Постанова

від 19.07.2017 по справі 917/167/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2017 р. Справа № 917/167/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

апелянта - не з'явився;

розпорядника майна - не з'явився;

ініціюючого кредиторів - не з'явився;

від інших кредиторів - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1, м. Суми, (вх.№2122 П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.05.2017р. у справі №917/167/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтор", м.Полтава,

до боржника Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика", Полтавська область, м.Карлівка,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.02.2017р. у справі №917/167/17 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтор" про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика" в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.03.2017р. порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика"; визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтор" до Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика" в сумі 994 700,00грн. боргу та 16 000,00грн. судового збору, сплаченого заявником за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство ПАТ "Карлівська меблева фабрика"; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 01.07.2013р.).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.05.2017р. усунуто ОСОБА_1 від виконання повноважень розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика". Ухвалено арбітражному керуючому Палію О.П. надати суду заяву на участь у справі про банкрутство ПАТ "Карлівська меблева фабрика" у відповідності до вимог Закону.

Підставою для усунення ОСОБА_1 від виконання повноважень розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика" стало отримання відомостей від Головного територіального управління юстиції у Полтавській області щодо анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1, виданого 01.07.2013р. ОСОБА_1, на підставі наказу Міністерства юстиції України №1438/5 від 26.04.2017р.

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.05.2017р. у справі №917/167/17 та поновити повноваження Пересадько Р.М. як розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика".

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є безумовною підставою для її скасування. Зокрема, апелянт наголошує на тому, що не був повідомлений про дату та час судового засідання, на якому було прийнято оскаржувану ухвалу, а отже не приймаючи участі в судовому засіданні, щодо його усунення від виконані повноважень розпорядника майна ПАТ "Карлівська меблева фабрика", фактично був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права щодо надання пояснень, отримання позиції комітету кредиторів з даного питання та подальшого продовження процедури розпорядження майном. Крім того, заявник зазначає, що підставою для розгляду питання про усунення від виконання повноважень розпорядника майна став лист Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 12.05.2017р. №04-15/4221, в якому було повідомлено суд про те, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 26.04.2017р. №1438/5 діяльність арбітражного керуючого ОСОБА_1 припинена, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1, видане 01.07.2013р. ОСОБА_1 не діє. Проте, управління не є учасником провадження у даній справі про банкрутство, та не є суб'єктом владних повноважень, який приймає рішення про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); місцевим господарським судом, всупереч приписам частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що рішення приймається за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті, не було витребувано з Міністерства юстиції України наказу про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), що на думку апелянта може бути єдиним належним та допустимим доказом позбавлення повноважень арбітражного керуючого. Крім того, в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник зазначає про те, що на час подання апеляційної скарги, Сумським окружним адміністративним судом було винесено постанову від 08.06.2017р. у справі №818/696/17, якою було зокрема визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 26.04.2017р. №1438/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_2 від 01.07.2013р., видане ОСОБА_1

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 19.07.2017р.

17.07.2017р. розпорядником майна арбітражним керуючим Палій О.П. подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу та клопотання про проведення судового засідання без його участі (вх.№7484, вх.№7485, від 18.07.2017р. вх.№7557, вх.№7558), в якому просить в задоволенні апеляційної скарги арбітражного керуючого ОСОБА_1 відмовити, ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.05.2017р. у справі №917/167/17 залишити без змін.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 19.07.2017р. учасники провадження у справі про банкрутство, зокрема і апелянт не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, про що свідчать повернуті повідомлення про вручення поштових відправлень (т.4 а.с.159-163).

Судова колегія зазначає, що відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною , а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Апеляційним господарським судом було виконано процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення учасників провадження у справі про банкрутство про час та місце розгляду справи, про що свідчить штамп на зворотній сторінці ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2017р. про відправлення її копій сторонам, що є доказом належного повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013р.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтор" звернулось до господарського суду Полтавської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика" в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1 а.с.3-63).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.02.2017р. було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтор" про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика" (далі - боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1 а.с.2).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.03.2017р. порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика"; визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтор" до Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика" в сумі 994 700,00грн. боргу та 16 000,00грн. судового збору, сплаченого заявником за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство ПАТ "Карлівська меблева фабрика"; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 01.07.2013р.) (т.1 а.с.170-173).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2017р. на адресу господарського суду Сумської області від Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надійшов лист від 12.05.2017р. №04-15/4221, в якому було повідомлено суд про те, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 26.04.2017 № 1438/5 діяльність арбітражного керуючого ОСОБА_1 припинена, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1, видане 01.07.2013 ОСОБА_1 - не діє. Зазначена інформація міститься на публічному сайті Єдиного реєстру арбітражних керуючих (http://ak.minjust.gov.ua) (т.3 а.с.62).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.05.2017р. у даній справі усунуто ОСОБА_1 від виконання повноважень розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика", та ухвалено арбітражному керуючому Палію О.П. надати суду заяву на участь у справі про банкрутство ПАТ "Карлівська меблева фабрика" у відповідності до вимог Закону (т.3 а.с.69).

Досліджуючи матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).

За приписами пункту 1-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", викладеного у новій редакції згідно з Законом України від 22.12.2011р. № 4212-VI, який набрав чинності 19.01.2013р., положення цього Закону, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.03.2017р. порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика"" та введено процедуру розпорядження майном.

Враховуючи вимоги перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р., до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р. №4212-VI, який набрав чинності 19.01.2013р.

За приписами статті 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 8 Закону про банкрутство, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

Так, згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Статтею 98 Закону про банкрутство визначені права та обов'язки арбітражного керуючого.

Згідно частини 3 статті 98 Закону про банкрутство, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством про банкрутство.

Статтею 106 Закону про банкрутство встановлено порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих.

За приписами статті 107 Закону про банкрутство, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Процедура організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов'язки арбітражних керуючих, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення регламентовано "Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів" затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013р. № 1284/5, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.07.2013р. за № 1113/23645 (надалі-Порядок).

Пунктом 1.3. Порядку визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства. Мін'юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.

Пунктом 7.3.1. розділу VII Порядку "Накладення на арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень за результатами заходів контролю" встановлено, що про зупинення діяльності арбітражного керуючого Мін'юст видає наказ, який у день прийняття надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом, факсимільним зв'язком та електронною поштою до виконання та господарському суду до відома.

Як було зазначено вище, 16.05.2017р. на адресу господарського суду Полтавської області від Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надійшов лист від 12.05.2017р. №04-15/4221, в якому було повідомлено суд про те, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 26.04.2017р. № 1438/5 діяльність арбітражного керуючого ОСОБА_1 припинена, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1, видане 01.07.2013 ОСОБА_1 - не діє. Зазначена інформація міститься на публічному сайті Єдиного реєстру арбітражних керуючих (http://ak.minjust.gov.ua) (т.3 а.с.62).

Отже, Головним територіальним управлінням юстиції у Полтавській області, як територіальним органом з питань банкрутства, який здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих, у межах повноважень визначених Законом про банкрутство та Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів" затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013р. № 1284/5, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.07.2013р. за № 1113/23645, було доведено до відома місцевого господарського суду про анулювання свідоцтва ОСОБА_1.

При винесенні оскаржуваної ухвали, місцевим господарським судом було встановлено, що станом на час винесення оскаржуваної ухвали суду свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 01.07.2013р. НОМЕР_2 не діяло, а отже, ОСОБА_1 не є арбітражним керуючим в розумінні абзацу 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів зазначає, що статтею 4 Закону про банкрутство встановлено, що арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.

Виходячи з положень частини другої статті 112 Закону про банкрутство, за наявності підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), передбачених частиною 1 цієї статті, він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.

Відповідно до пункту 5 абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону про банкрутство, усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Отже, встановлення господарським судом обставин виключення ліквідатора банкрута з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та анулювання його свідоцтва є безумовною підставою для усунення такого арбітражного керуючого від виконання обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство, в тому числі й за ініціативою суду, якщо клопотання про таке не було подано комітетом кредиторів або органом, уповноваженим здійснювати управління майном державного підприємства-банкрута.

Таким чином, доводи апелянта щодо обмеження місцевим господарським судом апелянта в реалізації його процесуальних прав щодо надання пояснень, отримання позиції комітету кредиторів щодо його усунення від повноважень розпорядника майна боржника та подальшого продовження процедури розпорядження майном ґрунтуються на вільному тлумаченні норма законодавства.

При цьому, відповідно до пункту 1.2. Порядку формування і ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.03.2015р. №541/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.03.2013р. за №514/23046 (надалі- Порядок), Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (далі - Єдиний реєстр) - це сукупність відомостей про арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, які отримали в установленому законодавством порядку свідоцтво на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), та інформації про їх діяльність, яку Міністерство юстиції отримує у процесі реалізації своїх повноважень як державного органу з питань банкрутства та від арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Відповідно до підпункту 1.5.12. пункту 1.5. Порядку, Єдиний реєстр містить зокрема, дату та номер наказу Міністерства юстиції України про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

Пунктом 3.3. визначено, що відображена на веб-сайті Єдиного реєстру інформація є відкритою і її отримання є безоплатним.

З огляду на вищевикладене, доводи апелянта щодо порушення місцевим господарським судом приписів частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, з підстав невитребування з Міністерства юстиції України наказу про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є безпідставними, оскільки зазначені відомості є відкритими та знаходяться у вільному доступі в Інтернет мережі.

Крім того слід зазначити, що з огляду на важливість повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство, неприпустимість здійснення провадження у справі про банкрутство за відсутності призначеного судом арбітражного керуючого, віднесення до його компетенції організаційних функцій без яких неможливий перебіг процедури банкрутства (ведення реєстру вимог кредиторів, скликання загальних зборів кредиторів, комітету кредиторів та ін.), аналітичних обов'язків (аналіз фінансово-господарської діяльність, інвестиційного становища боржника, виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства), наглядових повноважень (надання згоди стосовно прийняття рішень про реорганізацію і ліквідацію боржника; створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника), суд зобов'язаний невідкладно вирішити питання про призначення арбітражного керуючого у випадку припинення повноважень розпорядника майна.

Законодавець визначає досить стислі строки задля вирішення даного питання, так суд протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство (абзац 3 частини 3 статті 114 Закону про банкрутство)

Частиною 4 статті 8 Закону про банкрутство встановлено, що ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.

Колегія суддів також зазначає, що на момент винесення оскаржуваної ухвали від 18.05.2017р., не існувало постанови Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. у справі №818/696/17, якою було зокрема визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 26.04.2017р. №1438/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_2 від 01.07.2013р., видане ОСОБА_1 та зобов'язання Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України запис про припинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 за наказом Міністерства юстиції України від 26.04.2017р. №1438/5 , у зв'язку з чим остання не могла була предметом дослідження господарським судом першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що станом на момент винесення оскаржуваної ухвали (18.05.2017р.) , відповідно до даних розміщених на публічному сайті Єдиного реєстру арбітражних керуючих наказ Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 26.04.2017р. №1438/5 був діючим, що в силу приписів Закону про банкрутство є безумовною підставою для відсторонення від виконання відповідних повноважень, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого та законного висновку про усунення розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Карлівська меблева фабрика" арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання обов'язків у зв'язку із припиненням його діяльності, та правомірно, у відповідності до приписів пункту 4.12. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016р. № 8, погодженого Міністерством юстиції України (лист від 12.07.2016р. № 24098/15282-0-32-16/9), здійснив запит до автоматизованої системи з метою надання кандидатури арбітражного керуючого для здійснення повноважень розпорядника майна у даній справі.

З огляду на вищевикладене, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а обставини, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.05.2017р. у справі №917/167/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.05.2017р. у справі №917/167/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20 "липня" 2017р.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Пуль О.А.