Постанова

від 18.07.2017 по справі 921/223/17-г/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2017 р. Справа № 921/223/17-г/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Бойко С.М.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації за вих.. № 02-37/870 від 13.05.2017р. (вх. № ЛАГС 01-05/2406/17 від 24.05.2017р.)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 28.04.2017р.

у справі № 921/223/17-г/13

за позовом: публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (надалі ПАТ «Укртелеком» ), м. Київ в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком", м. Тернопіль

до відповідача: Управління соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації, м. Борщів, Тернопільська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості в сумі 206 665,45 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення фіксації судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.04.2017р. у справі № 921/223/17-г/13 (суддя С.Г. Стопник) позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" - 206 665,45 грн. заборгованості по витратах, понесених у 2015-2016 роках внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, та 3 099,98 грн. в повернення сплаченого судового збору.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що у період з грудня 2015 по грудень 2016 року позивачем були надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста Борщів та Борщівського району, а саме: - у грудні 2015 року на суму 19334,61 грн., із яких відповідач не погасив заборгованість в сумі 1824,16 грн., що підтверджуєтеся Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за грудень 2015 року (форми №2-пільга), Реєстром дебіторської заборгованості до акту звіряння розрахунків за надані населенню послуги електрозв'язку станом на 01.01.2016 року, підписаного представниками сторін та скріпленого відбитками їх печаток; - за січень-грудень 2016 року на суму 205009,29 грн., що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за вказаний період (форми №2-пільга), із яких відповідач не погасив заборгованість в розмірі 204 841,29 грн. Також суд звертає увагу, що посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення його від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків обставинам справи, а також судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що кошторисних призначень управлінню на 2015 рік по КФК "Надання пільг окремим категоріям громадян з послуг зв'язку" було виділено 235000 грн., нараховано пільг у 2015 році на суму 229 115,84 грн., профінансовано 227 600,00 грн. (в тому числі 308,32 грн. заборгованість минулого року), недофінансування за 2015 рік становить 1824,16 грн. Дана заборгованість управління виникла у зв'язку із тим, що позивачем згідно листа № 06/2-11-30 від 08.12.2015р. було подано потребу на відшкодування послуг зв'язку пільговим категорія на суму 1 800,00 грн., вказана сума була відшкодована управлінням у грудні 2015 року. Також відповідач звертає увагу суду на те, що вимоги позивача про відшкодування витрат за 2016р. є непідтвердженими основним фінансовим документом - Державним бюджетом України га відповідний рік.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 24.05.2017р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_2, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.06.2017р., також даною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, що не пред'являє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області.

20.06.2017р. у зв'язку з перебуванням у відпустці з 19.06.2017р. по 30.06.2017р. судді Бойко С.М. розгляд справи № 921/223/17-г/13 не відбувся.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2017р. апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.07.2017р.

Позивач вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2017р. виконав, на поштову адресу суду надіслав клопотання (зареєстроване в канцелярії суду за вх. № ЛАГС 01-04/4038/17 від 16.06.2017р.), у якому просить долучити до матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу, докази надсилання цінним листом з описом вкладення Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області копії позовної заяви з додатками та провести судове засідання 20.06.2017р. без участі уповноваженого представника позивача. В судове засідання 18.07.2017р. Тернопільська філія ПАТ "Укртелеком" участь представника не забезпечила, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справ.

12.06.2017р. відповідач (скаржник) надіслав на адресу суду лист (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЛАГС 01-04/3895/17 від 12.06.2017р.), яким долучає до матеріалів справи копію квитанції про оплату підправки третій особі копії апеляційної скарги, участі уповноваженого представника в судовому засіданні 18.07.2017р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справ.

Третя особа вимоги ухвали суду від 30.05.2017р. не виконала, участі уповноваженого представника не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укртелеком» в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" протягом 2015-2016 років надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста Борщів та Борщівського району, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства".

У вищевказаних законах закріплені норми, якими передбачено надання пільг певним категоріям громадян при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги), і такі є нормами прямої дії.

На виконання вимог вищезазначених Законів України, Тернопільською філією Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" у грудні 2015 року були надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суму 19 334,61 грн. (за даними Управління - 19 084,27 грн.), із яких непогашеною є заборгованість в сумі 1 824,16 грн.; за період січень-грудень 2016 року надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суму 205 009,29 грн., із яких непогашеною є заборгованість в розмірі 204 841,29 грн. Факт надання телекомунікаційних послуг Тернопільською філією ПАТ "Укртелеком" та фактичне споживання їх вищепереліченими категоріями населення, у вказаний період підтверджуються долученими позивачем до матеріалів справи Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за грудень 2015 року (форми №2-пільга), Реєстром дебіторської заборгованості до акту звіряння розрахунків за надані населенню послуги електрозв'язку станом на 01.01.2016 року, підписаного представниками сторін та скріпленого відбитками їх печаток, Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за період січень-грудень 2016 року (форми №2-пільга).

Згідно з п.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №17, підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга» .

Як свідчать матеріали справи, на виконання вищезазначених вимог Положення, позивач направляв відповідачу щомісячно (до червня 2016 року простою кореспонденцією, а починаючи з липня 2016 року рекомендованими листами з описом вкладення), для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, відповідні звіти, що підтверджується супровідними листами № 06/2-11-246 від 20.07.2016р., № 06/2-11-271 від 04.08.2016р., № 06/2-11-339 від 05.09.2016р., № 06/2-11-374 від 04.10.2016р., № 06/2-11-432 від 04.11.2016р., № 06/2-11-509 від 05.12.2016р., № 06/2-11-2 від 05.01.2017р.

Проте, відповідачем не було підписано актів звіряння розрахунків за надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за січень - грудень 2016 року.

Натомість, відповідач стверджує про відсутність відповідного бюджетного фінансування та про відсутність у нього зобов'язань відшкодовувати такі витрати, оскільки акти звіряння розрахунків (виконаних робіт) Управлінням не підписувались.

Таким чином, позивач вважає, що ним понесені, а відповідачем не відшкодовані витрати за надані телекомунікаційні послуги з грудня 2015 року по грудень 2016року становлять 206 665,45 грн., що стало підставою звернення з відповідним позовом до суду.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» , виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 за № 295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Зі змісту підпункту б пункту 4 частини 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України вбачається, що до видатків місцевих бюджетів належать, в тому числі видатки на відшкодування вартості послуг зв'язку наданих пільговим категоріям громадян, що проводяться за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за № 256 було затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (надалі - Порядок № 256) та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Пунктом 3 Порядку № 256 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення, тобто, в даному випадку є Управління соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації.

З положень Постанови № 256 вбачається, що обов'язок щодо розрахунку з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікації, які є постачальниками телекомунікаційних послуг (послуг електрозв'язку) покладено на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, тобто це органи державної виконавчої влади до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення, у даному випадку відповідач, а підставою для сплати коштів є підписані обома сторонами Акти звіряння розрахунків.

Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Враховуючи вищезазначене, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян при цьому, зобов'язання сторін по даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання.

Як зазначалося вище, ПАТ «Укртелеком» в особі Тернопільської філії у грудні 2015 року були надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суму 19 334,61 грн. (за даними Управління - 19 084,27 грн.), проте супереч норм чинного законодавства непогашеною є заборгованість в сумі 1 824,16 грн.; за період січень-грудень 2016 року надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суму 205 009,29 грн., із яких непогашеною є заборгованість в розмірі 204 841,29 грн. Факт надання телекомунікаційних послуг Тернопільською філією ПАТ "Укртелеком" та фактичне споживання їх вищепереліченими категоріями населення, у вказаний період підтверджуються долученими позивачем до матеріалів справи Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за грудень 2015 року, Реєстром дебіторської заборгованості до акту звіряння розрахунків за надані населенню послуги електрозв'язку станом на 01.01.2016 року, підписаного представниками сторін та скріпленого відбитками їх печаток, Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за період січень-грудень 2016 року.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що не підписання актів звіряння розрахунків з Тернопільською філією ПАТ "Укртелеком" за 2016 рік з боку відповідача не свідчить про ненадання товариством телекомунікаційних послуг на пільгових умовах протягом 2016 року пільговим категоріям громадян, а розцінюється судом як намагання у такий спосіб не виконувати зобов'язання, визначені законом.

Щодо стверджень скаржника про відсутність відповідного бюджетного фінансування та про відсутність у нього зобов'язань відшкодовувати такі витрати згідно норм чинного законодавства, Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг.

Відповідно до ч.2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Суд апеляційної інстанції враховує рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р., згідно якого встановлено, що порушення національними судами пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції та статті 1 Першого протоколу №1 до Конвенції, відсутність бюджетних коштів у відповідача на вищезазначені цілі не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 28.04.2017р. у справі № 921/223/17-г/13 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді С.М. Бойко

ОСОБА_1