Ухвала

від 24.07.2017 по справі 904/10399/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 липня 2017 року Справа № 904/10399/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення від та на постанову відГосподарського суду Дніпропетровської області 23.01.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 24.04.2017 у справі№ 904/10399/16 Господарського судуДніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.УА1" доПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" прозобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі № 904/10399/16.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.

Відповідно до ч. 4 ст. 131 2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді , а також захист від кримінального обвинувачення.

Разом з тим, згідно з підпунктом 11 пункту 16 1 Перехідних положень Конституції України, представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131 1 та ст. 131 2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року .

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон), цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини шостої статті 124 Конституції України в редакції цього Закону, яка набирає чинності через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Офіційне опублікування Закону відбулося 29.06.2016 (Голос України, 2016, 06, 29.06.2016 № 118), тобто даний Закон набрав чинності 30.09.2016.

Як вбачається з матеріалів справи № 904/10399/16, провадження у справі було порушено Господарським судом Дніпропетровської області 21.11.2016, тобто після набрання чинності Законом , а тому, при оскарженні судових рішень у даній справі в касаційному порядку, сторони повинні були врахувати вказані приписи Конституції щодо представництва у Верховному Суді та судах касаційної інстанції виключно прокурорами або адвокатами.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги . Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Вищим господарським судом України встановлено, що касаційну скаргу від імені Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" подано та підписано представником ОСОБА_5 на підставі довіреності № 5423-К-О від 21.03.2017, при цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 здійснює адвокатську діяльність та представляє інтереси скаржника як адвокат до касаційної скарги не додано (належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та/або посвідчення адвоката України, оригінал чи належним чином засвідчена копія договору про надання правової допомоги тощо).

Наведене є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Разом з тим, статтею 110 ГПК України встановлено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до частини третьої ст. 105 ГПК України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно із п. 5 частини першої ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Оскаржувана постанова була прийнята 24.04.2017, двадцятиденний строк на її оскарження закінчився 15.05.2017 (понеділок), в той час, як скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою 16.05.2017 (що вбачається з відмітки вхідного штампу Дніпропетровського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги), тобто скаржник звернувся з касаційною скаргою із пропуском двадцятиденного строку для її подання, чим порушив вищенаведені норми ГПК України.

З клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги скаржник до Вищого господарського суду України не звертався, що відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, є підставою для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2017 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі № 904/10399/16 підлягає поверненню скаржнику відповідно до п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Керуючись ст. 86, п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Публічному акціонерному товариству Комерційному банку "Приватбанк" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2017 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі № 904/10399/16.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО СуддіТ.Л. БАРИЦЬКА В.І. КАРТЕРЕ