Рішення

від 13.07.2017 по справі 915/432/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року Справа № 915/432/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

представник 1-го позивача в судове засідання не з'явився,

представник 2-го позивача в судове засідання не з'явився,

за участю представника 3-го позивача - ОСОБА_1 - дов.№35 від 16.02.2016,

за участю представникі відповідача - ОСОБА_2 - дов.№2 від 05.07.2017

ОСОБА_3 - директор ,

в засіданні приймає участь прокурор - Довбня В.Г. - посвідчення №046783 від 10.05.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону (54030, м.Миколаїв, вул. Нікольська, 18-а) в інтересах держави в особі

Державного концерну «Укроборонпром» , 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 36

Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» , 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 38

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, 54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 20, а/с 34

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Дизель-ЛТД» , 54001, АДРЕСА_1

про: - стягнення 469 637,85 грн.;

- повернення державного майна

встановив:

Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» , Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» , Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами (заява про уточнення позовних вимог №7-2/4463вих.17 від 12.07.2017) про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Дизель-ЛТД»

заборгованості з орендної плати в сумі 214 392,84 грн. з яких: 191 367,80 грн. - на користь Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» , 23 025,04 грн. - на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Дизель-ЛТД»

на користь Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 Комунара»

неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення щодо його повернення за договором оренди державного нерухомого майна №57-АС від 13.05.1999 в сумі 226 256,90 грн.;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Дизель -

ЛТД» звільнити та повернути на користь Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» із складанням акту прийому - передачі державне нерухоме майно - проліт №3, розташований в цеху №23 (літера 2Р) площею 776,9 кв.м., розташований по вул.Адміральській, 38 у м.Миколаєві.

В обґрунтування своїх вимог прокурор та позивачі зазначають, що між Державним підприємством «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Дизель-ЛТД» укладено договір оренди державного нерухомого майна №57-АС від 13.05.1999, за яким підприємство передало, а товариство прийняло приміщення площею 720 кв.м. для використання під майстерню з ремонту дизельних двигунів. Додатковими угодами від 01.11.2001 №1, від 01.06.2005 №2, від 03.06.2017 №3 внесено зміни до Договору в частині загальної площі, орендованого приміщення, строку дії договору, умов внесення та розміру орендної плати. У подальшому між підприємством та товариством укладено додаткову угоду №5 від 03.12.2012, якою вказаний договір викладено в новій редакції. Укладення договору та розмір орендної плати погоджено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області. Вказаний договір укладено строком на 2 роки та 11 місяців, з 01.12.2012 по 31.10.2015 включно. У подальшому 16.11.2015 підприємством направлено товариству лист щодо припинення договору оренди, сплати заборгованості та повернення майна. По закінченню строку дії договору оренди, орендар нерухоме майно підприємству за актом приймання - передачі не повернув. Внаслідок порушення товариством обов'язку щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, виникла заборгованість перед Державним підприємством за період з червня 2014 року по лютий 2017 року, яка складає 191 367,80 грн. та перед державним бюджетом за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року у розмірі 23025,04 грн. Оскільки договір оренди №57-АС від 13.05.1999 припинений у зв'язку з закінченням 31.10.2015 строку, на який його було укладено, та орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, прокурор просить суд стягнути неустойку в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення за період з листопада 2015 року по лютий 2017 року в сумі 226 256,90 грн. В порушення п. 10.9, п.10.10 Договору, ст.785 ЦК України, орендар не повернув орендодавцеві майно, яке є предметом договору оренди №57 -АС від 13.05.1999.

Державний концерн «Укроборонпром» у наданих поясненнях позовні вимоги заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону підтримує у повному обсязі. Вказує, що після припинення дії Договору по сьогоднішній час, майно не повернуто до ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» , акта приймання - передавання об'єкта на адресу підприємства не надходило. Умовами договору та приписами чинного законодавства України передбачено обов'язок орендаря повернути майно орендодавцеві шляхом підписання відповідного акта приймання - передавання. Зазначає, що несплата орендної плати орендарем, тим більше понад три місяці, є істотним порушенням орендарем договору та значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. Таке використання орендованого майна, без сплати орендної плати, суперечить умовам Договору. Державний концерн «Укроборонпром» просить суд розглянути справу без участі його представника.

Відповідач у наданому відзиві на позовну проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити прокурору та позивачам у задоволенні позовних вимог. Вказує, що відповідно до п. 10.1 Додаткової угоди №5 до Договору №57-АС від 13.05.1999, вимоги про розірвання договору позивачами не було пред'явлено на протязі одного місяця, тому Договір вважається пролонгованим. Підстави для повернення товариством нерухомого майна відповідно до Договору - відсутні, а тому товариство користувалось нерухомим майном у період з листопада 2015 року на законних підставах. Зазначає, що лист №36/1275 від 16.11.2015 від Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Дизель-ЛТД» не отримувало. Підстави для нарахування неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення за період з листопада 2015 року по лютий 2017 року - відсутні. В період дії Договору, у період з 16 березня 2016 року до 16 березня 2017 року Державним підприємством «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» було обмежено користування орендованим приміщенням за відповідним призначенням через відсутність електропостачання, що підтверджує довідкою Суднобудівного заводу №36/27 від 06.02.2017. Товариство не працювало в період з 16 березня 2016 року по 16 березня 2017 року, у зв'язку з відсутністю належних умов - знеструмленого орендованого приміщення. Вимоги щодо заборгованості по орендній платі є безпідставними відповідно до ч. 4 ст.762 ЦК України. Позовні вимоги щодо стягнення неустойки не можуть бути задоволені, адже розрахунок який надається у позовній заяві не відповідає вимогам законодавства та відповідно до п. 2 ч.2 ст. 258 ЦК України до них необхідно застосувати позовну давність в один рік. Просить суд до вимог про стягнення неустойки застосувати спеціальну позовну давність за ст. 258 ЦК України.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне:

13 травня 1999 року між Державним підприємством «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Дизель-ЛТД» (далі - орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 57-АС (далі - договір), відповідно до якого орендодавець передає, а відповідач - приймає в строкове платне володіння та користування приміщення площею 720 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38 (цех № 23), яке знаходиться на балансі державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» з метою використання його під майстерню по ремонту дизелів.

Згідно акту приймання-передачі, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, вищезазначене нежитлове приміщення було передано відповідачу в оренду 01.07.1999 (а.с. 27).

Редакція укладеного договору оренди №57-АС в подальшому неодноразово змінювалась внаслідок укладення відповідних додаткових угод до нього (а.с. 29, 31, 34).

03 грудня 2012 року між Державним підприємством «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Дизель-ЛТД» (далі - орендар) було укладено додаткову угоду №5 до Договору №57-АС від 13.05.1999 (далі - Додаткова угода №5), відповідно до умов якої орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - проліт №3, розташований в приміщенні цеху №23 (літера 2Р), інв. №224, загальною площею 776,9 кв.м, згідно з планом розміщення орендованого приміщення (додаток №1 до договору), розміщене за адресою: вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, що перебуває на балансі Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» , ринкова вартість якого дорівнює 564 000,00 грн., згідно з незалежною оцінкою станом на 30.06.2012 (п. 1.1 договору у редакції Додаткової угоди №5).

Відповідно до п.3.1 Договору (у редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012), орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №961 від 14.09.2011, зі змінами та доповненнями, становить без ПДВ за базовий місяць оренди (листопад 2012) 7014,79 грн.

Згідно до п. 3.3 Договору (у редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012), орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 Договору (у редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012), орендна плата перераховується до Державного бюджету та орендодавця у співвідношенні 30 % до 70 % щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендар самостійно розділяє кожен черговий платіж за оренду державного майна та направляє відповідні частини орендної плати безпосередньо до державного бюджету (на рахунки, визначені фінансовими органами) та орендодавця.

У відповідності до п. 3.8 договору (у редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012), орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та орендодавця у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 5.3 договору (у редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012), орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату згідно з умовами, передбаченими розділом 3 цього Договору.

Державним підприємством «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» згідно Договору виставлялись відповідачу рахунки на оплату за оренду приміщення:

- № 61-0000306 від 30.06.2014 за оренду приміщення за червень 2014 року на суму 7092,71 грн. (а.с.50);

- № 61-0000640 від 28.11.2014 за оренду приміщення за листопад 2014 року на суму 7 638,49 грн. (а.с.50);

- № 61-0000708 від 31.12.2014 за оренду приміщення за грудень 2014 року на суму 7 868,42 грн. (а.с.51);

- № 61-0000039 від 31.01.2015 за оренду приміщення за січень 2015 року на суму 8 112,33 грн. (а.с.52);

- № 61-0000102 від 10.03.2015 за оренду приміщення за лютий 2015 року на суму 8542,29 грн. (а.с.53);

- № 61-0000181 від 07.04.2015 за оренду приміщення за березень 2015 року на суму 9464,85 грн. (а.с.53);

- № 61-0000231 від 07.05.2015 за оренду приміщення за квітень 2015 року на суму 10 789,93 грн. (а.с.54);

- № 61-0000263 від 08.06.2015 за оренду приміщення за травень 2015 року на суму 11 027,30 грн. (а.с.54);

- № 61-0000360 від 07.07.2015 за оренду приміщення за червень 2015 року на суму 11 071,41 грн. (а.с.55);

- № 61-0000401 від 07.08.2015 за оренду приміщення за липень 2015 року на суму 10 960,70 грн. (а.с.55);

- № 61-0000432 від 08.09.2015 за оренду приміщення за серпень 2015 року на суму 10 873,00 грн. (а.с.56);

- № 61-0000478 від 30.09.2015 за оренду приміщення за вересень 2015 року на суму 11 123,09 грн. (а.с.57.);

- № 61-0000526 від 31.10.2015 за оренду приміщення за жовтень 2015 року на суму 10 978,48 грн. (а.с.57).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, встановлено, що плата за користування майном (за договором оренди) вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач в порушення умов договору та Закону зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати не здійснив.

Згідно приписам ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон) істотною умовою договору оренди, зокрема є термін, на який укладається договір оренди.

Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору (ч. 1 ст. 12 Закону).

За правилами ст. 17 Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За змістом ч. 1 ст. 27 Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктами 10.1, 10.2 договору №57-АС від 13.05.1999 (в редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012) встановлено, що договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.12.2012 до 31.10.2015 включно . Умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну його дії, а в частині зобов'язань відповідача щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Згідно п. 8.2 договору (у редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012), орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору оренди або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору, в тому числі якщо орендарем прострочено внесення орендної плати до Державного бюджету та орендодавця протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 9.4 договору (у редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012), орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та/або відшкодування збитків, якщо, зокрема орендар не сплачує орендної плати протягом трьох місяців підряд.

У відповідності до п. 10.3 договору №57-АС від 13.05.1999 (в редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012), зміни і доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Пропозиції розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором який є невід'ємною частиною Договору при обов'язковій наявності дозволу орендодавця (п.10.4 договору №57-АС від 13.05.1999 (в редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012).

Прокурор та представники сторін в судовому засіданні вказали, що додаткового договору, у відповідності до п. 10.4 Договору 57-АС від 13.05.1999 (в редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012) сторони не укладали.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, керуючись ст. 782 Цивільного кодексу України, наказом Державного концерну Укроборонпром №UOP - 3.01-7372 від 20.07.2015, наказом Регіонального відділення фонду державного майна України по Миколаївській області №09/1151 від 10.09.2015 - надіслав на адресу відповідача повідомлення від 16.11.2015 №36/1275 в якому відмовився від продовження Договору оренди №57-АС від 13.05.1999 та пропонував відповідачу погасити заборгованість з орендної плати, звільнити орендоване приміщення та повернути його в належному стані по акту приймання - передачі в термін до 20.11.2015 (а.с.192).

Відповідач листом №н/Д-133 від 19.11.2015 надав відповідь на повідомлення ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" №36/1275 від 16.11.2015 в якому просив генерального директора ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" призупинити дію Договору №57-АС від 13.05.1999, строком його дії до травня 2019 року з метою виконання зобов'язання по Договору, що спростовує твердження відповідача про неотримання повідомлення від ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" за №36/1275 від 16.11.2015.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що орендодавець фактично реалізував своє законне право на повідомлення орендаря про припинення дії договору оренди державного нерухомого майна в межах місячного терміну (починаючи з 01.11.2015 року) після закінчення строку на який цей договір був укладений (до 31.10.2015 включно).

Отже, беручи до уваги наведене договір №57-АС від 13.05.1999 вважається припиненим.

Згідно п. 10.9 договору №57-АС від 13.05.1999 (в редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012), у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох днів повертається орендарем орендодавцю. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання - передання. Обов'язок щодо складання акта приймання - передання про повернення майна покладається на орендаря. (п. 10.10 договору №57-АС від 13.05.1999 (в редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012).

Згідно п. 3.12 договору (у редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012), у разі припинення Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до Державного бюджету та орендодавця.

Позивач в позовній заяві вказує, що орендоване майно відповідачем по акту приймання - передання протягом трьох днів не було повернуто, у зв'язку з цим позивач на підставі п. 3.12 Договору в редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012 нараховував відповідачу орендну плату.

Так, Державним підприємством «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» на виконання умов Договору виставлялись відповідачу рахунки на сплату за оренду приміщення:

- № 61-0000605 від 30.11.2015 за оренду приміщення за листопад 2015 року на суму 11 198,06 грн. (а.с.58);

- № 61-0000649 від 31.12.2015 за оренду приміщення за грудень 2015 року на суму 11 276,45 грн. (а.с.59);

- № 61-0000018 від 31.01.2016 за оренду приміщення за січень 2016 року на суму 11 276,45 грн. (а.с.60);

- № 61-0000096 від 31.03.2016 за оренду приміщення за березень 2016 року на суму 11 276,45 грн. (а.с.61);

- № 61-0000175 від 31.05.2016 за оренду приміщення за травень 2016 року на суму 11 276,45 грн. (а.с.62);

- № 61-0000470 від 12.12.2016 за оренду приміщення за листопад 2016 року на суму 11 377,94 грн. (а.с.63);

- № 61-0000004 від 01.01.2017 за оренду приміщення за грудень 2016 року на суму 11 377,94 грн. (а.с.64);

- № 61-0000020 від 02.02.2017 за оренду приміщення за січень 2017 року на суму 11 377,94 грн. (а.с.65);

- № 61-0000036 від 28.02.2017 за оренду приміщення за лютий 2017 року на суму 11 377,94 грн. (а.с.66).

Згідно вказаних рахунків, ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» нарахована відповідачу орендна плата за червень 2014 року, за період з листопада 2014 року по січень 2016 року, березень 2016 року, травень 2016 року, з листопада 2016 року по лютий 2017 року в загальному розмірі 227 358,62 грн.

Відповідач вимоги Договору належним чином не виконав, оплату належної частини орендної плати «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» здійснив частково в розмірі 35 990,82 грн. (7002,71 грн. + 14 171,67 грн. + 14 816,44 грн.), у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 191 367,80 грн. (227 358,62 грн. - 35 990,82 грн.), яку прокурор та позивачі просять суд стягнути з відповідача.

Також, внаслідок порушення товариством обов'язку щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, виникла заборгованість перед державним бюджетом за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року в розмірі 23 025,04 грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна та умовами Договору встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності за весь строк фактичного користування об'єктом оренди .

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, згідно Договору оренди №57-АС від 13.05.1999 на користь ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» в розмірі 191 367,80 грн. та на користь державного бюджету в розмірі 23 025,04 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2, 4 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до положень ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 5.11 договору (у редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012) визначено, що орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання Договору оренди повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання повідомлення про припинення договору оренди, відповідач в порушення п. 10.9, п. 10.10 Договору та ч. 1 ст. 785 ЦК України не повернув майно орендодавцю.

За вказаних обставин, позовні вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Дизель-ЛТД» повернути Державному підприємству «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» нерухоме майно - проліт №3, розташований в цеху №23 (літера 2Р) площею 776,9 кв.м., розташований по вул.Адміральській, 38 у м.Миколаєві за актом прийому - передачі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, - учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Згідно положень ч.2 ст. 785 ЦК України, - якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 10.11 Договору №57-АС від 13.05.1999 (в редакції додаткової угоди №5 від 03.12.2012), якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Внаслідок невиконання відповідачем господарського зобов'язання щодо повернення орендованого майна за Договором, на протязі трьох днів після припинення договору оренди (п.10.9 Договору) та невиконання обов'язку відповідачем щодо складання акта приймання - передання про повернення майна (п.10.10 Договору) позивач у відповідності до вимог ч. 2 ст. 785 ЦК України нарахував та просить суд стягнути з відповідача: - 226 256,90 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном.

Відповідач в судовому засіданні просить суд зменшити розмір неустойки, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.

Нарахування неустойки повинно відповідати передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Право суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачене пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, вказана процесуальна норма застосовується виключно у сукупності з нормами права матеріального, які передбачають можливість зменшення розміру неустойки, а саме частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. За приписами статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Підпунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Керуючись вказаними нормами права, господарський суд, здійснив оцінку співвідношення сум основного боргу та штрафних санкцій на предмет їх розумності, співрозмірності, адекватності та враховуючи інтереси обох сторін, вважає за не обхідне реалізувати право суду на зменшення розміру неустойки, передбачене вищенаведеними нормами права, та зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення з відповідача у позовній заяві суми неустойки (226 256,90грн.) на 50% - до 113 128,45 грн.

Клопотання відповідача про застосування спеціальної позовної давності до вимог про стягнення неустойки судом відхиляється, оскільки неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а тому застосування до неї спеціальної позовної давності є неправильним (постанова Верховного Суду України від 20 березня 2012 року у справі № 40/117).

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати слід стягнути з відповідача повністю без урахування зменшення судом розміру неустойки.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Дизель-ЛТД» , (54001, АДРЕСА_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 13863719) на користь Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 38, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 14313240) заборгованості з орендної плати в розмірі 191 367,80 грн. та неустойки в розмірі 113 128,45 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Дизель-ЛТД» , (54001, АДРЕСА_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 13863719) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 20, а/с 34, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 20917284) заборгованості з орендної плати в сумі 23 025,04 грн.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Дизель-ЛТД» , (54001, АДРЕСА_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 13863719) повернути Державному підприємству «Суднобудівний завод імені 61 Комунара» (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 38, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 14313240) нерухоме майно - проліт №3, розташований в цеху №23 (літера 2Р) площею 776,9 кв.м., розташований по вул.Адміральській, 38 у м.Миколаєві за актом прийому - передачі.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Дизель-ЛТД» , (54001, АДРЕСА_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 13863719) на користь військової прокуратури Південного регіону України (65012, м.Одеса, вул.Пироговська, 11, ідентифікаційний код 38296363, МФО 820172, ДКСУ, м.Київ, р/р 35216073082762) 8 209,75 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу

Повний текст рішення складено 18.07.2017

Суддя Н.О. Семенчук