Постанова

від 07.07.2017 по справі 804/1606/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2017 р. Справа № 804/1606/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріБурцевій Я.Е. за участю: позивача відповідача Давиденко Д.І. Головко С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000301402 від 17.02.2017 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при документальному підтвердженні господарських відносин з придбання товару у ТОВ Неймар , ТОВ Біз-Інформа , ТОВ Акцент-Лайн , ТОВ Естер-Маркет , ТОВ Продмаг торг , ТОВ Алекрі , ТОВ Базальт Інвестмен , ТОВ Калабрія Плюс , за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у вищевказаних контрагентів, реальності та повноти відображення в обліку, та при документальному підтвердженні господарських відносин з продажу товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ АТБ-Маркет за період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року, з 01.05.2016 року по 30.06.2016 року, з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року, за результатами якої складено акт від 18.01.2017 року №72/04-36-14-01/25523319. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 17.02.2017 року №0000301402. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач надав заперечення в яких зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ КОЛОС з питань дотримання вимог податкового законодавства України при документальному підтвердженні господарських відносин з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ Неймар (код за ЄДРПОУ 39834100) за період з 01.03.2016 р. по 31.03.2016 р., ТОВ Біз-Інформа (код за ЄДРПОУ 40004539) за період з 01.03.2016 р. по 31.03.2016 року та з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р., ТОВ Акцент-Лайн (код за ЄДРПОУ 40160266) за період з 01.05.2016 р. по 30.06.2016 рік, ТОВ Естер-Маркет (код за ЄДРПОУ 40398775) за період з 01.06.2016 року по 30.06.2016 р. та з 01.09.2016 р. по 30.09.2016 року, ТОВ Продмагторг (код за ЄДРПОУ 40256995) за період з 01.06.2016 р. по 30.06.2016 р., ТОВ Алекрі (код за ЄДРПОУ 40682142) за період з 01.09.2016 р. по 30.09.2016 р., ТОВ Базальт Інвестмен (код за ЄДРПОУ 40218593) за період з 01.09.2016 р. по 30.09.2016 р., ТОВ Калабрія Плюс (код за ЄДРПОУ 39929641) за період з 01.09.2016 р. по 30.09.2016 р. та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у вищевказаних контрагентів, реальності та повноти відображення в обліку, та при документальному підтвердженні господарських відносин з продажу товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ АТБ-Маркет (код за ЄДРПОУ 30487219) за період з 01.03.2016 р. по 31.03.2016 р., з 01.05.2016 р. по 30.06.2016 р., з 01.09.2016 р. по 30.09.2016 р.

Перевіркою встановлено:

- Нереальність здійснення господарських операцій із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ Неймар (код ЄДРПОУ 39834100, товар: Морковка, період: березень 2016 року), ТОВ Калабрія Плюс (код за ЄДРПОУ 39929641, товар: гофролоток, період: вересень 2016 року), ТОВ Акцент-Лайн (код ЄДРПОУ 40160266, товар часник, полуниця, цибуля ріпчаста, яблуко, капуста, період: травень-червень 2016 року), ТОВ Базальт Інвестмент (код ЄДРПОУ 40218593, товар: Диня, Кавун, Слива, період: вересень 2016 року), ТОВ Продмагторг (код ЄДРПОУ 40256995), товар: часник, капуста, картопля, період: червень 2016 року), ТОВ Алекрі (код ЄДРПОУ 40682142, товар: помідор, період: вересень 2016 року - ТОВ Колос ;

- В порушення пп. а п. 198.1 та абзаців першого і другого пп.198.3. ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.20100 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 р. за № 1267/26044 ТОВ Колос завищено податковий кредит на загальну суму 296280,00 грн., в тому числі у березні 2016 року на суму 49684,00горн., у травні 2016 року на суму 80087,00 грн., у червні 2016 року на суму 51632,00 грн., у вересні 2016 року на суму 114877 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 296280,00 грн.;

- Встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин між ТОВ Колос та ТОВ АТБ-Маркет за періоди: березень, травень, червень, вересень 2016 року та контрагентами-постачальниками реалізованого на адресу ТОВ АТБ-Маркет у вказаних періодах товару.

За результатами перевірки складено Акт від 18.01.2017 року №72/04-36-14-01/25523319, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 17.02.2017 року, №0000301402, яким збільшено товариству з обмеженою відповідальністю КОЛОС суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 370350,00 грн., в тому числі за основним платежем на 296280,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 74070,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ КОЛОС укладено договори поставки товару з такими контрагентами:

1) з ТОВ Неймар укладено договір поставки від 01.03.2016 року № 0103/2016 згідно якого ТОВ КОЛОС - покупець, а ТОВ Неймар - постачальник, останнім здійснювалась поставка товару (морква, цибуля ріпчаста) за ціною, у кількості, асортименті та якості, зазначених у видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною договору;

Згідно видаткових накладних постачальником ТОВ Неймар за березень 2016 року поставлено позивачу 6 партій товарів на загальну суму 770315,52 грн., в тому числі 641929,60 грн. вартість товарів та 128385,92 грн. нарахованого на неї ПДВ, що підтверджується рахунками, видатковими і податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Крім того, ТОВ КОЛОС оприбуткувало весь отриманий від ТОВ Неймар товар в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотними відомостями із розшифровкою балансового рахунку 281 "Товари на складі" за березень 2016 року, сплатило вартість отриманого товару постачальнику згідно платіжного доручення №132 від 21.03.2016. на суму 77032,00 грн. (сума заборгованості станом на 30.09.2016р. складає 116872,52 грн.), в тому числі сплатило суму ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками за період березень 2016р., та використало їх в господарській діяльності шляхом продажу покупцю - ТОВ АТБ-Маркет , як вбачається з розшифровки до оборотних відомостей балансового рахунку 281.

Всі податкові накладні, які надавались позивачу постачальником ТОВ "Неймар", останнім внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, податковий орган в акті перевірки, дійшов висновку про нереальність господарських операцій з придбання позивачем товару (морква) у ТОВ "Неймар" та в подальшому продажу товару ТОВ АТБ-Маркет , оскільки аналізом бази даних органів ДФС не встановлено придбання ТОВ Неймер товару за найменуванням морква , отже останній не міг реалізовувати такий товар ТОВ КОЛОС .

2) з ТОВ Калабрія Плюс позивачем укладено договір поставки від 01.06.2016 року №0106-У на виконання умов договору ТОВ КОЛОС отримало від ТОВ ТОВ Калабрія Плюс товар (гофролоток), що підтверджується видатковою накладною від 30.09.2016 року на загальну суму 181162,80 грн., в тому числі 150969,00 грн. вартість товарів та 30193,80 грн. нарахованого на неї ПДВ

ТОВ КОЛОС оприбуткувало весь отриманий від ТОВ Калабрія Плюс товар в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотними відомостями із розшифровкою балансового рахунку 281 "Товари на складі" за вересень 2016 року, сплатило вартість отриманого товару постачальнику згідно платіжного доручення від 16.08.2016 року № 391 на суму 37472,00 грн., в тому числі сплатило суму ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками за період вересень 2016р. Придбаний товар реалізовано не було.

Всі податкові накладні, які надавались позивачу постачальником ТОВ Калабрія Плюс , останнім внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Податковий орган, в акті перевірки, дійшов висновку стосовно неможливості підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ КОЛОС та ТОВ Калабрія Плюс в частині реалізації товару (гофролоток) підприємством ТОВ Калабрія Плюс на адресу ТОВ КОЛОС . Таким чином, встановлено нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ Калабрія Плюс та ТОВ КОЛОС у вересні 2016 року на загальну суму 181162,80 грн., в т.ч. ПДВ 30193,80 грн.

3) з ТОВ Акцент-Лайн позивачем укладено договір поставки від 22.04.2016 року, згідно якого ТОВ КОЛОС покупець, а ТОВ Акцент-Лайн - постачальник. Продавець передає у власність покупця товар, а Покупець приймає та оплачує товар. Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця за місцезнаходженням складу Покупця.

Згідно видаткових накладних постачальником ТОВ Акцент-Лайн здійснено поставку товару:

30.06.2016 року поставлено часник молодий на загальну суму 21000 грн., в тому числі 17500 грн. вартість товарів та 3500 грн. нарахованого на неї ПДВ;

31.05.2016 року поставлено полуницю на загальну суму 25207,20 грн., в тому числі 21006,00 грн. вартість товарів та 4201,20 грн. нарахованого на неї ПДВ;

31.05.2016 р. здійснено поставку цибулі ріпчастої на загальну суму 147011,76 грн., в тому числі 122509,80 грн. вартість товарів та 24501,96 грн. нарахованого на неї ПДВ;

30.05.2016 року здійснено поставку Яблуко Гренні Сміт на загальну суму 92175,00 грн., в тому числі 76812,50 грн. вартість товарів та 15362,50 грн. нарахованого на неї ПДВ;

30.05.2016 року здійснено поставку часнику на загальну суму 171825,00 грн., в тому числі 143187,50 грн. вартість товарів та 28637,50 грн. нарахованого на неї ПДВ;

25.05.2016 року здійснено поставку капусти на загальну суму 44304,00 грн., в тому числі 36920,00 грн. вартість товарів та 7384,00 грн. нарахованого на неї ПДВ.

Крім того, ТОВ КОЛОС оприбуткувало весь отриманий від ТОВ Акцент-Лайн товар в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотними відомостями із розшифровкою балансового рахунку 281 "Товари на складі" за травень-червень 2016 року, сплатило вартість отриманого товару постачальнику згідно платіжних доручень на суму 990401,72 грн. (сума заборгованості станом на 30.09.2016р. складає 18645,94грн.), в тому числі сплатило суму ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками за період травень-червень 2016р. Придбаний товар реалізовано не було.

Всі податкові накладні, які надавались позивачу постачальником ТОВ Акцент-Лайн , останнім внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, податковий орган в акті перевірки, дійшов висновку, що придбані та реалізовані ТМЦ мають різноманітні характеристики, оскільки ТОВ Акцент-Лайн придбавало одні товари за рахунок чого формував податковий кредит, а саме: шинка, цукор, вимикач, дріжджі, емаль-провід, фасад, тумба, столешниця та інші товари та послуга, а реалізовував інші такі як: підшипник, батарейка, біта, болт, гайка, граблі, дюбель, замок, змазка, картопля, кисть, кран, плашка, пластини, рівень та інші товари та послуги.

В зв'язку з вищезазначеним податковий орган зазначає про неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ Колос з ТОВ Акцент-Лайн в частині реалізації продукції (часник, полуниця, цибуля ріпчаста, яблуко, капуста) підприємством ТОВ Акцент-Лайн на адресу ТОВ Колос , а тому актом перевірки встановлено нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ Акцент-Лайн та ТОВ Колос у травні-червні 2016 року на загальну суму 501522,96 грн. в тому числі ПДВ 83587,00 грн.

4) з ТОВ Базальт Інвестмент позивачем укладено договір поставки від 01.09.2016 року №0109/201.

Згідно видаткових накладних постачальником ТОВ Базальт Інвестмент здійснено поставку товару на адресу позивача:

17.09.2016 року поставлено товар за номенклатурою диня на загальну суму 65239,20 грн., в тому числі 54366,00 грн. вартість товарів та 10873,20 грн. нарахованого на неї ПДВ;

15.09.2016 року поставлено товар за номенклатурою кавун на загальну суму 104097,30грн., в тому числі 86747,75грн. вартість товарів та 17349,55 грн. нарахованого на неї ПДВ;

15.09.2016 року здійснено поставку товару за номенклатурою диня на загальну суму 104097,30грн., в тому числі 86747,75грн. вартість товарів та 17349,55 грн. нарахованого на неї ПДВ;;

12.09.2016 року здійснено поставку товару за номенклатурою слива, свіжа на загальну суму 146370,00 грн., в тому числі 121975,00 грн. вартість товарів та 24395,00 грн. нарахованого на неї ПДВ.

ТОВ КОЛОС оприбуткувало весь отриманий від ТОВ Базальт Інвестмент товар в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотними відомостями із розшифровкою балансового рахунку 281 "Товари на складі" за вересень 2016 року, сплатило вартість отриманого товару постачальнику згідно платіжних доручень на суму 31570,65 грн. (сума заборгованості станом на 30.09.2016р. складає 284135,85 грн.), в тому числі сплатило суму ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками за період вересень 2016р. Придбаний товар реалізовано не було.

Всі податкові накладні, які надавались позивачу постачальником ТОВ Базальт Інвестмент , останнім внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

По господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ Базальт Інвестмент , податковий орган також зазначає про їх нереальність, в зв'язку з тим що придбані та реалізовані ТМЦ мають різноманітні характеристики, на підприємстві ТОВ Базальт Інвестмент невідома чисельність працюючих (у зв'язку з не наданням до органів ДФС відповідних звіті), що унеможливлює здійснення такої господарської діяльності.

Крім того, податковий орган звертає увагу суду на те, що згідно бази даних органів ДФС ТОВ Базальт Інвестмент подано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2016 року з нульовими показниками (про відсутність господарської діяльності), яка не визнана як податкова звітність , тобто ТОВ Базальт Інвестмент не задекларовано податкові зобов'язання по ТОВ КОЛОС .

Також, від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області отримано податкову інформацію від 15.12.2016 року за №3329/7/10-06-12-01-16/4475, згідно якої непідтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами постачальниками та покупцями, в т.ч. з ТОВ Колос .

5) з ТОВ Продмагторг позивачем укладено договір поставки від 01.06.2016р. №0106/16.

Згідно видаткових накладних постачальником ТОВ Продмагторг здійснено поставку товару:

30.06.2016 року поставлено часник молодий на загальну суму 108360,00 грн., в тому числі 90300,00 грн. вартість товарів та 18060,00 грн. нарахованого на неї ПДВ;

19.06.2016 року поставлено товар за номенклатурою капуста молода на загальну суму 140400,00 грн., в тому числі 117000,00 грн. вартість товарів та 23400,00 грн. нарахованого на неї ПДВ;

07.06.2016 р. здійснено поставку товару за номенклатурою картопля молода на загальну суму 40033,20 грн., в тому числі 33361,00 грн. вартість товарів та 6672,20 грн. нарахованого на неї ПДВ;

ТОВ КОЛОС оприбуткувало весь отриманий від ТОВ Продмагторг товар в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотними відомостями із розшифровкою балансового рахунку 281 "Товари на складі" за червень 2016 року, сплатило вартість отриманого товару постачальнику згідно платіжних доручень на суму 596628,43 грн. (сума заборгованості станом на 30.09.2016р. складає 310494,37 грн.), в тому числі сплатило суму ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками за період червень 2016р. Придбаний товар реалізовано не було.

Всі податкові накладні, які надавались позивачу постачальником ТОВ Продмагторг

останнім внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

6) з ТОВ Алекрі позивачем укладено договір поставки від 05.09.2016 р. № 0509/2016, відповідно до якого 29.09.2016 року ТОВ Алекрі здійснено поставку товару за номенклатурою помідор на адресу ТОВ КОЛОС .

Згідно видаткових накладних постачальником ТОВ Алекрі поставлено товар на загальну суму 192390,00грн., в тому числі 160325,00 грн. вартість товарів та 32065,00 грн. нарахованого на неї ПДВ;

ТОВ КОЛОС оприбуткувало весь отриманий від ТОВ Алекрі товар в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотними відомостями із розшифровкою балансового рахунку 281 "Товари на складі" за вересень 2016 року, сума заборгованості станом на 30.09.2016р. складає 192390,00 грн. Придбаний товар реалізовано не було.

Всі податкові накладні, які надавались позивачу постачальником ТОВ Базальт Інвестмент , останнім внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, твердження відповідача, про неможливість підтвердження походження товару (овочі, фрукти та ягоди, гофролоток), який отриманий ТОВ КОЛОС , від зазначених вище контрагентів та відсутність матеріально-технічних ресурсів цих контрагентів, що стало підставою для встановлення в акті перевірки нереальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ Неймар , ТОВ Калабрія Плюс , ТОВ Акцент-Лайн , ТОВ Базальт Інвестмент , ТОВ Продмагторг та ТОВ Алекрі не відповідають дійсним обставинам справи з огляду на таке.

По-перше, суд критично ставить до того, що відповідач в обґрунтування правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення посилається на податкову інформацію від 15.12.2016 року за №3329/7/10-06-12-01-16/4475 відносно контрагента позивача - ТОВ Базальт Інвестмент .

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на такі дані, оскільки вказана обставина не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від знаходження його за юридичною адресою, фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Статтею 4 Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства України визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У зв'язку із цим презюмується, що дії та рішення платника податків вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника - достовірними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

По-друге, твердження відповідача стосовного того, що придбання та реалізація в одному й тому ж звітному періоді контрагентами позивача різних товарів, що унеможливлює підтвердження походження товару, суперечить суті торгівельної системи та чинному законодавству України, оскільки придбаний в одному звітному періоді товар не створює обов'язку у підприємства реалізувати його в тому ж звітному періоді.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток (договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні). Придбані позивачем товари використані у власній господарській діяльності, що не заперечується матеріалами перевірки.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що " чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Також суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі "Інтерсплав проти України".

Так, у п. 37 рішення вказується: "Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови".

Відповідно до п. 38 рішення зазначено: "На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Також, суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (Ухвала ВАСУ від 20.01.2015 року № К/800/15312/13).

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про помилковість висновків акту перевірки щодо непідтвердження здійснення господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000301402 від 17.02.2017 року про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 370350,00 грн., в тому числі за основним платежем на 296280,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 74070,00 грн., оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000301402 від 17.02.2017 року.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 5555,25 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 липня 2017 року

Суддя О.В. Єфанова