Окрім того, колегія суддів приймає до уваги роз'яснення пленуму Вищого господарського суду України у постанові від 29.05.2013р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , де у пункті 2.6 зазначено: розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним. Пунктом 2.10 вказаної постанови пленуму ВГСУ також роз'яснено, якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором) , а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

З врахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду - скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову. Судові витрати в порядку ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 спільного підприємства ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2017р. по справі № 915/712/16 скасувати.

Позов ОСОБА_1 спільного підприємства ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна бази відпочинку Жемчужина , яка складається з двох спальних корпусів, позначених в технічному паспорті літерою А і А' ; столової, позначеною літерою Б ; овочевого сховища - складів за літерою В і Г ; кафе Ветерок - відео зал, позначений літерою Д ; вбиральні, літерою Ж ; душових, літерою Е ; електричного котла та розташована в зоні відпочинку Коблево Березанського району Миколаївської області по вул.Морська, 155, 155-а, укладений 23 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 спільним підприємством Жемчужина та ПП Бриз-Юг .

Стягнути з Приватного підприємства Бриз-Юг (54001, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 34607440; р/р 26000101272 МОД ОСОБА_15 ОСОБА_4 МФО 326182) на користь ОСОБА_1 спільного підприємства ОСОБА_10 з обмеженою відповідальністю Жемчужина (54052, м. Миколаїв, пл. Заводська, 1; код ЄДРПОУ 32282821; р/р 260086908 МОД ОСОБА_15 ОСОБА_4 МФО 326182) 1 378,00грн. витрати зі сплати судового збору за подачу позову та судові витрати за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 515,80грн.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази в установленому Законом України Про виконавче провадження порядку.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.І. Жеков

ОСОБА_4