Ухвала

від 19.07.2017 по справі 820/430/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 р.Справа № 820/430/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2017 по справі № 820/430/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " АСМ-Харків"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСМ-Харків", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2016 року № 0000911202 та № 0000921202.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту камеральної перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки податковим органом під час проведення камеральної перевірки не дотримано порядок її проведення. Також позивач зазначив, що на час спірних правовідносин діяв мораторій на проведення перевірки стосовно підприємства позивача, у зв'язку з тим, що обсяг доходу підприємства позивача складав до 20 мільйонів гривень за 2015 рік. Стосовно податкового повідомлення рішення №0000921202 позивач зазначив, що в червні 2016 року році шляхом електронного звя'зку було направлено до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за травень 2016 року, яка була прийнята, що підтверджується квитанцією № 2. Однак, листом відповідач повідомив про невизнання як податкової звітності податкову декларацію за травень 2016 року, яку надано з порушенням п. 48.3 ст. 48 ПК України. З огляду на викладене, позивач вважає податкові повідомлення - рішення неправомірними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року позовні вимоги було задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 19 серпня 2016 року № 0000911202, від 19 серпня 2016 року № 0000921202.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.

Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка даних ТОВ "АСМ-Харків" задекларованих у податковій звітності з ПДВ щодо суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за травень 2016 року.

За результатами камеральної перевірки складений акт від 21.07.2016 року №2746/20-30-12-02-10/37460523, у висновках якого визначено, що не встановлено порушень при відображенні ТОВ "АСМ-Харків" у декларації за травень 2016 року бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 7849 грн., при цьому, зокрема, визначено порушення п.п.49.18.1 п. 49.1 ст. 49, п. 203.1 ст.203 ПК України, внаслідок несвоєчасного подання податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року; порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, у зв'язку з недостовірним відображенням показників податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року; порушення п. 200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого ТОВ "АСМ-Харків" завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за травень 2016 року на 489690 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 19.08.2016 року № 0000911202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 489690 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 122422,50 грн. ;

- від 19.08.2016 року № 0000921202, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності у розмірі 170 грн.

Податкове повідомлення - рішення від 19.08.2016 року №0000911202 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 30.12.2016 року №28619/6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення - рішення від 19.08.2016 року №0000911202 залишено без змін, як і рішення про результати розгляду первинної скарги, а скаргу без задоволення.

Позивач не погодився із податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що враховуючи дію мораторію на проведення перевірки під час здійснення камеральної перевірки, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення рішення від 19.08.2016 №0000911202 є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, згідно зі ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з положеннями п.75.1 ст. 75 ПК України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.75 п.75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

Відповідно до положень ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п. 76.1 ст.76ПК України).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2 ст.76 ПК України).

Отже, податковим законодавством передбачено проведення камеральної перевірки лише виключно з метою перевірки податкової звітності платника податків, а не своєчасної сплати податків та зборів. З метою перевірки своєчасності, достовірності та повноти сплати податків та зборів ПК України передбачено проведення документальної перевірки відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України.

В той же час, пунктом 3 розд. ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набув чинності 17.01.2015 року, визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підр. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто, запроваджений аналізованою нормою мораторій поширюється на усі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК - камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, незалежно від підстав і порядку їх призначення та проведення.

Обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зазначений пункт не є зміною або доповненням до ПК України, це положення створює самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи. Винятки встановлено лише по відношенню до рівня доходу підприємств, установ та організацій. Тобто без дозволу Кабінету Міністрів України можна перевірити лише ті суб'єкти господарювання, у яких дохід за рік, що передував перевірці, перевищив 20 мільйонів гривень або ті які ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, а також перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких заяв до податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ "АСМ-Харків" подано не було, до суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари позивач не відноситься.

В ході судового розгляду встановлено, що сума доходу у ТОВ "АСМ-Харків" за 2015 рік не перевищила 20 мільйонів гривень за рік.

Колегія суддів зазначає, що доказів подання позивачем будь-яких заяв до відповідача щодо проведення перевірки до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл відповідачу на проведення камеральної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Також судовим розглядом встановлено, що перевірка позивача не призначалась згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач відноситься до кола суб'єктів господарювання, на яких поширюються норми пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", а тому дії Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з проведення спірної камеральної перевірки є незаконними.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення; у такому випадку висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом.

Як вбачається з акту камеральної перевірки, податковим органом зроблено висновок про несвоєчасно подану декларацію з ПДВ за травень 2016 року, чим порушено вимоги п. 49.18.1 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України, порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, у зв'язку з недостовірним відображенням показників податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року; порушення п. 200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого ТОВ "АСМ-Харків" завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за травень 2016 року на 489690 грн., на підставі чого винесені податкові повідомлення-рішення від 19.08.2016 року № 0000911202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 489690 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 122422,50 грн. та від 19.08.2016 року № 0000921202, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності у розмірі 170 грн.

За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п.49.18.1 п. 49.1 ст. 49, п. 200.1, п.200.4, ст. 200 п. 203.1 ст.203 ПК Податкового Кодексу України є незаконними, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0000911202 від 18.08.2016 та № 0000921202 від 18.08.2016 є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2017 по справі № 820/430/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є. Судді Ральченко І.М. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 24.07.2017.