Постанова

від 12.07.2017 по справі 910/3109/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2017 р. Справа№ 910/3109/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: Пахомова О.А. (представник за довіреністю)

від відповідача: Духницький А.М. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення господарського суду міста Києва

від 10.05.2017

у справі № 910/3109/17 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергобуд"

про стягнення неустойки 140674,99 грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергобуд" про стягнення неустойки за прострочення виконання договірних зобов'язань за договором №1512000280 про закупівлю робіт в розмірі 140674,99 грн, з яких 89402,63 грн - пеня (43210,92 грн - за порушення зобов'язання по поставці обладнання, 46191,71 грн - за порушення зобов'язання за виконання БМР) та 51272,35 грн - штраф (18928,41 грн - за порушення зобов'язання по поставці обладнання, 32343,94 грн - за порушення зобов'язання за виконання БМР).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №1512000280 про закупівлю робіт.

Заперечуючи проти позову, у відзиві на позов відповідачем наголошено, що порушення строків виконання робіт спричинене неналежним виконанням замовником своїх обов'язків; роботи виконані в повному обсязі. При цьому відповідач зазначає про невідповідність розрахунку пені положенням договору та умовам діючого законодавства. Також відповідач вказує, що розрахована сума пені, при відсутності збитків у позивача, значно перевищує доходи постачальника і є абсолютно неспівмірним, та у випадку стягнення призведе до значних збитків і негативних наслідків у господарській діяльності відповідача; враховуючи наведене, відповідач вважає, що оскільки заявлена до стягнення сума пені надмірно велика, не відповідає наслідкам здійсненого останнім можливого правопорушення та відповідачем договірне зобов'язання виконано в повному обсязі, то сума пені підлягає зменшенню.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.05.2017 позов задоволено повністю. Зменшено розмір пені та штрафу на 50%. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергобуд" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 16171 грн 97 коп - штрафу, 23095 грн 86 коп - пені та 2110 грн 12 коп - суму судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими та доведеними вимоги позивача про стягнення неустойки, передбаченої чинним законодавством та умовами договору, наявність підстав для стягнення 7% штрафу та пені, враховуючи термін прострочення виконання зобов'язання з виконання робіт та поставки обладнання. Використовуючи право, надане ст. 233 ГК України та відповідно до п.3 ч.1. ст. 83 ГПК України, суд зменшив розмір штрафу та пені на 50%.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі №910/3109/17 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергобуд" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 51272,35 грн штрафу та 89402,63 грн пені, всього 140674,99 грн.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що викладені в мотивувальній частині рішення суду підстави зменшення пені застосовано із порушенням положень ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, при цьому суд надав упереджену оцінку обставинам справи та безпідставно визнав у справі №910/3109/17 випадок винятковим, без врахування та із порушенням інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання, відсутності обставин незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, відповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінку винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо. Також скаржник звернув увагу на те, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив в пункті 2 резолютивної частини про зменшення розміру пені та штрафу на 50%, а пунктом 3 вирішив стягнути з відповідача суму неустойки, що становить лише 27,82% (39267,83 грн) від нарахованого розміру неустойки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 12.06.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі №910/3109/17 прийнято до провадження, призначено розгляд апеляційної скарги на 12.07.2017.

04.07.2017 через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Також у відзиві відповідач наголошує, що нарахування штрафних санкцій за виконання робіт не у відповідності з графіком є безпідставним, оскільки вказане було спричинене неналежним виконанням замовником своїх обов'язків; відповідач вважає, що оскільки заявлена до стягнення сума пені надмірно велика, не відповідає наслідкам здійсненого останнім можливого правопорушення та відповідачем договірне зобов'язання виконано в повному обсязі, а позивачем не доведено наявність збитків, то сума штрафних санкцій правомірно зменшена судом.

Представники сторін у судове засідання з'явилися та надали пояснення по суті спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

11 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Черкаситрансгаз", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергобуд", як підрядником, було укладено договір №1512000280 про закупівлю робіт по об'єкту: "Реконструкція котельні на компресорній станції "Гусятин" газопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород" (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) (далі за текстом - Договір закупівлі).

Даний Договір закупівлі був укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти згідно Закону України "Про здійснення державних закупівель".

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно пункту 1.1 Договору закупівлі, підрядник взяв на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту: "Реконструкція котельні на компресорній станції "Гусятин" газопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород" (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) (далі - роботи), відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Пунктом 3.1 Договору закупівлі визначено, ціна договору складає 13336514,41 грн з урахуванням ПДВ, що визначена договірною ціною (Додаток 2), що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору закупівлі, строк виконання робіт встановлено з дати підписання Договору і до 24.09.2016 (в редакції Додаткової угоди №2 від 08.09.2016).

Пунктом 5.2. Договору закупівлі передбачено, що етапи виконання робіт визначаються Календарним планом робіт (Додаток №3), який є невід'ємною частиною договору.

Додатком №3 до Договору закупівлі "Календарним графіком виконання робіт" передбачено обов'язок підрядника здійснити постачання обладнання до 31.03.2016 на суму 10096723,57 грн, здійснити комплектацію матеріалами та виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на суму 3239790,84 грн з дати отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт протягом 120 календарних днів.

Згідно п.10.1 (в редакції Додаткової угоди №2 від 08.09.2016) Договір закупівлі набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 01.12.2016. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє підрядника та замовника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За приписами ч.1 ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч.1 ст.875 ЦК України).

Згідно підпункту 6.3.1 п. 6.3 Договору закупівлі, підрядник зобов'язаний виконати роботи та поставку обладнання в строки, обсягах та якості згідно з умовами договору.

Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 115160821106 надано Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 22 березня 2016 року.

Станом на 24.09.2016 відповідачем було частково виконано роботи вартістю 2777734,49 грн, що підтверджується Актом б/н приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016, підписаним 31.08.2016 та Актами б/н приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 р., підписаними 23.09.2016.

В порушення строку виконання зобов'язання, відповідачем виконано роботи загальною вартістю 212913,26 грн згідно Акту б/н приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 р., підписаного 30.11.2016 на суму 213334,34 грн та Акту б/н приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 р. (коригуючого акту), підписаного 30.11.2016 на суму 421,08 грн. Вартість недовиконаних робіт становить 249143,09 грн.

Станом на 31.03.2016 відповідачем було частково поставлено обладнання на загальну суму 9470937,71 грн, що підтверджується видатковими накладними №20 від 16.12.2015, №24 від 25.12.2015, №27 від 30.12.2015 та №6 від 31.03.2016.

В порушення строку виконання зобов'язання, відповідачем було поставлено обладнання після визначеної Договором дати, згідно з видатковими накладними від 29.04.2016 №14 на суму 355380,00 грн із простроченням на 28 днів; від 26.07.2016 №16 на суму 238920,00 грн із простроченням на 116 днів; від 22.09.2016 №21 на суму 24 038,84 грн із простроченням на 174 дні.

Вартість недопоставленого обладнання становить 7447,02 грн.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1 та 2 ст.883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Імперативні норми ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, встановлюють, що у разі порушення учасником господарських правовідносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року №64-р "Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якої є ПАТ "Укртрансгаз" віднесено до переліку підприємств державного сектору економіки (додаток 1), на які розповсюджуються положення ст. 231 ГК України.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються за порушення строків виконання зобов'язання, а саме: стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. При цьому штрафні санкції за порушення строків виконання зобов'язання, згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються незалежно від передбачення їх в договорі та договором може бути встановлений інший їх розмір.

У зв'язку із невиконанням взятих на себе зобов'язань, позивачем було пред'явлено відповідачу претензію від 26.10.2016 за вих. №8718/02 про нарахування неустойки за порушення договірних зобов'язань в частині порушення строку поставки обладнання за період прострочення з 31.03.2016 по 26.10.2016 та в частині порушення строку виконання робіт за період прострочення з 24.09.2016 по 26.10.2016 на загальну суму 108993,20 грн, з яких пеня - 57720,85 грн, штраф 7% - 51272,35 грн.

Зазначена претензія відповідачем залишена без розгляду.

Виходячи зі змісту ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п.7.3 Договору закупівлі, за порушення строків виконання зобов'язань підрядник сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Твердження відповідача про те, що порушення строків виконання робіт спричинене неналежним виконанням замовником своїх обов'язків є безпідставними, належними та допустимими доказами не підтвердженими.

З огляду на викладене, враховуючи те, що порушення відповідачем строків поставки устаткування та виконання робіт згідно ст.ст. 193, 218, 230 ГК України, ст.ст. 611-612 ЦК України тягне за собою відповідальність у вигляді нарахування йому штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань в порядку та розмірах, встановлених ст.ст.230-231 ГК України, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені - 43210,92 грн та штрафу - 18928,41 грн за період прострочення строку поставки обладнання з 01.04.2016 по 30.09.2016, пені - 46191,71 грн та штрафу - 32343,94 грн за період прострочення строку здійснення комплектації матеріалами, виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з 25.09.2016 по 31.01.2017 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 2 ст.20 ГК України встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом.

Правовий аналіз вказаний статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Доводи скаржника щодо наявності підстав для зменшення суми штрафних санкцій обґрунтовані тим, що розрахована сума пені, при відсутності збитків у позивача, значно перевищує доходи постачальника і є абсолютно неспівмірним, та у випадку стягнення призведе до значних збитків і негативних наслідків у господарській діяльності відповідача.

У запереченнях на клопотання відповідача про зменшення неустойки позивач звертав увагу суду, що ПАТ "Укртрансгаз" є підприємством трубопровідного транспорту державного сектору економіки, яке здійснює суспільно важливу і стратегічну функцію по своєчасному й безперебійному забезпеченню суб'єктів господарювання та соціальної сфери України природним газом, надійного та беззаперечного функціонування Єдиної газотранспортної системи України, а також забезпечення транзиту газу за міждержавними угодами. На думку позивача визначене відсоткове співвідношення між вартістю простроченого зобов'язання і сумою заявлених штрафних санкцій виключає безпідставне збагачення позивача та свідчить про їх співмірність; за невиконання договірних зобов'язань відповідач має добросовісно нести економічну відповідальність, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

В апеляційній скарзі позивач наголошував на тому, що безпідставно зменшуючи розмір неустойки, а відтак і загальної ціни позову, суд першої інстанції спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із розумного засобу стимулювання відповідача належно виконувати договірні зобов'язання неустойка перетворюється на міру відповідальності за невиконання умов договору без можливості її застосування, а це суперечить засадам добросовісності, розумності та справедливості на яких ґрунтується зобов'язання (ст. 509 ЦК України), а відтак порушується конституційний принцип верховенства права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що посилання відповідача на те, що розрахована сума пені, при відсутності збитків у позивача, значно перевищує його доходи і є абсолютно неспівмірним, та у випадку стягнення призведе до значних збитків і негативних наслідків у господарській діяльності відповідача, не є винятковим випадком у розумінні частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якого можливо зменшити розмір пені, а тому клопотання відповідача про зменшення суми пені не підлягає задоволенню.

Також колегія суддів вважає, що розмір штрафних санкцій за порушення відповідачем умов Договору закупівлі є правомірно заявленим та не є значно чи надмірно великим, виходячи із вартості порушеного зобов'язання за Договором закупівлі та часу прострочення відповідачем строків виконання робіт та поставки, що у відсотковому співвідношенні складає: 9 % пені та 7% штрафу - від вартості робіт, з яких допущено прострочення та 6% пені і 3% штрафу - від вартості поставки обладнання з якої допущено прострочення. Визначене відсоткове співвідношення між вартістю простроченого зобов'язання і сумою заявлених штрафних санкцій виключає безпідставне збагачення позивача та свідчить про їх співмірність.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив в пункті 2 резолютивної частини про зменшення розміру пені та штрафу на 50%, тоді як в пункті 3 зазначено про стягнення з відповідача 16171 грн 97 коп штрафу, 23095 грн 86 коп пені, що становить 27,82% (39267,83 грн) від нарахованого позивачем розміру неустойки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи в частині зменшення розміру пені та штрафу на 50%, а тому рішення суду підлягає скасуванню в частині зменшення розміру пені та штрафу на 50%, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та подання апеляційної скарги покладаються на відповідача у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі №910/3109/17 скасувати в частині зменшення розміру пені та штрафу на 50%, винести в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в повному обсязі.

Викласти резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергобуд" (03187, м. Київ, вулиця Академіка Заболотного, будинок 150 А, офіс 40; ідентифікаційний код 37034538) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 89402,63 грн пені, 51272,35 грн штрафу, 2110,12 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви."

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергобуд" (03187, м. Київ, вулиця Академіка Заболотного, будинок 150 А, офіс 40; ідентифікаційний код 37034538) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 2321,13 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №910/3109/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко