Рішення

від 12.07.2017 по справі 414/1574/13-ц

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року м. Кремінна

Справа № 414/1574/13-ц

Провадження № 2/414/1/2017

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І Г.,

за участю секретаря Нагорянської О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Світанок до ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Приватного сільськогосподарського підприємства Світанок , третя особа - Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області, про визнання права власності, витребування майна та скасування реєстрації транспортних засобів ,

ВСТАНОВИВ:

ПСП Світанок звернулося до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_3 про встановлення права власності за набувальною давністю. В оґрунтування позову позивач посилається на ті обставини, що з березня 2007 року ПСП Світанок використовує для виробничих потреб, з дозволу ОСОБА_3, транспортні засоби, а саме: трактор моделі МТЗ-80, 1989 року випуску, заводський № 010387; причеп моделі 2ПТС-4, 1990 року випуску, заводський № 0030241; причеп моделі 2ПТС-4, 1987 року випуску, заводський № 122010. У червні 2013 року відповідач оформив право власності на вищезазначені транспортні засоби, що підтверджується: свідоцтвом про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технічного транспортного засобу серії ВВ № 004898 від 26.06.2013; свідоцтвом про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного засобу серії ВВ № 004899 від 26.06.2013; свідоцтвом про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу серії ВВ № 004900 від 26.06.2013. Однак з 2007 року ПСП Світанок відкрито та безперервно володіє вищезазначеним майном, а відповідач не заявив вимогу про його повернення, тому позивач просить суд визнати за ним право власності на вищезазначені транспортні засоби в порядку набувальної давності.

Окрім зазначеної позовної заяви у провадженні Кремінського районного суду Луганської області також перебуває уточнена позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ПСП Світанок , третя особа - Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування реєстрації транспортних засобів. В обґрунтування позову ОСОБА_4 посилається на те, що він працював на ПСП Світанок до 15 червня 2012 року. За час роботи на посаді директора ПСП Світанок він використовував сільгосптехніку, яку він придбав за власні кошти, а саме: трактор МТЗ-80 державний номер 00460 ТВВ; причеп 2 ПТС-4 державний номер 00462 ТВВ; причеп 2 ПТС державний номер 00461 ТВВ. Зазначену техніку позивач використовував без будь-якої оплати з боку ПСП Світанок для потреб підприємства. Після звільнення позивача з посади директора ПСП Світанок з незалежних від нього причин трактор МТЗ-80, державний номер 00460 ТВВ, причеп 2ПТС-4, державний номер 00462 ТВВ та причеп 2ПТС-4, державний номер 00461 ТВВ, вибули з його володіння та знаходяться в користуванні ПСП Світанок . 08.02.2013 ОСОБА_4 звернувся до правоохоронних органів стосовно повернення йому майна, однак постановою слідчого СВ Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області від 15.02.2013 було закрито кримінальне провадження через наявність між сторонами цивільно-правових договірних відносин. Вищезазначену спірну техніку позивач придбав у 2007 році у особи на ім'я ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_6, та який надав документи на продану техніку, однак остання померла ще 20.11.2004, що підтверджується свідоцтвом про смерть. У зв'язку з цим зазначений договір з ОСОБА_7 було визнано судом недійсним, а свідоцтва про реєстрацію на ці транспортні засоби - скасовано. У зв'язку з викладеними обставинами позивач просить суд: 1) визнати його добросовісним набувачем спірного майна; 2) визнати за ним право власності на вищезазначене майно; 3) скасувати реєстрацію вищезазначених транспортних засобів: трактора МТЗ-80, 1989 року випуску, заводський № 010387, державний номерний знак № 03730 ТВВ серії ВВ № 005196; причепа 2ПТС-4, 1990 року випуску, заводський № 0030241, державний номерний знак 03731 ТВВ серії ВВ № 005197; причепа 2ПТС-4, 1987 року випуску, заводський № 122010, державний номерний знак 03732 ТВВ № 005198, - які зареєстровані за ПСП Світанок ; 4) витребувати вищезазначене майно у відповідача ПСП Світанок та передати зазначену техніку позивачу ОСОБА_4

Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 01.10.2014 цивільну справи за позовом ПСП Світанок до ОСОБА_3 про встановлення права власності за набувальною давністю було об'єднано в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ПСП Світанок , третя особа - Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування реєстрації транспортних засобів.

Представник позивача (за першим позовом) та відповідача (за другим позовом) ПСП Світанок в судове засідання не з'явився, на адресу суду від директора ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій зазначено, що ПСП Світанок підтримує заявлені позовні вимоги, а також в повному обсязі заперечує проти позову ОСОБА_4 Також ПСП Світанок було надано письмові заперечення проти позову ОСОБА_4 (а.с. 66 т. 2), в яких зазначено, що спірна техніка не перебуває в користуванні ПСП Світанок та не знаходиться на території підприємства. Доданий до позову ОСОБА_4 акт про підтвердження знаходження спірного майна на території ПСП Світанок від 04.09.2012 представник відповідача сприймає критично, оскільки ставить під сумнів факт знаходження ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на території ПСП Світанок взагалі. Також у запереченні зазначено, що ПСП Світанок не приймало на себе будь-яких зобов'язань щодо зберігання спірної техніки і не укладало з цього приводу будь-яких правочинів.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 право власності на спірну техніку не належить, оскільки судом касаційної інстанції було скасовано рішення про визнання права власності на цю техніку за ОСОБА_3, після чого його позов судом першої інстанції було залишено без розгляду. Таким чином, ОСОБА_3 був власником цієї техніки лише два місяці. Матеріалами справи не підтверджується, що ПСП Світанок використовує спірну техніку з березня 2007 року за згодою ОСОБА_3, який став власником лише у 2010 році за рішенням суду, яке було скасоване через два місяці. ОСОБА_4 придбав цю техніку у ОСОБА_6, проте на момент укладення угоди ОСОБА_4 не знав, що ця людина померла ще у 2004 році. У зв'язку з цим ОСОБА_4 слід вважати добросовісним набувачем цього майна. Право власності за ПСП Світанок рішенням суду визнавалося не незаконних підставах, у зв'язку з цим це рішення було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду від 13.08.2014. Таким чином, представник в повному обсязі підтримав уточнені позовні вимоги ОСОБА_4 та просив їх задовольнити, а також заперечував проти задоволення позовних вимог ПСП Світанок до ОСОБА_3, оскільки вважає їх необґрунтованими.

Інший представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що проти позову ОСОБА_4 заперечує в повному обсязі, зокрема вказав, що ОСОБА_4 не може бути добросовісним набувачем спірного майна, оскільки за рішенням суду касаційної інстанції угода, за якою ОСОБА_4 придбав цю техніку була визнана недійсною. Крім того, в даний час Кремінським районним судом розглядається кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.ст. 366 ч. 1, 191 ч. 3 КК України у підробці документів та привласненні техніки, яка є предметом даної справи. На даний час ця техніка зареєстрована за ПСП Світанок , яке є добросовісним набувачем даної техніки, оскільки воно придбало її у ОСОБА_3, сплативши йому за неї певну грошову суму, тому позов ПСП Світанок він визнає повністю. На підставі зазначеного правочину ця техніка була зареєстрована та видані відповідні свідоцтва про реєстрацію майна за ПСП Світанок . Де знаходиться ця техніка наразі, представнику невідомо.

Представник третьої особи - Головного управління держпраці у Луганській області в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду за підписом заступника начальника надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що коли він шукав собі для придбання трактор МТЗ-82 (у задовільному стані), то брав із собою свого знайомого ОСОБА_13, який є рідним сином ОСОБА_4, і вони їздили у село Лиман Луганської області. Ці події мали місце приблизно сім-десять років тому. З ними також їздив товариш на ім'я ОСОБА_12. Попередньо ОСОБА_12 здзвонився з чоловіком на ім'я ОСОБА_11 та домовився приїхати подивитись трактор. Вони зустрілися з ОСОБА_11 на мосту та проїхали за ним. Олексій завів їх у двір та показав їм техніку, зокрема вони оглянули трактор МТЗ-80, який, на думку ОСОБА_12, виглядав, як купа металобрухту (тобто, знаходився у розібраному стані), у зв'язку з чим він відмовився його купляти. Також свідок бачив на території двору причепи. Олексій показував якісь документи на техніку, проте чия була ця техніка ОСОБА_12 не цікавився, а для себе зробив висновок, що ця техніка належала ОСОБА_11, оскільки він їм цю техніку демонстрував. Оглянутий ними трактор зацікавив ОСОБА_13, який записав номер, після чого вони поїхали. Через два-три місяці ОСОБА_12 бачив схожу техніку біля будинку ОСОБА_4, який повідомив, що придбав цю техніку для хазяйства.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що приблизно три роки тому (проте не виключено, що і у 2012 році, оскільки точно свідок пригадати не може), до нього прийшов його знайомий ОСОБА_4 та попросив допомогти йому забрати техніку (трактор, причеп, машину), після чого вони сіли у машину і поїхали до ПСП Світанок . З ними також їздив ОСОБА_10 ОСОБА_4 пішов розмовляти з директором ПСП Світанок ОСОБА_8, однак той йому техніку не віддав. Наскільки зрозумів ОСОБА_9, ОСОБА_4 купляв цю техніку і вона належала останньому, проте точно свідку невідомо. ОСОБА_9 бачив цю техніку, вона знаходилася на території ПСП Світанок . Раніше свідок бачив цю техніку біля будинку ОСОБА_4, коли той працював у ПСП Світанок , однак після його звільнення свідок техніку там більше не бачив. Потім вони сіли у машину і поїхали додому. В той же день ОСОБА_4 попросив ОСОБА_9 засвідчити підписом на папері відмову ОСОБА_8 віддати техніку ОСОБА_4, на що свідок погодився і поставив свій підпис, проте зі змістом викладеного на папері не ознайомлювався (через поганий зір). Чи знаходиться ця техніка зараз на ПСП Світанок , ОСОБА_9 пояснити не може, оскільки він там не буває.

ОСОБА_14 Володимирович в судовому засіданні пояснив, що приблизно з 2007 року у його сусіда ОСОБА_4 була техніка, а саме трактор МТЗ-80 та два причепи. Коли ОСОБА_4 нікуди було її ставити, ця техніка стояла у свідка у дворі та біля двору. Приблизно у 2012 чи 2013 році вони втрьох разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ходили до ПСП Світанок , щоб забрати цю техніку. Коли вони туди прийшли, до них вийшов директор ПСП Світанок ОСОБА_8, який відмовився віддавати ОСОБА_4 техніку, після чого вони поїхали. Пізніше ОСОБА_4 попросив ОСОБА_15 та ОСОБА_9 засвідчити підписом на папері відмову ОСОБА_8 віддати техніку ОСОБА_4, на що вони погодилися і поставили свої підписи.

Заслухавши представників сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, розглянувши цивільну справу в межах позовних вимог та об'єктивно оцінивши докази як окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.06.2013 було видано свідоцтво серії ВВ № 004898 про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу за ОСОБА_3, а саме трактора моделі МТЗ-80 1989 року випуску, заводський № 010387, державний № 03486 ТВВ (а.с. 6 т. 1). Крім того, 26.06.2013 було видано свідоцтво серії ВВ № 004899 про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу за ОСОБА_3, а саме причепа моделі 2ПТС-4 1990 року випуску, заводський № 0030241, державний № 03487 ТВВ (а.с. 7 т. 1). Також 26.06.2013 було видано свідоцтво серії ВВ № 004900 про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу за ОСОБА_3, а саме причепа моделі 2ПТС-4 1987 року випуску, заводський № 122010, державний № 03488 ТВВ (а.с. 8 т. 1).

Так, 16.05.2013 Кремінським районним судом Луганської області було винесено рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 19.06.2013, згідно з яким:

- визнано недійсною угоду купівлі-продажу трактора моделі МТЗ-80 1989 року випуску, заводський № 010387, задній міст №7161; причепа 2ПТС-4 1990 року випуску, заводський №0030241; причепа 2ПТС-4 1987 року випуску, заводський № 122010, - укладену 15.02.2007 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6;

- скасовано свідоцтво про реєстрацію великотоннажних транспортних засобів або інших технологічних транспортних засобів від 07.10.2010 серії ВВ №000686, власник ОСОБА_4, трактора моделі МТЗ-80, 1989 року випуску, заводський № 010387, задній міст №7161, державний номерний знак 00460 ТВВ;

- скасовано свідоцтво про реєстрацію великотоннажних транспортних засобів або інших технологічних транспортних засобів від 07 жовтня 2010 року серії ВВ №000687, власник ОСОБА_4; причепа 2 ПТС-4 1990 року випуску, заводський № 0030241, присвоєно державний номерний знак 00461 ТВВ;

- скасовано свідоцтво про реєстрацію великотоннажних транспортних засобів або інших технологічних транспортних засобів від 07.10.2010 серії ВВ № 000688, власник ОСОБА_4; причепа 2 ПТС-4 1987 року випуску, заводський № 122010, присвоєно державний номерний знак 00462 ТВВ;

- визнано за ОСОБА_3 право власності на трактор МТЗ-80 1989 року випуску, заводський № 010387, задній міст 7161; причеп 2ПТС-4 1990 року випуску, заводський № 003041; причеп 2ПТС-4 1987 року випуску, заводський № 122010 (а.с. 89-92, 93-95 т. 1; 25-29, 30-36 т. 2).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2013 рішення Кремінського районного суду Луганської області від 16.05.2013 та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 19.06.2013 в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на трактор МТЗ-80 1989 року випуску, заводський № 010387, задній міст № 7161; причеп 2ПТС-4 1990 року випуску, заводський № 003041; причеп 2ПТС-4 1987 року випуску, заводський № 122010, - було скасовано та направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині - залишено без змін (а.с. 26-28, 64-66 т. 1; 37-39 т. 2).

18.11.2013 ухвалою Кремінського районного суду Луганської області зазначений позов ОСОБА_3 після повернення справи на новий розгляд в частині визнання права власності на спірне майно за ОСОБА_3 із суду касаційної інстанції було залишено без розгляду (а.с. 25, 67 т. 1).

Крім того, 31.07.2013 Кремінським районним судом Луганської області було винесено рішення про задоволення позову ПСП Світанок , залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 24.03.2014, згідно з яким:

- визнано за ПСП Світанок в порядку набувальної давності право власності на трактор моделі МТЗ-80 1989 року випуску, заводський № 010387, державний № 03486 ТВВ, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого засобу серії ВВ № 004898 від 26.06.2013;

- визнано за ПСП Світанок в порядку набувальної давності право власності на причеп моделі 2ПТС-4 1990 року випуску, заводський № 0030241, державний № 03487 ТВВ, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого засобу серії ВВ № 004899 від 26.06.2013;

- визнано за ПСП Світанок в порядку набувальної давності право власності на причеп моделі 2ПТС-4 1987 року випуску, заводський № 122010, державний № 03488 ТВВ, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого засобу серії ВВ № 004900 від 26.06.2013 (а.с. 22, 106-108, 125, 126-128 т. 1).

Однак ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.08.2014 рішення Кремінського районного суду Луганської області від 31.07.2013 та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 24.03.2014 було скасовано, а справу - направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 136-139 т. 1; 128-131 т. 2).

Постановою о/у СДСБЕЗ Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області від 01.11.2012 ОСОБА_2 було відмовлено у порушенні кримінальної справи стосовно директора ПСП Світанок ОСОБА_4 щодо присвоєння шахрайським шляхом спірної техніки через наявність між ОСОБА_4 та засновниками ПСП Світанок цивільно-правових договірних відносин (а.с. 68-69 т. 1, 17-19 т. 2).

Постановою слідчого СВ Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області від 15.02.2013 було закрито кримінальне провадження за заявою ОСОБА_4 стосовно посадових осіб ПСП Світанок щодо незаконного утримання на території підприємства спірної техніки через наявність між ОСОБА_4 та засновниками ПСП Світанок цивільно-правових договірних відносин (а.с. 70-71, 72-73 т. 1, 20-22 т. 2).

14.07.2016 вироком Кремінського районного суду Луганської області ОСОБА_4 було визнано невинуватим та виправдано за ст.ст. 366 ч. 1, 191 ч. 3 КК України щодо незаконного придбання директором ПСП Світанок ОСОБА_4 спірного майна у ОСОБА_6 та реєстрації цього майна, однак ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 09.11.2016 зазначений вирок було скасовано, а справу - направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 4-19, 20-22 т. 3).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07.02.2014 особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК ).Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК ).

Однак позивачем ПСП Світанок не було надано суду належних і допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про те, що підприємство володіло спірною технікою безперервно протягом п'яти років. В той же час, в матеріалах справи є довідка № 130114/1 від 13.01.2014, підписана директором ПСП Світанок ОСОБА_16 та головним бухгалтером підприємства ОСОБА_17, з якої вбачається, що спірна техніка в користуванні ПСП Світанок не знаходиться і на його території не перебуває, а її місцезнаходження відповідним посадовим особам невідоме (а.с. 67 т. 2).

Також суд не може взяти до уваги посилання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на те, що на даний час спірна техніка зареєстрована за ПСП Світанок , яке є добросовісним набувачем даної техніки, оскільки, зі слів представника, підприємство придбало її у ОСОБА_3 за договором, сплативши йому за неї певну грошову суму. Так, ні представником позивача ПСП Світанок , ні відповідачем ОСОБА_3 чи його представником суду не надані документи, що підтверджують зазначені обставини. Крім того, факт реєстрації у передбаченому законом порядку права власності за ПСП Світанок на спірне майно робить неможливим і позбавляє сенсу визнання за позивачем права власності на це майно в судовому порядку за набувальною давністю.

Більше того, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.08.2014 констатується, що ОСОБА_3 не належить право власності на спірне майно, оскільки його позовну заяву залишено без розгляду ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 18.11.2013. Отже, суд не може прийняти визнання ним позову.

Враховуючи викладене, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог ПСП Світанок до ОСОБА_3 про визнання права власності на спірне майно в порядку набувальної давності, а отже вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

Також судом встановлено, що 07 жовтня 2010 року трактор МТЗ-80 та причеп 2ПТС-4 1990 року випуску, причеп 2ПТС-4 1990 року випуску, причеп 2ПТС-4 1987 року випуску територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Луганській області були зареєстровані за ОСОБА_4 (а.с. 41-44 т. 2).

Для державної реєстрації транспортних засобів позивачем було надано накладну № 15 від 15.02.2007 та квитанцію прибуткового касового ордеру № 12 від 15.02.2007, згідно з якими ОСОБА_4 придбав вищезазначену техніку за 10100 грн. у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 (а.с. 12 т. 2).

Однак відповідно до свідоцтва про смерть від 23.11.2004 ОСОБА_6 померла ще 20.11.2004, отже ОСОБА_4 не міг придбати у неї вищезазначену сільськогосподарську техніку (а.с. 24 т. 2), у зв'язку з чим ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2013 були залишені в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій про визнання відповідної угоди недійсною та скасування свідоцтв про реєстрацію цих транспортних засобів, отриманих на підставі цієї угоди.

Ознаки добросовісної поведінки особи, яка заволоділа чужим майном, визначено у статтях 12, 388 ЦК України. Так, ч. 5 ст. 12 ЦК України встановлює презумпцію добросовісної поведінки особи. Відповідно до ст. 388 ЦК володіння вважається добросовісним, коли особа на момент заволодіння не знала і не могла знати про те, що володіння нею майном є незаконним.

Таким чином, суд вважає, що відсутні законні підстави вважати ОСОБА_4 добросовісним набувачем спірного майна, оскільки за обставинами набуття він повинен був знати про відсутність у відчужувача права на відчуження цього майна.

Суд також не може взяти до уваги надані в судовому засіданні пояснення свідків ОСОБА_12, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, оскільки свідкам достовірно нічого невідомо про обставини придбання спірної техніки та про її належність. Так, ОСОБА_12 пояснив, що вони з сином ОСОБА_4 їздили і дивилися трактор МТЗ-80 та два причепи, а два місяці потому він бачив схожу техніку біля двору ОСОБА_4, однак пояснити точно, чи була це та сама техніка, а також на яких підставах вона там знаходилася свідок в судовому засіданні не зміг, зазначивши, що ці обставини достовірно йому невідомі. Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 бачили техніку, а саме трактор МТЗ-80 та причепи біля будинку ОСОБА_4 та на ПСП Світанок , проте кому вона належала, а також хто і за яких обставин її придбавав їм невідомо. Так само свідкам невідомо, де спірна техніка знаходиться зараз. З вищевказаних підстав суд також не бере до уваги акт про підтвердження знаходження спірної техніки на території ПСП Світанок від 04.09.2012, підписаний позивачем ОСОБА_4, а також свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (а.с. 13 т. 2).

Крім того, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2004 вимога про визнання добросовісним набувачем не є належним способом судового захисту (стаття 16 ЦК ), оскільки добросовісність набуття - це не предмет позову, а одна з обставин, що має значення для справи та підлягає доказуванню за позовом про витребування майна.

Тобто, діючим цивільним законодавством не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання в судовому порядку особи добросовісним набувачем майна.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання його добросовісним набувачем спірного майна, визнання права власності на це майно та витребування його з чужого незаконного володіння відсутні, оскільки позивачем не доведено, що він є добросовісним набувачем майна, а відповідачі незаконно без відповідної правової підстави заволоділи його майном.

Так само не підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_4 про скасування реєстрації спірного майна за ПСП Світанок , оскільки жодних доказів на підтвердження проведення такої реєстрації за ПСП Світанок , як вже зазначалося, сторонами надано не було, в матеріалах справи відповідні документи відсутні. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства Світанок до ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю та позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Приватного сільськогосподарського підприємства Світанок , третя особа - Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області, про визнання права власності, витребування майна та скасування реєстрації транспортних засобів, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Кремінський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.Г. Безкровний