Постанова

від 31.08.2017 по справі 802/1118/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 серпня 2017 р. Справа № 802/1118/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача: Пекалюк В.В., Трамбовецька Р.І., Мусіровського О.А.

представника відповідача: не з'явився

представник третьої особи (МПП "Люкс"): Горовий С.І.

представник третьої особи (Тепл. РДА): не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Теплицької селищної ради Вінницької області

до: відділу з питань з питань реєстрації Теплицької районної державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мале приватне підприємство "Люкс", Теплицька районна державна адміністрація Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Теплицька селищна рада Вінницької області (далі - позивач, Теплицька селищна рада) до відділу з питань з питань реєстрації Теплицької районної державної адміністрації (далі - відповідач, відділ з питань державної реєстрації), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мале приватне підприємство "Люкс" (далі - третя особа, МПП "Люкс", Теплицька районна державна адміністрація Вінницької області (далі - третя особа, Теплицька РДА) про визнання протиправним та скасування рішення.

У позовній заяві та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції індексний номер: 25474163 від 22.10.2015 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,2598 га, розташованої у смт. Теплик, вул. Стуса за кадастровим номером: 0523755100:04:002:0148.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач приймаючи рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки діяв протиправно, не в межах та не у спосіб відповідно до вимог чинного законодавства. Окремо зазначає, що зі змісту договору оренди землі від 15.01.2007 року вбачається, що він не містить істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України Про оренду землі, а саме при підписані договору сторони не узгодили істотну умову, щодо обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки. Зазначає про те, що у вказаному договорі в п. 26 зазначено: На орендовану земельну ділянку встановлено (не встановлено) обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб (непотрібне закреслити). Також зазначає, що у відповідності до п. 43 договору однією із невід'ємних частин договору є кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів. Зазначає про те, що у кадастровому плані земельної ділянки також не зазначені відображення обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів. Вказує про те, що враховуючи, що МПП Люкс зареєстровано право оренди земельної ділянки лише 17.10.2015 року в Реєстраційній службі Теплицького районного управління юстиції Вінницької області, то на підставі вище викладеного передача об'єкту оренди мала б бути здійснена (відповідно до п. 20 договору) у п'ятиденний після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі, однак передача об'єкту оренди не була здійснена.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та поясненнях наданих під час розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Своєї позиції щодо заявленого адміністративного позову не висловив.

Представник МПП "Люкс" у судовому засіданні заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник Теплицької РДА у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням №137 від 12.12.2006 року 5 сесії 5 скликання Теплицької селищної ради Вінницької області "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ділянки для комерційного використання МПП "Люкс" вирішено затвердити розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2598 га, розташованої у смт. Теплик, вул.Стуса та передати в оренду МПП "Люкс" вказану ділянку для комерційного використання строком на 15 років у відповідності до розробленого МПП "Лот" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та встановити межі земельної ділянки в натурі.

Так, 12.12.2006 року складено акт встановлення меж земельної ділянки, що відводиться в оренду терміном на 15 років МПП "Люкс", а також складено акт приймання-передачі земельної ділянки.

15 січня 2007 року між Теплицькою селищною радою та МПП "Люкс" підписано договір оренди земельної ділянки.

17 жовтня 2015 року Реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції Вінницької області зареєстровано право оренди земельної ділянки за кадастровим №0523755100:04:002:0148 за МПП "Люкс".

На думку позивача, дії відповідача щодо реєстрації права оренди земельної ділянки є протиправними, а відтак вважаючи своє право порушеним, позивач звернувся з позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених у справі позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) істотними умовами були: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Статтею 18 ЗУ "Про оренду землі" (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Згідно ст.125 Земельного кодексу України (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, з 02.05.2009 р. здійснюється подвійна реєстрація, а саме: державна реєстрація договору і державна реєстрація права, а договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Відповідно до ч. 5 ст. 6 ЗУ "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (в редакції згідно із Законом України від 11.02.2010 р. № 1878-VI).

Згідно ч. 3 ст. З ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 18 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (в редакції згідно із Законом України від 11.02.2010 р. № 1878- VI) виключена.

Згідно ст. 17 Закону "Про оренду землі", об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 у редакції Закону України від 12.02.2015 р. № 191- VIII).

Відтак, суд зауважує, що з 25.10.2001 р. по 01.05.2009 р. (включно) діє лише державна реєстрація договору; з 02.05.2009 р. по 31.12.2012 р. (включно) діє і державна реєстрація права, і державна реєстрація договору; з 01.01.2013 р. діє лише державна реєстрація права.

Оскільки спірний договір оренди земельної ділянки укладений 15.01.2007 то цей договір мав відповідати вимогам ст.18, 20, 17, 6 Закону України "Про оренду землі", в редакції чинній на момент вчинення договору оренди, згідно яких договір оренди землі набирає чинності після її державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться в установленому законом порядку.

Як вбачається із договору оренди від 15.01.2007 року, і не заперечується сторонами, державна реєстрація цього договору, всупереч вимогам ст.18, 20 Закону України "Про оренду землі", ч.1,2 ст.125, ч.2 ст.126 ЗК України не здійснювалася. Тому договір оренди земельної ділянки від 15.01.2007 року не був вчинений і не набув чинності. Законодавство чинне на момент укладення договору - 15.01.2007 року не передбачало державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки.

Оскільки договір оренди підписано 15.01.2007 року то при вирішенні справи необхідно керуватися чинним законодавством саме на цю дату, згідно якому підлягав державній реєстрації договір оренди, а не законодавством, яке набрало чинності з 01.01.2013 - ч.5 ст.6 Закону України "Про оренду землі", в редакції згідно із законом України від 11.02.2010 № 1878-VI, ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV, тобто через 6 років після підписання договору, згідно яких державній реєстрації підлягало тільки речове право оренди земельної ділянки.

Так, рішенням господарського суду Вінницької області від 12 червня 2017 року по справі №902/284/17 встановлено, що договір оренди землі не був вчинений, в зв'язку з не проведенням державної реєстрації, а згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності договору є недодержання стороною (сторонами) вимог які встановлені ст. 203 ЦК України на момент вчинення, то не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Також, господарський суд Вінницької області дійшов висновку, що державний реєстратор реєструючи право оренди земельної ділянки діяв протиправно, оскільки здійснював державну реєстрацію 22.10.2015 року на підставі договору оренди від 15 січня 2007 року недотримуючись вимог чинного законодавства станом на дату його укладання.

Так, ч.1 ст.72 КАС України вбачається, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд звертає увагу на той факт, що рішення господарського суду Вінницької області від 12 червня 2017 року по справі №902/284/17 набрало законної сили.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що оскаржуване рішення державного реєстратора порушує його законні права та інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені у ході судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню у повній мірі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції індексний номер: 25474163 від 22.10.2015 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,2598 га, розташованої у смт. Теплик , вул.Стуса за кадастровим номером 0523755100:04:002:0148.

Стягнути на користь Теплицької селищної ради 1600 грн., судовий збір, що був сплачений згідно платіжного доручення № 155 від 04.07.2017 року за рахунок бюджетних асигнувань відділу з питань реєстрації Теплицької районної державної адміністрації.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна