Постанова

від 29.08.2019 по справі 805/1198/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2019 року

Київ

справа №805/1198/17-а

адміністративне провадження №К/9901/15420/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (судді: Сухарьок М.Г. (головуючий), Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.)

у справі № 805/1198/17-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське

до Мар?їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (правонаступником якої є Головне управління ДФС у Донецькій області)

про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське (далі - ТОВ Агро-Луганське ) звернулося до суду з позовом до Мар?їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Мар?їнська ОДПІ, контролюючий орган), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 28 березня 2016 року № 110 про застосування штрафних санкцій та нарахування недоїмки позивачу в розмірі 2490,36 грн та нарахування пені в розмірі 24,90 грн в повному обсязі;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині вимоги сплати недоїмки в розмірі 393 170,25 грн, штрафу - 2490,36 грн, пені - 24,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ Агро-Луганське зазначило, що знаходиться на території проведення антитерористичної операції, а тому відповідно до норм Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є звільненим від виконання обов`язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Крім того зауважує, що відповідно до вказаного Закону відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до зазначених платників єдиного внеску не застосовуються.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 06 квітня 2017 року адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправною та скасував вимогу Мар?їнської ОДПІ від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 про сплату боргу (недоїмки) в частині сплати сум з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 372 990,01 грн, штрафу в розмірі 2490,36 грн та пені в розмірі 24,90 грн.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 25 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким закрив провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Мар?їнської ОДПІ від 28 березня 2016 року № 110 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2490,36 грн та нарахування пені в сумі 24,90 грн; визнав протиправною та скасував вимогу Мар?їнської ОДПІ від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині сплати штрафу в розмірі 2490,36 грн та пені в сумі 24,90 грн; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ Агро-Луганське звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року в частині відмови в задоволенні адміністративного позову та залишити в цій частині в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргою позивача.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення з огляду на необґрунтованість наведених відповідачем доводів, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

05 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 296 Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби Мар?їнська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області реорганізована шляхом її приєднання як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у Донецькій області.

З огляду на це, керуючись положеннями статті 52 КАС України, Суд вважає за необхідне здійснити заміну відповідача - Мар?їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області її правонаступником - Головним управлінням ДФС у Донецькій області.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи що позивачем не оскаржується постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року в частині закриття провадження щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Мар?їнської ОДПІ від 28 березня 2016 року № 110, постанова суду апеляційної інстанції в цій частині не є предметом касаційного перегляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), яка кореспондується з положеннями статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції в частині, що оскаржується ТОВ Агро-Луганське , не відповідає з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ Агро-Луганське зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 36443355, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку в Мар?їнській ОДПІ.

28 березня 2016 року контролюючий орган прийняв рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 110, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції за період з 23 квітня 2014 року до 23 квітня 2014 року в розмірі 2 490,36 грн та нарахована пеня у розмірі 24,90 грн.

15 грудня 2016 року керівником Мар?їнської ОДПІ складена вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-14-23 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 437 555,97 грн, суми штрафу - 2 490,36 грн та пені 24,90 грн.

ТОВ Агро-Луганське 17 лютого 2017 року подало до контролюючого органу заяву щодо звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску, у тому числі нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності, посилаючись на форс-мажорні обставини підтверджені Сертифікатами Торгово-промислової палати України від 05 квітня 2016 року № 6108.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону № 2464-VI).

За положеннями частини першої статті 25 Закону № 2464-VІ рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога прийнята Мар?їнською ОДПІ 15 грудня 2016 року відповідно до статті 25 Закону № 2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. Відповідно до вказаної вимоги недоїмка сформована станом на 30 листопада 2016 року.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669-VII; набрав чинності з 15 жовтня 2014 року) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Зі змісту преамбули Закону № 1669-VII вбачається, що його прийнято з метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону №1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Аналізуючи зміст вищенаведених норм, колегія суддів зазначає, що платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI обов`язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Разом із тим, Закон № 2464-VI не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Отже, саме факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників, зокрема, заходів впливу за порушення Закону № 2464-VI, якою є спірна вимога.

Місто Курахове Донецької області, на території якого розташована Мар?їнська ОДПІ, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває позивач, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р (є чинним).

За таких обставин Суд визнає, що відстрочення в силу закону у позивача обов`язку своєчасної сплати внесків, унеможливлює прийняття відповідачем та направлення ТОВ Агро-Луганське спірної вимоги на дату її складання, а саме 15 грудня 2016 року.

Заходи по стягненню недоїмки (в даному випадку направлення вимоги), яка виникла у позивача як платника єдиного внеску, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014, можуть вживатись контролюючим органом після закінчення антитерористичної операції.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу спірної вимоги, оскільки позивач у вказаний періоді за законом був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та його своєчасної сплати, а орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника в період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно з частиною першою статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги Мар?їнської ОДПІ від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині сплати суми з єдиного внеску в розмірі 372 990,01 грн, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 356 КАС України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції має бути зазначено новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволену частину позовних вимог ТОВ Агро-Луганське та наявні в матеріалах справи платіжні доручення про сплату позивачем судового збору за подання адміністративного позову та касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що стягненню на користь ТОВ Агро-Луганське за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області як правонаступника Мар?їнської ОДПІ підлягає сума судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 12 391,68 грн.

Керуючись статтями 139, 345, 349, 352, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське задовольнити.

Скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги Мар?їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині сплати суми з єдиного внеску в розмірі 372 990,01 грн.

У цій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року залишити в силі.

В іншій частині постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське (ідентифікаційний код 36443355) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 391,68 (Дванадцять тисяч триста дев`яносто одна гривня 68 коп.) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова