Ухвала

від 18.10.2017 по справі 691/1222/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 691/1222/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Прилуцький В.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку та доплаті позивачу до щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 60 % доплат за вислугу років за відповідний період; зобов'язання відповідача здійснити позивачу, як судді у відставці, таку доплату за вісім місяців, починаючи з дня призначення з 01 грудня 2015 року по 01 травня 2016 року з розрахунку 22 048 грн., а з 01 травня 2016 року по 01 серпня 2016 року з розрахунку 23 200 грн., згідно з вимогами ч. 5 ст. 133, ч. 3 ст. 141 ЗУ Про судоустрій і статус суддів та рішення Смілянського міськрайонного суду від 26 травня 2016 року, без обмежень максимального розміру.

Смілянський районний суд Черкаської області своєю постановою від 13 липня 2017 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2017 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 02 березня 2016 року територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області позивачу була видана довідка № 351-04/16 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно з цією довідкою станом на 30 листопада 2015 року заробітна плата позивача склала 13 780 грн., у тому числі, посадовий оклад 13 780 грн.

Відповідно до судового рішення у справі № 691/241/16-а управління ПФУ в Городищенському районі Черкаської області було зобов'язано призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_2, як судді у відставці, щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 %, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з положеннями ч. 3 ст. 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон № 2453-VI), починаючи з 01 грудня 2015 року, без обмежень максимального розміру

У зв'язку з тим, що у довідці про заробітну плату від 02 березня 2016 року не зазначено доплату у розмірі 60 % від посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, позивач знову звернувся до ТУ ДСА України в Черкаській області та отримав довідку № 973-04/16 від 30 червня 2016 року, з якої убачається, що його заробітна плата станом на 21 червня 2016 року визначена у розмірі 23 200 грн., у тому числі: 14 500 грн. посадовий оклад і 8 700 грн. доплата за вислугу років в розмірі 60 %, яку надав до управління ПФУ.

Управління ПФУ в Городищенському районі Черкаської області своїм листом № 24/Г-10 від 19 жовтня 2016 року відмовило позивачу у перерахунку його довічного грошового утримання судді у відставці.

Позивач, не погоджуючись з такою відмовою, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 5 ст. 48 ЗУ Про судоустрій і статус суддів , згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

У своїх рішеннях від 01 грудня 2014 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі, після звільнення від виконання обов'язків судді. Будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага.

Зміна порядку нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді, внаслідок чого зменшується його розмір є звуженням обсягу права судді на щомісячне довічне грошове утримання, що не узгоджується з положенням ст. 126 Конституції України про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів.

Постановою Смілянського міськрайонного суду від 26 травня 2016 року у справі № 691/241/16-а, яке набрало законної сили, підтверджено право позивача на отримання ним щомісячного довічного грошового утримання судді, починаючи з 01 грудня 2015 року. При цьому суд зазначив, що розмір довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, передбачений ч. 3 ст. 138 Закону № 2453-VI в редакції, чинній на момент звернення його до Вищої ради юстиції з заявою про внесення подання про звільнення з посади.

Обчислюючи розмір щомісячного довічного грошового утримання, на отримання якого має право позивач, для визначення бази, з якої необхідно здійснювати розрахунок його розміру, відповідач має керуватись положеннями Закону № 2453-VI та Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 року.

Зі змісту розділу IX Закону України Про судоустрій і статус суддів убачається, що єдиним видом грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є суддівська винагорода, яка в свою чергу складається із посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Аналіз змісту положень даного Закону свідчить про те, що щомісячне довічне грошове утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, яку він отримував на момент прийняття рішення Верховною Радою України про звільнення судді у відставку, тобто до моменту втрати повноважень здійснювати правосуддя.

Відповідно до зазначеного вище Порядку № 3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці додається довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, форма якої затверджена додатком № 2 до Порядку.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що органи Пенсійного фонду України при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді мають застосовувати той розмір заробітної плати судді (суддівської винагороди), який зазначений у наданій суддею у відставці довідці.

Судом встановлено, що при зверненні до відповідача з заявою про донарахування довічного грошового утримання судді у відставці позивачем надавалися три довідки, видані ТУ ДСА України у Черкаській області, які визначають розмір отримуваної суддівської винагороди, необхідної для обчислення розміру довічного грошового утримання. Довідка № 351-04/16 від 02 березня 2016 року визначає, що розмір заробітної плати позивача станом на 30 листопада 2015 року складає 13 780 грн., довідка № 973-04/16 від 30 червня 2016 року визначає, що станом на 21 червня 2016 року його розмір заробітної плати становить 23 200 грн., а заробітна плата станом на 01 грудня 2016 року згідно довідки № 1748-04/16 від 25 жовтня 2016 року становить 22 048 грн.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач здійснив позивачу розрахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання із застосуванням довідки від 02 березня 2016 року та від 30 червня 2016 року, обґрунтовуючи свої дії тим, що здійснював обчислення такого розміру відповідно до постанови суду від 26 травня 2016 року у справі № 691/241/16-а. Проте відповідач не виконав вимоги Закону № 2453-VI, яка визначає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має обчислюватися з розміру суддівської винагороди, яку отримував позивач саме на момент прийняття ВРУ постанови про звільнення його з посади судді.

А тому, з огляду на викладене, вимоги ОСОБА_2 про здійснення йому перерахунку та доплати щомісячного довічного грошового утримання за 8 місяців, починаючи з дня призначення з 01 грудня 2015 року по 01 травня 2016 року з розрахунку 22 048 грн. заробітної плати, а з 01 травня 2016 року по 01 серпня 2016 року з розрахунку 23 200 грн. заробітної плати, де враховано 60 % доплати за вислугу років, без обмежень максимального розміру, відповідно до довідок ТУ ДСА У Черкаській області № 973-04/16 від 30 червня 2016 року та № 1748-04/16 від 25 жовтня 2016 року підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев