Ухвала

від 12.07.2017 по справі 917/884/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.07.17 Справа №917/884/16

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача (заявника): ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" про надання відстрочки виконання рішення суду по справі №917/884/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Великофоснянське",

с. Велика Фосня, Овруцький район Житомирська область, 11161

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт",

вул. Героїв Майдану, 82, офіс 23, м. Гадяч Полтавська область, 37300

про стягнення 649 151,63 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Великофоснянське" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" про стягнення 649 151,63 грн., з яких 618 743,62 грн. основного боргу, 6 187,43 грн. штрафу, 9 459,13 грн. 3% річних, 14 761,45 грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язання за укладеним між сторонами 10.01.2013 договором №1108/13-БМ на закупівлю молока.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.08.2016 вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" (вул. Героїв Майдану, 82, офіс 23, м. Гадяч Полтавська область, 37300, код 33707592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Великофоснянське" (с. Велика Фосня, Овруцький район Житомирська область, 11161, код 03744008) 618 743,62 грн. основного боргу в сумі, 6 187,43 грн. штрафу, 9 459,13 грн. 3% річних 14 761,45 грн. інфляційних та 9 737,28 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" залишено без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 12.08.2016 залишено без змін.

На виконання постанови апеляційної інстанції та рішення першої інстанції господарським судом Полтавської області 19.12.2016 видано відповідний наказ.

27.06.2017 до господарського суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" про надання відстрочки виконання рішення суду по справі №917/884/16, в якій просить: відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області №917/884/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Великофоснянське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" на залишок заборгованості в сумі 655 388,91 грн. на 12 місяців (прохальна частина).

Ухвалою суду від 29.06.2017 вказано заяву призначено до розгляду на 12.07.2017.

В судовому засіданні представник заявника виклав зміст заяви та наполягав на її задоволенні.

Позивач (стягувач) явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, письмових пояснень щодо заяви суду не надав. Ухвалою суду від 29.06.2017 явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

В обґрунтування даної заяви відповідач (боржник) посилається на те, що протягом останніх 10 років основними ринками збуту продукції ТОВ Білогір'я молокопродукт були Російська Федерація та Республіка Казахстан. Однак, у зв'язку з політичною ситуацією Російська Федерація повністю закрила свій ринок для продукції українського виробництва та ввела обмеження та заборони на транзит української продукції митною територією Російської Федерації до Республіки Казахстан. Фактично ТОВ Білогір'я молокопродукт було закрито основний ринок збуту своєї продукції. Організація та пошук нових ринків збуту є процесом вкрай довготривалим та проблематичним, потребує вливання значних фінансових коштів та ресурсів. Втрата основних ринків збуту в сукупності з соціальними та економічними потрясіннями в нашій державі, збільшенням вартості палива та енергоносіїв, зменшення платоспроможності населення, і, як наслідок значне зменшення внутрішнього попиту на сирну продукцію та ін. призвели до значного зниження обсягів виробництва та реалізації продукції. ТОВ Білогір'я молокопродукт вживає всіх можливих заходів з метою збереження виробництва, отримання прибутку для подальшого функціонування підприємства, сплати податків, соціальних платежів, виплати заробітної плати. Зважаючи на вищевказане, сума позовних вимог за позовною заявою ТОВ Великофоснянське є надто великою для нашого підприємства та її сплата протягом короткого строку об'єктивно неможлива. Стягнення суми боргу за рішенням без відстрочки виконання рішення суду, зумовить неможливість своєчасно виплачувати заробітну плату працівникам Товариства, своєчасно сплачувати податки та збори, значно погіршить і так вкрай тяжке фінансове становище ТОВ Білогір'я молокопродукт , та призведе до значних негативних наслідків для підприємства аж до його банкрутства. Вказане підтверджується Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) господарської діяльності ТОВ Білогір'я молокопродукт за 2016, Звітом про фінансовий стан на 31 грудня 2016, Звітом з праці 2016 року.

Таким чином, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області №917/884/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Великофоснянське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" на залишок заборгованості в сумі 655 388,91 грн. на 12 місяців (прохальна частина).

При розгляді заяви про відстрочку виконання рішення суду суд виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.

Частиною 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Положеннями пунктів 7.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Поруч з цим, вирішуючи питання про надання відстрочки виконання рішення, суд враховує не тільки матеріальне становище боржника, але й матеріальні інтереси стягувача, оскільки невиконання протягом тривалого часу зобов'язання перед своїм контрагентом за договором та рішенням суду порушує і матеріальні інтереси стягувача та може призвести до негативних наслідків для нього.

В даному випадку суд вважає, що складне фінансове становище заявника за змістом статті 121 ГПК України не є обставинами, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом, а відтак не виступають підставою для відстрочки виконання рішення суду.

При цьому суд зазначає, що згідно ч. 2 статті 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Окрім того, за змістом ч. 1 статті 229 Господарського кодексу України та ч. 1 статті 625 Цивільного кодексу України за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Боржник є самостійним господарюючим суб'єктом, який вільний у виборі контрагентів, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, тому грошові зобов'язання виникли внаслідок його власної господарської діяльності.

В розумінні статті 42 Господарського кодексу України здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності. Оскільки як позивач так і відповідач є комерційними підприємствами, тому несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Таким чином, незадовільний фінансовий стан не є безумовною підставою для розстрочки або відстрочки виконання рішення.

Відповідач не надав жодних належних доказів, які б обґрунтовували неможливість виконання рішення суду, а посилання на складне фінансове становище відповідача не є доказом неможливості виконання рішення. Більш того, з наданих доказів не вбачається можливим зробити достовірний висновок про незадовільне фінансове становище відповідача. Припущення відповідача про можливість виконати судове рішення через 12 місяців не підтверджено заявником належними та допустимими доказами.

Наданий відповідачем звіт незалежного аудитора за наслідками виконання завдання з аудиторських послуг у формі завдання з виконання погоджених процедур ТОВ "Білогір'я молокопродукт" за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, зроблений ПП "Аудит-К", має консультативний характер, а відтак суд не розцінює його як офіційний документ фінансової звітності підприємства.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач, не є винятковими у розумінні ч. 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, неможливість перекладати комерційні ризики відповідача та/або його недбалість у веденні власних справ на позивача, суд вважає, що заява відповідача про надання відстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 33, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" в задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення суду від 12.08.2016 по справі №917/884/16

2. Копію ухвали надіслати сторонам (боржнику та стягувачу).

Суддя Кульбако М.М.