Рішення

від 10.07.2017 по справі 911/1305/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2017 р. Справа № 911/1305/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг",

м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Інокс-Л", с. Голодьки Тетіївського району,

про стягнення 44 800,00 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність від 07.04.2017;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг", м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою №1-26/04 від 26.04.2017 до товариства з обмеженою відповідальністю "Інокс-Л", в якому просить суд стягнути з відповідача 44 800,00 грн. та покласти на відповідача судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.09.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Інокс-Л" 44 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.09.2016 №1514, з призначенням платежу: оплата послуг згідно рахунку №111 від 07.09.2016. Позивач наголошує на тому, що будь-яких договірних відносин з відповідачем не має, кошти були перераховані помилково, рахунок №111 від 07.09.2016 у позивача відсутній. 19.10.2016 позивач звертався до товариства з обмеженою відповідальністю Інокс-Л з вимогою повернути кошти, яка залишилась без відповіді та задоволення. Таким чином, на думку позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Інокс-Л" набуло та зберігає майно, а саме грошові кошти у розмірі 44 800,00 грн. без достатньої правової підстави та які відповідно підлягають поверненню позивачу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2017 порушено провадження у справі № 911/1305/17 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.05.2017.

Ухвалою суду від 29.05.2017 у зв'язку із неявкою представників сторін, неподанням витребуваних доказів розгляд справи відкладено на 10.07.2017.

10.07.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" до господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення.

В судове засідання 10.07.2017 з'явився представник позивача, який в усних поясненнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник позивача наголошував на тому, що виконати вимоги ухвал суду щодо подання рахунку №111 від 07.09.2016 не може, оскільки такий у позивача відсутній.

Відповідач свого представника в судові засідання 29.05.2017 та 10.07.2017 не скерував, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином.

Суд, у відповідності до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, копій ухвал господарського суду від 28.04.2017 та від 29.05.2017 рекомендованим листом з повідомленням. Поштові відправлення повернуті підприємством зв'язку на адресу суду з посиланням на відсутність адресата.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг", м. Київ (далі - ТОВ "Поліал-Інжиніринг") до товариства з обмеженою відповідальністю "Інокс-Л", с. Голодьки Тетіївського району (далі - ТОВ "Інокс-Л"), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.09.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Інокс-Л" 44 800, 00 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення №1514 від 07.09.2016, з призначенням платежу - оплата послуг згідно рахунку №111 від 07.09.2016.

Позивач твердить, що між ТОВ "Поліал-Інжиніринг" та ТОВ "Інокс-Л" відсутні будь-які договірні зобов'язання, а кошти в сумі 44 800,00 грн. перераховані відповідачу помилково, а рахунок №111 від 07.09.2016 у нього відсутній.

Як вбачається з залученої до матеріалів справи копії претензії №162 від 19.10.2016, позивач звертався до відповідача з вимогою, в якій просив останнього протягом 7 днів повернути безпідставно набуті кошти в добровільному порядку, зазначивши, що в разі не виконання вказаної вимоги буде змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Вимога 21.10.2016 була отримана директором ТОВ "Інокс-Л", про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Доказів того, що відповідач надав відповідь на вимогу, або здійснив повернення коштів, суду не подано.

З огляду на наведе суд зазначає, відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу Україну особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, аналіз наведеної норми свідчить, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав (норми закону, адміністративного акту, правочину (договору) тощо) або якщо такі відпали.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 17.06.2014 року у справі № 13/096-12 та постанові Вищого господарського суду України від 18.03.2015 року у справі 914/2373/14.

Відповідно до змісту ст.1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої ст.1212 Цивільного кодексу України (правова позиція Верховного суду України у Постанові від 24.09.2015 року по справі № 6-122 цс14).

Відтак, конструкція ст.1212 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого ст.1212 Цивільного кодексу України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондиційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст.1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відтак, наповнення доказової бази у справі є процесуальним обов'язком сторін, а не суду, а невиконання цього обов'язку тягне за собою відповідні наслідки.

Суд двічі, ухвалами від 28.04.2017 та від 29.05.2017 зобов'язував відповідача подати суду докази підставності та обґрунтованості набуття та утримання відповідачем грошових коштів позивача. Зазначені докази відповідачем подані не були.

З огляду наведених нормативних приписів, а також враховуючи відсутність між сторонами будь-яких господарських правовідносин, на підставі яких у позивача існує обов'язок по перерахуванню відповідачу грошових коштів у загальному розмірі 44 800,00 грн. за платіжними дорученнями №1514 від 07.09.2016, суд дійшов висновку, що з вини позивача відповідач є особою, яка набула майно - грошові кошти без достатньої правової підстави у розумінні ст.1212 ЦК України, і, як наслідок, ТОВ "Інокс-Л" зобов'язане повернути позивачу безпідставно отримані кошти у сумі 44 800, 000 грн.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 44 800,00 грн. з підстав ст.1212 Цивільного кодексу України підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 2, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інокс-Л" (09833, Київська область, Тетіївський район, село Голодьки, вулиця 60-річчя Жовтня, будинок 21, код 37443450).

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" (02160, місто Київ, Дніпровський район, вулиця Каунаська, будинок 13, код 38409227)

44 800,00 (сорок чотири тисячі вісімсот гривень нуль копійок) основного боргу,

1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 19.07.2017.

Суддя О.В. Конюх