Постанова

від 25.07.2017 по справі 805/1198/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року справа № 805/1198/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.,

при секретареві судового засідання - Борисові А.А.,

за участю представника позивача - Дудка М.О.,

представника відповідача - Сенникова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року в справі № 805/1198/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просило:

- визнати противоправним та скасувати Рішення Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 110 від 28 березня 2016 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 2490,36 грн та нарахування пені в сумі 24,90 грн;

- визнати противоправною та скасувати вимогу від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині сплати недоїмки в розмірі 393170,25 грн, штрафу в розмірі 2490,36 грн та пені в сумі 24,90 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення № 110 від 28 березня 2016 року, а також визнано протиправною та скасовано вимогу від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині сплати недоїмки в розмірі 372990,01 грн, штрафу в розмірі 2490,36 грн та пені в сумі 24,90 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тож на нього покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати вказаний внесок відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування . Станом на 30.11.2016 у Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 437555,97 грн. Окрім цього апелянт наголошує, що штраф та пеня були нараховані позивачу за період до початку проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тому Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області наполягає на правомірності рішення про застосування штрафних санкцій та податкової вимоги № Ю-14-23 від 15 грудня 2016 року.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне задовольнити вимоги апеляційної скарги, а постанову суду скасувати з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське (далі - позивач, товариство) перебуває на обліку Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган).

05 квітня 2016 року позивачем було отримано Сертифікат Торгово-промислової палати України № 6108, яким засвідчено форс-мажорні обставини щодо обов'язку платника податків, а саме сплати податків і зборів у строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами: Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року та січень, лютий 2016 року в строки: до 20 числа наступного за звітним.

18 листопада 2016 року товариство звернулось до податкового органу із заявою № 15, відповідно до якої просило про відстрочку сплати грошових зобов'язань по Єдиному соціальному внеску, що настали з червня 2014 року, згідно з пунктами 100.4-100.5 ст. 100 Податкового кодексу України.

Листом від 25.11.2016 № 3119/05-38-17 відповідач повідомив, що Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не передбачено розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) з єдиного внеску, а Податковим кодексом України питання сплати вказаного збору не регулюються.

17 лютого 2017 року позивач звернувся до Мар'їнської ОДПІ із заявою № 5 про списання недоїмки, яка виникла за період травень 2014 року - грудень 2015 року на підставі п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та в порядку ст. 101 Податкового кодексу України. Окрім цього, заявою № 6 від тієї ж дати товариство просило звільнити його від обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 наведеного Закону в період з травня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Відповідь податкового органу в матеріалах справи відсутня.

15 грудня 2016 року податковим органом складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-14-23, відповідно до якої станом на 30.11.2016 за позивачем обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску в розмірі 437555,97 грн. Окрім цього, на підставі Рішення № 110 від 28.03.2016 до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме за період з 23.04.2014 по 23.04.2014 розраховано 2490,36 грн штрафу та нараховано 24,90 грн пені. Зазначені суми були включені податковим органом до вимоги від 15.12.2016.

Вважаючи, що вказані рішення прийняті Мар'їнською ОДПІ із порушенням норм чинного законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Агро-Луганське звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року в справі № 805/1197/17-а розглянуто адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення по застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 110 від 28 березня 2016 року та визнання протиправною та скасування вимоги в частині сплати боргу (недоїмки) № Ю-14-23 від 18.01.2017. Вказаною постановою, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення № 110 від 28.03.2016.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року в справі № 805/1197/17-а залишено без змін постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення № 110 від 28.03.2016. Постанова набрала законної сили 21 червня 2017 року.

За таких обставин судове провадження в частині розгляду позовних вимог ТОВ Агро-Луганське щодо визнання противоправним та скасування рішення Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 110 від 28 березня 2016 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 2490,36 грн та нарахування пені в сумі 24,90 грн підлягає закриттю.

З приводу позовних вимог у частині визнання противоправною та скасування вимоги від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині сплати недоїмки в розмірі 393170,25 грн, штрафу в розмірі 2490,36 грн та пені в сумі 24,90 грн колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 № 765 затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів. За приписами п. 4 розділу ІІІ цього Порядку нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 30.11.2016 ТОВ Агро-Луганське мало недоїмку в сумі 437555,97 грн, яка виникла на підставі зобов'язань зі сплати єдиного внеску, самостійно визначених товариством у звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455 затверджено Інструкцію Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування . Згідно з ч. 1 п. 6.3 цієї Інструкції органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, у тому числі у випадку якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Частиною 4 п. 6.3 вказаної Інструкції передбачено, що вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, яка перевищує 10 гривень.

Таким чином, відповідач сформував спірну вимогу на виконання вказаних приписів Закону № 2464-VI та Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Позивачем не надані жодні належні докази щодо невідповідності суми недоїмки станом на 30.11.2016 недоїмці за спірної вимогою. Наявною в матеріалах справи бухгалтерською довідкою, сформованою ТОВ Агро-Луганське 05.04.2017, підтверджено:

- у 2014 році товариством було нараховано 248366,45 грн ЄСВ, сплачено - 56762,65 грн;

- у 2015 році нараховано - 201566,45 грн, сплачено - 0,00 грн;

- у 2016 році нараховано - 51714,74 грн, сплачено - 0,00 грн.

Отже, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є узгодженими, а висновок суду першої інстанції з посиланням на норму Закону № 2464-VI в частині звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску є помилковим. Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що згідно з наданими позивачем розрахунками єдиний внесок утримувався із заробітної платні працівників товариства, проте не сплачувався до органу доходів і зборів за місцем обліку платника.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII (надалі Закон № 1669-VII), згідно зі ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

На виконання Закону № 1669-VII були прийняті розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року від 02.12.2015 №1275-р, якими затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. У ці переліки включено, зокрема, смт. Новомихайлівка Донецької області, на території якого товариство зареєстровано.

Частиною 4 статті 11 Закону № 1669-VII було внесено зміни до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Цей пункт у подальшому було перейменовано на 9-4.

У свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів;

6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;

10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;

11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску;

12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Аналіз наведених нормативно правових актів дозволяє дійти висновку, що платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які здійснюють свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, не звільняються від обов'язку сплачувати єдиний внесок. Попри невизначене формулювання п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, обов'язок щодо сплати єдиного внеску передбачений ст. 9 цього Закону.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог Закону № 2464-VI відповідальність та штрафні санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, не застосовуються.

Відповідно до інтегрованої картки платника штраф та пеня були нараховані позивачу в зв'язку з порушенням граничного строку сплати єдиного внеску за березень 2014 року, а саме податкове зобов'язання з терміном сплати до 20 квітня 2014 року було сплачено 23 квітня 2014 року. Отже через те, що термін сплати єдиного внеску за березень 2014 року припав на період проведення антитерористичної операції, штраф та пеня, визначені у вимозі № Ю-14-23 від 15.12.2016, нараховані всупереч чинному податковому законодавству.

За таких обставин, податкова вимога підлягає скасуванню в частині штрафу в розмірі 2490, 36 грн та пені в розмірі 24,90 грн.

У той же час із наведених приписів законодавства вбачається, що у вказаних платників єдиного внеску недоїмка виникає у загальному порядку та в подальшому може бути списана як податковий борг у порядку, передбаченому Податковим кодексом України. Звільнення платників єдиного внеску від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Законом № 2464-VI не звільняє орган доходів і зборів від обов'язку надсилати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Подальше виконання спірної вимоги не є предметом розгляду цієї справи, оскільки спірним є питання правомірності прийняття (формування) податкової вимоги відповідачем на підставі даних інтегрованої картки платника ТОВ Агро-Луганське .

Враховуючи, що недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування списана не була, що Сертифікатом Торгово-промислової палати України № 6108 передбачено право ТОВ Агро-Луганське не сплачувати єдиний внесок до 20 числа наступного за звітним місяця, в не взагалі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо помилкового посилання суду першої інстанції на п. 9-3 (9-4) розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р й від 02 грудня 2015 року № 1275-р як на підставу для скасування спірної вимоги в частині сплати недоїмки, оскільки, незалежно від розповсюдження на позивача положень зазначених нормативних актів, ці приписи не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов'язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платниками звітності.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

За приписами ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 157, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року в справі № 805/1198/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року в справі № 805/1198/17-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В частині позовних вимог щодо визнання противоправним та скасування Рішення Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 110 від 28 березня 2016 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 2490,36 грн та нарахування пені в сумі 24,90 грн - провадження закрити.

Визнати противоправною та скасувати вимогу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині сплати штрафу в розмірі 2490,36 грн та пені в сумі 24,90 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 25 липня 2017 року. Повний текст постанови складений 26 липня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після виготовлення повного тексту.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук