Постанова

від 12.07.2017 по справі 805/2224/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 р. Справа №805/2224/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Кудрі В.Г.

за участю представників сторін:

від позивача - Віткалова Д.М. - довір. від 27.06.2017 року № 158-17

від відповідачів - Вовченко С.П. - довір. від 15.06.2017 року № 1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Публічного

акціонерного товариства Донбасенерго

до відповідача Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Донбасенерго звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.12.2016 року № 000443530 про сплату штрафної санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води в сумі 140090 грн. 79 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, податкове повідомлення - рішення, яке оскаржується, винесене відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказує на те, що податковим органом порушені строки прийняття податкового повідомлення - рішення, встановлені п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки воно прийняте до дня отримання акту перевірки позивачем.

Зазначає, що Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію Рішення РНБО України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України .

Вказує на те, що Закон України Про тимчасові заходи на період проведення АТО встановлює загальну процедуру звільнення платників податків від відповідальності за умови підтвердження обставин непереборної сили відповідним сертифікатом Торгово - промислової палати України, який в свою чергу має позивач.

Вказує на те, що, оскільки відокремлені підрозділи позивача Старобешівська ТЕС та Підприємство робочого постачання Енерготорг знаходяться на території, де здійснюється антитерористична операція, позивач звільнений від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з рентної плати.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що податкове повідомлення - рішення, яке оскаржується, винесене податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Враховуючи наведене, просив в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовної заяви заперечував з підстав, викладених у запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши представників сторін, суд з'ясував наступні обставини справи.

ПАТ Донбасенерго зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 23343582), місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-А, перебуває на обліку як платник податків у Запорізькому управлінні офісу великих платників податків ДФС (а.с. 78-80).

Структурний підрозділ Старобешівська ТЕС ПАТ Донбасенерго включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 00131083), місцезнаходження: 84180, Донецька область, Слов'янський район, м. Миколаївка, вул. Січових стрільців, буд. 9(а.с. 78-80).

Структурний підрозділ Підприємство робочого постачання Енерготорг ПАТ Донбасенерго включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 00132724), місцезнаходження: 84180, Донецька область, Слов'янський район, м. Миколаївка, вул. Січових стрільців, буд. 9(а.с. 78-80).

Волноваською ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області здійснена камеральна перевірка своєчасності сплати рентної плати за спеціальне використання води до бюджету ПАТ Донбасенерго , за результатами якої складений акт від 13.12.2016 року № 4198/05-33-42-12-01/23343582 (а.с. 24-25).

Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ПАТ Донбасенерго вимог чинного законодавства, а саме, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасна сплата рентної плати за спец використання води за 1 квартал та 2 квартал 2015 року на 559, 207, 469 та 468 днів (а.с. 24-25).

На підставі акту перевірки Волноваською ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області прийняте податкове повідомлення - рішення від 15.12.2016 року № 000443530 про сплату штрафної санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води в сумі 140090 грн. 79 коп.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог Податкового кодексу України, тому просить скасувати податкове повідомлення - рішення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Щодо доводу позивача про порушення строків прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення, суд зазначає наступне.

Згідно п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 76.2. ст. 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, акт перевірки складений 13.12.2017 року, отриманий позивачем 23.12.2016 року, а спірне податкове повідомлення - рішення прийняте 15.12.2016 року, тобто, в порушення вищезазначеної норми закону.

Наряду з викладеним, суд вважає, що недотримання відповідачем вказаних норм законодавства є формальною ознакою порушення, яка не впливає на правомірність висновків податкового органу про встановлені під час перевірки порушення та вона не повинна сприйматися як безумовна підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення, податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах повноважень на підставі встановленого порушення чинного податкового законодавства.

Крім того, суд зазначає, що право позивача на оскарження висновків акту перевірки відновлено, оскільки в матеріалах справи містяться документи які підтверджують звернення позивача зі скаргами до контролюючих органів, скарги розглянуті, тобто позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження дій податкового органу.

Згідно пп. 9.1.6. п. 9.1. ст. 9 Податкового кодексу України рентна плата віднесена до загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пп. 251.1.4. п. 251.1 ст. 251 рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за спеціальне використання води.

Згідно п. 252.25. ст. 252 платник рентної плати та уповноважена особа сплачують податкові зобов'язання:

- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

- за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Подання декларації, строки сплати, відповідальність платників та контроль за справлянням рентної плати визначено статтями 257 і 258 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 257.1. ст. 257 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Згідно п. 257.2. ст. 257 Податкового кодексу України платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.

Відповідно до п. 257.3. ст. 257 Податкового кодексу України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки, зокрема, з рентної плати за спеціальне використання води - за місцем податкової реєстрації.

Згідно п. 257.5. ст. 257 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.2. ст. 57 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно п. 126.2. ст. 126 Податкового кодексу України у разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов'язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов'язання.

Як зазначалось раніше, заборгованість з рентної плати за спеціальне використання води за 1 квартал та 2 квартал 2015 року сплачена позивачем з порушенням строку сплати такого податку.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо того, що Законом України Про тимчасові заходи на період проведення АТО передбачене звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, зокрема щодо порушення строку сплати рентної плати за спеціальне використання води, враховуючи наступне.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочате проведення Антитеррористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Абзацем 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02.12.2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, м. Слов'янськ Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Згідно абз. 1 ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

З системного аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що вони не ставлять перебіг строку, встановленому для сплати рентної плати, в залежність від проведення антитерористичної операції та не містять обмежень на виконання податковими органами функцій щодо нарахування штрафних санкцій та пені за порушення строку сплати рентної плати за спеціальне використання води.

Щодо доводу позивача про фактичне знаходження його філій на тимчасово окупованій території, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 38.4.1п. 38.4. ст. 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо фактичним місцезнаходженням філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу юридичної особи є тимчасово окупована територія, а місцезнаходженням відповідної юридичної особи є інша територія України або територія населених пунктів на лінії зіткнення, така юридична особа, відокремлений чи інший структурний підрозділ, уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податки, збори у випадках, передбачених цим Кодексом, звільняються від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, за весь період проведення антитерористичної операції.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, структурні одиниці позивача Старобешівська ТЕС та Підприємство робочого постачання Енерготорг зареєстровані та фактично розташовані у м. Миколаївка Слов'янського району Донецької області, яке не є тимчасово окупованою територією.

Враховуючи вищенаведене суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надані суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування та застосування штрафу за встановлені порушення в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене та те, що нормами чинного законодавства передбачений обов'язок позивача сплачувати рентну плату у межах строків, визначених Податковим кодексом України, під час розгляду справи встановлена правомірність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства та застосування штрафу за встановлені порушення, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України Про тимчасові заходи на період проведення АТО , ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Донбасенерго до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.12.2016 року № 000443530 про сплату штрафної санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води в сумі 140090 грн. 79 коп. - відмовити повністю.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 12.07.2017 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 17.07.2017 року.

Суддя Давиденко Т.В.