Постанова

від 16.10.2019 по справі 686/23214/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 686/23214/16-ц

провадження № 61-26177св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів : Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року у складі судді Стефанишина С. Л. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2017 року у складі суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,

учасники справи :

позивач - заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради,

відповідачі: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю Пімліко ,

третя особа - Олешинська сільська рада Хмельницького району,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року pаступник прокурора області звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 , товариства з обмеженою відповідальністю Пімліко (далі - ТОВ Пімліко ) про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , від 17 листопада 2015 року; визнання недійсним договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, укладеного 17 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 ; скасування державної реєстрації права власності та витребування з незаконного володіння ТОВ Пімліко вказаної земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 17 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0088) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належала продавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №036572 від 08 грудня 1997 року. При цьому на час укладення спірного договору ОСОБА_1 не набула права власності на вказану земельну ділянку, адже в книгах реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Олешинської сільської ради відсутні записи про державну реєстрацію державного акта на право власності на вказану земельну ділянку, а за даним реєстраційним номером зареєстровано державний акт іншої особи. За даним фактом прокуратурою області 15 березня 2016 року розпочато досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358, частиною другою статті 364 та частиною другою статті 366 КК України. Згідно висновку експерта Хмельницького НДЕКЦ від 04 серпня 2016 року № 110Т, на державному акті на ім`я ОСОБА_1 відбитки печатки круглої форми з реквізитами Олешинська сільська рада виконано не печаткою, яка була виявлена та вилучена в ході проведення обшуку в Олешинській сільській раді. Документація із землеустрою щодо відведення останній спірної земельної ділянки відсутня. ОСОБА_1 не була власником спірної земельної ділянки, оскільки відповідний державний акт не видавався та не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку. В подальшому згідно із договором купівлі-продажу від 17 листопада 2015 року зазначену земельну ділянку ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 продано ТОВ Пімліко . Спірна земельна ділянка знаходиться в межах м. Хмельницького та до земель комунальної власності Олешинської сільської ради ніколи не належала, 17 листопада 2015 року вибула з комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького поза її волею, тому міська рада вправі її витребувати із незаконного володіння добросовісного набувача - ТОВ Пімліко .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 28 березня 2017 року закрито провадження у даній справі в частині вимог до ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 у зв`язку з ліквідацією зазначеної юридичної особи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факту порушення права позивача на спірну земельну ділянку в ході судового розгляду справи встановлено не було, оскільки доводи позовної заяви щодо належності земельної ділянки до земель комунальної власності м. Хмельницький станом на час видачі державного акта свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли. Надані позивачем докази на підтвердження цієї обставини стосуються лише факту перебування земельної ділянки в межах м. Хмельницького на даний час після зміни меж міста шляхом збільшення його території. Водночас, відповідно до частини третьої статті 173 ЗК України (в редакції станом на дату зміни меж міста в 2001 році), включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до цього Кодексу. Згідно рішення шостої сесії XXII скликання Олешинської сільської ради від 03 лютого 1997 року № 7 Про приватизацію земельних ділянок ОСОБА_1 передано у власність безкоштовно земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,80 га, а, отже, вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України. Позивачем у позові не ставиться вимога щодо законності рішення, на підставі якого було видано державний акт серії ІІІ-ХМ № 036572. Суд також враховує, що прокурор заявив в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради вимоги про визнання недійсним договору, стороною котрого міська рада не є, тобто фактично просив суд застосувати спосіб повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину. Таким чином, суд приходить приходить до висновку, що прокурором неправильно обрано спосіб захисту порушеного цивільного права, що унеможливлює задоволення даного позову. Крім того, на підтвердження факту реєстрації за вказаним в державному акті ОСОБА_1 номером державного акта іншої особи позивач надав суду витяг з Книги реєстрації державних актів на право власності на землю Олешинської сільської ради, сформованої в 2007 році. Такий доказ не може бути взятий до уваги судом, оскільки перевірити належність реєстрації державного акта можливо за відповідною Книгою записів державних актів на право приватної власності на землю за 1997 рік. На підтвердження факту проставлення на державному акті ОСОБА_1 неналежного відбитка печатки Олешинської сільської ради позивачем наданий висновок експерта від 04 серпня 2016 року № 110 Т. Такий доказ також не може бути взятий до уваги судом, оскільки висновок зроблено в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016240000000037.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що спірна земельна ділянка розташовувалася на території Олешинської сільської ради, яка в межах своєї компетенції прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , зареєструвала та видала останній державний акт на право приватної власності на землю. Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо набуття ОСОБА_1 саме 08 грудня 1997 року права власності на вказану земельну ділянку. Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що на час звернення ОСОБА_1 до державного реєстратора остання не набула права власності на спірну земельну ділянку, є необґрунтованими та недоведеними. Прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що на час набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку вона належала територіальній громаді м. Хмельницького. Також прокурором не доведено, що ця спірна земельна ділянки входила до складу земель, які постановою Верховної Ради України від 19 січня 1995 року № 12/95-ВР були включені в межі міста. Відсутність з невідомих причин запису про реєстрацію державного акта на землю, що виданий сільською радою ОСОБА_1 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, не може свідчити про те, що такої реєстрації не відбулося. Факт невнесення вказаного запису до Книги записів державних актів на право приватної власності на землю уповноваженою на те посадовою особою сільської ради, яка провела реєстрацію державного акта, зробила відповідну відмітку в ньому, власноручно поставила в документі підпис та гербову печатку про його реєстрацію, не є підставою для визнання державного акта на землю недійсним. Внесення 17 листопада 2015 року приватним нотаріусом Байрачним А. І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку не потягло за собою виникнення цього права, а відтак скасування такої державної реєстрації не припиняє набутого відповідачем права власності на земельну ділянку. Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що вказана реєстраційна дія не відповідає вимогам закону, а ОСОБА_1 не одержувала у встановленому законом порядку державного акта на право власності на землю, не узгоджуються з доказами у справі. Встановлено, що прокурором не оскаржується рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та виданого останній державного акта на право власності на землю. Прокурором неправильно обрано спосіб захисту цивільного права, що унеможливлює задоволення даного позову. Також, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що не підлягає до задоволення позовна вимога про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 листопада 2015 року, що укладений між ОСОБА_1 і ТОВ КУА Патріот 2014 , недійсним, адже Хмельницька міська рада не є стороною оспорюваного правочину, а прокурор фактично просив суд застосувати спосіб повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину. В цій частині також обраний прокурором спосіб захисту не відповідає вимогам закону, до того ж Хмельницька міська рада не є власником спірної земельної ділянки, а тому її право у спірних правовідносинах не порушено.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1)Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі заступник прокурора Хмельницької області просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що із копії рішення Олешинської сільської ради, яка міститься у справі, не вбачається, що саме ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,80 га, вказане рішення не підписано головою ради. У справі відсутній проект відведення земельної ділянки, на підставі якого приймалося рішення про передачу земельної ділянки у власність. Суди помилково вважали встановленим факт наявності рішення Олешинської сільської ради віл 03 лютого 1997 року № 7 та вказали на необхідність його оскарження. Згідно з інформацією управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі від 30 листопада 2015 року та від 10 грудня 2015 року, наданої на запит прокурора, в усіх книгах реєстрації державних актів на право власності на землю Олешинської сільської ради відсутні записи про державну реєстрацію. Державного акта на право власності на вказану земельну ділянку. Спірна земельна ділянка знаходиться в межах м. Хмельницького та до земель комунальної власності Олешинської сільської ради не належала.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Суди установили, що 08 грудня 1997 року ОСОБА_1 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №036572, виданий Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області на підставі рішення Олешинської сільської ради народних депутатів від 03 лютого 1997 року № 7, на посвідчення передачі їй у власність земельної ділянки площею 0,8 га, розташованої на території Олешинської сільської ради, для ведення підсобного господарства. В державному акті зазначено, що його зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01617.

Постановою Верховної Ради України від 12 травня 2011 року Про зміну і встановлення меж м. Хмельницького і Хмельницького району Хмельницької області змінено межі м. Хмельницького і Хмельницького району Хмельницької області шляхом збільшення території міста на 681 га земель, у тому числі за рахунок 130 га земель, що знаходяться у віданні Грузевицької сільської ради, 34 га земель Давидковецької сільської ради, 474 га земель Копистинської сільської ради, 10 га земель Олешинської сільської ради, 6 га земель Розсошанської сільської ради та 27 га земель Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району; затверджено територію м. Хмельницького загальною площею 9305 га і територію Хмельницького району площею 122011,98 га.

У 2015 року приватне підприємство Діоріт Плюс 1 розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), здійснена державна реєстрація земельної ділянки площею 0,80 га у Державному земельному кадастрі. Їй присвоєно кадастровий номер 6810100000:33:001:0088.

17 листопада 2015 року між ОСОБА_1 як продавцем та ТОВ Компанія з управління активами Патріот-2014 як покупцем укладено нотаріально засвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,8000 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6810100000:33:001:0088, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка із зазначеним кадастровим номером відповідно до проекту землеустрою щодо встановлення та відновлення меж м. Хмельницького, на підставі якого прийнято Постанову Верховної Ради України від 12 травня 2011 року Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області , на даний час входить в межі м. Хмельницького, що підтверджується листами Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області від 10 листопада 2015 року, Управління з питань земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 20 листопада 2015 року, виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 18 січня 2016 року та від 08 лютого 2016 року. Місце перебування спірної земельної ділянки з 1995 року визначити неможливо у зв`язку з відсутністю проектів зміни меж міста Хмельницький в Управлінні Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області.

Під час підготовки проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Хмельницького, який розроблявся протягом 2006-2011 років, виявлено ряд недоліків та неточностей, в тому числі невідповідність площі міста Хмельницького (8624 га), яка вказана в картографічних матеріалах, та площі, яка встановлена за результатами винесення меж міста Хмельницького (більше 9129 га). Встановити, в яких місцях та де безпосередньо були розбіжності між картографічними матеріалами та фактичними межами міста Хмельницький, неможливо.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №73093648 від 16 листопада 2016 року, наявної у справі, 31 березня 2016 року вищезазначену земельну ділянку продано ТОВ Компанія з управління активами Патріот-2014 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ТОВ Пімліко .

ТОВ Компанія з управління активами Патріот-2014 як юридичну особу припинено в зв`язку з ліквідацією.

Згідно з пунктом 1 Розділу Х Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частин першої третьої статті 6 ЗК України 1992 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин (тут і далі - ЗК України 1992 року), громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства. Передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

Частиною першою статті 23 ЗК України 1992 року визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 року № 28 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 23 квітня 1993 року за № 31), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, державні акти на право приватної власності на землю видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування.

Державні акти на право приватної власності на землю реєструються у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю за формою згідно з додатком № 2.

Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки (пункт 7 розділу Х Перехідні положення ЗК України ).

Звертаючись до суду з позовом, прокурор, посилаючись на набуття ОСОБА_1 земельної ділянки з порушенням вимог закону (підстава позову), просив визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 від 17 листопада 2015 року на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Європейський суд з прав людини неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 6 вересня 2005 року у справі Гурепка проти України ( Gurepka v. Ukraine , заява № 61406/00, § 59); ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоби його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення від 10 грудня 1996 року у справі Аксой проти Туреччини ( Aksoy v. Turkey , заява № 100/1995/606/694, § 95); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26 жовтня 2000 року у справі Кудла проти Польщі ( Kudla v. Poland , заява № 30210/96, § 158) (§ 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16 серпня 2013 року у справі Гарнага проти України ( Garnaga v. Ukraine , заява № 20390/07).

У постанові від 05 червня 2018 року, прийнятої у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України ).

Перелік способів захисту земельних прав викладений у частині третій статті 152 ЗК України . Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним вказаною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом (див. пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції 2015 року (далі - Закон) встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 3 Закону державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про право на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 27 Закону державна реєстрація права власності проводиться на підставі, зокрема, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 01 січня 2013 року.

Право на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України ).

Встановивши, що внесення нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку не є підставою виникнення цього права, а є лише умовою його підтвердження на виконання вимог чинного законодавства, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що скасування запису про державну реєстрацію не припинить набутого відповідачем права власності на спірну земельну ділянку, оскільки відповідно до статті 23 ЗК України в редакції 1993 року право власності або право постійного користування землею посвідчувалося державними актами, який видавався і реєструвався сільською радою.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не звернули уваги на відсутність підпису голови Олешківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на копії рішення від 03 лютого 1997 року № 7 Про приватизацію земельних ділянок , наданого відповідачем як доказ, є безпідставними, оскільки суди не давали оцінки законності цього рішення, адже вимог про його скасування прокурор не заявляв.

З цих же підстав Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо ненадання судами належної оцінки висновку експерта, який, на думку позивача, підтверджує факт незаконної видачі ОСОБА_1 державного акта на право власності на землю, оскільки суди не надавали оцінки законності державного акта та підстав для його видачі.

Таким чином, під час розгляду справи в частині вимог про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки лише скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку не відновить права територіальної громади м. Хмельницького у разі їх порушення.

Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що спірна земельна ділянка вибула із комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького поза її волею 17 листопада 2015 року, оскільки цією датою проведено державну реєстрацію, а право на спірну земельну ділянку виникло у ОСОБА_1 у 1997 році до набрання чинності Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Прокурор, посилаючись на обставини, які свідчать про набуття права власності на земельну ділянку, не порушує питання правомірності набутого права власності на спірну земельну ділянку.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на час надання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (1997 рік), вона не перебувала у комунальній власності територіальної громади м. Хмельницького. Крім того, вказуючи на факт відсутності запису про реєстрацію виданого ОСОБА_1 державного акта на землю у Книзі записів державних актів на право приватної власності, заступник прокурора Хмельницької області не надав на підтвердження своїх доводів копію книги з порядковим номером реєстрації спірної земельної ділянки № НОМЕР_1 .

З урахуванням підстав та змісту позову, а також висновків судів про неефективний спосіб захисту порушеного права територіальної громади, доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для скасування судових рішень.

Порушень норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які б могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, суд касаційної інстанції не встановив.

Аналогічних висновків щодо вирішення спору дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у постановах від 02 вересня 2019 року у справі № 686/23203/16-ц, від 09 вересня 2019 року у справі № 686/23209/16-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 686/23182/16-ц, від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц та від 26 вересня 2019 року у справі № 686/23160/16-ц.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик