Справа № 691/1222/16-а
2-а/703/72/17
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Прилуцького В.О.
за участю секретаря Бондаренко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання прийняти рішення перерахувати та виплатити різницю у коштах по щомісячному довічному грошовому утриманні судді у відставці, з моменту призначення за окремо взятий період,
встановив:
Позивач перебуває на обліку в Городищенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області і відповідно до постанови Смілянського міськрайонного суду від 26 травня 2016 року з 01 грудня 2015 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80 % від посадового окладу працюючого судді.
Позивач звернувся в суд з позовом до управління ПФУ в Городищенському районі Черкаської області, яке ухвалою суду від 27 квітня 2017 року замінено на Городищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області, та просить визнати відмову управління ПФУ в Городищенському районі Черкаської області у перерахунку та доплаті йому до щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 60 % доплат за вислугу років за відповідний період протиправною та зобов'язати його здійснити йому, як судді у відставці, таку доплату за вісім місяців, починаючи з дня призначення - з 01 грудня 2015 року по 01 травня 2016 року з розрахунку 22048 грн., а з 01 травня 2016 року по 01 серпня 2016 року з розрахунку 23200 грн., згідно з вимогами ч. 5 ст. 133, ч. 3 ст. 141 ЗУ Про судоустрій і статус суддів та рішення Смілянського міськрайонного суду від 26 травня 2016 року, без обмежень максимального розміру.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що довідка про заробітну плату ТУ ДСА України в Черкаській області № 351-04/16 від 2 березня 2016 року, яка враховувалась при прийнятті судом постанови від 26 травня 2016 року і на підставі якої йому виплачувалось грошове утримання, не відповідає вимогам ст. 133 ЗУ Про судоустрій і статус суддів та додатку до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, оскільки в ній не вказано його персональну доплату за вислугу років у розмірі 60 % від посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді. Відповідач відмовив йому у здійсненні перерахунку та доплаті, у зв'язку з чим він фактично отримує доплату, що складає 60 % замість встановлених 80 % .
Представник відповідача - Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що постановою Смілянського міськрайонного суду від 26 травня 2016 року, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року, вже вирішено питання щодо довідки, на підставі якої необхідно було здійснити призначення, нарахування та виплату щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 Ця постанова виконана відповідачем в повному обсязі, на даний час вона не скасована, а тому є обов'язковою для виконання. Оскільки довідки, на підставі яких позивач просить здійснити перерахунок та доплату до грошового утримання, видані значно пізніше, ніж була винесена постанова суд, відповідач не має правових підстав для здійснення такого перерахунку. А тому, вимоги позивача здійснити йому перерахунок грошового утримання з урахуванням довідок про заробітну плату від 30 червня 2016 року № 973-04/16 та від 25 жовтня 2016 року № 1748-04/16 є незаконними.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 березня 2016 року територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області позивачу видана довідка № 351-04/16 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Згідно з цією довідкою станом на 30 листопада 2015 року заробітна плата ОСОБА_1 склала 13780 грн., у тому числі, посадовий оклад - 13780 грн.
Постановою судді від 26 травня 2016 року визнано протиправною відмову управління ПФУ України в Городищенському районі Черкаської області, правонаступником якого є відповідач, у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання і відповідно до зазначеної довідки ТУ ДСА України в Черкаській області управління ПФУ в Городищенському районі Черкаської області зобов'язано призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1, як судді у відставці, щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 %, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з положеннями ч. 3 ст. 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів , починаючи з 01 грудня 2015 року, без обмежень максимального розміру.
У зв'язку з тим, що у довідці про заробітну плату від 02 березня 2016 року не зазначено доплату у розмірі 60 % від посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, позивач знову звернувся до ТУ ДСА України в Черкаській області та отримав довідку № 973-04/16 від 30 червня 2016 року, де його заробітна плата станом на 21 червня 2016 року визначена у розмірі 23200 грн., у тому числі: 14500 грн. - посадовий оклад і 8700 грн. - доплата за вислугу років в розмірі 60 %, яку надав до управління ПФУ.
З довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії № 3493/02 від 30 вересня 2016 року вбачається, що відповідачем проведено перерахунок довічного грошового утримання позивача лише з частини липня 2016 року, а за попередні 7 місяців його не зроблено.
Листом від 19 жовтня 2016 року № 24/Г-10 управління ПФУ в Городищенському районі Черкаської області відмовило ОСОБА_1 у перепризначенні та донарахуванні до довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з тим, що переведення з одного виду пенсії на інший з більш раннього строку діючим законодавством не передбачено.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 1 статті 126 Конституції України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.
Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 5 ст. 48 ЗУ Про судоустрій і статус суддів , згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
У своїх рішеннях від 01 грудня 2014 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі, після звільнення від виконання обов'язків судді. Будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага.
Зміна порядку нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді, внаслідок чого зменшується його розмір є звуженням обсягу права судді на щомісячне довічне грошове утримання, що не узгоджується з положенням ст. 126 Конституції України про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів.
Постановою Смілянського міськрайонного суду від 26 травня 2016 року підтверджено право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді, починаючи з 01 грудня 2015 року. При цьому суд зазначив, що розмір довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, передбачений ч. 3 ст. 138 Закону № 2453-VI в редакції, чинній на момент звернення його до Вищої ради юстиції з заявою щодо внесення подання про звільнення з посади, тобто 18 березня 2015 року.
Обчислюючи розмір щомісячного довічного грошового утримання, на отримання якого має право позивач, для визначення бази, з якої необхідно здійснювати розрахунок його розміру, відповідач має керуватись положеннями Закону № 2453-VI та Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. № 3-1.
Зі змісту розділу IX Закону України Про судоустрій і статус суддів вбачається, що єдиним видом грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є суддівська винагорода, яка в свою чергу складається із посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Аналіз змісту положень Закону № 2453-VI свідчить про те, що щомісячне довічне грошове утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, яку він отримував на момент прийняття рішення Верховною Радою України про звільнення судді у відставку, тобто до моменту втрати повноважень здійснювати правосуддя.
Відповідно до зазначеного вище Порядку № 3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці додається, зокрема, довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, форма якої затверджена додатком № 2 до Порядку.
Зазначене свідчить, що органи Пенсійного фонду України при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді мають застосовувати той розмір заробітної плати судді (суддівської винагороди), який зазначений у наданій суддею у відставці довідці.
Судом встановлено, що при зверненні до відповідача з заявою про донарахування довічного грошового утримання судді у відставці позивачем надавалися три довідки, видані ТУ ДСА України у Черкаській області, які визначають розмір отримуваної суддівської винагороди, необхідної для обчислення розміру довічного грошового утримання. Довідка № 351-04/16 від 02 березня 2016 року визначає, що розмір заробітної плати позивача станом на 30 листопада 2015 року складає 13780 грн., довідка № 973-04/16 від 30 червня 2016 року визначає, що станом на 21 червня 2016 року його розмір заробітної плати становить 23200 грн., а заробітна плата станом на 01 грудня 2016 року згідно довідки № 1748-04/16 від 25 жовтня 2016 року становить 22048 грн.
Відповідач здійснив позивачу розрахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання із застосуванням довідки від 02 березня 2016 року та від 30 червня 2016 року, обґрунтовуючи свої дії тим, що здійснював обчислення такого розміру відповідно до постанови суду від 26 травня 2016 року. Проте не взяв до уваги, що цією постановою не визначався зміст розміру суддівської винагороди, з якої має обчислюватись щомісячне довічне грошове утримання позивача та проігнорував вимоги Закону № 2453-VI, який визначає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має обчислюватись з розміру суддівської винагороди, яку отримував позивач на момент прийняття ВРУ постанови про звільнення його з посади судді. Неухильно дотримуючись умов, визначених постановою суду від 26 травня 2016 року, відповідач переслідував законну мету безумовного виконання судового рішення, тим не менше відповідач, виконуючи свої повноваження, повинен діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно (ч. 3 ст. 2 КАС України) з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації позивачем його прав.
Тому вимоги ОСОБА_1 про здійснення перерахунку та доплату щомісячного довічного грошового утримання за 8 місяців, починаючи з дня призначення - з 01 грудня 2015 року по 01 травня 2016 року з розрахунку 22048 грн. заробітної плати, а з 01 травня 2016 року по 01 серпня 2016 року з розрахунку 23200 грн. заробітної плати, де враховано 60 % доплати за вислугу років, без обмежень максимального розміру, відповідно до довідок ТУ ДСА У Черкаській області № 973-04/16 від 30 червня 2016 року та № 1748-04/16 від 25 жовтня 2016 року підлягають до задоволення.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
У відповідності з ч. 1 ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути 551 грн. 20 коп. судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду.
На підставі викладеного, ст. 126 Конституції України, ЗУ Про судоустрій і статус суддів , керуючись ст.ст. 2, 11, 18, 72, 94, 158-163 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання прийняти рішення перерахувати та виплатити різницю у коштах по щомісячному довічному грошовому утриманні судді у відставці, з моменту призначення за окремо взятий період, задовольнити.
Визнати відмову Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області у здійсненні перерахунку та доплаті ОСОБА_1 до щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 60 % доплат за вислугу років протиправною.
Зобов'язати Городищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити ОСОБА_1, як судді у відставці, перерахунок та доплату до щомісячного довічного грошового утримання з 01 грудня 2015 року по 01 травня 2016 року з розрахунку 22048 грн. заробітної плати відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації № 1748-04/16 від 25 жовтня 2016 року, а з 01 травня 2016 року по 01 серпня 2016 року з розрахунку 23200 грн. заробітної плати відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації № 973-04/16 від 30 червня 2016 року, з урахуванням 60 % доплат за вислугу років, без обмежень максимального розміру.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 551 грн. 20 коп. судових витрат.
Постанова в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через міськрайонний суд, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги особою, яка її подасть, одночасно має бути надіслана в Київський апеляційний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не буде скасовано.
Головуючий: В. О. Прилуцький
Суд | Смілянський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2017 |
Оприлюднено | 19.07.2017 |
Номер документу | 67791079 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Прилуцький В. О.
Адміністративне
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Прилуцький В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні