Рішення

від 13.07.2017 по справі 917/594/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2017 Справа № 917/594/17

По позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 39600, АДРЕСА_1

до відповідача Кременчуцька міська рада, 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Перемоги, 2

про визнання недійсним пункту 4.2.4 рішення ХІІ сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області VІІ скликання від 27.07.2016 р. "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці"

Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна

Представники:

від позивача - ОСОБА_3 (див. протокол )

від відповідача - Шинкаренко Н.М. (див. протокол )

В судовому засіданні 13.07.2017р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення, дотримуючись приписів ст. 85 ГПК України ( в редакції Закону України №2453-ІУ) з залученням її до матеріалів справи та повідомлення сторін-учасників судового засідання про термін виготовлення повного тексту рішення.

Суть спору: Розглядається позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук про визнання недійсним пункту 4.2.4 рішення ХІІ сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області VІІ скликання від 27.07.2016 р. Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці .

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що рішенням Кременчуцької міської ради ( в оспорюваній частині) позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , як власника нежилого приміщення літ. А загальною площею 360, 5 кв. м, що розташоване по АДРЕСА_2 та користувача ( до 01.08.2011р.) за умовами договору оренди землі від 30.11.2006р. земельною ділянкою загальною площею 307 кв. м (кадастровий номер НОМЕР_1), наданою останній в платне користування для експлуатації та обслуговування нежитлового приміщення комерційного призначення за цією адресою, зобов'язано: (1) нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 307 кв. м (розмір за договором оренди землі від 30.11.2006р., що пройшов державну реєстрацію 24.01.2007р. за №040754800029) згідно умов договору оренди землі від 24.01.2007р. за №040754800029 за період з 01.08.2011р. (закінчення дії попереднього договору оренди землі) до дня прийняття оспорюваного рішення ради-відповідача; (2) нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 311 кв. м у розмірі 5% від грошової оцінки землі за період з дня прийняття оспорюваного рішення ради (27.07.2016р.) до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

При цьому, за твердженням підприємця-позивача:

- рада не дотрималася приписів норм чинного законодавства, а саме: ст. 19 Конституції України, оскільки за цією нормою орган місцевого самоврядування, яким є рада-відповідач, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Орендна плата за землю є договірною величиною, виходячи з приписів ст. 1, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 17 Закону України Про оренду землі та ч. 288.1 ст. 288 ПК України. Резюмуючи наведеному, приводить таке: У зв'язку з тим, що договір оренди землі в даному випадку ще не укладено, а отже на його підставі право оренди земельної ділянки не зареєстровано, а тому у позивача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, не виникло певних прав та обов'язків пов'язаних з користуванням вказаною земельною ділянкою , в тому числі і щодо сплати саме орендної плати тим більше за вказаний в оспорюваному положенні рішення період. (цитується дослівно за абз. 8 стор. 8 позовної заяви, а.с. 9);

- контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в силу приписів ст. 27 ЗУ Про плату за землю , якій кореспондує і ст. 41 ПК України, здійснюється органами державної податкової служби, а Кременчуцька міська рада Полтавської області, у відповідності до ст. 288 ПК України, має лише визначати орендну плату (її розмір) за договором оренди землі у межах визначених цим Кодексом.

Як висновок наведеному, позивач констатує (цитується дослівно за абз. 9 стор.9 позову, а.с. 10): Прийнявши оскаржуване окреме положення рішення, відповідач Кременчуцька міська рада Полтавської області, можна сказати, здійснила контроль за справлянням земельного податку у формі орендної плати та визначила обов'язок по сплаті податку (орендної плати за землю) поза межами дії договору оренди землі, тобто фактично перебрала на себе функції податкового органу, підмінивши власні повноваження повноваженнями податкового органу. Тобто, діяла поза межами своїх повноважень . . На думку позивача, п. 4.2.4 рішення Кременчуцької міської ради від 27.07.2016р. Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці прийнятий поза межами повноважень ради та всупереч вище вказаним нормам діючого законодавства України, що свідчить про його незаконність та протиправність, наслідком чого є порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у вигляді безпідставного покладення на нього обов'язку із сплати грошових коштів в вигляді орендної плати (за період неохоплений договором оренди землі, який на даний час є неукладеним), тому цей пункт рішення відповідача підлягає визнанню незаконним та скасуванню в судовому порядку у відповідності до ч.1 ст. 21 ЦК України.

Відповідач на позов відреагував відзивом від 15.06.2017р. №06-1/823, вх. №7654( а.с. 65-69), відхиливши вимоги позивача з посиланням на те, що:

а) вимоги позивача є безпідставними, так як оспорюваним пунктом прийнятого рішення рада не порушувала прав позивача та діяла в межах повноважень наданих їй за чинним законодавством, в т.ч. і відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, визначивши розмір та порядок сплати орендної плати за фактичне користування земельної ділянки, зокрема після закінчення дії попереднього договору оренди цієї земельної ділянки;

б) питання переходу права на земельну ділянку, у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщена на ній, регулюється статтями 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України. Аналіз цих норм права дає підстави вважати, що з моменту набуття права власності на житловий будинок (будівлю або споруду) у набувача виникає право (власності чи користування) на земельну ділянку, на якій знаходиться цей об'єкт, а з ним і обов'язок сплачувати земельний податок чи орендну плату ;

в) відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011р. №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, споруди, будівлі, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий користувач земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства;

г) факт набуття права власності на об'єкти нерухомості свідчать про фактичне користування позивачем вказаною земельною ділянкою, що зобов'язує оплати за її користування на умовах оренди, тобто умовах попереднього користування. В даному випадку земельна ділянка під об'єктом нерухомості розміщення: АДРЕСА_2, що є власністю позивача, вже була закріплена за останнім на умовах оренди.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши документальні докази, суд - в с т а н о в и в, що вимоги позивача задоволенню не підлягають за наступного :

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За частиною 2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю , навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 ЗК України). При цьому за частиною 3 цієї норми законодавець визначив захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки в такий спосіб: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування ; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Підстави набуття прав на землю визначені розділом IV ЗК України, складовою цього розділу є ст. 120, за якою закріплено перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю або споруду. Цій нормі кореспондують положення підпункту 2.2 п. 2 постанови Пленуму ВГСУ №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011р. (зі змінами і доповненнями , за яким після настання одного з таких фактів, як-то:

(1) прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування,

(2) затвердження результатів аукціону,

(3) укладення відповідної цивільно-правової угоди,

(4) набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду,

особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів , що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

За договором дарування нежилого приміщення від 20.01.2006р. ( посвідчений нотаріально та зареєстрований в Реєстрі за №686 (а.с. 16, 17), ОСОБА_1 стала власником нежилого приміщення літ. А загальною площею 360, 5 кв. м, що розташоване по АДРЕСА_2.

За наявності наведеної обставини (придбання у власність об'єкта нерухомості) з моменту вчинення зазначеного правочину та його реєстрації на позивача поширюється дія ст. 120 Земельного кодексу України ( в другій її частині) і з цієї дати останній може претендувати на одержання земельної на умовах оренди шляхом документального оформлення з дотриманням процедури, визначеної земельним законодавством, що відтермінована в часі з моменту придбання майнового об'єкта .

Правоустановчим документом, що закріпив би право користування земельною ділянкою під придбаним ( в т.ч. і на умовах договору дарування) об'єктом нерухомості для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, може бути лише договір оренди землі, укладений між власником землі за спірною адресою, яким є територіальна громада у вигляді її представницького органу - Кременчуцька міська рада, та позивачем, який повинен пройти державну реєстрацію. Підставою ж для вчинення такого правочину (договір оренди землі) є, як зазначений договір дарування, так і воля власника землі виражена відповідним рішенням ради при наявності технічної документації на земельну ділянку. При цьому питання надання в оренду землі відносяться до виключної компетенції ради.

Як засвідчують матеріали справи, ФОП ОСОБА_1 звернулася в 2006 році з заявою до Кременчуцької міської ради про передачу в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежилого приміщення комерційного призначення по АДРЕСА_2 надавши при цьому відмічений договір дарування на нерухоме майно, розміщене за цією адресою.

Рішенням УІІІ сесії У скликання Кременчуцької міської ради від 24 жовтня 2006 року (а.с. 23, 24) були затверджені матеріали інвентаризації землі ОСОБА_1 з передачею їй в оренду до 01.08.2011р. земельної ділянки загальною площею 307 кв. м (за рахунок земель, не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів) для експлуатації та обслуговування нежилого приміщення комерційного призначення по АДРЕСА_2. Цим же рішенням було визначено плату за землю в розмірі 5% від грошової оцінки землі щорічно (1.11.3. Землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг) з зобов'язанням ФОП ОСОБА_1 в місячний термін укласти договір оренди землі з міською радою.

30 листопада 2006 року між Кременчуцькою міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди землі (а.с. 25-28) на земельну ділянку загальною площею 307 кв. м., кадастровий номер НОМЕР_1, для експлуатації та обслуговування нежитлового приміщення комерційного призначення по АДРЕСА_2 (1.11.3 - землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг). Договір був зареєстрований у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.01.2007р. за №040754800029.

Пунктом 8 зазначеного договору сторони визначили термін дії його - до 01.08.2011р. При цьому сторони обумовили, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди, орендар, який належним чином виконував обов'язки відповідно до умов договору, за відсутності письмових заперечень Орендодавця, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар зобов'язаний не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір поновлення договору оренди - продовження строку дії договору. Поновлення договору оренди здійснюється шляхом укладання додаткової угоди між сторонами та її державної реєстрації. Письмове заперечення орендодавця про поновлення договору оренди є відмовою в продовженні строку дії договору оренди землі з усіма правовими наслідками.

Приведена умова договору оренди землі, укладеного між сторонами, кореспондує з положеннями ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

Докази дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як орендарем в період 2006-2011р.р. земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, п. 8 договору щодо поновлення договірних відносин, в разі закінчення його дії, суду надані не були (про надання цих доказів було запропоновано ГСПО в п. 4 ухвали про порушення провадження у справі від 20.04.2017р.). Фактично і на даний час позивач, починаючи з 01.08.2011р., користується земельною ділянкою розташування по АДРЕСА_2, на якій розміщений об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення приватної форми власності ФОП ОСОБА_1

Крім приведених умов, пункт 8 Договору оренди землі від 30.11.2006р. містив таку умову; у випадку, коли раніше укладений договір оренди землі, строк якого закінчився, не відповідає вимогам чинного законодавства, такий договір підлягає переукладенню, якому передує рішення місцевої ради .

На час закінчення дії (01.08.2011р.) Договору оренди землі від 30.11.2006р. діє ЗУ Про землеустрій , зокрема стаття 25 якого зобов'язує наявність у орендаря технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) , остання із яких у ФОП ОСОБА_1 за станом на 2006 рік була відсутня. Цьому свідченням є сама Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування частини магазину промислових товарів по АДРЕСА_2 Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_1, виготовлена в 2016 році та зареєстрована в управлінні Держгеокадастру у м. Кременчуці Полтавської області 07.06.2016р. (а.с.78-121). При цьому, за виготовленням цієї документації ФОП-позивач як замовник особисто звернулася до сертифікованого землевпорядника ще 03.09. 2014р. за відповідною заявою (а.с. 83), уклавши з останнім відповідний договір.

Оскільки законодавець не обмежує в часі як звернення за виготовленням та саме виготовлення технічної документації із землеустрою, виходячи з умов абз. 5 п. 8 попереднього договору оренди землі, укладеного 30.11. 2006р., сторони-контрагенти (Кременчуцька міська рада та ФОП ОСОБА_1А.) в період з 01.08.2011р. знаходяться на стадії переукладення договірних відносин, що потребує прийняття радою відповідного рішення.

27 липня 2016 року відповідно до рішення ХІІ сесії УІІ скликання Кременчуцька міська рада (дотримуючись приписів, як абз 2 ч. 6 ст. 120 ЗК України, так і ст. 12, 79-1, 116, 124, п. 1 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 5, 7, 31, 33 ЗУ Про оренду землі , ст.ст. 25, 50, 55, 56 ЗУ Про землеустрій , ст. 26 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні ) за його пунктом 4: (1) затверджує фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 технічну документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування частини магазину промислових товарів по АДРЕСА_2 та передає останній (за умови виконання п. 4.2 цього рішення) в оренду строком на п'ять років земельну ділянку площею 311 кв. м (кадастровий номер НОМЕР_1) для експлуатації та обслуговування частини магазину промислових товарів (код КВЦПЗ В 03.07) по АДРЕСА_2 встановивши плату за землю в розмірі 5% від грошової оцінки землі щорічно.

Пункт 4.2 рішення Кременчуцької міської ради від 27.07.2016р. містить ряд зобов'язань (в хронологічній послідовності вчинення дій) для фактичного землекористувача (потенційного орендаря ) земельної ділянки - ФОП ОСОБА_1, як-то:

- виконувати обов'язки відповідно до ст. 96 ЗК України (4.2.1),

- в шестимісячний термін замовити документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою та зареєструвати право оренди земельної ділянки в установленому законом порядку (4.2.2),

- в п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки надати копію договору оренди землі з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна до Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області та копію довідки до Кременчуцької міської ради (4.2.3),

- в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки: (1) нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 307 кв. м згідно умов договору оренди землі від 24.01.2007 за №040754800029 за період з 01.08.2011 до дня прийняття цього рішення: (2) нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 311 кв. м у розмірі 5% від грошової оцінки землі за період з дня прийняття цього рішення до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки ( 4.2.4),

- у разі зміни орендної плати укласти додаткову угоду до договору оренди землі (4.2.5),

- перекласти на набувачів майна зобов'язання по платі за користування земельною ділянкою з дня відчуження такого майна (4.2.6),

- враховувати інтереси і права суміжних землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства згідно ст. ст. 96, 103 Земельного кодексу України (4.2.7).

Серед закріплених за рішенням Кременчуцької міської ради від 27.07.2016р. Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці зобов'язань позивача останній не погодився лише з пп. 4.2.4 п. 4.2 цього рішення, заявивши цей позов.

При цьому позивачем не було враховано те, що умова за оспорюваним пунктом рішенням ради є послідуючою дією після виконання ряду дій самою ФОП ОСОБА_1 , викладених в п. 4.2.2 та п. 4.2.3 (укладення правочину, його реєстрація тощо), а отже твердження щодо порушення прав позивача є передчасним, так як доказів про укладення нового договору про оренду землі за затвердженою Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування частини магазину промислових товарів по АДРЕСА_2 Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_1, останній не надав.

Факт набуття ФОП ОСОБА_1 права власності на об'єкт нерухомості в 2006 році за наведеним вище договором дарування став підставою для укладення Договору оренди землі від 30.11.2006р. ( реєстраційний номер 040754800029 від 24.01.2007), дія якого закінчилася. Однак, ця обставина не є підставою для безоплатного фактичного користування земельною ділянкою, на якій розміщена придбана нерухомість.

Докази про безоплатне право користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 позивач не надав, як і вмотивування про це не приводяться в позові

За положеннями статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Таким законом є Закон України Про оренду землі , за частиною 3 ст. 7 якого визначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташований на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Цій нормі кореспондує і частина 2 ст. 120 ЗК України, яка закріплює, що якщо жилий будинок, будівлю або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зі змісту ст. 120 ЗК України та інших норм чинного законодавства із земельних питань слідує, що обов'язок платності за користування земельною ділянкою виникає у набувача права власності на об'єкт нерухомості саме з дня фактичного правомірного користування земельною ділянкою, оскільки закон не передбачає звільнення землекористувачів від такої оплати ( в вигляді податку чи орендної плати), у разі не оформлення документів, що підтверджують право користування.

Відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , право чин, за яким переходить право власності на житлові будинки, споруди, будівлі, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий користувач земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно законодавства.

ФОП ОСОБА_1 не є новим користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_2, що в м. Кременчуці, так як її право землекористувача вже було оформлене за умовами Договору оренди землі від 30.11.2006р.

Не укладення (переукладення) нового договору оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, у зв'язку зі зміною істотних умов (зміна площі земельної ділянки - з 307 кв. м на 311 кв. м) попереднього договору, оскільки процедура оформлення договірних відносин щодо користування земельними ділянками в Україні відтермінована в часі, не може слугувати доводом для звільнення користувача земельної ділянки ФОП ОСОБА_1, на яку поширюється дія ст. 120 ЗК України, від оплати за її фактичне користування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За так, доводи позивача, приведені в позові, а також в інших письмових поясненнях, що залучено до справи, є необґрунтованими та не можуть бути прийняті судом, з огляду на вищевикладене та недоведеністю порушеного права самого позивача .

Кременчуцька міська рада, приймаючи рішення від 27.07.2016 р. Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці , в т.ч. і в оспорюваній частині, діяла саме в межах ст. 19 Конституції України та наведених норм чинного законодавства, визначивши розмір плати ФОП ОСОБА_1 : (1) згідно умов договору оренди землі від 24.01.2007 за №040754800029 за фактичне користування земельною ділянкою площею 307 кв. м за період з 01.08.2011 до дня прийняття цього рішення, (2) 5% від грошової оцінки землі за фактичне користування земельною ділянкою площею 311 кв. м за період з дня прийняття цього рішення до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки. При цьому розмір плати за п. 4.2.4 оспорюваного рішення не перевищує плати, визначеної абз. 2 п. 4 цього ж рішення ради, що не оспорюється позивачем.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

СУДДЯ Г.І. БУНЯКІНА

Повний текст рішення складено 19.07.2017р.