Постанова

від 13.07.2017 по справі 813/4414/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2017 року справа № 813/4414/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Новак Л.М.

за участю:

представника позивача - Кіндратів Я.М.

представника відповідача - Темника Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом фермерського господарства "Околиця" до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановив:

Фермерське господарство "Околиця" звернулося з адміністративним позовом до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2016 року у справі №813/252/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 визнано дії Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області протиправними та скасовано наказ Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 28 січня 2016 р. №22 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ Околиця . Перевірка, за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення проводилась без відповідних правових підстав на її проведення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що винесене з урахуванням вимог чинного законодавства. Зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Зазначає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, встановлено, що на підставі наказу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 28 січня 2016 р. №22 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ Околиця проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту на додану вартість за грудень 2015 року. За результатами проведеної перевірки складено Акт від 10.02.2016 №20/22- 00/31859373.

Перевіркою встановлено порушення п.187.1 ст.187, п.198.5 ст.198, п.201.1, п201.4, п.201.7, п.201.8, п201.10 ст.201 Податкового кодексу України, чим занижено податкове зобов'язання з податку на вартість за період з 01.12.2015 р. до 31.12.2015 р. на загальну суму 2398405 грн; пп.14.1.36 ст.14, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено нереальність здійснення господарських операцій за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 на загальну суму податку на додану вартість 3973 161,65 грн з контрагентом-покупцем ТзОВ "Кіровоградпродекспорт".

За результатами проведеної перевірки Буською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000062200, № 0000072200 від 29 лютого 2016 року.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Фермерське господарство "Околиця" оскаржило їх до суду.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі по тексту -ПК України).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що 28.01.2016 Буською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області було видано наказ №22 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ "Околиця".

Не погодившись із вказаним наказом ФГ "Околиця" звернулося з адміністративним позовом до Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області .

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2016 року у справі №813/252/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 визнано протиправним та скасовано наказ Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 28 січня 2016 р. №22 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ "Околиця".

Згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної в постанові від 01.07.2014 у справі №К/9991/17782/11, юридичним наслідком прийняття судового рішення щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної або камеральної перевірки має бути визнання відсутнім податкової перевірки як юридичного факту, наслідком чого є автоматичне визнання протиправними будь-яких податкових повідомлень-рішень, що прийняті з урахуванням результатів відповідної камеральної або невиїзної перевірки.

Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.02.2015 у справі №К/9991/53821/12, де зазначено, що У разі ж визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною з процедурних підстав, така перевірка відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність у податкового органу компетенції на прийняття податкових повідомлень-рішень .

Адже, така компетенція не виникає в силу лише факту вчинення платником податкового правопорушення, позаяк для винесення податкових повідомлень-рішень контролюючому органу необхідно дотриматись певних умов - спочатку провести перевірку.

Отже, у випадку визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною її висновки не повинні оцінюватись по суті, а прийняті за результатами такої перевірки акти індивідуальної дії автоматично підлягають скасуванню.

Такий зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 27.01.2015 у справі за позовом ТОВ Будгарантінвест-55 до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Керуючись наведеною позицією Верховного Суду України, з огляду на встановлені обставини справи щодо недотримання контролюючим органом норм Податкового кодексу України державні інспектори, які проводили перевірку діяли не на підставі , не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законодавством України наслідком чого, є невизнання розглядуваної перевірки як юридичного факту, що свідчить про відсутність у контролюючого органу компетенції на прийняття податкових повідомлень рішень за наслідками порушень, що не стосуються взаємовідносин з ФГ "Околиця".

Таким чином, оскільки наказ на проведення перевірки визнано протиправним та скасовано в судовому порядку, дії відповідача, на підставі якої прийнято податкові повідомлення-рішення Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0000062200, №0000072200 від 29 лютого 2016 року , визнано протиправними, то й самі податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності винесення податкових повідомлень-рішень Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 0000062200, № 0000072200 від 29 лютого 2016 року, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 0000062200, № 0000072200 від 29 лютого 2016 року.

Стягнути з Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань 44975 (сорок чотири тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн 20 коп сплаченого судового збору на користь фермерського господарства "Околиця".

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.07.2017 року.

Суддя Р.М. Брильовський