Рішення

від 10.07.2017 по справі 686/23214/16-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/23214/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2017 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Тітовій І.В., за участю прокурора Приступи В.І., представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю Пімліко , третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Олешинська сільська рада про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2016 року Заступник прокурора області звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради із позовом до ОСОБА_2, ТзОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 , ТзОВ ПІМЛІКО про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: вул. Кооперативна, 46 м. Хмельницький від 17.11.2015 року; визнання недійсним договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, укладеного 17.11.2015 року між ОСОБА_2та ТзОВ Компанія з управління активами ПАТРІОТ 2014 ; скасування державної реєстрації права власності та витребування з незаконного володіння ТзОВ ПІМЛІКО вказаної земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 17.11.2015 між ОСОБА_2 та ТзОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0088) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: вул. Кооперативна, 46 м. Хмельницький, що належала продавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ХМ №036572 від 08.12.1997 року. При цьому на час укладення спірного договору ОСОБА_2 не набув права власності на вказану земельну ділянку, адже в книгах реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Олешинської сільської ради відсутні записи про державну реєстрацію державного акту на право власності на вказану земельну ділянку, а за даним реєстраційним номером зареєстровано державний акт іншої особи. За даним фактом прокуратурою області 15.03.2016 року розпочато досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України. Згідно висновку експерта Хмельницького НДЕКЦ від 04.08.2016 року № 110Т, на державному акті на ім'я ОСОБА_2 відбитки печатки круглої форми з реквізитами Олешинська сільська рада виконано не печаткою, яка була виявлена та вилучена в ході проведення 31.03.2016 року обшуку в Олешинській сільській раді. Документація із землеустрою щодо відведення останній спірної земельної ділянки відсутня.

Остання не була власником спірної земельної ділянки, оскільки відповідний державний акт не видавався та не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку. В подальшому згідно із договором купівлі-продажу від 17.11.2015 року зазначену земельну ділянку ТзОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 продано ТзОВ ПІМЛІКО . Спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Хмельницького та до земель комунальної власності Олешинської сільської ради ніколи не належала, 17.11.2015 року вибула з комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького поза її волею, тому міська рада вправі її витребувати із незаконного володіння добросовісного набувача - ТзОВ ПІМЛІКО .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 28.03.2017 року закрито провадження у даній справі в частині вимог до ТзОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 у зв'язку з ліквідацією зазначеної юридичної особи.

В судовому засіданні прокурор решту позовних вимог підтримав і просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача у судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причину неявки.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 проти позову заперечив, зазначивши, що державний акт про право власності на земельну ділянку відповідачу видано у встановленому порядку, вказаний державний акт не визнавався недійсним, на час видачі державного акту земельна ділянка належала Олешинській сільській раді, а отже спірна земельна ділянка вибула за волею власника, подав заяву про застосування строку позовної давності.

Представники співвідповідача ТзОВ Пімліко та третьої особи Олешинської сільської ради Хмельницького району у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду справи повідомлені судом в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представників співвідповідача та третьої особи в судовому засіданні.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Встановлено, що 08.12.1997 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №036572, виданий Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області на підставі рішення Олешинської сільської ради народних депутатів від 3.02.1997 року № 7, на посвідчення передачі їй у власність земельної ділянки площею 0,8 га, розташованої на території Олешинської сільської ради, переданої для ведення підсобного господарства. В державному акті зазначено, що його зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №01617.

Постановою Верховної Ради України від 12.05.2011 року Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області було змінено межі міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області шляхом збільшення території міста на 681 га земель, у тому числі за рахунок 130 га земель, що знаходяться у віданні Грузевицької сільської ради, 34 га земель - Давидковецької сільської ради, 474 га земель - Копистинської сільської ради, 10 га земель - Олешинської сільської ради, 6 га земель - Розсошанської сільської ради та 27 га земель - Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району; затверджено територію міста Хмельницький загальною площею 9305 га і територію Хмельницького району площею 122011,98 га.

У 2015 року Приватне підприємство Діоріт Плюс 1 розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), здійснена державна реєстрація земельної ділянки площею 0,80 га у Державному земельному кадастрі. Їй присвоєно кадастровий номер 6810100000:33:001:0088.

17.11.2015 року між ОСОБА_2 як продавцем та ТзОВ КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ПАТРІОТ-2014 як покупцем укладено нотаріально засвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,8000 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 6810100000:33:001:0088, яка розташована за адресою: вул. Кооперативна, 46 м. Хмельницький.

Земельна ділянка з зазначеним кадастровим номером відповідно до проекту землеустрою щодо встановлення та відновлення меж м. Хмельницький, на підставі котрого прийнято Постанову Верховної Ради України від 12.05.2011 року Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області , дійсно на даний час входить в межі м. Хмельницького, що підтверджується листами Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області від 10.11.2015 року, Управління з питань земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 20.11.2015 року, виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 18.01.2016 року та від 8.02.2016 року, копії котрих наявні у справі.

Разом з тим, з вище вказаного листа Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області від 10.11.2015 року вбачається, що місце перебування спірної земельної ділянки з 1995 року визначити неможливо у зв'язку з відсутністю проектів зміни меж міста Хмельницький в Управлінні Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області.

Крім того, з вище зазначеного листа виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 8.02.2016 року вбачається, що під час підготовки проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Хмельницький, який розроблявся протягом 2006 - 2011 років, було виявлено ряд недоліків та неточностей, в тому числі невідповідності площе міста Хмельницький (8624 га), яка вказана в картографічних матеріалах, та площі, яка встановлена за результатами винесення меж міста Хмельницький (більше 9129 га). Встановити, в яких місцях та де безпосередньо були розбіжності між картографічними матеріалами та фактичними межами міста Хмельницький, неможливо.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №73093648 від 16.11.2016 року, наявної у справі, 31.03.2016 року вище зазначену земельну ділянку було продано ТзОВ КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ПАТРІОТ-2014 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ТзОВ ПІМЛІКО .

З наявного у справі листа ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області від 7.02.2017 року вбачається, що ТзОВ КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ПАТРІОТ-2014 як юридичну особу припинено в зв'язку з ліквідацією.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У відповідності з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Частиною 2 статті 12 Закону України від 7 лютого 1991 року № 697-ХІІ Про власність , який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що громадянин набуває права власності на доходи від участі у суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 6 ЗК України (в редакції Закону від 13 березня 1992 року), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства.

Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

В силу ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 17 ЗК України (в редакції Закону від 13 березня 1992 року) передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.

Із ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23 ЗК України (в редакції Закону від 13 березня 1992 року) слідує, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 року № 28 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 квітня 1993 року за № 31), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, державні акти на право приватної власності на землю видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування.

Державні акти на право приватної власності на землю реєструються у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю за формою згідно з додатком № 2.

Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки (п. 7 розділу Х Перехідні положення ЗК України).

Частиною 1 статті 2 Закону № 1952-ІV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 3 Закону № 1952-ІV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про право на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Право на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.

Як передбачено ч. 1 ст. 15 Закону № 1952-ІV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

В силу ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 26 Закону № 1952-ІV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, державних актів на право власності або право постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Записи до державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що право власності на нерухоме майно набувається особами в порядку, визначеному законом, який існував на час такого набуття, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього відповідно до Закону № 1952-ІV, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 13 червня 2012 року (справа № 6-54цс12), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

До того ж, Верховним Судом України в постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15 висловлено правову позицію про те, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід оцінювати три критерії на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу. Принцип пропорційності передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Разом з тим, факту порушення права позивача на спірну земельну ділянку в ході судового розгляду справи встановлено не було, оскільки доводи позовної заяви щодо належності земельної ділянки до земель комунальної власності м. Хмельницький станом на час видачі державного акта свого підтвердження в судовому засіданні не здобули.

Надані позивачем докази на підтвердження цієї обставини стосуються лише факту перебування земельної ділянки в межах м. Хмельницький на даний час, після зміни меж міста шляхом збільшення його території. Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 173 ЗК України (в редакції станом на дату зміни меж міста в 2001 році), включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до цього Кодексу.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України в постановах від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-805цс16, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-649цс16.

Крім того, позовної вимоги про визнання державного акта відповідача недійсним позивач не заявляє, тоді як, відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України (в редакції станом на дату одержання державного акта позивачем), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Внесення приватним нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку не потягло за собою виникнення цього права, а відтак скасування такої державної реєстрації не припиняє набутого відповідачем права власності на земельну ділянку.

Згідно рішення шостої сесії XXII скликання Олешинської сільської ради від 03.02.1997р. № 7 Про приватизацію земельних ділянок ОСОБА_2 передано у власність безкоштовно земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,80 га, а отже вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України. Позивачем у позові не ставиться вимога щодо законності рішення, на підставі якого було видано державний акт серії ІІІ-ХМ №036572. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 3.06.2015 року у справі № 6-205цс15, від 28.01.2015 року у справі № 6-221цс14.

Суд також враховує, що прокурор заявив в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради вимоги про визнання недійсним договору, стороною котрого міська рада не є, тобто фактично просив суд застосувати спосіб повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину (ст. ст. 215, 216 ЦК України).

Таким чином, суд приходить приходить до висновку, що прокурором неправильно обрано спосіб захисту порушеного, на його думку, цивільного права, що саме по собі унеможливлює задоволення даного позову.

Крім того, на підтвердження факту реєстрації за вказаним в державному акті ОСОБА_2 номером державного акта іншої особи позивач надав суду витяг з Книги реєстрації державних актів на право власності на землю Олешинської сільської ради, сформованої в 2007 році. ОСОБА_3 доказ не може бути взятий до уваги судом, оскільки перевірити належність реєстрації державного акта останній можливо за відповідною Книгою записів державних актів на право приватної власності на землю за 1997 рік.

На підтвердження факту проставлення на державному акті ОСОБА_2 неналежного відбитка печатки Олешинської сільської ради позивачем наданий висновок експерта від 4.08.2016 року № 110 ОСОБА_3 доказ також не може бути взятий до уваги судом, оскільки висновок зроблено в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016240000000037.

Згідно з ч. 1 ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Нормами цивільно-процесуального кодексу передбачене право сторони на заявлення клопотання про призначення експертизи з метою з'ясування питань, які мають значення для справи та становлять предмет позову. Висновок експерта, копія котрого наявна у справі, будучи виконаним в межах вище вказаного кримінального провадження, має іншу мету та предмет дослідження.

Таким чином, позовні вимоги свого підтвердження в ході судового розгляду справи не здобули, внаслідок чого в позові слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 214-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду 14 липня 2017 року.

Суддя С. Стефанишин