Постанова

від 14.06.2017 по справі 810/1208/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року м.Київ № 810/1208/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава до Відділення у м. Славутичі Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, Управління державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" (далі також - позивач або ТОВ "Компанія "Вітава" ) з позовом до Відділення у м. Славутичі Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (далі також - відповідач-1 або Відділення у м. Славутичі Броварської ОДПІ ), Управління державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області (далі також - відповідач-2 або Управління державної казначейської служби України) , в якому, з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог, просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Компанія "Вітава" (ідентифікаційний код 30239245) пеню у сумі 2634201,09 грн. (два мільйони шістсот тридцять чотири тисячі двісті одна грн. 09 коп.) за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року та грудень 2015 року.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №810/1208/17, витребувано докази по справі від сторін, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що в порядку, визначеному Податковим кодексом України, подав до Державної податкової інспекції у м.Славутичі Головного управління ДФС у Київській області податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року та за грудень 2015 року разом із заявами про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 4195218,00 грн. та 9408019,00 грн. відповідно.

Позивач зазначив про те, що 21.07.2016 Відділення у м. Славутичі Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було подано до Управління Державної казначейської служби України у м.Славутичі Київської області висновки про суми відшкодування податку на додану вартість за вересень та грудень 2015 року, а відшкодування ПДВ було здійснене відповідачем-2 лише 29.07.2016 на суму 631 862,00 грн. (бюджетне відшкодування за вересень 2015 року) та 26.12.2016 на суму 12971375,00 грн. (бюджетне відшкодування за вересень 2015 та грудень 2015 року), що на думку позивача, свідчить про порушення строків для бюджетного відшкодування, які передбачені положеннями Податкового кодексу України.

Позивач вважає, що несвоєчасна виплата відповідної суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2015 та грудень 2015 року надає йому право у порядку, передбаченому положення пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, отримати пеню за час затримки відшкодування ПДВ за відповідні періоди, яка за розрахунками позивача за період з 18.11.2015 по 26.12.2016 включно становить 2634201,09 грн.

Відповідач-1 позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-1 зазначив, що Відділенням у м. Славутичі Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було вчинено всі необхідні дії для своєчасного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава з Державного бюджету суми ПДВ за вересень 2015 та грудень 2015 року, а несвоєчасність отримання позивачем бюджетного відшкодування ПДВ зумовлена виключно бездіяльністю з боку Управління державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області

Так, зокрема, відповідач - 1 зауважив про те, що висновки про суми відшкодування податку на додану вартість були передані органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, ще 21.07.2016, у той час як фактично бюджетне відшкодування було здійснене лише 29.07.2016 та 26.12.2016.

Відповідач-2 проти позову заперечив, зазначивши, що органи Державної казначейської служби України здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість за наявності відповідних документів у терміни, визначені законодавством, відповідно, жодних порушень чинного законодавства України Головним управлінням Казначейства не було допущено. Орган ДФС, а саме Відділення у м.Славутичі Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку та узагальненої інформації до органу Казначейства для виконання.

Відповідач-2 звернув увагу, що роль органів Державної казначейської служби України зводиться лише до здійснення контролю за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань, проведенні платежів та веденні обліку всіх надходжень, що належать Державному бюджету України.

Крім того, відповідач-2 зазначив про те, що на адресу Управління Державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області висновок про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року на виконання взагалі не надходив.

У судових засіданнях 19.04.2017, 16.05.2017, 01.06.2016, 14.06.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача-1 у судових засіданнях 01.06.2017, 14.06.2017 та представник відповідача-2 у судовому засіданні 19.04.2017 проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 14.06.2017 суд за письмовим клопотанням представника позивача поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Управління державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області у судове засідання 14.06.2017 не з'явилося, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомило.

Представники позивача та відповідача-1 щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою суду від 14.06.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава (ідентифікаційний код: 30239245, місцезнаходження: 07100, Київська обл., місто Славутич, проспект Ензузіастів, будинок 8) зареєстроване виконавчим комітетом Славутицької міської ради 07.12.1998 як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №462469 (том 1, а.с.177).

Позивач взятий на облік в якості платника податків 08.12.1998 за №530, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №100 від 01.08.2011 (том 1, а.с.199), а відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100243621 Серії НВ №125126 від 14.09.2009 позивач 07.06.2000 р. зареєстрований в якості платника податку на додану вартість (том 1, а.с.198).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2015 позивачем до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року, де у рядку 23.2 було заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 4195218,00 грн. (том 1, а.с.11-12).

До вказаної податкової декларації позивачем було також подано, зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року) (том 1, а.с.15) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року) (том 1, а.с.16).

Вказана податкова звітність з додатками була отримана контролюючим органом 20.10.2015, що підтверджується квитанцією №2 з реєстраційним номером 9215022164 (том 1, а.с.201).

16.01.2016 позивачем було подано до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року, де у рядку 23.2 було заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 9408019,00 грн. (том 1, а.с.20-21).

До вказаної податкової декларації позивачем було також подано, зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року) (том 1, а.с.24) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року) (том 1, а.с.25).

Отримання контролюючим органом вказаної податкової декларації з додатками 16.01.2016 підтверджується квитанцією №2 з реєстраційним номером 9273023825 (том 1, а.с.203).

З матеріалів справи слідує, що 21.07.2016 Відділенням у м.Славутичі Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було підготовлено висновок про суму відшкодування податку на додану вартість за грудень 2015 року за №137-20 (том 2, а.с. 43) та складено довідку А2 про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної перевірки (том 2 а.с.38).

Також 21.07.2016 контролюючим органом було підготовлено висновок про суми відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року за №140-20 (том 2, а.с. 39) та складено довідку А2 про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної перевірки (том 2, а.с.37).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 у справі №810/2299/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017, яка набрала законної сили 25.01.2017, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава до Відділення у м. Славутич Броварської об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії (т.1, а.с.74-83).

Вказаним рішенням суду визнано протиправною бездіяльність Відділення у м. Славутич Броварської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо невиконання обов'язку по підготуванню та поданню до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава з бюджету за вересень 2015 р. у сумі 3561334 грн. 07 коп. та за грудень 2015 р. у сумі 9408019 грн. 00 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі №810/3347/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017, яка набрала законної сили 06.03.2017, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "Вітава" до Управління державної казначейської служби у м. Славутичі Київської області, треті особи - Державна фіскальна служба України, Відділення у м. Славутичі Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області, що полягає у невиконанні вимог п.п. 200.18.2 п.200.18 ст.200 ПКУ згідно висновків №137-20 від 21.07.2016 р. та №140-20 від 21.07.2016 р. (т.1, а.с.84-92).

За правилами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до банківських виписок по рахунку позивача за 29.07.2016 та 26.12.2016 (том 1, а.с.93-96) та платіжного доручення від 26.12.2016 №427 (том 1, а.с.146) сума ПДВ за декларацією за вересень 2015 року була зарахована на банківський рахунок ТОВ Компанія Вітава двома окремими платежами, а саме: 29.07.2016 на суму 631862,00 грн. та 26.12.2016 на суму 3563356,00 грн.

Перерахування суми ПДВ за декларацією за грудень 2015 року у розмірі 9408019,00 грн. на банківський рахунок ТОВ Компанія Вітава також було здійснене 26.12.2016, що підтверджується вказаними банківськими виписками та платіжним дорученням від 26.12. 2016 №426 (том 1, а.с.95,144).

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивача по даній справі, позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Компанія Вітава пеню на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України за несвоєчасне відшкодування ПДВ за вересень 2015 року, яка за період з 18.11.2015 по 26.12.2016 становить 973454,39 грн., а також пеню за несвоєчасне відшкодування ПДВ за грудень 2015 року, яка за період з 18.02.2016 по 26.12.2016 становить 1660746,70 грн., що підтверджується розрахунками пені на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України (том 1, а.с.171-174; том 2, а.с.135-137).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент подачі позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень та грудень 2015 року) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.9 ст.200 Податкового кодексу України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За приписами п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів , що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 200.12 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до п.200.17 ст.200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Отже, в силу положень пунктів 200.12-200.13 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У свою чергу орган, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Разом з тим, Податковим кодексом України також передбачена процедура автоматичного бюджетного відшкодування податку.

Так, пунктом 200.18 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Так, відповідно до п.200.19 ст.200 Податкового кодексу України право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям:

не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:

а) відсутність підтвердження відомостей;

б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також:

а) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) або

б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців. Платникам податку, які отримали право на автоматичне бюджетне відшкодування виходячи із цього критерію, сума такого відшкодування сукупно не може перевищувати суму податку, сплачену у складі вартості придбаних (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України)/споруджених необоротних активів незалежно від того, чи були вони введенні в експлуатацію;

не мають податкового боргу.

Абзацом 2 п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Пунктом 200.18.1 п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп.200.18.2 п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно з п.200.20 ст.200 Податкового кодексу України порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1128, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1454/26231, затверджено Порядок визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який втратив чинність з 01.03.2017 (був чинний на час подачі позивачем податкової декларації з ПДВ за вересень та грудень 2015 року).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №39, який був чинний на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до п.2 Порядку №39 податкова декларація платника податку, в якій заявлена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що зареєстрована в органах державної податкової служби, підлягає згідно з пунктами 200.10 і 200.18 статті 200 Податкового кодексу України обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться протягом 20 календарних днів, що настають за граничним строком отримання органом державної податкової служби податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість та якого

протягом 17 календарних днів, що настають за граничним строком подання звітності, не повідомлено про невідповідність критеріям, визначеним Податковим кодексом України.

У разі коли за результатами перевірок платника податку не виявлено порушень, орган державної податкової служби складає довідку, а у разі, коли виявлено порушення, - акт (п.4 Порядку №39).

Згідно з п.7 Порядку №39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 1 липня 2011 р. в електронній формі з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" і "Про електронні документи та електронний документообіг" і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.

Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою (п.8 Порядку №39).

Пунктом 9 Порядку №39 визначено, що на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

З системного аналізу викладених положень слідує, що у разі виконання платником податку, який у розумінні п.200.19 ст.200 Податкового кодексу України, має право на автоматичне бюджетне відшкодування вимог, передбачених п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної перевірки, цей орган зобов'язаний у триденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В свою чергу, орган Державного казначейства України зобов'язаний протягом трьох операційних днів після отримання зазначеного висновку видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Як було встановлено судами у рамках адміністративної справи №810/2299/16, ТОВ Компанія Вітава має право на бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2015 року у розмірі 3561334,07 грн. та за грудень 2015 року на суму 9408 019,00 грн., а Відділення у м.Славутичі Броварської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Київській області було безпідставно не вчинено дії щодо підготовки та передачі до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки про відповідні суми ПДВ, які підлягають відшкодуванню позивачу.

Крім того, судами в рамках адміністративної справи №810/3347/16 встановлено безпідставність невиконання Управлінням державної казначейської служби України у м. Славутич Київської області обов'язку щодо перерахування з коштів Державного бюджету на поточний банківський рахунок ТОВ Компанія Вітава суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2015 року у розмірі 3561334,07 грн. та за грудень 2015 року на суму 9408 019,00 грн.

Як зазначено вище, податкова декларація з ПДВ за вересень 2015 року, в якій позивачем визначена вищевказана сума бюджетного відшкодування ПДВ, була подана до податкового органу 20.10.2015, що і є граничним терміном її отримання.

В свою чергу, податкова декларація з ПДВ за грудень 2015 року була подана ТОВ Компанія Вітава 16.01.2016, у той час як граничним терміном її отримання є 20.01.2016.

Отже, з урахуванням приписів п.200.18 ст. 200 ПК України, положень пп. 8 та 9 Порядку № 39, суд дійшов висновку про те, що останнім днем, коли відповідачі були зобов'язані завершити вчинення відповідних дій та виплатити позивачу бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2015 року є 17.11.2015 , а за грудень 2015 року - 17.02.2016 , проти чого представники відповідачів заперечень не мали.

В свою чергу, право на нарахування пені у позивача виникає з наступного дня, тобто з 18.11.2015 (щодо несвоєчасності виплати суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2015 року) та 18.02.2016 (щодо несвоєчасності виплати суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2015 року).

З матеріалів справи слідує, що Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року від 20.03.2015, в якій у рядку 23.2 зазначено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 819670,00 грн. (том 2, а.с. 60-63).

У рядку 30 вказаної податкової декларації позивачем зазначено суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 5172 375,00 грн.

До зазначеної податкової звітності позивачем було додано, зокрема, розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2) (Додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року) (том 2, а.с.66-67), розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) (Додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року) (том 2, а.с.68) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (Додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року) (том 2, а.с.69-70).

Вказана податкова декларація з додатками була отримана контролюючим органом 20.03.2015, що підтверджується квитанцією №2 з реєстраційним номером 9044655508 (том 2, а.с.118).

Судом встановлено, що позивачем було подано до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області наступні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року:

- від 30.04.2015 (том 2, а.с.76-78), у рядку 30 якого зазначено суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 5173995,00 грн., та різницю суми залишку у розмірі 1620,00 грн. Уточнюючий розрахунок був отриманий контролюючим органом 16.06.2016, про що свідчить квитанція №2 з реєстраційним номером 9083312680 (том 2, а.с.120);

- від 14.05.2015 (том 2, а.с.79-81), у рядку 30 якого зазначено суму від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 4276701,00 грн. Уточнюючий розрахунок був отриманий контролюючим органом 16.06.2016, про що свідчить квитанція №2 з реєстраційним номером 9095008307 (том 2, а.с.122);

- від 19.05.2016 (том 2, а.с.104-105), у рядку 20.2 якого зазначено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 776 797,00 грн. Уточнюючий розрахунок був отриманий контролюючим органом 19.05.2016, що підтверджується квитанцією №2 з реєстраційним номером 9081066503 (т.2, а.с.127) ;

- від 16.06.2015 (том 2, а.с.83-85), у рядку 30 якого зазначено суму від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 4277459,00 грн. Уточнюючий розрахунок був отриманий контролюючим органом 16.06.2016, про що свідчить квитанція №2 з реєстраційним номером 9125496031 (том 2, а.с.119);

Судом встановлено, що Відділенням у м.Славутичі Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області було підготовлено наступні висновки про суми відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року:

- №135-20 від 21.07.2016, відповідно до якого сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2015 року становить 758,00 грн. (том 2, а.с.147);

- №136-20 від 21.07.2016, відповідно до якого сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2015 року становить 3974015,77 грн. (том 2, а.с.145);

- №139-20 від 21.07.2016, відповідно до якого сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2015 року становить 1620,00 грн. (том 2, а.с.146);

Також відповідачем-1 було підготовлено висновок про суми відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року від 21.07.2016 №140-20, відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодування на поточний рахунок позивача становить 3563356,00 грн. (том 2, а.с.39).

Крім того, відповідачем-1 було підготовлено висновок про суми відшкодування податку на додану вартість за грудень 2015 року від 21.07.2016 №137-20, згідно з яким якого сума, що підлягає бюджетному відшкодування на поточний рахунок позивача складає 9408019,00 грн. (том 2, а.с.43).

Як зазначено вище, позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року було зазначено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 4195218,00 грн.

Заслухавши у судовому засіданні 14.06.2017 пояснення представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України, що визначена відповідачем - 1 у висновку про суми відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року від 21.07.2016 №136-20 у розмірі 3974015,77 грн. та яка 27.09.2016 була перерахована на поточний рахунок ТОВ Компанія Вітава , складається з:

- суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2015 року у розмірі 3342153,77 грн.;

- частини суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2015 року у розмірі 631862,00 грн. (4195218,00 грн. (сума бюджетного відшкодування ПДВ, яка зазначена позивачем у рядку 23.2 податкової декларації з ПДВ за вересень 2015 року від 20.10.2015) - сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3563356,00 грн., яка зазначена у висновку про суми відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року від 21.07.2016 №140-20).

Присутній у судовому засіданні представник відповідача-1 не заперечував вищевстановлені обставини справи.

Отже, 29.07.2016 відповідачем-2 було перераховано на рахунок позивача частину бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2015 року у розмірі 631862,00 грн.

Також, відповідно до банківських виписок по рахунку ТОВ Компанія Вітава за 26.12.2016 (том 2, а.с.96) відповідачем-2 було перераховано на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2015 року у розмірі 3563356,00 грн. та за грудень 2015 року у розмірі 9408019,00 грн.

Відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки зазначену вище суму ПДВ відповідачами у строки, встановлені пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України не відшкодовано, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

При цьому, неподання податковим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічний висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 № 21-131а14.

Судом вище було встановлено, що право на нарахування пені у ТОВ Компанія Вітава щодо несвоєчасності виплати суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2015 року виникає з 18.11.2015 та щодо несвоєчасності виплати суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2015 року - з 18.02.2016.

Як зазначено вище, фактичне зарахування грошових коштів на рахунок позивача було здійснено Управлінням державної казначейської служби України у м. Славутич Київської області наступним чином:

- 29.07.2016 на суму 3974015,77 грн. (у тому числі сума бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2015 року на суму 631862,00 грн.);

- 26.12.2016 на суму 3563356,00 грн. (бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2015 року);

- 26.12.2016 на суму 9408019,00 грн. (бюджетне відшкодування ПДВ за грудень 2015 року).

Таким чином, період, за який позивач має право на нарахування пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ за вересень 2015 року у розмірі 4195218,00 грн. є період, який починається з наступного дня, коли відповідачі зобов'язані були завершити вчинення відповідних дій та виплатити позивачу бюджетне відшкодування - 18.11.2015, по день, що передує фактичному зарахуванню частини суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 631862,00 грн. - 29.07.2016.

В свою чергу, період за який позивач має право на нарахування пені за несвоєчасне відшкодування залишку ПДВ за вересень 2015 року у розмірі 3563356,00 грн. (4195218,00 грн. - 631862,00 грн.) є період, який починається з наступного дня після фактичного зарахування суми ПДВ на рахунок позивача у розмірі 631862,00 грн. - 30.07.2016, по день, що передує фактичному зарахуванню грошових коштів у розмірі 3563356,00 грн.- 26.12.2016.

Загальний період, за який позивач має право на нарахування пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ за грудень 2015 року у розмірі 9408019,00 грн. є період, який починається з наступного дня, коли відповідачі зобов'язані були завершити вчинення відповідних дій та виплатити позивачу бюджетне відшкодування - 18.02.2016, по день, що передує фактичному зарахуванню відповідних коштів на рахунок ТОВ Компанія Вітава - 26.12.2016.

Позивачем надано до суду розрахунки сум пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за заявлені позивачем періоди (том 1, а.с.171-174) та пояснення щодо нарахування пені (том 2, а.с. 135-137), з яких вбачається, що сума пені за порушення строків перерахування суми бюджетного відшкодування за вересень 2015 року за період з 18.11.2015 по 26.12.2016 становить 973454,39 грн. та за грудень 2015 року за період з 18.02.2016 по 26.12.2016 - 1660746,70 грн. Отже, загальна сума пені за порушення строків перерахування суми бюджетного відшкодування за вересень 2015 року та за грудень 2015 року за вказаний період становить 2634201,09 грн.

При цьому, суд зазначає, що розрахунок пені здійснений позивачем з урахуванням змін ставок Національного банку України за періоди з 30.10.2015 по 21.04.2016, з 22.04.2016 по 26.05.2016, з 27.05.2016 по 23.06.2016, з 24.06.2016 по 28.07.2016, з 29.07.2016 по 15.09.2016, з 16.09.2016 по 27.10.2016 та з 28.10.2016 по 26.12.2016.

Суд акцентує увагу на тому, що положення пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачають обрахунок розміру пені виходячи із облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку дії такої облікової ставки. Право на нарахування пені виникає за кожен день прострочення відшкодування включаючи день погашення, у зв'язку із чим моментом виникнення пені є кожен день прострочення.

Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.07.2016 у справі №825/1402/15-а (реєстраційний номер в ЄДРСР - 59081899).

Отже, при розрахунку пені за порушення строків перерахування суми бюджетного відшкодування підлягає застосуванню облікова ставка Національного банку України , чинна на момент виникнення пені за кожен день прострочення бюджетного відшкодування, включаючи день погашення.

За розрахунками позивача сума пені за несвоєчасне перерахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2015 року за період з 18.11.2015 по 26.12.2016 становить 973454,39 грн. та за грудень 2015 року за період з 18.02.2016 по 26.12.2016 - 1660746,70 грн., що загалом складає 2634201,09 грн.

Судом також було здійснено розрахунок суми пені та встановлено, що у період з 18.11.2015 (дата, з якої у позивача виникло право на нарахування пені за несвоєчасне отримання суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2015 року) по 26.12.2016 (дата фактичного зарахування відповідних коштів на рахунок позивача ) та у період з 18.02.2015 (дата, з якої у позивача виникло право на нарахування пені за несвоєчасне отримання суми бюджетного відшкодування суми ПДВ за грудень 2015 року) по 26.12.2016 (дата фактичного зарахування відповідних коштів на рахунок позивача ) діяли різні ставки Національного банку України, зокрема:

- з 18.11.2015 по 21.04.2016 - 22%, згідно постанови Правління Національного банку України від 29.10.2015 №750 Про регулювання грошово-кредитного ринку , від 17.12.2015 №894 Про регулювання грошово-кредитного ринку , від 28.01.2016 №40 Про регулювання грошово-кредитного ринку та від 03.03.2016 №135 Про регулювання грошово-кредитного ринку ;

- з 22.04.2016 по 26.05.2016 - 19%, згідно постанови Правління Національного банку України від 21.04.2016 №278 Про регулювання грошово-кредитного ринку ;

- з 27.05.2016 по 23.06.2016 - 18%, згідно рішення Правління Національного банку України від 26.06.2016 №25-рш Про регулювання грошово-кредитного ринку ;

- з 24.06.2016 по 28.07.2016 - 16,5%, згідно рішення Правління Національного банку України від 23.06.2016 №88-рш Про розмір облікової ставки Національного банку України ;

- з 29.07.2016 по 15.09.2016 - 15,5%, згідно рішення Правління Національного банку України від 28.07.2016 №172-рш Про розмір облікової ставки Національного банку України ;

- з 16.09.2016 по 27.10.2016 - 15%, згідно рішення Правління Національного банку України від 15.09.2016 №277-рш Про розмір облікової ставки Національного банку України ;

- з 28.10.2016 по 26.12.2016 - 14%, згідно рішень Правління Національного банку України від 27.10.2016 №372-рш Про розмір облікової ставки Національного банку України та від 08.12.2016 №475-рш Про розмір облікової ставки Національного банку України .

З огляду на вищевказане розмір пені за прострочення виплати бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2015 року за період з 18.11.2015 по 26.12.2016 становить 973454,40 грн. , що підтверджується наступним розрахунком:

1) 4195218,00 грн. (сума відшкодування) х 0,264% (22% ставка НБУ х 120% = 0,264% від облікової ставки НБУ) : 365 (кількість календарних днів у 2015 році) х 44 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 18.11.2015 по 31.12.2015) = 133511,38 грн.;

2) 4195218,00 грн. (сума відшкодування) х 0,264% (22% ставка НБУ х 120% = 0,264% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 112 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 01.01.2016 по 21.04.2016) = 338918,60 грн.;

3) 4195218,00 грн.(сума відшкодування) х 0,228% (19% ставка НБУ х 120% = 0,228% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 35 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 22.04.2016 по 26.05.2016) = 91469,51 грн.;

4) 4195218,00 (сума відшкодування) х 0,216% (18% ставка НБУ х 120% = 0,216% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 28 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 27.05.2016 по 23.06.2016) = 69324,26 грн.;

5) 4195218,00 (сума відшкодування) х 0,198% (16,5% ставка НБУ х 120% = 0,198% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 35 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 24.06.2016 по 28.07.2016) = 79434,05 грн.;

6) 4195218,00 (сума відшкодування) х 0,186% (15,5% ставка НБУ х 120% = 0,186% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 1 (кількість днів прострочення протягом дії ставки 29.07.2016) = 2132,00 грн.;

7) 3563356,00 грн. (сума відшкодування) х 0,186% (15,5% ставка НБУ х 120% = 0,186% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 48 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 30.07.2016 по 15.09.2016) = 86922,52 грн.;

8) 3563356,00 грн. (сума відшкодування) х 0,18% (15% ставка НБУ х 120% = 0,18% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 42 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 16.09.2016 по 27.10.2016) = 73603,75 грн.;

9) 3563356,00 грн. (сума відшкодування) х 0,168% (14% ставка НБУ х 120% = 0,168% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 60 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 28.10.2016 по 26.12.2016) = 98138,33грн.

В свою чергу, розмір пені за прострочення виплати бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2015 року за період з 18.02.2016 по 26.12.2016 становить 1660746,70 грн. , що підтверджується наступним розрахунком:

1) 9408019,00 грн. (сума відшкодування) х 0,264% (22% ставка НБУ х 120% = 0,264% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 64 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 18.02.2016 по 21.04.2016) = 434311,17 грн.;

2) 9408019,00 грн. (сума відшкодування) х 0,228% (19% ставка НБУ х 120% = 0,228% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 35 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 22.04.2016 по 26.05.2016) = 205125,66 грн.;

3) 9408019,00 грн. (сума відшкодування) х 0,216% (18% ставка НБУ х 120% = 0,216% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 28 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 27.05.2016 по 23.06.2016) = 155463,66 грн.

4) 9408019,00 грн. (сума відшкодування) х 0,198% (16,5% ставка НБУ х 120% = 0,198% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 35 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 24.06.2016 по 28.07.2016) = 178135,44 грн.

5) 9408019,00 грн. (сума відшкодування) х 0,186% (15,5% ставка НБУ х 120% = 0,186% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 49 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 29.07.2016 по 15.09.2016) = 234275,10 грн.;

6) 9408019,00 грн. (сума відшкодування) х 0,18% (15% ставка НБУ х 120% = 0,18% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 42 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 16.09.2016 по 27.10.2016) = 194329,57 грн.;

7) 9408019,00 грн. (сума відшкодування) х 0,168% (14% ставка НБУ х 120% = 0,168% від облікової ставки НБУ) : 366 (кількість календарних днів у 2016 році) х 60 (кількість днів прострочення протягом дії ставки з 28.10.2016 по 26.12.2016) = 259106,10 грн.

Тобто загальний розмір пені за прострочення бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року та за грудень 2015 року, яка підлягає стягненню на користь ТОВ Компанія Вітава , становить 2634201,10 грн. (973454,40 грн. + 1660746,70 грн.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені за заявлені періоди (том 1, а.с. 171-174; том 2, а.с. 135-137), судом встановлено його помилковість на 0,01 грн.

Так, зокрема, позивачем було невірно визначено суму пені, нараховану за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2015 року за період з 01.01.2016 по 21.04.2016 на 0,01 грн.

Звертаючись до суду позивач просив стягнути на його користь суму пені у розмірі 2634201,09 грн., тобто на 0,01 грн. менше, ніж розмір пені, розрахований судом.

Суд звертає увагу, що заперечень щодо розрахунку пені з боку відповідача - 1 не надходило.

Згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до частини першої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною третьою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України), яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тому, з метою відновлення порушеного права позивача на стягнення пені за час затримки відшкодування ПДВ за вересень та грудень 2015 року у порядок та спосіб, передбачений законодавством, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава пені у сумі 2634201,10 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень та грудень 2015 року, у зв'язку з чим вважає за можливе вийти за межі позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення пені у сумі 2634201,10 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за вересень та грудень 2016 року відповідачі не надали.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

При цьому, задовольняючи адміністративний позов суд враховує, що бездіяльність відповідача-1, розумних і правових підстав якої судами не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодуванні ПДВ, наслідком чого є нарахування пені за кожен день прострочення бюджетного відшкодування.

Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачами, зокрема, податковим органом, власних функцій та обов'язків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх постійно звертатись до суду за їх захистом.

Крім того, суд вважає, що позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі прорахунків у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за звернення з позовною заявою майнового характеру про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року та грудень 2015 року у розмірі 2638465,08 грн. було сплачено судовий збір у розмірі 39576,98 грн. згідно платіжного доручення від 28.03.2017 №586, оригінал якого міститься у матеріалах справи (т.1, а.с. 2).

У той же час, у судовому засіданні 16.05.2017 позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій заявлено вимогу про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2015 року та грудень 2015 року у розмірі 2634201,09 грн.

З огляду на вищевказане, враховуючи, що позивачем не було заявлено клопотання про повернення суми надмірно сплаченого судового збору, у зв'язку зі зменшенням позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів становить 39513,02 грн. (2634201,09 грн. х 39576,98 грн./2638465,08 грн.), зокрема, по 19756,51 грн. (39513,02 грн./2) з кожного з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава (ідентифікаційний код: 30239245, місцезнаходження: 07100, Київська обл., місто Славутич, проспект Ентузіастів, будинок 8) пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за вересень 2015 року та грудень 2015 року у розмірі 2634201,10 грн.(два мільйони шістсот тридцять чотири тисячі двісті одна грн.10 коп.).

3.Стягнути судовий збір у розмірі 19756,51 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість грн. 51 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава (ідентифікаційний код: 30239245, місцезнаходження: 07100, Київська обл., місто Славутич, проспект Ентузіастів, будинок 8) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Відділення у м. Славутичі Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (місцезнаходження: 07100, Київська обл., місто Славутич, проспект Дружби Народів, будинок 17-А).

4.Стягнути судовий збір у розмірі 19756,51 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість грн. 51 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава (ідентифікаційний код: 30239245, місцезнаходження: 07100, Київська обл., місто Славутич, проспект Ентузіастів, будинок 8) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління державної казначейської служби України у м. Славутичі Київської області (ідентифікаційний код: 38042906, місцезнаходження: 07100, Київська обл., місто Славутич, Центральна площа, будинок 7).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.