Ухвала

від 18.07.2017 по справі 910/6410/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2017Справа №910/6410/16

За заявоюОСОБА_1 проприйняття додаткового рішення у справі №910/6410/16 за позовомОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю СП Бістро Лтд провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства Головуючий суддя Демидов В.О.

Судді Головіна К.І.

Лиськов М.О.

Представники сторін: без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СП Бістро Лтд про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.02.2017 р. у справі №910/6410/16 позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю СП Бістро ЛТД , оформлені протоколом №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю СП Бістро ЛТД від 30.10.2015 р., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю СП Бістро ЛТД на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

03.03.2017 р. господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю СП Бістро ЛТД звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 р. у справі №910/6410/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СП Бістро ЛТД залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2017 р. у справі №910/6410/16 без змін.

29.06.2017 р. представником позивача до канцелярії суду подано заяву про прийняття додаткового рішення у справі №910/6410/16 у зв'язку із не вирішенням в рішенні господарського суду міста Києва від 14.02.2017 р. питання про розподіл судових витрат в частині оплати вартості проведеної судової почеркознавчої експертизи у розмірі 3 972,00 грн. та оплати послуг перекладача у розмірі 1 000,00 грн.

Частиною 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 15 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 22.03.2012 р. Про судове рішення визначено, що вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється. У залежності від конкретних обставин справи суд може призначити відповідну заяву до розгляду в судовому засіданні, повідомивши учасників судового процесу про час і місце його проведення.

Враховуючи викладене, дослідивши підстави звернення заявника з заявою про прийняття додаткового рішення, суд дійшов до висновку, що остання може бути розглянута за наявними в матеріалах справи документами без виклику представників сторін.

Так, розглянувши подану ОСОБА_1 заяву про прийняття додаткового рішення у справі №910/6410/16 та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Як зазначено у п. п. 13-15 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, коли це неможливо з об'єктивних причин (звільнення судді, відсутність його у зв'язку з відпусткою, захворюванням тощо). Про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виносяться ухвала (стаття 86 ГПК).

При цьому, сама ст. 88 ГПК України передбачає, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (пункт 4 частини першої статті 104, стаття 111-10 ГПК).

Таким чином, додаткове рішення є засобом виправлення неповноти судового рішення, однак в межах розгляду заяви про прийняття додаткового рішення не допускається зміна первісного рішення, в т.ч. на підставі переоцінки доказів та долучення до матеріалів справи нових доказів.

Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. При цьому неповнота судового рішення шляхом прийняття додаткового рішення (ухвали) не може бути виправлена щодо позовних вимог, з яких судом прийнято рішення. Така неповнота може бути усунена лише в процедурі перегляду рішення. Тобто додаткове рішення (ухвала) не можуть стосуватися тих вимог, щодо яких суд ухвалив рішення.

Позивач у поданій заяві про винесення додаткового рішення просить суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат у справі, а саме щодо розподілу витрат на оплату вартості проведеної судової почеркознавчої експертизи та оплати послуг перекладача.

Так, судом встановлено, що при винесенні рішення від 14.02.2017 р. господарським судом міста Києва не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині оплати вартості судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 12.07.2016 р.

Відсутнє посилання на вирішення такого питання як в мотивувальній, так і в резолютивній частині рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність прийняття додаткового рішення про розподіл господарських витрат в частині оплати вартості судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.07.2016 р. у справі №910/6410/16 призначено судову почеркознавчу експертизу, розгляд справи зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

14.12.2016 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта №12032/12033/16-32 від 02.12.2016 р. за результатами проведення судової експертизи у справі №910/6410/16 разом з актом здачі-приймання висновку судової експертизи.

Із вказаного акту вбачається, що вартість проведеної експертизи складає 3 972,00 грн., а платником є ОСОБА_1.

Крім того, оплата ОСОБА_1 вартості призначеної у справі №910/6410/16 судової експертизи підтверджується квитанцією №1Р1613 від 16.09.2016 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, витрати ОСОБА_1 на оплату вартості експертизи у розмірі 3 972,00 грн. покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю СП Бістро Лтд .

При цьому, пунктом 4.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася.

Що ж до інших судових витрат, то в разі коли вимоги стосовно їх розподілу під час розгляду справи не заявлялися та докази на підтвердження цих витрат суду не подавалися, то додаткове рішення (ухвала, постанова) щодо розподілу цих судових витрат не приймається та в задоволенні заяви відмовляється .

Враховуючи викладене, господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині розподілу витрат на оплату послуг перекладача, оскільки до прийняття рішення у справі №910/6410/16 позивачем не заявлялась вимога щодо покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю СП Бістро Лтд витрат з оплати послуг перекладача та доказів на підтвердження понесення вказаних витрат ОСОБА_1 суду не подавались.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СП Бістро ЛТД (01033, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 26, офіс 311; ідентифікаційний код 40118958) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 тимчасова адреса проживання в Україні: 10014, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на проведення судової експертизи у розмірі 3 972 (три тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Головуючий суддя В.О. Демидов

Судді К.І. Головіна

М.О. Лиськов