Ухвала

від 19.07.2017 по справі 614/71/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/3681/17 Головуючий 1 інст. - Росоха А.В.

Справа № 632/1801/16-ц Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: житлові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів Кіся П.В., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6

на рішення Борівського районного суду Харківської області від 14 квітня 2017 року

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про розірвання договорів оренди землі, -

в с т а н о в и в:

09 лютого 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися у суд з позовом до ОСОБА_8 про розрівання договорів оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що 17 грудня 2015 року ними були укладені договори оренди земельних ділянок, які належать їм на праві власності на нерухоме майно, з ОСОБА_7, строком на 10 років з моменту державної реєстрації, з ОСОБА_3 - строком на 7 років з моменту державної реєстрації.

Оспорювані договори зареєстровані в Державному земельному кадастрі, про що свідчать витяги з Державного земельного кадастру та Інформаційна довідка.

Згідно з тестом договорів, які є ідентичними за змістом, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, але фактично земельні ділянки орендареві передано не було, оскільки акт приймання-передачі сторонами договорів не складався. Водночас, за пунктом 6.3 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.

Орендар не виконує свої обов'язки за договорами, а саме: не обробляє земельну ділянку та не сплачує орендну плату.

Для запобігання тривалого зниження родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, їх заліснення, позивачами було укладено договори №№ 1-5 на виконання сільськогосподарських робіт від 03 жовтня 2016 року з ФОП ОСОБА_9 За виконання польових робіт позивачами сплачено кошти, що підтверджується квитанціями №№ 34-38 від 31 жовтня 2016 року. Згідно актів № 1 виконаних робіт (надання послуг) від 31 жовтня 2016 року, всі роботи виконані технічкою та агрегатами виконавця в повному обсязі.

З урахуванням викладеного просили розірвати договори оренди земельних ділянок від 17 грудня 2015 року, укладених між позивачами та ОСОБА_7, а також вирішити питання відносно розподілу судових витрат.

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 14 квітня 2017 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про розірвання договорів оренди землі відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням представник позивачів ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суд першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовано судом норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статей 213 , 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які право відносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди укладається у письмовій формі.

Відповідно до статті 18 цього Закону договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до частини 3 статті 19 Закону України Про оренду землі , яка діяла на день укладення договору, при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено наступне.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 січня 2015 року земельна ділянка площею 10,3284 га, кадастровий № НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_1

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 січня 2015 року земельна ділянка площею 10,3344 га, кадастровий № НОМЕР_2, належить на праві власності ОСОБА_5

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 січня 2015 року земельна ділянка площею 9,0735 га, кадастровий № НОМЕР_3, належить на праві власності ОСОБА_2

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 січня 2015 року земельна ділянка площею 10,3345 га, кадастровий № НОМЕР_4, належить на праві власності ОСОБА_3

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 січня 2015 року земельна ділянка площею 9,6293 га, кадастровий № НОМЕР_5, належить на праві власності ОСОБА_4

17 грудня 2015 року між орендодавцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та орендарем ОСОБА_7 укладено договори оренди земельних ділянок, відповідно до яких орендодавці надають, а орендар приймає в строкове платне користування вищевказані земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Першотравневої сільської ради Борівського району Харківської області.

У пункті 3.1 договорів зазначено, що договори укладено на 10 років, а з ОСОБА_3 - на 7 років, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договори діють з моменту їх державної реєстрації.

Державна реєстрація вказаних договорів здійснена відповідачем 21 вересня 2016 року.

Відповідно до пункту 6.3 договорів оренди передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.

Як встановлено судовим розглядом на час укладання договорів земельних ділянок між позивачами та відповідачем, земельні ділянки ОСОБА_1, ОСОБА_2 знаходилися в оренді СФГ Слобода , а ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 - в оренді ПСП агрофірма Світанок зі строк дії до збирання врожаю 2016 року, але не пізніше 15 вересня 20016 року.

03 жовтня 2016 року позивачами украдено договори № 1-5 на виконання сільськогосподарських робіт з ФОП ОСОБА_9

Таким чином, позивачами фактично не були передані у користування відповідача земельні ділянки, а вчинили дії, які перешкоджають ОСОБА_7 користуватися орендованими земельними ділянками, здійснивши на них посів озимої пшениці.

Вказаними діями позивачами порушені вимоги статті 24 Закону України Про оренду землі відповідно до якої орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку в стані, що відповідає умовам договору оренди; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

З урахуванням частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, частини першої статті 15 Цивільного кодексу України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд у таких справах повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Отже, оскільки у даній справі позивачі не надали доказів про те, що орендарем були порушені умови статті 15 Закону України Про оренду землі та умов договорів оренди земельних ділянок, тому апеляційний суд погоджується із висновками районного суду, що відсутність акту приймання-передачі земельних ділянок позивачів як додатком до договорів оренди землі не є підставою для їх розірвання. Звідси й посилання позивачів на не оброблення земельних ділянок та не отримання орендної плати від відповідача є безпідставними.

Наведене свідчить, що при укладанні спірного договору сторони досягли всіх істотних умов, а в подальшому ОСОБА_7 відповідно до умов договору належним чином провів державну реєстрацію цих договорів, але за незалежних від нього причин, не міг належним чином використовувати їх відповідно до умов договорів.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 315, 319, 323-325, 327 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Борівського районного суду Харківської області від 14 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

О.М. Хорошевський