Постанова

від 25.07.2017 по справі 922/1635/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року Справа № 922/1635/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Селіваненко В.П. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ,

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2017

у справі № 922/1635/15

за позовом Ізюмського міжрайонного прокурора (далі - Прокурор), м. Ізюм, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), м. Київ, та Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство), м. Київ,

до: 1. публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"), м. Київ,

2. виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (далі - Комітет), м. Ізюм,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі.

Судове засідання проведено за участю представників:

прокуратури - Гришина Т.А.

позивачів 1. Полець Л.М. предст. (дов. від 30.06.2017)

2. не з'явився

відповідачів: 1. Бітюкова І.В. предст. (дов. від 30.12.2016, Андрійчук І.Д. предст. (дов. від 30.12.2016)

2. не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі КМУ та Міністерства до відповідачів про: визнання незаконним та скасування рішення Комітету від 14.03.2012 № 0184 "Про розгляд звернення публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; визнання недійсним свідоцтва від 19.03.2012 серії САА № 704713 про право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Некрасова, 2.

Позов обґрунтовано тим, що вказані рішення та свідоцтво видані за відсутності документів, що підтверджують зміну форми власності зазначеного майнового комплексу з державної на приватну. Порушення інтересів держави полягає у неправомірному вибутті майнового комплексу з державної власності та здійснення передачі його у приватну власність.

Справа розглядалася судами неодноразово.

У новому розгляді справи № 922/1635/15 рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2016 (суддя Ольшанченко В.І.) в позові прокурора в інтересах держави в особі КМУ та Міністерства до ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та Комітету відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що зміна форми власності майна з державної на приватну відбулася в рамках процедури реорганізації, шляхом перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (процедура корпоратизації) відповідно до чинного законодавства; таким чином, наявне волевиявлення держави на зміну державної форми власності на іншу, а також малася на меті передача державного майна до статутного капіталу господарського товариства (ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України") у власність, а не на підставі інших речових прав (господарське відання, користування тощо). Відповідно, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" володіє майном, переданим йому як вклад до статутного капіталу на праві приватної власності, оскільки, в даному випадку, держава втратила право власності на передане до статутного капіталу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" майно, обмінявши його на 100% акцій (корпоративні права) цього товариства.

Згідно з додатковим рішенням від 28.12.2016 стягнуто з КМУ на користь ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" судові витрати в сумі 7366,60 грн.; стягнуто з Міністерства на користь ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" судові витрати в сумі 7366,00 грн.;

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 (судді Медуниця О.Є. -головуючий, Камишева Л.М., Пушай В.І.) рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову у повному обсязі з посиланням на його обґрунтованість.

У касаційній скарзі ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", не погоджуючись із судовим актом попередньої судової інстанції, просить його скасувати, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом у прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого господарського суду просить залишити в силі.

Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача-1 та відповідача-1, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 11.08.2010 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України";

- відповідно до пункту 4 вказаної постанови утворено державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України;

- згідно з пунктом 5 постанови № 764 статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії "Хліб України", що ліквідуються (в тому числі, і шляхом передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів" (далі - дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" "Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів"), до складу якого входить комплекс нежитлових будівель та споруд хлібоприймального підприємства, розташований у м. Ізюмі Харківської області по вул. Некрасова, 2);

- на виконання постанови № 764 державному підприємству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" передано цілісний майновий комплекс дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів", про що складено акт приймання-передачі від 20.01.2011 № 24, підписаний головою ліквідаційної комісії дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів", генеральним директором державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та затверджений Міністерством аграрної політики України;

- 06.06.2011 КМУ прийнято постанову № 593, якою внесено зміни до постанови КМУ від 11.08.2010 № 764, а саме: погоджено пропозицію Міністерства щодо перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", повноваження з управління корпоративним правами якого здійснює зазначене Міністерство;

- пунктом 2 постанови № 593 встановлено, що: 100% акцій державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України; державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не може вчиняти дій стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо; Міністерству аграрної політики та продовольства України необхідно здійснити в установленому порядку заходи, пов'язані з перетворенням державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України";

- 07.07.2011 на виконання постанови КМУ № 593 Міністерством видано наказ № 325, яким: реорганізовано державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (пункт 1 наказу) та встановлено, що Товариство є правонаступником майнових прав і обов'язків державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; статутний капітал Товариства формується на базі майна державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (пункти 2, 4 наказу);

- 18.11.2011 комісією з реорганізації, утвореної наказом Міністерства від 07.07.2011 № 325 складено акт приймання - передачі майна, майнових прав і обов'язків до ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", який затверджено Міністерством;

- 14.03.2012 Комітетом прийнято рішення № 0184 "Про розгляд звернення ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", згідно з яким (рішенням) Комітет вирішив оформити свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі, а саме: адміністративну будівлю під літ. "А-1" площею 220,1 кв.м. з тамбуром під літ. "а", будівлю лабораторії під літ. "Б" площею 86,4 кв.м. з прибудовою під літ. "б", візіровочну під літ. "В-2" площею 51,2 кв.м. з ганком під літ. в, зерносклад №1 під літ. "Г" площею 1515,9 кв.м. з натяжною під літ. г , зерносклад №2 під літ. "Д" площею 711,6 кв.м., зерносклад №3 під літ. "Ж" площею 1134,7 кв.м., зерносклад №4 під літ. "З" площею 1160,5 кв.м., зерносклад №5 під літ. "И" площею 1246,6 кв.м. з натяжною під літ. "и", сарай під літ. "Й" площею 39,7 кв.м., зерносклад № 6 під літ. "К" площею 879,5 кв.м., зерносклад №7 під літ. "Л" площею 1046,3 кв.м., зерносклад №8 під літ. "М" площею 852,8 кв.м., зерносклад №9 під літ. "Н" площею 2510,2 кв.м. з натяжною під літ. "н", сарай під літ. "Н" площею 37,9 кв.м., сарай під літ. "Н" площею 24,9 кв.м., трансформаторну підстанцію під літ. "О" площею 57,6 кв.м., будівлю автовагової під літ. "П" площею 20,0 кв.м. з навісом під літ. "п", побутову під літ. "Р" площею 116,9 кв.м., механічну майстерню під літ. "С" площею 228,7 кв.м., баню-душову під літ. "Т" площею 142,5 кв.м. з тамбуром під літ. "т", прибудовою (магазином) під літ. "т", насосну для диз. топлива під літ. "У" площею 23,6 кв. м., вбиральню під літ. "Ф" площею 1,1 кв.м., вбиральню під літ. "Ф'" площею 11,8 кв. м., склад під літ. "X" площею 44,7 кв.м. з прибудовою під літ. "х", будівлю МОБ-2 під літ. "Ц-3" площею 221,5 кв.м. з підвалом під літ. "п/д", ганком під літ. "ц", будівлю топки ДСП-32 ОТ-2 під літ. "Ч" площею 15,2 кв.м. з ганком під літ. "ч", прохідну під літ. "Ш" площею 115,4 кв.м. з ганком під літ. "ш", аканської башти під літ. "Щ" площею 23,8 кв.м., сушки під літ. "Ю", площею 99,4 кв.м., а також навісу під літ. "Е", бункеру ГУАР-30 під літ. "Я", бункеру ГУАР-25 під літ. "Я", бункеру ГУАР-30 під літ. "16", ворота під літ. "№1", ворота під літ. "№2", паркан під літ. "№3", залізничну колію 775,5 м під літ. "№4", що розташовані у м. Ізюм по вул. Некрасова, 2 та належать ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на праві приватної власності (пункт 1 рішення).

- пунктом 2 вказаного рішення доручено комунальному підприємству "Ізюмське міське бюро технічної інвентаризації" видати свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення, замість свідоцтва № 832 про право державної власності, виданого Державі Україна в особі ДАК "Хліб України" Управлінням житлово-комунального господарства Ізюмського міськвиконкому 27.10.2006 на підставі рішення Комітету від 18.10.2006 № 1019;

- на підставі рішення від 14.03.2012 № 0184 Комітетом видано свідоцтво від 19.03.2012 серії САА № 704713 про право власності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на спірне нерухоме майно ;

- відповідно до висновку призначеної ухвалою місцевого господарського суду судово-економічної експертизи від 07.11.2016 № 7065 роз'яснено наступне:

1) в обсязі наданих на дослідження документів ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", створене на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 № 593 шляхом перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", є правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства, в тому числі, і нежитлових будівель, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Некрасова, 2, які зазначені в свідоцтві на право власності від 19.03.2012 (серія САА № 704713);

2) зазначені у свідоцтві на право власності від 19.03.2012 (серія САА № 704713) нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Некрасова, 2, передані державним підприємством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" відповідно до витягу з Переліку необоротних активів (у тому числі, й нерухомого майна), що передаються як вклад (внесок) до статутного капіталу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (додаток № 2 до акту приймання-передачі від 18.11.2011);

3) в обсязі наданих на дослідження документів нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Некрасова, 2, на які видано свідоцтво на право власності від 19.03.2012 (серія САА № 704713) не входили до складу цілісного майнового комплексу Ізюмського державного комбінату хлібопродуктів (код ЄДРПОУ 00952338). Ці будівлі, на дату передачі їх державному підприємству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (20.01.2011), входили до складу цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00952278);

4) внесене до статутного капіталу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" майно відсутнє в Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації та в Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, які затверджені законом України від 07.07.1999 № 847-XІV;

5) в обсязі наданих на дослідження документів здійснення емісії простих іменних акцій ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (код ЄДРПОУ 37243279) на весь розмір його статутного капіталу, в тому числі, і на вартість нежитлових будівель, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Некрасова, 2, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій, яке зареєстроване 06.12.2011 за № 529/1/11 .

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що: Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів (код ЄДРПОУ 00952338), який включений до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" "Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00952278), цілісний майновий комплекс якого було передано до статутного капіталу державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", правонаступником якого є ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", є різними юридичними особами. Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" "Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00952278) відсутнє в Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та в Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, затверджені Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації";

відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 12.12.2016 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні будь-які відомості про підприємство з кодом ЄДРПОУ 00952338 .

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання незаконним та скасування рішення Комітету від 14.03.2012 № 0184 "Про розгляд звернення публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", а також для визнання недійсним свідоцтва від 19.03.2012 серії САА № 704713 про право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, вул. Некрасова, 2.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з приписами частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а згідно з частиною другою зазначеної статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема такі способи як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а також відновлення становища, яке існувало до порушення.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсними свідоцтв про право власності. Окрім того, свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності, а тому, як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав у судовому порядку, може бути предметом розгляду в господарських судах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 911/3396/14.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Статтею 326 ЦК України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Згідно частиною першою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України, згідно з положеннями статті 116 Конституції України, забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

При цьому, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно з частиною першою статті 133 Господарського кодексу України (далі - ГК України) основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Як унормовано у частині першій статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом (частина друга статті 145 ГК України).

Частиною третьою статті 145 ГК України передбачено, що правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

Відповідно до статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд виходив, зокрема з того, що зміна форми власності майна з державної на приватну відбулася в рамках процедури реорганізації, шляхом перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (процедура корпоратизації) відповідно до чинного законодавства. Таким чином, наявне волевиявлення держави на зміну державної форми власності на іншу (приватну).

Проте, Вищий господарський суд України вважає таку позицію місцевого господарського суду помилковою та такою, що не узгоджується з приписами чинного законодавства (як на час винесення оскаржуваного рішення та видачі свідоцтва, так і станом на час вирішення спору), з огляду на таке.

Відповідно до статті 85 ГК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 115 ЦК України.

Водночас, аналіз чинного законодавства (Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України "Про господарські товариства", "Про приватизацію державного майна") дає підстави для висновку, що акціонерні товариства, засновником і єдиним акціонером яких є держава в особі органів виконавчої влади, мають спеціальний (особливий) правовий режим майна, у порівнянні з іншими господарськими товариствами, які створюються у загальному порядку. Таке державне майно, передане до статутного фонду державних акціонерних товариств, залишається у державній власності і відчуження його можливе тільки органами приватизації через визначені законом приватизаційні процедури.

Законодавство про приватизацію не містить у собі такої підстави зміни державної форми власності майна на приватну, як передання такого майна як внеску до статутного фонду (капіталу) створеного акціонерного товариства.

При перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство в процесі приватизації його засновником виступає державний орган приватизації, який діє в межах повноважень, передбачених законодавством. Створене відповідно до цієї статті акціонерне товариство є правонаступником підприємства, що приватизується (частини перша, п'ята статті 18 Закону України "Про приватизацію державного майна"). Таким чином, якщо майно закріплене за державним підприємством на праві господарського відання, то на такому ж праві воно передається і створюваному державою на його основі акціонерному товариству. Таке акціонерне товариство набуває право власності на передане державою до його статутного фонду майно тільки у разі приватизації. Як встановлено у вирішенні спору судом апеляційної інстанції, в пункті 5.1 Статуту державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" було передбачено, що майно підприємства є державою власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального і процесуального права, встановивши, що майно суб'єктів господарювання, заснованих на державній власності, може змінювати державну форму власності лише у разі приватизації, однак проведення корпоратизації державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не є приватизацією такого підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися як підстава для зміни форми власності на державне майно, відповідно передане державою до статутного фонду державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (корпоратизованого в акціонерне товариство) державне майно залишається у власності держави до моменту завершення процедури приватизації; враховуючи, що рішення про зміну режиму майна Кабінетом Міністрів не приймалося, відповідно мало місце порушення прав та охоронюваних законом інтересів Держави як власника спірного майна внаслідок прийняття оскаржуваного рішення Комітету та видачі ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" свідоцтва про право власності на таке майно, - дійшов неспростовного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому, суд апеляційної інстанції у вирішенні спору обґрунтовано виходив з того, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Відповідно, висновки суду в адміністративній справі № 820/6850/14 щодо зміни форми державної власності майна з державної на приватну в рамках процедури реорганізації відповідача, є правовою оцінкою судом обставин справи та не можуть мати преюдиціальне значення у вирішенні даного спору.

Доводи ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не спростовують висновків, викладених у оскаржуваному судовому рішенні попередньої судової інстанції. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 зі справи № 922/1635/15 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Студенець