Рішення

від 11.07.2017 по справі 910/8957/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017Справа №910/8957/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго доЖитлово-будівельного кооперативу Кристал-19 простягнення 102967 грн. 29 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача : Палій Ю.В. - представник за довіреністю № 91/2016/10/17-20 від 17.10.2016;

від відповідача : не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.06.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Київенерго з вимогами до Житлово-будівельного кооперативу Кристал-19 про стягнення 102967 грн. 29 коп., з яких 51870 грн. 46 коп. основного боргу, 4639 грн. 44 коп. 3% річних та 46457 грн. 39 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 25-0548 від 17.10.2000 не у повному обсязі здійснив оплату за поставлену позивачем теплову енергію за період з листопада 2014 року по червень 2015 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 51870 грн. 46 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 4639 грн. 44 коп. та інфляційні втрати у загальному розмірі 46457 грн. 39 коп. за період нарахування з грудня 2014 року по квітень 2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 порушено провадження у справі № 910/8957/17; розгляд справ призначено на 27.06.2017.

26.06.2017 до відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості представника відповідача зібрати всі необхідні докази та підготувати відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 27.06.2017 судом було задоволено вказане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 11.07.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 11.07.2017 надав усні пояснення по суті спору позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 11.07.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи у судовому засіданні, призначеному на 11.07.2017, не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 27.06.2017 та розпискою про оголошення перерви від 27.06.2017.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань відповідача про відкладення розгляду справи у судовому засіданні, призначеному на 11.07.2017, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 11.07.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.10.2000 між Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом Кристал-19 (абонент) укладено Договір № 25-0548 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата у повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до cтатуту Публічного акціонерного товариства Київенерго , затвердженого загальними зборами акціонерів Акціонерної енергопостачальної організації Київенерго (протокол № 2/2013 від 22.04.2013), Акціонерна енергопостачальна компанія Київенерго перейменована у Публічне акціонерне товариство Київенерго у відповідності до вимог та положень Закону України Про акціонерні товариства від 17.09.2008 № 514-VI.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору № 25-0548 від 17.10.2000 енергопостачальна організація зобов'язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до договору.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору № 25-0548 від 17.10.2000 абонент зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно з п. 5.1 Договору № 25-0548 від 17.10.2000 облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Положеннями розділу 8 Договору № 25-0548 від 17.10.2000 встановлено строк дії договору, а саме даний договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2000. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до п. 1 Додатку № 4 до Договору № 25-0548 від 17.10.2000 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі.

Згідно з п. 2 Додатку № 4 до Договору № 25-0548 від 17.10.2000 "Порядок розрахунків за теплову енергію" абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує: у Районному відділі теплозбуту № 3 за адресою: вул. Щекавицька, буд. 37/48, розрахункова група, тел. 416-13-64: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період; - акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. 4 Додатку № 4 до Договору № 25-0548 від 17.10.2000 сплата за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.2 Додатку № 4 до Договору № 25-0548 від 17.10.2000 абонентам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Судом встановлено, що за період з 01.11.2014 по 30.06.2015 позивач поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді за Договором № 25-0548 від 17.10.2000 у загальному розмірі 366776 грн. 59 коп., а саме: за листопад 2014 року - 49498 грн. 84 коп., за грудень 2014 року - 64743 грн. 71 коп., за січень 2015 року - 77539 грн. 98 коп., за лютий 2015 року - 58548 грн. 18 коп., за березень 2015 року - 64713 грн. 89 коп., за квітень 2015 року - 39812 грн. 96 коп., за травень 2015 року - 3765 грн. 10 коп., за червень 2015 року - 8153 грн. 93 коп., що підтверджується обліковими картками за Договором № 25-0548 від 17.10.2000 за період з листопада 2014 року по червень 2015 року, долученими позивачем до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідач повинен був здійснювати оплату за поставлену позивачем теплову енергію не пізніше 25 числа поточного місяця (згідно з п. 4 Додатку № 4 до Договору № 25-0548 від 17.10.2000).

Судом встановлено, що відповідач не у повному обсязі здійснив оплату поставленої позивачем теплової енергії у гарячій воді за Договором № 25-0548 від 17.10.2000 за період з листопада 2014 року по червень 2015 року, сплативши позивачу грошові кошти у загальному розмірі 300646 грн. 49 коп ., що відображено у долученому позивачем до позовної заяви розрахунку ціни позову, а також у довідці про надходження коштів від відповідача за період з листопада 2014 року по квітень 2017 року, долученої позивачем до позовної заяви.

За таких обставин, враховуючи загальний розмір поставленої позивачем у період з листопада 2014 року по червень 2015 року теплової енергії на суму 366776 грн. 59 коп., та загальний розмір сплачених відповідачем грошових коштів у сумі 300646 грн. 49 коп., суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість з оплати за поставлену позивачем у період з листопада 2014 року по червень 2015 року теплову енергію у розмірі 51870 грн. 46 коп. (враховуючи наявну станом на 01.11.2014 переплату у сумі 14259 грн. 64 коп., що відображено у розрахунку ціни позову, долученому позивачем до позовної заяви).

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 51870 грн. 46 коп. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

При цьому, суд вважає необгрунтованими твердження відповідача, що позивачем не надано доказів наявності заборгованості відповідача за Договором № 25-0548 від 17.10.2000 у розмірі 51870 грн. 46 коп., а саме не надано актів звірок взаєморозрахунків між сторонами.

Суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається обсяги та розмір поставленої позивачем у спірний період теплової енергії (зокрема, обліковими картками) та розміри сплачених відповідачем грошових коштів (довідкою про стан розрахунків, наданою позивачем).

При цьому, суд ухвалою від 06.06.2017 зобов'язував відповідача надати суду докази здійснення оплат за Договором № 25-0548 від 17.10.2000 за спірний період (банківські виписки, платіжні доручення, тощо).

Однак, відповідач вимог ухвали суду не виконав, жодних доказів здійснення оплат за Договором № 25-0548 від 17.10.2000 суду не надав, з огляду на що суд приймає у якості належного та допустимого доказу здійснення відповідачем часткових оплат надану позивачем довідку про стан розрахунків за спожиту Житлово-будівельним кооперативом Кристал-19 теплову енергії за спірний період, з якої вбачається, що за період з листопада 204 року по червень 2015 року позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію за Договором № 25-0548 від 17.10.2000 у загальному розмірі 366776 грн. 59 коп., а відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 300646 грн. 49 коп., у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 51870 грн. 46 коп. (враховуючи наявну станом на 01.11.2014 переплату у сумі 14259 грн. 64 коп.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Житлово-будівельного кооперативу Кристал-19 у розмірі 51870 грн. 46 коп. за Договором № 25-0548 від 17.10.2000 підтверджуються наявними в матеріалах справи, та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Київенерго в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу Кристал-19 суми основного боргу у розмірі 51870 грн. 46 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 4639 грн. 44 коп. та інфляційні втрати у загальному розмірі 46457 грн. 39 коп. за період нарахування з грудня 2014 року по квітень 2017 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Київенерго в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу Кристал-19 3% річних у розмірі 4639 грн. 44 коп. та інфляційних втрат у розмірі 46457 грн. 39 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч.1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Кристал-19 (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 22/28, 32; ідентифікаційний код: 22865002) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 00131305) суму основного боргу у розмірі 51870 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. 46 коп., 3% річних у розмірі 4639 (чотири тисячі шістсот тридцять дев'ять) грн. 44 коп., інфляційні втрати у розмірі 46457 (сорок шість тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 39 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 18.07.2017

Суддя І.М. Отрош