Ухвала

від 20.07.2017 по справі 810/1912/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

20 липня 2017 року №810/1912/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними та скасування наказів,

за участю:

представників позивача: не з'явився

представника відповідача: Тичина І.В., довіреність від 24.01.2017 №14

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-23169/15-16-ст від 07.11.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-23168/15-16-сг від 07.11.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-23172/15-16-сг від 07.11.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-21264/15-16-сг від 10.10.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-23173/15-16-сг від 07.11.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-23170/15-16-сг від 07.11.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-23175/15-16-сг від 07.11.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру Київській області №10-23177/15-16-сг від 07.11.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області.;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-23174/15-16-сг від 07.11.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-23171/15-16-сг від 07.11.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-21717/15-16-сг від 18.10.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-23167/15-16-сг від 07.11.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-23179/15-16-сг від 07.11.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-23181/15-16-сг від 07.11.2016 р. про надання дозволу на розробкупроекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-23176/15-16-сг від 07.11.2016 р. про. надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати протиправними та скасувати накази (наказ) Головного управління Держгеокадастру у Київській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", які винесені щодо відведення 15 (п'ятнадцяти) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №810/1912/17, витребувано докази по справі від сторін, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 14.08.2017 о 14:00 год.

14.07.2017 представником Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 через канцелярію суду подано клопотання від 14.07.2017 про забезпечення адміністративного позову у вигляді:

- зупинення дії оскаржуваних наказів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області;

- зупинення дії оскаржуваних наказів (наказу) Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , які винесені щодо відведення 15 (п'ятнадцяти) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області, в тому числі, але не виключно наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" №10-7306/15-17 сг від 28.04.2017;

- заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області видавати (у разі якщо вони на день подання даної заяви до суду ще не видані) накази про затвердження проектів землеустрою і передання у приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_8; НОМЕР_9; НОМЕР_10; НОМЕР_11; НОМЕР_12; НОМЕР_13; НОМЕР_14; НОМЕР_15;

- заборони фізичним особам, на ім'я яких вже видані накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області про затвердження проектів землеустрою і передання у приватну власність земельних ділянок із кадастровими номерами: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_8; НОМЕР_9; НОМЕР_10; НОМЕР_11; НОМЕР_12; НОМЕР_13; НОМЕР_14; НОМЕР_15; іншим фізичним особам, прав та обов'язків яких це може стосуватися, здійснювати володіння, користування та розпорядження вищенаведеними земельними ділянками;

- заборони Реєстраційній службі Миронівського районного управління юстиції, Реєстраційній службі Головного управління юстиції у Київській області та іншим органам, які мають повноваження на здійснення дій з реєстрації права власності на земельну ділянку здійснювати дії, направлені на реєстрацію права власності на земельні ділянки із вищевказаними кадастровими номерами: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_8; НОМЕР_9; НОМЕР_10; НОМЕР_11; НОМЕР_12; НОМЕР_13; НОМЕР_14; НОМЕР_15.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивач зазначає, що відповідач здійснив виділ та передав у власність 15 земельних ділянок площею по 2 га, що виникли у результаті розподілу спірної земельної ділянки площею 30 га, якою позивач користується на законних підставах. Головним управлінням Держгеокадастру в Київській області видані 15 наказів про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, на підставі яких окремі фізичні особи вже здійснюють державну реєстрацію права власності на відповідні земельні ділянки.

Позивач зазначає, що на даний момент СФГ ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність на спірний земельній ділянці площею 30 га, вирощує урожай, виробляє та реалізує сільськогосподарську продукцію та сплачує земельний податок.

Позивач вказує на очевидні ознаки протиправності оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень.

Вважає, що на день, коли буде ухвалене рішення в адміністративній справі, існує реальна загроза, що СФГ ОСОБА_1 буде завдано шкоди у вигляді не отриманого, нереалізованого урожаю, що завдасть шкоди господарським зв'язкам та підірве економічну діяльність СФГ ОСОБА_1, при цьому для відновлення охоронюваних законом прав та інтересів позивачу потрібно буде витратити значні зусилля та витрати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 призначено судове засідання для розгляду клопотання Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 від 14.07.2017 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №810/1912/17 на 17.07.2017.

Представник позивача у судових засіданнях 18.07.2017 та 19.07.2017 підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях 18.07.2017 та 19.07.2017 заперечував проти клопотання про забезпечення позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити та зазначив, що за СФГ ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою не визнано.

Розглядаючи клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову по суті суд зазначає таке.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства Україна суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, враховуючи вищевказане, підставами для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову є висновок суду про:

- наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства Україна способами забезпечення позову є зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, чи його окремих положень, що оскаржуються або заборона вчиняти певні дії.

Абзацом 1 пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 №2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом розгляду справи;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 1993 року Миронівською районною державною адміністрацією Київської області зареєстровано як юридичну особу Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 25.12.2008 серії АОО №575968 (том 1, а.с. 20).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_16, виданого 05 січня 1995 року Миронівською районною радою народних депутатів Київської області на підставі рішення першої сесії 22 скликання Миронівської районної ради народних депутатів Київської області від 13.10.1994 №11, отримав у постійне користування дві земельні ділянки площею 30 гектарів та площею 1 гектар , що знаходяться на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області, цільове призначення яких - ведення селянського (фермерського) господарства (том 1, а.с. 38-39).

Вказані земельні ділянки згідно рішення голови Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 №10 від 10 січня 1995 року передані Селянському (фермерському) господарству ОСОБА_1 та знаходяться у користуванні позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.03.2016, виданого приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Шепітько В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №984, після смерті ОСОБА_1, ОСОБА_4 успадкував частку в статутному капіталі селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1, 100 відсотків якої становить 1 000,00 (одну тисячу) гривень, в тому числі майнові права, що входять до складеного капіталу, та належали померлому, ОСОБА_1, відповідно до статуту Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 (том 1, а.с. 35).

Тобто, з 18.03.2016 ОСОБА_4 володіє 100 % частки статутного капіталу СФГ ОСОБА_1 та 01.04.2016 став головою вказаного фермерського господарства (том 1, а.с. 16-19).

Судом встановлено, що на час постановлення даної ухвали Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 продовжує обробляти земельні ділянки площею 30 гектарів та площею 1 гектар, що підтверджується наданими суду документами аналітичного бухгалтерського обліку, зокрема, виписками по банківському рахунку (в тому числі щодо сплати земельного податку на поточний рік), обліковими листами тракториста-машиніста, лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей, актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрів та засобів хімічного захисту рослин, подорожніми листами вантажного автомобіля, обліковими листами вантажного автомобіля, актами про витрати насіння та садивного матеріалу (т.2, а.с.8-92).

Позивач зазначає, що земельна ділянка площею 31,0 га, упродовж усього строку діяльності СФГ ОСОБА_1 використовується за цільовим призначенням, кожного року на ній сіялась сільськогосподарська продукція, така як рапс, соняшник, пшениця. Крім наведеного, СФГ ОСОБА_1 є платником усіх передбачених чинним законодавством України податків і зборів, які встановлені державою для фермерського господарства.

На початку квітня 2017 року позивачу стало відомо про те, що земельна ділянка площею 30 га, яку обробляє СФГ ОСОБА_1, поділена на 15 окремих земельних ділянок площею по 2 га, яким присвоєні кадастрові номери: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_8; НОМЕР_9; НОМЕР_10; НОМЕР_11; НОМЕР_12; НОМЕР_13; НОМЕР_14; НОМЕР_15.

Головним Управління Держгеокадастру у Київській області прийняті оскаржувані позивачем накази від 07.11.2016 №10-23169/15-16-ст, №10-23168/15-16-сг, №10-23172/15-16-сг, №10-23173/15-16-сг, №10-23170/15-16-сг, №10-23175/15-16-сг, №10-23177/15-16-сг, №10-23174/15-16-сг, №10-23171/15-16-сг, №10-23167/15-16-сг, №10-23179/15-16-сг, №10-23181/15-16-сг, №10-23176/15-16-сг, від 10.10.2016 №10-21264/15-16-сг та від 18.10.2016 №10-21717/15-16-сг, якими фізичним особам із числа учасників АТО надано дозволи на розробку проектів із землеустрою щодо відведення вищезазначених земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області (том 1, а.с. 134-148).

Головним Управління Держгеокадастру у Київській області прийняті також накази від 28.04.2017 №10-7579/15-17-сг, №10-7582/15-17-сг, №10-7306/15-17-сг, №10-7568/15-17-сг, від 10.05.2017 №10-7653/15-17-сг, №10-7689/15-17-сг, №10-7702/15-17-сг, №10-7654/15-17-сг, №10-7656/15-17-сг, №10-7691/15-17-сг, №10-7693/15-17-сг, №10-7695/15-17-сг, №10-7655/15-17-сг, №10-7697/15-17-сг, №10-7700/15-17-сг, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення у власність вищезазначених земельних ділянок та надано фізичним особам у власність земельні ділянки (том 1, а.с. 149-163).

Перевіряючи наявність підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, суд виходив з такого.

В обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди, зазначає, що ця шкода може бути заподіяна відповідачем та особами, які є власниками земельних ділянок. Наголошує, що вони можуть знищити посіви на полях, на яких вирощується сільськогосподарська продукція, або вони можуть передати земельні ділянки у власність іншим особам. Позивач зазначає, що 12.06.2017 до СФГ ОСОБА_1 вже зверталась ОСОБА_5, якій спірним наказом відповідача надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення частини спірної земельної ділянки площею 2 га, із вимогою щодо відшкодування орендної плати за користування позивачем земельної ділянки (том 1, а.с. 97). Позивач зазначає, що за декілька днів до цього із вимогою передати йому земельну ділянку до нього звертався також власник однієї з земельних ділянок площею 2 га ОСОБА_6 з аналогічними вимогами.

На підтвердження значних зусиль та понесення економічних витрат для вирощування сільськогосподарської продукції на спірній земельній ділянці позивачем було надано: аналіз затрат організації по періодам 01.08.2016-19.07.2017; облікові листи тракториста-машиніста від 31.05.2017 №СФГ00000033 та №СФГ00000034, від 31.03.2017 №СФГ00000018 та №СФГ00000021, від 30.04.2017 №СФГ00000030, від 31.10.2016 №СФГ00000056, від 31.10.2016 №СФГ00000060, від 31.08.2016 №СФГ00000026, від 31.08.2016 №СФГ00000028, від 30.09.2016 №СФГ00000048, від 31.08.2016 №СФГ00000025, від 30.09.2016 №СФГ00000046; обліковий лист вантажного автомобіля від 31.05.2017 №СФГ00000030, від 09.03.2017 №СФГ00000014, від 09.03.2017 №СФГ00000016, від 30.04.2017 №СФГ00000025 та №СФГ00000026; лімітно-забірну карту №СФГ00000185; акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрів та засобів хімічного захисту рослин за 31.05.2017 №СФГ00000185, за 18.05.2017 №СФГ00000136, за 28.03.2017 №СФГ00000128, за 31.03.2017 №СФГ00000129, за 31.03.2017 №СФГ00000130, за 09.03.2017 №СФГ00000031, за 30.04.2017 №СФГ00000167, за 14.10.2017 №СФГ00000000370; лімітно-забірні картки на отримання матеріальних цінностей за 18.05.2017 №СФГ0000016, за 28.03.2017 №СФГ00000128, за 31.03.2017 №СФГ00000129, від 31.03.2017 №СФГ00000130, за 09.03.2017 №СФГ00000031, за 30.04.2017 №СФГ00000167, за 14.10.2016 №СФГ00000000370, за 15.12.2016 №СФГ00000000376; подорожні листи вантажного автомобіля від 09.03.2017 №СФГ00000014, від 09.03.2017 №СФГ00000016; акт про витрати насіння та садивного матеріалу за 15.12.2016 №СФГ00000000376 (том 2, а.с. 10-92).

Разом з тим, судом встановлено, що на підтвердження права землекористування спірною земельною ділянкою площею 30 гектарів та площею 1 гектар позивач надав суду копію державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_16, виданого 05 січня 1995 року Миронівською районною радою народних депутатів Київської області на ім'я ОСОБА_1, який помер .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.03.2016 ОСОБА_4 успадкував частку в статутному капіталі селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1, проте не право постійного користування землею, яке не є об'єктом спадщини .

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 16 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Суд зазначає, що право розпорядження земельними ділянками, що перебували на праві постійного чи тимчасового користування землею, належать власнику цієї земельної ділянки. Відповідні землекористувачі є персоніфікованими , як і права, обов'язки та відповідальність, що визначаються правовстановлюючими документами на відповідне право землекористування - Державним актом на право постійного землекористування або договір оренди.

Смерть землекористувача фізичної особи є юридичною підставою для припинення відповідних земельних правовідносин та правосуб'єктності померлої особи.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_4 звертався із позовом до Миронівського районного суду Київської області, в якому просив суд визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 31,0 га цільове призначення якої - ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 12.01.2017 у справі №2/371/29/17 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Миронівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування, - у задоволенні позову відмовлено (том 1, а.с. 245-248).

Ухвалою Апеляційного суду Київській області від 07.03.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на вказане рішення - відхилено, а рішення Миронівського районного суду Київської області від 12.01.2017 залишено без змін (том 1, а.с. 249-251).

Тобто, право постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за ОСОБА_4, який продовжив справу свого померлого дядька та став керівником Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 на день розгляду клопотання про забезпечення позову за ОСОБА_4 не визнано.

Стаття 123 Земельного кодексу України визначає порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Так, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 123 ЗК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення , звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абз. 1 ч. 3 ст. ЗК України).

Суд наголошує, що Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_1 у вересні 2015 року із письмовими клопотаннями про надання у користування спірної земельної ділянки площею 30 га до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, як розпорядника земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Київської області, не зверталось, іншого матеріали справи не містять.

Суд приймає до уваги твердження позивача про значні зусилля та понесення економічних витрат для вирощування сільськогосподарської продукції на спірній земельній ділянці, разом з тим позивач не надав суду належних доказів, що підтверджують наявність у позивача юридичного титулу землекористувача щодо спірної земельної ділянки, а отже матеріали справи не містять належних доказів того, що позивач після смерті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є користувачем спірної земельної ділянки площею 30 га на законних підставах.

Натомість матеріали справи містять докази, що право власності на земельні ділянки , які виникли після поділу спірної земельної ділянки площею 30 га на 15 земельних ділянок площею по 2 га кожна, на день розгляду даного клопотання вже зареєстроване за фізичними особами , що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 19.07.2017 №92367803, №92367645, №92367572, №92367514, №92367463, №92367397, №92367357, №92367272, №92367123, №92366957, №92366838, №92366669, №92366563, №92366422, №92366141 (том 2, а.с. 93-107).

Тобто, на момент розгляду клопотання, реєстраційні записи про реєстрацію права власності земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_8; НОМЕР_9; НОМЕР_10; НОМЕР_11; НОМЕР_12; НОМЕР_13; НОМЕР_14; НОМЕР_15 вже вчинені державним реєстратором.

Суд зазначає, що вимоги позивача, викладені у клопотанні про забезпечення позову, щодо заборони фізичним особам - власникам земельних ділянок здійснювати володіння, користування та розпорядження вищенаведеними земельними ділянками є спором, яки має очевидний цивільно-правовий характер, тому суд не має права забороняти власникам об'єктів нерухомого майна, допоки це право власності не оспорене у встановленому законом порядку, розпоряджатися належними їм на праві приватної власності земельними ділянками шляхом вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Щодо зупинення дії оскаржуваних наказів суд зазначає, що оспорювані накази вичерпали свою дію як ненормативні акти і вже реалізовані шляхом реєстрації власниками земельних ділянок права власності на них, тому зупинення дії оскаржуваних наказів суд вважає недоцільним та таким, що не відповідає меті, на досягнення якої подане розглядуване клопотання.

За викладених обставин суд не вбачає законних підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 20.07.2017. Повний текст ухвали складений та підписаний 21.07.2017.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кушнова А.О.