Постанова

від 18.06.2020 по справі 691/1222/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2020 року

Київ

справа №691/1222/16-а

адміністративне провадження №К/9901/22508/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Городищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі №691/1222/16-а за позовом ОСОБА_1 до Городищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Городищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (далі - Городищенське ОУПФУ, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку та доплаті йому до щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 60% виплат за вислугу років за відповідний період;

- зобов`язати Городищенське ОУПФУ здійснити йому, як судді у відставці, таку доплату за вісім місяців, починаючи з дня призначення з 01.12.2015 по 01.05.2016 з розрахунку 22048,00 грн, а з 01.05.2016 по 01.08.2016 з розрахунку 23200,00 грн, згідно з вимогами ч. 5 ст. 133, ч. 3 ст. 141 ЗУ Про судоустрій і статус суддів та рішення Смілянського міськрайонного суду від 26.05.2016, без обмежень максимального розміру.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що право на отримання довічного грошового утримання він набув одночасно з прийняттям Верховною Радою України рішення про його звільнення у відставку, а тому для обчислення розміру довічного грошового утримання необхідно брати розмір грошового забезпечення як судді, яке він отримував на момент прийняття Верховною Радою України рішення про його відставку.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Городищенського ОУПФУ у здійсненні перерахунку та доплаті позивачу до щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 60% доплат за вислугу років.

Зобов`язано відповідача здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці, перерахунок та доплату до щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2015 по 01.05.2016 з розрахунку 22048 грн заробітної плати відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації № 1748-04/16 від 25.10.2016, а з 01.05.2016 по 01.08.2016 з розрахунку 23200 грн заробітної плати відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації № 973-04/16 від 30.06.2016, з урахуванням 60% доплат за вислугу років, без обмежень максимального розміру.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 551,20 грн судових витрат.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суди не врахували, що відповідач виконав постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2016 у справі № 691/241/16-а, якою позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80%, та розраховано утримання позивача на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації №351-04/16 від 02.03.2016, виходячи із заробітної плати в розмірі 13780,00 грн. А вимоги позивача здійснити перерахунок його грошового утримання з урахуванням довідок від 30.06.2016 №973-04/16 та від 25.10.2016 №1748-04/16 згідно з постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2016 у справі №691/241/16-а вважає незаконними, оскільки до вказаного рішення не можуть бути враховані довідки, які видані пізніше, ніж ухвалено рішення. Також зазначає, що лист відповідача від 19.10.2016 №24/Г-10 не є рішенням суб`єкта владних повноважень про відмову у перерахунку пенсії.

На думку відповідача, позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки з позовом про відновлення порушеного права з 01.12.2015 він звернувся лише в листопаді 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження.

Позивач у запереченні на касаційну скаргу просив відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що позивач працював на посаді судді Городищенського районного суду Черкаської області 20 років 10 місяців 22 дні. Із заявою про внесення подання про звільнення звернувся до Вищої ради юстиції 18.03.2015, звільнений у відставку постановою Верховної Ради України від 12.11.2015, наказ по суду про виключення з штату суду - 30.11.2015.

02.12.2015 позивач звертався до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, проте 08.12.2015 отримав відмову у призначенні такого утримання.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2016 у справі № 691/241/16-а, яка набрала законної сили, Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області зобов`язано призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 як судді у відставці щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80%, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно з положеннями ч. 3 ст. 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон № 2453-VI), починаючи з 01.12.2015, без обмежень максимального розміру.

На виконання вказаного судового рішення позивачу призначено довічне грошове утримання судді. Для обчислення його розміру відповідач застосував розмір заробітної плати позивача, визначений у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 02.03.2016 №351-04/16, згідно з якою станом на 30.11.2015 заробітна плата позивача склала 13780,00 грн, у тому числі, посадовий оклад 13780,00 грн.

В жовтні 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перепризначення йому довічного грошового утримання судді з урахуванням доплати за вислугу років, яку він отримував на час звільнення у відставку.

При зверненні до відповідача із заявою про донарахування довічного грошового утримання судді у відставці, позивачем надавалися три довідки, видані Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області, які визначають розмір отримуваної суддівської винагороди, необхідної для обчислення розміру довічного грошового утримання.

Так, згідно з довідкою №351-04/16 від 02.03.2016 розмір заробітної плати позивача станом на 30.11.2015 складає 13780,00 грн. Заробітна плата станом на 01.12.2015 згідно з довідкою №1748-04/16 від 25.10.2016 становить 22048,00 грн. А згідно з довідкою №973-04/16 від 30.06.2016 станом на 21.06.2016 розмір заробітної плати позивача становить 23200,00 грн.

Відповідач листом №24/Г-10 від 19.10.2016 повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку його довічного грошового утримання судді у відставці, з посиланням на те, що розрахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивача проведено з 01.12.2015 по 11.07.2016 із застосуванням довідки від 02.03.2016, а з 12.07.2016 - довідки від 30.06.2016. Обчислення грошового утримання в таких розмірах позивач обгрунтовує постановою суду від 26.05.2016 у справі № 691/241/16-а.

Позивач, не погоджуючись з відмовою відповідача перерахувати його грошове утримання з урахуванням виплат за вислугу років, які він отримував до звільнення, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що розрахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача має здійснюватись з урахуванням доплати за вислугу років, оскільки щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у частці від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією та Законами України.

Невід`ємною складовою статусу суддів є їх незалежність, яка забезпечується, у тому числі, гарантуванням фінансування діяльності та належного матеріального забезпечення суддів, їх правового та соціального захисту, що відображено у статті 130 Конституції України (у редакції Закону України від 02.06.2016 №1401-VIII). Забезпечення державного фінансування функціонування діяльності суддів є однією з умов стабільності їхньої роботи, на що неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу Конституційний Суд України (пп. 1.3 п. 1 резолютивної частини Рішення від 01.12.2004 №19-рп/2004, п. 7 рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005, абз. 5 пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 18.06.2007 №4-рп/2007, абз. 3 пп. 2.2 п. 2 Рішення від 03.06.2013 №3-рп/2013 т.і.).

В цих же рішеннях Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі, після звільнення від виконання обов`язків судді. Будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага.

Зміна порядку нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді, внаслідок чого зменшується його розмір є звуженням обсягу права судді на щомісячне довічне грошове утримання, що не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів в контексті положень статті 126 Конституції України.

Щомісячне довічне грошове утримання судді, який вийшов у відставку, та пенсія є різними поняттями та права на них виникають з різних підстав. У своєму Рішенні від 03.06.2013 №3-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Як встановлено судами, постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2016 у справі № 691/241/16-а, яка набрала законної сили, підтверджено право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 80% від грошового утримання судді, починаючи з 01.12.2015. При цьому в мотивувальній частині рішення суд зазначив, що розмір довічного грошового утримання позивача як судді у відставці передбачений ч. 3 ст. 138 Закону України №2453-VI від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №2453-VI), в редакції, чинній на момент подання заяви про відставку (18.03.2015).

Натомість питання про визначення бази розміру грошового забезпечення судді, з якого має обчислюватись щомісячне довічне грошове утримання позивача, не було предметом судового розгляду, оскільки між сторонами не було спору з цього приводу.

Норми Закону №2453-VI, які визначають зміст щомісячного довічного грошового утримання судді, неодноразово зазнавали змін, оскільки змінювались Законами України від 08.07.2011 №3668-VI, від 28.12.2014 №76-VIII, від 12.02.2015 №192-VIII, від 02.03.2015 №213-VIII. Проте сутність цих норм залишалась незмінною і полягає у тому, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у частці від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Розмір суддівської винагороди працюючого судді складається з посадового окладу та доплат (за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці), що передбачалось ст. 133 Закону №2453-VI.

Починаючи з 01.01.2015 в Україні на законодавчому рівні запроваджено новий підхід до визначення розміру суддівської винагороди для суддів, які хоча і обіймають посаду судді, але не здійснюють правосуддя. Такий підхід обумовлюється особливостями призначення на посаду та звільнення з посади судді, оскільки зазначені питання регулюються і законодавством про працю (Кодекс законів про працю України) і спеціальним законом про судоустрій і статус суддів.

Відповідно до ч. 4 ст. 120, ч. 3 ст. 122 Закону №2453-VI суддя здійснює свої повноваження до прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення його з посади судді. Наявність постанови Верховної Ради України про звільнення судді з посади є підставою для винесення наказу головою суду про відрахування судді зі штату суду (п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №2453-VI).

Таким чином, припинення повноважень судді і його звільнення (в контексті положень КЗпП, що полягає у припиненні трудових відносин шляхом відрахування судді зі штату суду) не є тотожними поняттями.

За змістом статті 52 Закону №2453-VI статус судді передбачає наявність трьох ознак: 1) призначення чи обрання суддею у встановленому законом порядку, 2) обіймання штатної суддівської посади в одному з судів України і 3) наявність у судді повноважень на здійснення правосуддя.

Системний аналіз змісту положень ст.ст. 52, 120, 133, 141 Закону №2453-VI свідчить, що щомісячне довічне грошове утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, яку він отримував на момент прийняття рішення Верховною Радою України про звільнення судді у відставку, тобто до моменту втрати повноважень здійснювати правосуддя.

Відповідно до абз. 6 п. 2.1 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008, до заяви про призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці додається, зокрема, довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, форма якої затверджена додатком №2 до Порядку.

Отже, при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді мають застосовувати той розмір заробітної плати судді (суддівської винагороди), який зазначений у наданій суддею у відставці довідці.

Як встановлено судами, при зверненні до відповідача із заявою про донарахування довічного грошового утримання судді у відставці, позивачем надавалися три довідки, видані Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, які визначають розмір отримуваної суддівської винагороди, необхідної для обчислення розміру довічного грошового утримання.

Так, згідно з довідкою №351-04/16 від 02.03.2016 розмір заробітної плати позивача станом на 30.11.2015 складає 13780,00 грн - посадовий оклад, а заробітна плата станом на 01.12.2015 згідно з довідкою №1748-04/16 від 25.10.2016 становить 22048,00 грн та складається з посадового окладу в сумі 13780,00 грн. і доплати за вислугу років в розмірі 60% - 8268,00 грн.

Відповідач здійснив розрахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання із застосуванням довідки від 02.03.2016 №-04, обґрунтовуючи свої дії тим, що здійснював обчислення такого розміру відповідно до судового рішення. Проте не взяв до уваги, що постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2016 у справі № 691/241/16-а, не визначено змісту розміру суддівської винагороди, з якої має обчислюватись щомісячне довічне грошове утримання позивача, та проігнорував вимоги Закону №2453-VI, який визначає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має обчислюватись з розміру суддівської винагороди, яку отримувала позивач на момент прийняття Верховною Радою України постанови про його звільнення з посади судді (12.11.2015).

Разом з тим, положеннями ч. 6 ст. 141 Закону №2453-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною). Зазначені положення втратили чинність 08.06.2016 згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016. В період до 07.06.2016 ці положення діяли, а тому розрахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання у цей період здійснювався з обмеженням його максимального розміру.

Отже, з огляду на викладене, щомісячне довічне грошове утримання позивача як судді у відставці має обчислюватись з розміру суддівської винагороди, яку він отримував на момент прийняття Верховною Радою України постанови про його звільнення з посади судді (12.11.2015), та яка становила 22048,00 грн, з яких: 13780,00 грн - посадовий оклад, 8268,00 грн - доплата за вислугу років в розмірі 60%.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 703/3077/16-а.

Що стосується перерахунку пенсії позивача з 01.05.2016 по 01.08.2016 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації № 973-04/16 від 30.06.2016, колегія суддів зазначає таке.

На момент виникнення спірних правовідносин, тобто на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду України про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, питання перерахунку зазначеної виплати визначалося Законом №2453-VІ та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII).

Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII передбачено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Оскільки станом 01.06.2015 законів щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, не приймалося, то норми що стосуються щомісячного грошового утримання судді відповідно до Закону № 2453-VІ втратили чинність.

З огляду на вказане, у органу Пенсійного фонду України були відсутні законодавчі підстави для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 2453-VІ в період дії Закону № 213-VIII.

Згодом, положення п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону № 2453-VІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втрачають чинність з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016.

Керуючись ч. 2 ст. 70 Закону України Про Конституційний Суд України , Конституційний Суд України вказав такий порядок виконання цього рішення: ч. 3 ст. 141 Закону № 2453-VІ у редакції Закону № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає ч. 3 ст. 141 Закону 2453-VІ до внесення змін Законом № 213-VIII, тобто у редакції Закону України „Про забезпечення права на справедливий суд від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ, а саме: „Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання .

Саме з наведеної дати (08.06.2016) у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 2453-VІ на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації № 973-04/16 від 30.06.2016, із заробітної плати в розмірі 23200,00 грн, яка складається з: посадового окладу - 14500,00 грн, доплати за вислугу років в розмірі 60% - 8700,00 грн.

Як встановлено судами, з 12.07.2016 виплата позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді здійснюється на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації № 973-04/16 від 30.06.2016, із заробітної плати в розмірі 23200,00 грн, яка складається з: посадового окладу - 14500,00 грн, доплати за вислугу років в розмірі 60% - 8700,00 грн

Отже, враховуючи, що з 08.06.2016 у позивача виникло право на перерахунок призначеного довічного утримання судді у зв`язку зі зміною грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, а також того, що з 12.07.2016 виплата позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді здійснюється на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації № 973-04/16 від 30.06.2016, із заробітної плати в розмірі 23200,00 грн, яка складається з: посадового окладу - 14500,00 грн, доплати за вислугу років в розмірі 60% - 8700,00 грн, то порушене право позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді підлягає захисту за період з 08.06.2016 по 11.07.2016.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 13.11.2019 у справі №522/13018/16-а.

Доводи касаційної скарги щодо пропуску строку звернення до суду є безпідставними, оскільки право позивача на призначення щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2015 встановлено судовим рішенням 26.05.2016, перерахунок на підставі вказаного судового рішення в межах суми платежу за один місяць здійснено - 29.06.2016, а в іншій частині - у вересні 2016 року, з позовом про призначення вказаного утримання з урахуванням усіх складових заробітної плати позивач звернувся 09.11.2016, тобто в межах передбачених ст. 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017) строків.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, коли суди повно і правильно встановили обставини справи, проте неправильно тлумачили закон, який підлягав до застосування, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 551,20 грн (квитанція №10 від 09.11.2016).

Таким чином, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, касаційний суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Городищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області суму судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 367,50 грн.

Керуючись статтями 139, 345, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Городищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області задовольнити частково.

Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Городищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Городищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області у здійсненні перерахунку та доплаті ОСОБА_1 до щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 60 % доплат за вислугу років.

Зобов`язати Городищенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2015 по 07.06.2016 відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації №1748-04/16 від 25.10.2016 із заробітної плати 22048,00 грн, з яких: 13780,00 грн - посадовий оклад, 8268,00 грн - доплата за вислугу років в розмірі 60%.

Зобов`язати Городищенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 08.06.2016 по 11.07.2016 відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації №973-04/16 від 30.06.2016 із заробітної плати 23200,00 грн, з яких: 14500,00 грн - посадовий оклад, 8700,00 грн - доплата за вислугу років в розмірі 60%, без обмежень максимального розміру.

В решті позову відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Городищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (код ЄДРПОУ 41247063) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 367,50 грн судових витрат.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук