Постанова

від 13.07.2017 по справі 820/974/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 липня 2017 р. № 820/974/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

представника позивача - Рибалко Г.С.,

представника відповідача - Мосийчук Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" до Київської об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" у порядку адміністративного судочинства висунув вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень Київської об'єднаної державної податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківської області від 28 жовтня 2016р. за №№ 0002621402, 0002611402.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні рішення суб'єкта владних повноважень грунтуються на помилкових судженнях, а припущення контролюючого органу про вчинення платником податкових правопорушень спростовуються обставинами фактичної дійсності. Платник також стверджував, що проведені господарські операції були зумовлені потребами реальної діяльності, відбулись у дійсності, мали спрямування на реальне настання правових наслідків, підтверджені необхідним обсягом первинних та суміжних документів, розрахунки по оплаті виконані, що свідчить про виконання господарських зобов'язань сторонами правочинів та спричинило настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Київська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківської області, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що платником вчинено порушення п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту в сумі 302 380,00 грн., за період лютий 2015 року по взаємовідносинам з Підприємством "ФОРТІС" ХООВОІ "СОІУ" (податковий номер 36627138) та в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 292 845,00 грн. за період лютий 2015 року, та занижено нараховану суму податку на додану вартість до сплати у лютому 2015 року у сумі 9 535,00 грн. Порушення було скоєно у взаємовідносинах з контрагентом Підприємством "ФОРТІС" ХООВОІ "СОІУ" (податковий номер 36627138) за рахунок відображення в бухгалтерському та податковому обліку показників господарських операцій, котрі реально не відбулись. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, заслухавши представників сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг+", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом - 32868719, як платник податків знаходився у 2010 - 2016 роки на обліку в Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Київською ОДПІ м. Харкова ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" з питань дотримання податкового законодавства в частині формування податкового кредиту по взаємовідносинам з Підприємством "Фортіс" ХООВОІ "СОІУ" (код 36627138) за період з 01.02.2015р. по 28.02.2015р. та по взаємовідносинам з ТОВ Фірма "Харківагроснаб" (код 25190036) за період з 01.04.2015р. по 31.07.2015р. та з 01.09.2015р. по 31.10.2015р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №2928/20-31-14-02-07/32868719 від 10.10.2016р. (а.с.14-70).

У даному акті відображені судження контролюючого органу про вчинення платником податків низки податкових правопорушень, суть яких полягає у врахуванні при обчисленні податку на прибуток та податку на додану вартість складених контрагентом первинних документів за господарськими операціями, котрі в дійсності не проводились, що спричинило платником порушення п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ "Паркінг+" безпідставно віднесло до складу податкового кредиту податку на додану вартість суму 302 380,00 грн. за період лютий 2015 року по взаємовідносинам з підприємством "Фортіс" ХООВОІ "СОІУ" (податковий номер 36627138), в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 292 845 грн. за період лютий 2015 року, внаслідок чого занижено нараховану суму податку на додану вартість до сплати у лютому 2015 року у сумі 9 535 грн.

На підставі даного акту відповідачем 28.10.2016р. було винесено податкове повідомлення - рішення №0002621402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 302,50грн. (основний платіж - 9 535,00грн., штраф - 4 767,50 грн.) та №0002611402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 292.845 грн.(а.с.11,188).

Як з'ясовано судом, в основу спірних рішень суб'єктом владних повноважень покладені фактичні судження про: відсутність сертифікатів якості на товар та неможливість фактичного здійснення операцій по ланцюгу постачання до ТОВ "Паркінг+".

Жодних інших фактичних мотивів Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківської області в основу спірних рішень не покладено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також висновків, відображених в акті перевірки №2928/20-31-14-02-07/32868719 від 10.10.2016р., на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає, що правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість з 01.01.2011р. унормовані приписами розділу ІІІ Податкового кодексу України та приписами розділу V Податкового кодексу України відповідно.

Аналізуючи положення норм Розділу ІІІ Податкового кодексу України, в кореспонденції з приписами ст.44 Податкового кодексу України, ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України, суд доходить висновку, що платник податків має право на збільшення витрат з податку на прибуток у разі одночасного існування сукупності таких обставин як : 1) отримання від контрагента первинного документа без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов'язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб'єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на збільшення витрат (що, в залежності від виду понесених видатків, співпадає або з подією отримання доходу, або з подією понесення витрат).

Аналізуючи положення норм розділу V Податкового кодексу України, в кореспонденції з приписами ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України суд доходить висновку, що платник податків може правомірно реалізувати право на формування податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента первинних документів (в тому числі і податкової накладної) без дефекту форми, змісту (тобто відворення всіх обов'язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб'єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на податковий кредит; 5) реєстрації контрагентом податкової накладної в Реєстрі податкових накладних або подання скарги на постачальника.

З наявних у справі документів, які на вимогу суду були надані представником позивача, вбачається, що між позивачем ТОВ "Паркінг+" (в якості Покупця) та Підприємством "ФОРТІС" ХООВОІ "СОІУ" (в якості Постачальника) було укладено договір поставки від 05.01.2015 року №05/01-1 у м. Харкові про постачання та передачу у власність покупцеві щебеневої продукції (товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти і оплатити такий товар. Обсяг товару, його характеристики, кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю, загальна вартість товару за договором, визначаються Сторонами та зазначаються у видаткових накладних. Вартість договору визначена у 15 000 000,00 грн. Форма та вид розрахунку - безготівковий банківський переказ. Розрахунок проводиться шляхом перерахування вартості партії товару, яка зазначена у видатковій накладній на отриманий товар, протягом 30-ти банківських днів з моменту фактичної поставки. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах СРТ залізнична станція призначення, у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів „Інкотермс" (в редакції 2010 року з урахуванням змін).(а.с.240-242).

Оцінивши зазначені правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що цей правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірний правочин не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному (господарському) обороті, сторони спірного правочину на момент господарської операції мали правовий статус платників ПДВ.

Таким чином, зазначений договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між покупцем та постачальником факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На виконання приписів ст.11 КАС України суд витребував у платника докази реальності господарських операцій.

Сторонами в ході розгляду справи визнано, актом перевірки встановлено, що на адресу ТОВ "Паркінг+" п-во "ФОРТІС" ХООВОІ "СОІУ" зареєстровано податкові накладні та оформленні видаткові накладні, а саме: №Фо-0000002 від 04.02.2015р. на суму 47 880,00 грн., у тому числі ПДВ - 7 980,00 грн., №Фо-0000004 від 05.02.2015р. на суму 59 280,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 880,00 грн., №Фо-0000005 від 05.02.2015р. на суму 59 232,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 872,00 грн., №Фо-0000006 від 05.02.2015р. на суму 57 528,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 588,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 588,00 грн., №Фо-0000007 від 05.02.2015р. на суму 59 160,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 860,00 грн., №Фо-0000008 від 05.02.2015р. на суму 59 160,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 860,00 грн., №Фо-0000009 від 05.02.2015р. на суму 55 080,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 180,00 грн., №Фо-0000010 від 05.02.2015р. на суму 14 076,00 грн., у тому числі ПДВ - 2 346,00 грн., №Фо-0000016 від 09.02.2015р. на суму 57 120,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 520,00 грн., №Фо-0000017 від 09.02.2015р. на суму 47 880,00 грн., у тому числі ПДВ - 7 980,00 грн., №Фо-0000011 від 09.02.2015р. на суму 36 720,00 грн., у тому числі ПДВ - 6 120,00 грн., №Фо-0000012 від 09.02.2015р. на суму 34 680,00 грн., у тому числі ПДВ - 5 780,00 грн., №Фо-0000013 від 09.02.2015р. на суму 59 460,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 910,00 грн., №Фо-0000014 від 09.02.2015р. на суму 53 040, грн., у тому числі ПДВ - 8 840,00 грн., №Фо-0000015 від 09.02.2015р. на суму 19 380,00 грн., у тому числі ПДВ - 3 230,00 грн., №Фо-0000024 від 14.02.2015р. на суму 54 720,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 120,00 грн., №Фо-0000025 від 14.02.2015р. на суму 48 720,00 грн., у тому числі ПДВ - 8 120,00 грн., №Фо-0000026 від 14.02.2015р. на суму 43 560,00 грн., у тому числі ПДВ - 7 260,00 грн., №Фо-0000027 від 16.02.2015р. на суму 56 916,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 486,00 грн., №Фо-0000028 від 16.02.2015р. на суму 56 280,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 380,00 грн., №Фо-0000033 від 18.02.2015р. на суму 59 160,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 860,00 грн., №Фо-0000034 від 18.02.2015р. на суму 55 080,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 180,00 грн., №Фо-0000060 від 21.02.2015р. на суму 58 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 800,00 грн., №Фо-0000061 від 21.02.2015р. на суму 58 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 800,00 грн., №Фо-0000062 від 21.02.2015р. на суму 58 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 800,00 грн., №Фо-0000063 від 21.02.2015р. на суму 56 760,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 460,00 грн., №Фо-0000064 від 21.02.2015р. на суму 41 382,00 грн., у тому числі ПДВ - 6 897,00 грн., №Фо-0000065 від 21.02.2015р. на суму 42 840,00 грн., у тому числі ПДВ - 7 140,00 грн., №Фо-0000066 від 24.02.2015р. на суму 56 916,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 486,00 грн., №Фо-0000067 від 24.02.2015р. на суму 52 500,00 грн., у тому числі ПДВ - 8 750,00 грн., №Фо-0000068 від 24.02.2015р. на суму 57 450,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 575,00 грн., №Фо-0000069 від 24.02.2015р. на суму 58 500,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 750,00 грн., №Фо-0000070 від 24.02.2015р. на суму 40 920,00 грн., у тому числі ПДВ - 6 820,00 грн., №Фо-0000071 від 25.02.2015р. на суму 53 700,00 грн., у тому числі ПДВ - 8 950, грн., №Фо-0000072 від 25.02.2015р. на суму 52 200,00 грн., у тому числі ПДВ - 8 700,00 грн., №Фо-0000073 від 25.02.2015р. на суму 30 300,00 грн., у тому числі ПДВ - 5 050,00 грн.. (а.с.105-141).

Позивачем також до матеріалів справи були надані копії паспортів якості на щебеневу продукцію, що була поставлена у лютому місяці 2015 року в його адресу Підприємством "ФОРТІС" ХООВОІ "СОІУ", паспорти мають підпис та печатку Підприємства "ФОРТІС" ХООВОІ "СОІУ" (а.с.233-236).

Окрім того, позивач надав до матеріалів справи залізничних товарно-транспортними накладних за лютий місяць 2015 року: від 01.02.2015 №44511640, від 03.02.2015 №44532976, від 04.02.2015 №44540821, від 03.02.2015 №44532844, від 04.02.2015 №44540839, від 05.02.2015 №44548451, від 06.02.2015 №44557502, від 05.02.2015 №44548428, від 07.02.2015 №44566750, від 07.02.2015 №44566941, від 13.02.2015 №44614568, від 13.02.2015 №44614519, від 14.02.2015 №44624039, від 14.02.2015 №44624096, від 14.02.2015 №44624062, від 16.02.2015 №44636041, від 16.02.2015 №44636025, від 19.02.2015 №44663136, від 20.02.2015 №44669836, від 18.02.2015 №44654762, від 20.02.2015 №44669851, від 19.02.2015 №44663086, від 19.02.2015 №44663409, від 19.02.2015 №44663094, від 18.02.2015 №44655181, від 22.02.2015 №44683910, від 22.02.2015 №44683936, від 22.02.2015 №44683951, від 22.02.2015 №44683944, від 22.02.2015 №44685055, від 22.02.2015 №44685022, від 22.02.2015 №44685006, від 23.02.2015 №44694776, від 23.02.2015 №44694768. (а.с.71-104).

Зобов'язання по оплаті поставленої щебеневої продукції у лютому місяці 2015 року, були виконані ТОВ "Паркінг+" шляхом перерахування грошових безготівкових коштів згідно платіжних доручень: №553 від 08.04.2015р. на суму 420 000,00 грн., №600 від 15.04.2015р. на суму 100 000,00 грн., №595 від 14.04.2015р. на суму 600 000,00 грн., №631 від 20.04.2015р. на суму 1 500 000,00 грн. (а.с.141-147).

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірному правочину шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання останнім (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Позивачем також було надано копія договору оренди землі від 11 червня 2012 року, між ТОВ "Паркінг+" та Харківською міською радою, відповідно до якого позивачу надано в оренду земельну ділянку розташовану за адресою: м. Харків, вул. Диканіська, 51, загальною площею 3,5622 га, строком до 01.12.2037 року (а.с.207-211).

В матеріалах справи також знаходиться копія договору оренди майна №3799 від 17 березня 2009 року, між ТОВ "Паркінг+" та КПСП по ремонту та будівництва автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" з додатковими угодами до нього, узгодженого з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, згідно до якого позивач орендує з метою виробництва асфальтобетону 22 одиниці обладнання, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Диканівська, 51. Серед майна, що орендується за вказаним договором, вказані внутрішньоплощадні залізно дорожні шляхи та розвантажувач сипучих матеріалів. (а.с.215-221).

Окрім того, позивач надав до матеріалів справи довідку, відповідно до якої у лютому 2015 року, на ТОВ "Паркінг+" працювали дев'ять осіб на посаді вантажника, дві особи на посаді машиніста розвантажувальної машини, одна особа на посаді складача поїздів та одна особа на посаді старшого машиніста поїзду. Також відповідно до бухгалтерської довідки, у лютому місяці 2015 року, позивач мав на своєму балансі два залізничних поїзди.

Оцінивши перелічені фактичні дані в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що оглянуті документи відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак, слід дійти висновку, що документи не містять явних чи нездоланних дефектів форми, змісту чи походження, котрі б однозначно зумовлювали втрату первинними і розрахунковими документами юридичної сили і доказовості. Таким чином, оглянуті документи сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності господарської операції.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.8, 19, ст.124, 129 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Таким чином, висновки податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.

Стосовно доводу про можливу (ймовірну) протиправність господарської діяльності третіх осіб, то суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками (як податку на прибуток, так і податку на додану вартість). За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено також і неможливості проведення господарських операцій з урахуванням характеристик предмету спірного правочину, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи набуття права на таку вигоду у будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, не виявлено у ході перевірки та не приєднано до справи доказів отримання позивачем послуг від іншої особи ніж сторона за правочином. У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету наведеного правочину з напрямом господарської діяльності ТОВ "Паркінг+".

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки висновки відповідача про порушення ТОВ "Паркінг +" вимог п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та валових витрат за період лютий 2015 року.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В ході судового розгляду встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 28 жовтня 2016р. за №№ 0002621402, 0002611402 прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 129 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" до Київської об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 28.10.2016 року №№0002621402, 0002611402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" (код ЄДРПОУ 32868719, м.Харків, вул.Алчевських,2, 61002) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 4607,22 грн. (чотири тисячі шістсот сім грн. 22 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61002, м.Харків, вул.Чернишевського, 41, код ЄДРПОУ 39893720).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 18.07.2017 року.

Суддя Старосєльцева О.В.