Ухвала

від 19.07.2017 по справі 526/2493/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/2493/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1556/17Головуючий у 1-й інстанції Горошко А. М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Триголова В.М.

Суддів: Кузнєцової О.Ю., Дорош А.І.

Секретар Діхтяр Т.В.

за участю адвоката Дігтярь Л.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 квітня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4 Колос , третя особа: відділ Держгеокадастру у Гадяцькому районі Полтавської області, про визнання договору оренди землі недійсним

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 він є власником земельної ділянки площею 3,20 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ), що знаходиться на території Малопобиванської сільської ради Гадяцького району, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У 2015 року йому стало відомо, що між ним та СФГ ОСОБА_4 Колос , укладено та відповідно до законодавства зареєстровано договір оренди належної йому земельної ділянки. Звернувшись до відповідача він отримав зазначений договір разом з актом приймання - передачі. Оглянувши його він зробив висновок, що спірний договір та акт приймання - передачі земельної ділянки підписаний не ним, а зовсім іншою особою, що грубо порушує загальні засади цивільного та земельного законодавства. Оскільки він такої згоди не надавав, вважає, що даний договір укладений незаконно.

На підставі викладеного прохав: визнати недійсним з моменту вчинення (укладення) договір оренди земельної ділянки площею 3,20 га, укладений у 2011 року між ним та відповідачем зареєстрований у відділ Держземагенства у Гадяцькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.04.2012 року за № 532040004002205; зобов'язати відповідача повернути йому земельну ділянку площею 3,20 га, що знаходиться на території Малопобиванської сільської ради Гадяцького району, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 квітня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4 Колос , третя особа: відділ Держгеокадастру у Гадяцькому районі Полтавської області, про визнання договору оренди землі недійсним - відмовлено.

З даним рішенням суду не погодився позивач подавши на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зокрема посилається на те, що суд першої інстанції не вірно застосував положення статтей 253- 255 ЦПК України в наслідок чого прийшов до невірного висновку про застосування строку позовної давності.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає відхиленню з підстав, ст. 308 ЦПК України.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_3 мав можливість отримати інформацію про порушення свого права з середини 2012 року. Отже, строк позовної давності звернення до суду з відповідним позовом минув в середині 2015 року. Проте даний позов предявлено 26 листопада 2015 року, тобто після спливу строку позовної давності.

З таким висновком погоджується і колегія суддів виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,20 га, що розташована на території Малопобиванської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_2, що підтверджується копією державного акта про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 14.03.2005 року.

У 2011 році між сторонами у справі був укладений договір оренди згідно якого було передано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,20 га, що розташована на території Малопобиванської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, нормативна грошова оцінка якої становить 80 906,94 грн., до 31.12.2018 року. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній формі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 2 427,21 грн., що підтверджується п.п. 1, 2, 5, 8 даного договору, який зареєстрований 24.04.2012 року у відділі Держкомзему у Гадяцькому районі за № 532040004002205, та міститься в матеріалах справи.

Відповідно п. 42 вищезазначеного договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно акта приймання-передачі земельної ділянки в оренду, вищезазначену земельну ділянку було передано СФГ Колос .

Далі судом встановлено, що згідно висновку експерта № 19/119/6-6/77е від 09.02.2017 року, підписи від імені орендодавця на спірному договорі оренди земельної ділянки та акті приймання-передачі земельної ділянки в оренду, виконані не позивачем ОСОБА_3, а ОСОБА_5, яка є дружиною позивача.

Вказаний факт також підтверджений самим позивачем та його дружиною ОСОБА_5 яка в ході судового розгляду пояснила, що взимку наприкінці 2011 року чи на початку 2012 року у магазині вони підписували бланки, проте скільки бланків підписала, вона не памятає, при цьому вважала, що підписує лише договір відносно своєї земельної ділянки. Примірники договорів отримала в середині 2012 року, які принесла додому та поклала. Чоловіку ОСОБА_3 за них нічого не говорила. Орендну плату вона отримувала особисто в період з 2012 року по 2014 рік та трошки у 2015 році, за що розписувалась у відомостях за себе та чоловіка. Доручення на укладення даного договору чоловік їй не надав.

Згідно зі ст.ст.116, 125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом і таким законом є Закон України "Про оренду землі", яким визначено істотні умови договору оренди земельної ділянки та порядок продовження договору.

Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час укладення Договору) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно із ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час укладення Договору), строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу ч.1 ст.31 цього Закону договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що позивач спірну угоду не підписував, що підтверджується висновком експертизи, № 19/119/6-6/77е від 09.02.2017 року.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст.260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 ЦК України.

Частиною першою ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно пункту 11 постанови Пленуму Верховного суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 року №14 встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Для правильного застосування ч.1 ст.261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав (правовий висновок Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, висловлений у постанові від 29 жовтня 2014 р. у справі № 6-152цс14).

З урахуванням наведеного, висновок суду про пропуск позивачем строку позовної давності колегія суду вважає вірним, та таким, що підтверджується матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що строк позовної давності не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки позивач оспорювану угоду не укладав, і матеріали справи не містять доказів, коли саме позивачу стало відомо про існування угоди та її змісту, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи та досліджених судом доказів слідує, що позивач дізнався про порушене право в середині 2012 року.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, не спростовують та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.

Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: /підпис/ В.М. Триголов

Судді : /підписи/ А.І. Дорош

О.Ю. Кузнєцова

Копія вірно

суддя Апеляційного суду

Полтаської області В.М. Триголов