Рішення

від 03.07.2017 по справі 910/5086/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2017Справа №910/5086/17

За позовом приватного підприємства Еко-молпродукт

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Делішес Фуд

Про стягнення 256431,33 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Янушкевич А.С. (за дов.)

від відповідача Качан В.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство Еко-молпродукт до товариства з обмеженою відповідальністю Делішес Фуд про стягнення 256431,33 грн. за договором поставки № 63/0715 від 01.07.2015, з яких: 211801,50 грн. боргу, 44629,83 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за накладними № 429 від 19.04.2016 на суму 84024,00 грн., № 599 від 31.05.2016 на суму 31590,00 грн., № 642 від 14.06.2016 на суму 32400 грн., № 705 від 29.06.2016 на суму 63787,50 грн..

Суд своєю ухвалою від 31.03.2017 порушив провадження у справі № 910/5086/17, розгляд останньої призначив на 15.05.2017.

Позивач подав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти .

Суд у задоволенні клопотання відмовив за відсутності переконливих даних про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідач у поданому суду відзиві визнав, що він отримав товар за накладними № 599 31.05.2016, № 642 від 14.06.2016, № 705 від 29.06.2016 та заперечив отримання товару за накладною № 429 від 19.04.2016. Проте, за твердженням відповідача, строк оплати не настав. Так, відповідно до п. 3.4 договору, з урахуванням умов протоколу розбіжностей № 1 від 01.07.2015, оплата за товар проводиться в термін 5 банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку від постачальника. Однак, позивач відповідні рахунки не надав.

29.05.2017 суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, витребував розрахунок боргу, зазначивши в ньому всі операції (поставка, оплата) за договором поставки № 63/0715 від 01.07.2015 (у позивача) та додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі податкових накладних) за квітень 2016 року (у сторін).

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.07.2015 приватне підприємство Еко-молпродукт (постачальник) до товариство з обмеженою відповідальністю Делішес Фуд (покупець) уклали договір поставки № 63/0715 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти й оплатити товар у кількості, асортименті, за цінами, технічними умовами, зазначеними у рахунках-фактурах, накладних.

Позивач поставив, відповідач отримав товар за такими видатковими накладними: № 429 від 19.04.2016 на суму 84024,00 грн., № 599 від 31.05.2016 на суму 31590,00 грн., № 642 від 14.06.2016 на суму 32400 грн., № 705 від 29.06.2016 на суму 63787,50 грн., які містять відбитки печатки позивача та підпис його уповноваженої особи.

В розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документу наведені у статті 9 даного Закону, яка визначає, що первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказані вище видаткові накладні відповідають вищевказаним вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в силу чого, підлягають кваліфікації як первинні документи, що фіксують вчинення господарських операцій.

Таким чином наявними документами підтверджено отримання відповідачем товару на суму 211801,50 грн..

Вирішуючи питання про строк оплати товару, суд виходить з такого.

Сторони визнають, що редакцію Договору запропонував відповідач (покупець).

В пункті 2 протоколу розбіжностей № 1 зазначено, що сторони домовились пункти, викладені в даному протоколі розбіжностей, читати в редакції орендаря.

Оскільки сторонами договору є постачальник і покупець, і з його змісту неможливо визначити спільну згоду сторін щодо особи, до якої застосовується термін орендар , слід застосувати правила тлумачення змісту правочину, передбачені ст. 213 ЦК України.

Даною нормою передбачено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Застосовуючи критерій аналізу подальшої поведінки сторін, суд дійшов висновку, що Договір було укладено з протоколом розбіжностей в редакції покупця.

Зокрема, в редакції постачальника було передбачено попередню оплату товару, яка здійснюється протягом п'яти днів з моменту отримання покупцем рахунку, після чого постачання товару проводиться в термін 3-х робочих днів з моменту зарахування коштів на банківський рахунок. Даний висновок слідує з аналізу запропонованої постачальником редакції п. 2.3 та п. 3.4.

Водночас, редакція даних пунктів покупця передбачає здійснення поставки на підставі замовлення та оплату протягом 30 календарних днів з дати поставки.

У відповідності саме до умов, запропонованих покупцем, мало місце постачання товару за Договором, що свідчить про укладення Договору на умовах покупця.

Згідно з пунктами 3.3, 3.4 Договору розрахунок за поставлений товар на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів з дати поставки товару; датою приймання товару вважається дата підписання відповідної видаткової накладної уповноваженим представником відповідача.

Виходячи з умов Договору, відповідач повинен був сплати за товар: за накладною № 429 від 19.04.2016 - до 19.05.2016, № 599 від 31.05.2016 - до 30.06.2016, № 642 від 14.06.2016 до 14.07.2016, № 705 від 29.06.2016 - до 29.07.2016

Відповідач за товар не сплатив.

Станом на день розгляду справи відповідач не погасив 211801,50 грн. боргу.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 211801,50 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пункті 7.3 Договору сторони погодили, що у разі прострочення оплати чи поставки товару винна сторона сплачує пеню за таке прострочення з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочення за кожен день прострочки до дня фактичної оплати чи поставки товару.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 44629,83 грн. пені за період з 20.05.2016 по 10.03.2017.

У цей період були такі облікові ставки НБУ: 20.05.2016 - 26.05.2016 - 19%, 27.05.2016-23.06.2016 - 18%, 24.06.2016-28.07.2016 - 16,5%, 29.07.2016-15.09.2016 - 15,5%, 16.09.2016-27.10.2016 - 15%, 28.10.2016-13.04.2017 - 14%, 14.04.2017-15.05.2017 - 13%.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 44542,32 грн. пені. У стягненні 87,51 грн. пені суд відмовляє.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 211801,50 грн. боргу, 44542,32 грн. пені. В іншій частині суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Делішес Фуд (вул. Сім'ї Сосніних, 9, м. Київ, 03680, код 38993847) на користь приватного підприємства Еко-молпродукт (вул. Некрасова, 1А, село Некрасове, Вінницький район, Винницька область, 23225, код 35346395) 211801,50 грн. боргу, 44542,32 грн. пені, 3845,16 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 25.07.2017.

Суддя С. А. Ковтун