Постанова

від 13.07.2017 по справі 917/306/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року Справа № 917/306/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівБакуліної С.В., Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "СП "Агро-Ка Полтава" на рішення від 20.12.2016 господарського суду Полтавської області та постанову від 20.03.2017 Харківського апеляційного господарського суду у справі№917/306/16 господарського суду Полтавської області за позовомДержавної екологічної інспекції у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Агро-Ка Полтава" простягнення збитків

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - Семенов І.В. (дов. від 11.07.17)

Кузьмич Т.В. (дов. від 11.07.17)

Клопотання Державної екологічної інспекції у Полтавській області №2565/01-14 від 12.07.2017 про перенесення розгляду справи та розгляд кас.скарги в режимі відеоконференції, надіслане електронною поштою, не може бути розглянуте, оскільки не містить електронного цифрового підпису, а відповідно до п.1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналу факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

ВСТАНОВИЛА:

Державна екологічна інспекція звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Агро-Ка Полтава" про стягнення збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування у розмірі 167997,05 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.12.2016 (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "СП "Агро-КА Полтава" 167997,05грн збитків, завданих державі самовільним водокористуванням, 2519,95 грн. судового збору.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у складі: Россолова В.В., Гетьман Р.А., Тихого П.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "СП "Агро-КА Полтава" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу передати на новий розгляд. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 255, 325 Податкового кодексу України.

Державна екологічна інспекція у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що з 11 червня 2015 року по 17 червня 2015 року Держекоінспекцією здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "СП "Агро-КА Полтава".

На момент проведення перевірки відповідачем надано дозвіл на спеціальне водокористування від 01 листопада 2010 року №4154, відповідно до якого водозабір складається з 3-х водних свердловин. Ціль водокористування госппитні та виробничі потреби підприємства. Термін дії дозволу до 21 серпня 2013 року.

Відповідачем також надано дозвіл на спеціальне водокористування від 11 серпня 2014 року № 0157/Пол терміном дії до 11 серпня 2017 року, відповідно до якого водозабір складається з 3-х водних свердловин. Ціль водокористування - потреби сільськогосподарського виробництва.

Під час проведення перевірки, відповідно до представлених звітів про використання води форма 2 ТП (водгосп) за 3,4 квартал 2013 року та за 1, 2, 3 квартал 2014 року, журналів обліку водоспоживання побічними методами форма ПОД-12 та наданої інформації ТОВ "СП "Агро-КА Полтава" в період з 22 серпня 2013 року по 10 серпня 2014 року здійснювало забір підземних вод на потреби сільськогосподарського виробництва з свердловини №12/1012 (тракторна бригада) за адресою: Полтавська область, Зіньківский район, с.Тарасівка за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до наданої відповідачем довідки, журналів обліку водоспоживання (водовідведення) за формою ПОД-12, відповідачем з вищезазначених свердловин було забрано: з 22 серпня 2013 року по 31 березня 2014 року - 2847,5 м 3 ; з 01 квітня 2014 року по 10 серпня 2014 року - 1734,5 м 3 води підземних вод.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Полтавській області складено Акт № 46/01-01-14 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "СП "Агро-КА Полтава", в якому зафіксовано, що ТОВ "СП "Агро-КА Полтава" в період з 22 серпня 2013 року по 10 серпня 2014 року здійснювало забір підземних вод за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20 липня 2009 року № 389 позивачем здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі ТОВ "СП "Агро-КА Полтава" внаслідок самовільного забору підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 22 серпня 2013 року по 10 серпня 2014 року, відповідно до якого загальна сума заподіяних відповідачем державі збитків становить 167997,05 грн. При розрахунку суми збитку позивач виходив з коефіцієнту Тар - розмір, грн/100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на час здійснення порушення.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Полтавській області відповідачу направлена Претензія № 45/02-08 від 02 листопада 2015 року щодо відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті забору води за відсутності дозволу на суму 167997,05 грн.

Посилаючись на те, що сума збитків відповідачем не відшкодована, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Порядок видачі, переоформлення та анулювання дозволу на спеціальне водокористування (далі - дозвіл) регламентовано Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06 вересня 2005 року №2806-IV, а також Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, що затверджений постановою КМУ від 31 березня 2002 року № 321 та Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, що затверджене постановою КМУ від 10 серпня 1992 року № 459 в частині, що не суперечить вказаному Закону.

Попередній дозвіл від 01 листопада 2010 року №4154, виданий відповідачу строком по 21 серпня 2013 року. Зазначеним Дозволом ТОВ "СП "Агро-КА Полтава" зобов'язано було за місяць до закінчення терміну дії дозволу, звернутися до Департаменту з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації з питання отримання нового дозволу.

Відповідач доказів звернення із заявою про видачу дозволу до строку закінчення дії попереднього дозволу суду не надав.

З урахуванням наведеного, суди дійшли обґрунтованого висновку, що після закінчення терміну дії дозволу від 01 листопада 2010 року №4154 на спеціальне водокористування до моменту отримання дозволу № 0157/Пол від 11 серпня 2014 року відповідач здійснював самовільний забір води.

Згідно статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Господарськими судами попепередніх інстанцій встановлено наявність в діях відповідача усіх елементів складу делікту, а саме:

-протиправна поведінка полягає у використанні відповідачем водних ресурсів, а саме здійсненні забору підземних вод, у період з 22 серпня 2013 року по 10 серпня 2014 року без отримання дозволу на спеціальне водокористування, що суперечить вимогам статті 48 Водного кодексу України, ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища";

-шкідливий результат такої поведінки (шкоди) полягає у незаконному вичерпанні підземних вод, без погодження з державними органами умов, періодів, лімітів використання, проведення оплати за відповідне використання, унаслідок чого можуть не тільки погіршуватися екологічні умови життєдіяльності людини, стан інших об'єктів природи, а й фактично не відбулось зарахування коштів до бюджету відповідного рівня за користування природним об'єктом;

-причинний зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою зумовлений тим, що саме у зв'язку з несвоєчасним отриманням дозволу на спеціальне водокористування з 22 серпня 2013 року по 10 серпня 2014 року відповідач без погодження з державними органами обсягів та лімітів споживання, проведення оплати, здійснював вичерпання підземних вод.

-вина особи, яка заподіяла шкоду презюмується, оскільки відповідачем не було доведено існування жодних обставин які б перешкоджали своєчасному оформлення спеціального дозволу.

З огляду на викладене, суди дійшли обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача збитків та відповідно для задоволення позову.

Що стосується посилання касатора на неправильний розрахунок суми шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із законодавством станом на момент вчинення правопорушення, проведення перевірки та здійснення позивачем розрахунку, порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначався згідно з "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року №389.

Відповідно до п.9.1. Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), (редакція станом на момент вчинення правопорушення, проведення перевірки та здійснення позивачем розрахунку), здійснюється за формулою З сам = 100 х W х Тар, (23) де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), куб.м. Тар - розмір, грн/100 куб.м., аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення.

Станом на момент проведення перевірки та проведення позивачем розрахунку суми збитків (11 червня 2015 року - 02 листопада 2015 року) п.9.1. Методики, передбачав проведення розрахунку виходячи з коефіцієнту Тар - розмір, грн/100 куб.м., аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення.

Тобто, передбачалось застосування числового показника збору за спеціальне використання води, фактично ставки, визначеної державою, як плати за користування підземними водами (спеціальне використання води).

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (який набрав чинності з 01 січня 2015 року) до Податкового кодексу України були внесені зміни, якими розділ XVІ ПКУ збір за спеціальне використання води (статті 323-328 ПКУ) повністю виключено. Натомість було введено статтю 255, якою закріплено особливості сплати рентної плати за спеціальне водокористування.

Державна фіскальна служба України в листі від 29 січня 2015 року №2703/7/99-99-15-04-02-17 надала офіційні пояснення з приводу виключення з Податкового кодексу України загальнообов'язкових платежів в ході проведення податкової реформи, та роз'яснила, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи" внесено зміни до Податкового кодексу України, якими окремі платежі трансформовано у рентну плату. Зазначене стосується й збору за спеціальне використання води, який було трансформовано у рентну плату.

Тобто, з 01 січня 2015 року законодавцем не було вилучено з системи загальнодержавних податків та зборів внесок (плату, збір) за спеціальне користування підземними водами, а було здійснено його трансформування у рентну плату, та законодавче закріплення в межах статті 255 Податкового кодексу України. Тобто, правова природа показника Тар за статтею 325 Податкового кодексу України в редакції Закону до 01 січня 2015 року та статтею 255 Податкового кодексу України в редакції Закону від 01 січня 2015 року є аналогічною.

Оскільки при застосуванні розрахунку суми збитків визначальною є сама суть розрахункових коефіцієнтів, суди керувалися не самим порядковим номером норми Податкового кодексу України, а її змістом.

Сума, заявлена до стягнення судами перевірена.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Агро-Ка Полтава" залишити без задоволення.

Постанову від 20.03.2017 Харківського апеляційного господарського суду у справі №917/306/16 господарського суду Полтавської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді С. Бакуліна

О. Яценко