Постанова

від 15.01.2018 по справі 910/5086/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2018 р. Справа№ 910/5086/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Корсакової Г.В.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання - Киниця А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес Фуд"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2017

у справі № 910/5086/17 (суддя Ковтун С.А.)

(повний текст рішення складено 25.07.2017)

за позовом Приватного підприємства "Еко-молпродукт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес Фуд"

про стягнення 256 431,33 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явились,

від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

25.03.2017 ПП "Еко-молпродукт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Делішес Фуд" про стягнення 256 431,33 грн. за договором поставки № 63/0715 від 01.07.2015, з яких: 211 801,50 грн. боргу та 44 629,83 грн. пені за період з 20.05.2016 по 10.03.2017.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2017 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 211 801,50 грн. боргу, 44 542,32 грн. пені та 3 845,16 грн. судового збору. У стягненні 87,51 грн. пені суд відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "Делішес Фуд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі № 910/5086/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПП "Еко-молпродукт" відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. За твердженням скаржника, ним не оплачено отриманий від позивача товар на суму 132 000,00 грн. (молоко згущене), а не 211 801,50 грн., оскільки чинною редакцією договору з урахуванням протоколу розбіжностей передбачено оплату протягом 5 банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку постачальника, а рахунок позивач не надав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Делішес Фуд" на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі № 910/5086/17 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.01.2018.

Викладене в апеляційній скарзі ТОВ "Делішес Фуд" клопотання про вжиття заходів забезпечення апеляційної скарги шляхом зупинення виконавчого провадження було відхилено судом як таке, що суперечить приписам Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.01.2018, у зв'язку із перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Корсакова Г.В., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 апеляційну скаргу ТОВ "Делішес Фуд" на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі № 910/5086/17 прийнято до провадження новим складом колегії та ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні.

В судове засідання 15.01.2018 представники сторін не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчать витяги з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, які містять інформацію про отримання адресатами відповідних поштових відправлень.

Згідно із ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.07.2015 між ПП "Еко-молпродукт" (постачальник) та ТОВ "Делішес Фуд" (покупець) був укладений договір поставки № 63/0715 (577) з протоколом розбіжностей, на умовах якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти й оплатити товар у кількості, асортименті, за цінами, технічними умовами, зазначеними у рахунках-фактурах, накладних.

Наявний в матеріалах справи (копія) протокол розбіжностей до договору поставки від 01.07.2015, підписаний ПП "Еко-молпродукт" як постачальником та ТОВ "Делішес Фуд" як покупцем, не дає беззаперечного висновку про погоджені сторонами умови договору, по яким існували розбіжності між покупцем та постачальником, оскільки сторони домовились пункти, викладені в даному протоколі (п. 1.4, 2.4 ст.1; п. 2.6, 2.7, 2.8, 2.17 ст. 2; п. 3.3, 3.4 ст. 3; п. 7.10, 7.12 ст. 7; п. 12.10 ст. 12) читати в редакції орендаря , виклавши при цьому лише редакції покупця та постачальника, та не зазначивши, яку сторону вони іменують орендарем.

Таким чином залишився неузгодженим сторонами передбачений у п. п. 3.3, 3.4 ст. 3 договору порядок розрахунків за отриманий товар.

Висновок про те, що договір було укладено з протоколом розбіжностей в редакції покупця, якого місцевий господарський суд дійшов, застосувавши критерій аналізу подальшої поведінки сторін, колегія суддів вважає помилковим, оскільки зазначена у протоколі розбіжностей редакція покупця не передбачала необхідності іншого прочитання умов договору, а подальша поведінка сторін не дає можливості для беззаперечного тлумачення спірних умов.

Як встановлено місцевим господарським судом, на умовах зазначеного договору, позивач поставив, а відповідач отримав товар за видатковими накладними: № 429 від 19.04.2016 на суму 84 024,00 грн. (замовлення № 20 від 14.04.2016), № 599 від 31.05.2016 на суму 31 590,00 грн., № 642 від 14.06.2016 на суму 32 400,00 грн., № 705 від 29.06.2016 на суму 63 787,50 грн., які містять відбитки печатки позивача та підпис його уповноваженої особи.

Вищезазначені видаткові накладні відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо первинних документів, що фіксують вчинення господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про документальне підтвердження отримання відповідачем товару за вказаними накладними саме на суму 211 801,50 грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачений обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України ці положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін застосовуються й до договору поставки.

У п. 1.7 постанови від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У пункті 7.3 Договору сторони погодили, що у разі прострочення оплати чи поставки товару винна сторона сплачує пеню за таке прострочення з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочення за кожен день прострочки до дня фактичної оплати чи поставки товару.

Перевіривши розрахунок пені за заявлений позивачем період, місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку про стягнення з відповідача 211 801,50 грн. боргу та 44 629,83 грн. пені, обґрунтовано відмовивши у стягненні 87,51 грн. пені.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес Фуд" на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі № 910/5086/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі № 910/5086/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Г.В. Корсакова

О.М. Коротун