Ухвала

від 25.07.2017 по справі 802/1118/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

25 липня 2017 р. Справа № 802/1118/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача: не з'явився

представника третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Теплицької селищної ради Вінницької області

до: відділу з питань з питань реєстрації Теплицької районної державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мале приватне підприємство "Люкс"

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Теплицької селищної ради Вінницької області до відділу з питань з питань реєстрації Теплицької районної державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мале приватне підприємство "Люкс" про визнання протиправним та скасування рішення.

В прохальній частині адміністративного позову міститься клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. Дане клопотання обґрунтоване тим, що 15.01.2007 року між Теплицькою селищною радою та МПП "Люкс" було підписано договір оренди земельної ділянки площею 0,2598 га для комерційного використання строком на 15 років, яка знаходиться в смт. Теплик, вул. Стуса. 17 жовтня 2015 року Реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції Вінницької області зареєстровано право оренди земельної ділянки за кадастровим №0523755100:04:002:0148 за МПП "Люкс".

Однак, рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.06.2017 року було встановлено, що договір оренди землі не був вчинений, в зв'язку з не проведенням договору державної реєстрації. Відтак, позивач вважає, що строки звернення до суду ним не пропущені, оскільки про порушення прав останньому стало відомо після 12.06.2017 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлене в позовній заяві клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак належним чином був повідомлений про місце, час та дату розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи містяться письмові заперечення, в яких просить суд залишити адміністративний позов без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивач був обізнаний про реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим №0523755100:04:002:0148 за МПП "Люкс" від 17.10.2015 року.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Визначаючись щодо заяви позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення такого строку, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В силу вимог ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100, ч. 9 ст. 155 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Під час вирішення питання про обчислення строків звернення до суду визначальним критерієм є встановлення початку перебігу строку на звернення до адміністративного суду.

Так, судом встановлено, що 15.01.2007 року між Теплицькою селищною радою та МПП "Люкс" було підписано договір оренди земельної ділянки площею 0,2598 га для комерційного використання строком на 15 років, яка знаходиться в смт. Теплик, вул. Стуса.

17 жовтня 2015 року Реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції Вінницької області зареєстровано право оренди земельної ділянки за кадастровим №0523755100:04:002:0148 за МПП "Люкс".

Як вбачається з адміністративного позову, позивач зазначає, що йому не було відомо про існування вищенаведеного договору оренди земельної ділянки, оскільки він був втрачений, про те, з моменту, коли селищній раді стало відомо про існування вищезазначеного договору, Теплицька селищна рада рішенням №133 від 12.07.2016 року підтримала пропозицію тимчасової комісії щодо подальшого використання земельної ділянки за МПП "Люкс".

Так, 02.09.2016 року від директора МПП "Люкс" до селищної ради надійшла заява щодо встановлення чотирьох тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на орендованій земельній ділянці.

Відтак, розглянувши вищенаведену заяву МПП "Люкс" виконавчий комітет селищної ради прийняло рішення №96 від 02.09.2016 року, яким надано дозвіл на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

Станом на 17.11.2016 року виконком селищної ради не отримав на погодження схеми благоустрою та ескізи фасадів тимчасових споруд.

Натомість у жовтні 2016 року Державною інспекцією архутектурно-будівельного контролю Вінницької області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт МПП "Люкс" на орендованій земельній ділянці.

В зв'язку з вищенаведеним, у березні 2017 року позивач звернувся до Господарського суду Вінницької області із позовом до МПП "Люкс", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача відділ з питань реєстрації Теплицької РДА про визнання недійсним договору оренди землі від 15.01.2017 року.

Так, рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.06.2017 року було встановлено, що договір оренди землі не був вчинений, в зв'язку з не проведенням договору державної реєстрації.

Відтак, позивач вважає, що, про порушення прав йому стало відомо після 12.06.2017 року.

У ст. 100 КАС України передбачено можливість визнання судом причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Крім того, очевидно, згідно сталої практики Європейського Суду останній вказує на право на суд, з яких право на доступ є одним з аспектів, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. Тим не менше, ці обмеження не повинні обмежувати або зменшити доступ людини таким чином або в такій мірі, що сама суть права знеціниться; такі обмеження не будуть сумісні положеннями Конвенції, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумної пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Перес де ОСОБА_2 Каванілес проти Іспанії).

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Так у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Встановлені судом обставини свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду. Причини, з яких позивач пропустив строк звернення до суду є об'єктивними, незалежними від його волі, виникли у періоді, що включається у строк на звернення до суду із позовною заявою. Відтак, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 165, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представників позивача задовольнити.

Визнати причини пропуску позивачем строку для звернення до адміністративного суду поважними.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Суддя Чернюк Алла Юріївна