Ухвала

від 25.07.2017 по справі 911/1059/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" липня 2017 р. Справа № 911/1059/17

за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В-Н , Київська обл., м. Васильків (код ЄДРПОУ 32523489) - заявник /боржник

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

учасники у справі про банкрутство згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/1059/17 за заявою боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В-Н про банкрутство за загальною процедурою банкрутства, передбаченою Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (надалі також Закон про банкрутство ), прийнята до розгляду ухвалою суду від 12.04.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2017 порушено провадження у справі № 911/1059/17; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2 (свідоцтво № 1444 від 08.08.2013), призначено попереднє засідання суду на 13.06.2017, вирішено інші процедурні питання у справі.

25.04.2017 господарським судом Київської області було здійснено публікацію на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення № 42416 про порушення справи про банкрутство ТОВ В-Н .

В порядку ст. 23 Закону про банкрутство до господарського суду Київської області надійшли заяви з кредиторськими вимогами до Боржника, а саме: 13.05.2017 від ПАТ Фідобанк про визнання кредиторських вимог у сумі 53477963,05 грн., 24.05.2017 від ТОВ Рампа Логістик про визнання кредиторських вимог у сумі 1177400,00 грн. та 24.05.2017 від ТОВ МС 3000 про визнання кредиторських вимог у сумі 968310,00 грн.

Ухвалами суду від 19.05.2017 та від 25.05.2017 вказані вище заяви прийнято до розгляду в попередньому засіданні суду по справі 13.06.2017.

Крім цього, ухвалою суду від 22.05.2017 відмовлено у прийнятті до розгляду клопотання ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.05.2017 б/№ (вх. № 10144/17) про припинення провадження у справі про банкрутство.

26.05.2017 до суду надійшов проміжний звіт арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 24.05.2017 № 01-21-911/1059/17-24-05-17-1 (вх. № 10783/17) про вжиті заходи в процедурі розпорядження майном Боржника, з доданими документами.

09.06.2017 до суду надійшов лист розпорядника майна Боржника б/№, б/дати (вх. № 11924/17) з доданим звітом про аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності Боржника.

09.06.2017 до суду надійшов звіт розпорядника майна Боржника від 08.06.2017 № 01-21-911/1059/17-08-06-17-1 (вх. № 11926/17) про повідомлення кредиторів щодо розгляду заявлених кредиторських вимог.

09.06.2017 до суду надійшло клопотання розпорядника майна Боржника від 08.06.2017 № 01-21-911/1059/17-08-06-17-2 (вх. № 11927/17) про затвердження реєстру вимог кредиторів Боржника станом на 08.06.2017.

13.06.2017 до суду надійшли письмові заперечення Боржника від 16.05.2017 б/№ (вх. № 12064/17) проти кредиторської заяви ПАТ Фідобанк .

У судовому засіданні 13.06.2017 оголошено перерву до 20.06.2017.

19.06.2017 до суду надійшло клопотання розпорядника майна Боржника від 19.06.2017 № 02-01-911/1059/17-19-06-17-1 (вх. № 12455/17) про затвердження реєстру вимог кредиторів Боржника станом на 19.06.2017.

19.06.2017 до суду надійшли письмові пояснення розпорядника майна Боржника від 16.06.2017 № 02-01-911/1059/17-16-06-17-1 (вх. № 12456/17) по суті заявлених кредиторських вимог ПАТ Фідобанк .

20.06.2017 до суду надійшла заява ПАТ Фідобанк б/№, б/дати (вх. № 12545/17) про уточнення прохальної частини кредиторської заяви.

20.06.2017 до суду надійшли письмові заперечення Боржника від 19.06.2017 б/№ (вх. № 12640/17) проти кредиторської заяви ПАТ Фідобанк .

Ухвалою суду від 20.06.2017 попереднє засідання та розгляд кредиторських заяв відкладено на 25.07.2017.

21.06.2017 до суду надійшов проміжний звіт арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 21.06.2017 № 02-01-911/1059/17-21-06-17-1 (вх. № 12730/17) про вжиті заходи в процедурі розпорядження майном Боржника, з доданими документами.

24.07.2017 до суду надійшов проміжний звіт арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 24.07.2017 № 02-01-911/1059/17-24-07-17-1 (вх. № 14671/17) про вжиті заходи в процедурі розпорядження майном Боржника, з доданими документами.

25.07.2017 до суду надійшло клопотання розпорядника майна Боржника від 25.07.2017 № 02-01-911/1059/17-25-07-17-2 (вх. № 14830/17) про затвердження реєстру вимог кредиторів Боржника станом на 25.07.2017.

25.07.2017 до суду надійшли письмові пояснення розпорядника майна Боржника від 25.07.2017 № 02-01-911/1059/17-25-07-17-1 (вх. № 14831/17) по суті заявлених кредиторських вимог ПАТ Фідобанк .

25.07.2017 у судове засідання з'явились представники заявників ПАТ Фідобанк , ТОВ Рампа Логістик та ТОВ МС 3000 , а також представники Боржника і розпорядника майна Боржника.

Розглядаючи кредиторську заяву ПАТ Фідобанк судом встановлено наступне.

У кредиторській заяві заявник просив суд визнати грошові вимоги до Боржника у сумі 53477963,05 грн., та включити їх до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 25811880,00 грн. - як забезпечені; 21976566,36 грн. - 4 черга; 5689516,69 грн. - 6 черга, а також судовий збір 3200,00 грн. - 1 черга.

Згідно заяви б/№, б/дати (вх. № 12545/17) Банк уточнив прохальну частину кредиторської заяви і просить суд визнати вимоги до Боржника у сумі 53477963,05 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Так, 21.01.2014 між ПАТ Фідобанк і ТОВ В-Н було укладено договір іпотеки нежилого будинку (офісно-складського комплексу), посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 46, з урахуванням подальших змін і доповнень (надалі також: Договір іпотеки ).

За змістом Договору іпотеки, іпотекою забезпечувалося виконання зобов'язань чотирьох позичальників за чотирма кредитними договорами: Кредитним договором № 1285Ю, укладеним 21.01.2014 між ПАТ Фідобанк і ПП Всесвіт-Д ; Кредитним договором № 1284Ю, укладеним 21.01.2014 між ПАТ Фідобанк і ПП Готама Ко ; Кредитним договором № 1286Ю, укладеним 21.01.2014 між ПАТ Фідобанк і ПП Інтайм Ко ; Кредитним договором № 1287Ю, укладеним 21.01.2014 між ПАТ Фідобанк і ПП Аризона Фудз .

Згідно п. 1.1. Договору іпотеки, Боржник передав в іпотеку нежилий будинок (офісно-складський комплекс) загальною площею 4131 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1А та належить іпотекодавцю на підставі рішення господарського суду м. Києва від 24.01.2008 у справі № 25/620. Право власності на даний об'єкт нерухомості зареєстроване в державному реєстрі прав на нерухоме майно. Реєстраційне посвідчення № 029281 від 22.02.2008, видане Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (записано в реєстрову книгу № 44n-14 за реєстровим № 3836-П). Запис № 462822 від 18.02.2013, згідно ОСОБА_3 з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер № 1666608 від 27.03.2013. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 28856680000.

Відповідно до п. 1 Договору про внесення змін № 4 до Договору іпотеки, узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки на момент укладення договору становить 25811880,00 грн.

За умовами Кредитного договору № 1285Ю від 21.01.2014 (з урахуванням додаткових договорів), Банк відкрив ПП Всесвіт-Д кредитну лінію з лімітом 1971251,92 грн. строком до 01.11.2016 з процентними ставками 1 - 35%, 2 - 37%.

За умовами Кредитного договору № 1284Ю від 21.01.2014 (з урахуванням додаткових договорів), Банк відкрив первісному боржнику ПП Всесвіт Фудз , якого за договором переведення боргу від 09.07.2014 замінено на нового боржника ПП Готама Ко кредитну лінію з лімітом 26993310,45 грн. строком до 01.12.2016 з процентними ставками 1 - 35%, 2 - 37%.

За умовами Кредитного договору № 1286Ю від 21.01.2014 (з урахуванням додаткових договорів), Банк відкрив ПП Інтайм Ко кредитну лінію з лімітом 3996931,51 грн. строком до 01.12.2016 з процентними ставками 1 - 35%, 2 - 37%.

За умовами Кредитного договору № 1287Ю від 21.01.2014 (з урахуванням додаткових договорів), Банк відкрив ПП Аризона Фудз кредитну лінію з лімітом 5022240,18 грн. строком до 01.07.2016 з процентними ставками 1 - 35%, 2 - 37%.

Крім цього, 21.01.2014 між Банком та Боржником (ТОВ В-Н ) було укладено договір поруки № 12, згідно якого та з урахуванням додаткових угод Боржник поручився відповідати перед ПАТ Фідобанк за невиконання боргових зобов'язань позичальників за кредитними договорами: № 1285Ю від 21.01.2014 між ПАТ Фідобанк і ПП Всесвіт-Д ; № 1284Ю від 21.01.2014 між ПАТ Фідобанк і ПП Готама Ко ; № 1286Ю від 21.01.2014 між ПАТ Фідобанк і ПП Інтайм Ко та № 1287Ю від 21.01.2014 між ПАТ Фідобанк і ПП Аризона Фудз .

Як зазначає Заявник, строк виконання зобов'язань за кредитними договорами № 1284Ю, 1285Ю, 1286Ю та 1287Ю є таким, що настав, однак зобов'язання позичальників не виконані.

Заявником заявлено заборгованість за кредитними договорами станом на 27.04.2017 в наступному складі та обсязі:

- заборгованість ПП Всесвіт-Д за кредитним договором № 1285Ю в сумі 3103755,30 грн., з яких: 2689055,83 грн. заборгованість за кредитом і відсотками; 320490,93 грн. пені за прострочення сплати кредиту; 94208,54 грн. пені за прострочення сплати відсотків;

- заборгованість ПП Готама Ко за кредитним договором № 1284Ю в сумі 41190957,33 грн., з яких: 36853066,19 грн. заборгованість за кредитом і відсотками; 3054459,60 грн. пені за прострочення сплати кредиту; 1283431,54 грн. пені за прострочення сплати відсотків;

- заборгованість ПП Інтайм Ко за кредитним договором № 1286Ю в сумі 6095173,45 грн., з яких: 5455177,22 грн. заборгованість за кредитом і відсотками; 450471,18 грн. пені за прострочення сплати кредиту; 189525,05 грн. пені за прострочення сплати відсотків;

- заборгованість ПП Аризона Фудз за кредитним договором № 1287Ю в сумі 1672376,98 грн., з яких: 1375447,13 грн. заборгованість за кредитом і відсотками; 247844,57 грн. пені за прострочення сплати кредиту; 49085,28 грн. пені за прострочення сплати відсотків.

Як вбачається з уточненого повідомлення розпорядника майна Боржника та заперечень Боржника щодо заявлених Заявником вимог за кредитними договорами № 1284Ю, 1285Ю, 1286Ю та 1287Ю, Боржником не визнано вимоги Заявника за кредитними договорами № 1285Ю та 1287Ю.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 4.1.7. Постанови Пленуму ВГСУ № 1 від 24.11.2014 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів встановлено, що частиною четвертою статті 559 ЦК України передбачено, зокрема, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Умова договору про дію поруки до повного виконання забезпеченого зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії поруки. У цьому випадку відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення, так і вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору).

Якщо основним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі. При цьому сама лише умова договору поруки про дію поруки до повного виконання позичальником та/або поручителем своїх зобов'язань за договором не може розглядатися судом як установлення строку дії поруки; термін має визначатися календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (наприклад, після закінчення певного строку, починаючи від дати виконання зобов'язання за кредитним договором).

Згідно Додаткової угоди до Кредитного договору № 1285Ю, кінцевий строк погашення боргу був встановлений 01.11.2016, отже передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України 6-місячний строк сплинув 01.05.2017; згідно Додаткової угоди до Кредитного договору № 1287Ю, кінцевий строк погашення боргу був встановлений 01.07.2016, отже передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України 6-місячний строк сплинув 01.01.2017.

Таким чином, оскільки Заявник не звертався до Боржника як поручителя з відповідними вимогами про сплату заборгованості за кредитними договорами № 1285Ю та № 1287Ю, а кредиторська заява Заявника була подана 12.05.2017, з позиції Боржника, вимоги за вказаними кредитними договорами на суму 3103755,30 грн. і 1672376,98 грн. відповідно, є такими, що подані поза межами передбаченого законом строку і стосуються правовідносин поруки, які на момент звернення Заявника до суду, припинились в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України.

В той же час суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно пункту 4.1.7. Постанови Пленуму ВГСУ № 1 від 24.11.2014 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів , у застосуванні статті 559 ЦК України слід враховувати, що ця норма не поширюється на правовідносини майнової поруки (застави), яка є окремим видом забезпечення виконання зобов'язання. Застава регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та Законами України Про іпотеку і Про заставу .

Підстави припинення майнової поруки безпосередньо врегульовано окремими нормами цивільного законодавства, а тому суд не може вдаватися до аналогії закону і застосовувати норми, які регулюють підстави припинення інших видів забезпечення виконання зобов'язання, - незалежно від ступеню їх подібності.

Статтею 17 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 9.1. Договору іпотеки, цей договір підлягає нотаріальному посвідченню, набирає чинності з моменту такого посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань за основним (-ми) договором (-и), що обумовлюють основне зобов'язання.

Таким чином, оскільки згідно Договору іпотеки нежилого будинку (офісно-складського комплексу) від 21.01.2014 за реєстровим № 46, укладеного між ПАТ Фідобанк і ТОВ В-Н , вимоги Банку за кредитними договорами № 1285Ю та № 1287Ю є забезпеченими іпотекою майна Боржника, Договір іпотеки є чинним, позиція Боржника та розпорядника майна Боржника щодо відхилення кредиторських вимог Заявника за вказаними договорами на загальну суму 4776132,28 грн. у зв'язку з припиненням поруки, є необґрунтованою.

Судом враховано, що відповідно до письмових пояснень розпорядника майна Боржника від 25.07.2017 № 02-01-911/1059/17-25-07-17-1, вказані вимоги Банку за кредитними договорами № 1285Ю та № 1287Ю станом на 25.07.2017 є визнаними як забезпечені на підставі Договору іпотеки від 21.01.2014 за реєстровим № 46.

Крім цього, як вбачається з письмових заперечень Боржника проти вимог Банку, Боржник заперечив проти визнання 41190957,33 грн. заборгованості, що виникла на підставі Кредитного договору № 1284Ю, зокрема з посиланням на ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Так, згідно додаткової угоди № 6 до Кредитного договору № 1284Ю, кінцевий строк погашення боргу становив 01.12.2016.

Однак, як зазначає Боржник, у зв'язку з несвоєчасним здійсненням ПП Готама Ко платежів по вказаному кредитному договору, Банк направив позичальнику лист від 31.10.2016 про дострокове повне погашення заборгованості, який було отримано позичальником 08.11.2016.

Таким чином, з позиції Боржника, 6-місячний строк, встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України, сплинув 08.05.2017.

Така позиція Боржника є необґрунтованою і безпідставною з огляду на наступне.

Як вже зазначено вище, умовами Кредитного договору № 1284Ю (в ред. Додаткової угоди № 6) передбачено, що кінцевий строк погашення боргу становить 01.12.2016.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом (ч. 4 ст. 559 ЦК України).

Враховуючи положення Кредитного договору № 1284Ю (в ред. Додаткової угоди № 6), зазначений 6-місячний строк спливав 01.06.2017.

Відповідно до наданої Боржником копії претензії (листа-вимоги) ПАТ Фідобанк від 31.10.2016 № 2-0-0-1/1407-ЛК, адресованої ПП Готама Ко про дострокове погашення заборгованості, Банк вимагав від позичальника дострокове виконання порушеного зобов'язання за Кредитним договором № 1284Ю у 30-денний термін із дня надіслання Банком вимоги.

Отже позичальник на підставі вказаної вимоги мав сплатити суму боргу до 30.11.2016, в зв'язку з чим визначений ч. 4 ст. 559 ЦК України 6-місячний строк спливав 30.05.2017 і відповідно не був пропущений Банком.

Посилання Боржника на практику Верховного Суду України у справі № 6-745ц15 від 01.07.2015 відхиляються судом, оскільки обставини вказаної справи не є тотожними чи аналогічними з обставинами даної справи про банкрутство. Також судом в межах даного провадження у справі про банкрутство Боржника не надається правова оцінка правовідносинам учасників щодо звернення з позовом у справі № 911/480/17, про яку також зазначає Боржник.

Таким чином, дослідивши заявлені ПАТ Фідобанк вимоги до Боржника ТОВ В-Н , які виникли на підставі кредитних договорів: № 1285Ю від 21.01.2014 між ПАТ Фідобанк і ПП Всесвіт-Д ; № 1284Ю від 21.01.2014 між ПАТ Фідобанк і ПП Готама Ко ; № 1286Ю від 21.01.2014 між ПАТ Фідобанк і ПП Інтайм Ко та № 1287Ю від 21.01.2014 між ПАТ Фідобанк і ПП Аризона Фудз , судом встановлено обґрунтованість заявлених вимог до Боржника.

В той же час, перевіривши надані Банком розрахунки судом встановлено, що вони є частково неправильними, зокрема у зв'язку з тим, що Банком здійснено нарахування відсотків за користування кредитними коштами і пені до 27.04.2017, тоді як ухвалою суду від 25.04.2017 порушено провадження у даній справі про банкрутство і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, отже правильно здійснювати нарахування конкурсних вимог щодо відсотків і пені до 24.04.2017 включно.

Так, за Кредитним договором № 1284Ю від 21.01.2014 Банком заявлено 41190957,33 грн., з яких: 26993310,45 грн. заборгованості за кредитом, 9859755,74 грн. заборгованості за відсотками; 3054459,60 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту і 1283431,54 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Перевіривши наданий Заявником розрахунок, судом заявлені вимоги визнаються частково, зокрема: 26993310,45 грн. заборгованості за кредитом; 9805029,57 грн. заборгованості за відсотками; 2992337,66 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту і 1260803,56 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

За Кредитним договором № 1285Ю від 21.01.2014 Банком заявлено 3103755,30 грн., з яких: 1971251,92 грн. заборгованості за кредитом, 717803,91 грн. заборгованості за відсотками; 320490,93 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту і 94208,54 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Перевіривши наданий Заявником розрахунок, судом заявлені вимоги визнаються частково, зокрема: 1971251,92 грн. заборгованості за кредитом; 713807,40 грн. заборгованості за відсотками; 315954,73 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту і 92561,21 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

За Кредитним договором № 1286Ю від 21.01.2014 Банком заявлено 6095173,45 грн., з яких: 3996931,51 грн. заборгованості за кредитом, 1458245,71 грн. заборгованості за відсотками; 450471,18 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту і 189525,05 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Перевіривши наданий Заявником розрахунок, судом заявлені вимоги визнаються частково, зокрема: 3996931,51 грн. заборгованості за кредитом; 1450142,35 грн. заборгованості за відсотками; 441272,67 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту і 186178,41 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

За Кредитним договором № 1287Ю від 21.01.2014 Банком заявлено 1672376,98 грн., з яких: 1022240,18 грн. заборгованості за кредитом, 353206,95 грн. заборгованості за відсотками; 247844,57 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту і 49085,28 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Перевіривши наданий Заявником розрахунок, судом заявлені вимоги визнаються частково, зокрема: 1022240,18 грн. заборгованості за кредитом; 351246,49 грн. заборгованості за відсотками; 245492,51 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту і 48274,68 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Отже загалом за Кредитними договорами від 21.01.2014 № 1284Ю, 1285Ю, 1286Ю та 1287Ю судом визнаються вимоги Заявника до Боржника у сумах: 33983734,06 грн. заборгованості за кредитом, 12320225,81 грн. заборгованості за відсотками; 3995057,57 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту і 1587817,86 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Як вбачається з позиції ПАТ Фідобанк у заяві про уточнення прохальної частини кредиторської заяви, Боржника згідно заперечень від 19.06.2017 проти кредиторської заяви Банку, а також розпорядника майна Боржника згідно письмових пояснень від 16.06.2017 № 02-01-911/1059/17-16-06-17-1 та від 25.07.2017 № 02-01-911/1059/17-25-07-17-1, учасники у справі відносять всі заявлені Заявником вимоги, що обґрунтовані Кредитними договорами від 21.01.2014 № 1284Ю, 1285Ю, 1286Ю та 1287Ю, до забезпечених вимог, на підставі Договору іпотеки нежилого будинку (офісно-складського комплексу) від 21.01.2014 за реєстровим номером 46.

Зокрема учасники у справі посилаються на п. 1.3. Договору іпотеки (з урахуванням подальших змін), відповідно до якого іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх зобов'язань боржників (ПП Всесвіт-Д , ПП Готама Ко , ПП Інтайм Ко та ПП Аризона Фудз ) за основними договорами (кредитні договори від 21.01.2014 № 1284Ю, 1285Ю, 1286Ю та 1287Ю).

Вказана позиція учасників у справі є необґрунтованою з огляду на таке.

21.01.2014 між ПАТ Фідобанк (іпотекодержатель) та ТОВ В-Н (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки за реєстровим номером № 46 (з урахуванням подальших змін), відповідно до умов якого ТОВ В-Н в забезпечення виконання зобов'язань ПП Всесвіт-Д , ПП Готама Ко , ПП Інтайм Ко та ПП Аризона Фудз за кредитними договорами від 21.01.2014 № 1284Ю, 1285Ю, 1286Ю та 1287Ю надає іпотекодержателю в іпотеку майно, а саме: нежилий будинок (офісно-складський комплекс) загальною площею 4131 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 28856680000.

Згідно п. 1.2. Договору іпотеки (в ред. Договору про внесення змін № 4 від 08.02.2016), узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки на момент укладення Договору становить 25811880,00 грн. (без ПДВ).

Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Згідно з частиною першою статті 2 Закону про банкрутство, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог статті 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Виходячи з вимог ст. 23, 24, 25 Закону про банкрутство, обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу наданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також, обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя в процедурах банкрутства.

Правовідносини між ТОВ В-Н та ПАТ Фідобанк , що реалізуються в провадженні у справі про банкрутство, врегульовані нормами цивільного законодавства, а саме: ЦК України, Законами України Про заставу , Про іпотеку .

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою, заставою.

Згідно з ст. 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до частини першої статті 574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Виходячи із вимог ст. 575 ЦК України, іпотека є окремим видом застави, а саме, заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Заставодавцем, відповідно до частини першої ст. 583 ЦК України, може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно статті 1 Закону України Про іпотеку : - іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; - майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Статтею 589 ЦК України та статтею 19 Закону України Про заставу передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог частини першої статті 33 Закону України Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В-Н в даному випадку не є позичальником за кредитними договорами, та не є особою, яка отримувала кредитні кошти.

Проте, норми Закону про банкрутство не обмежують право Банку звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.

Однак, згідно з вимогами частини першої статті 11 Закону України Про іпотеку , майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Отже, відповідальність майнового поручителя, як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується переданим у іпотеку майном (його вартістю, визначеною в договорі іпотеки).

У визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією, що висловив Верховний Суд України у постанові № 14/030 від 03.06.2014 у справі № 25/5005/6641/2012 та у постанові від 26.08.2014 справі № 5024/948/2012. У наведених постановах Верховний Суд України дійшов висновку про те, що майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені заставою майна, що належить майновому поручителю на праві власності, відповідають перед кредитором солідарно, тому заставодержатель, як кредитор, вправі вимагати виконання основного зобов'язання як від основного боржника, так і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому, вимоги кредитора-заставодержателя, заявлені у справу про банкрутство майнового поручителя, є грошовими, оскільки забезпечують виконання позичальником основного зобов'язання (кредитного договору), яке за своєю правовою природою є грошовим, та забезпечені заставою майна майнового поручителя, тому повинні включатися до реєстру вимог кредиторів окремо та задовольняються у першу чергу. (Дані висновки підлягають врахуванню щодо черговості задоволення вимог кредиторів, зокрема з посиланням на ч. 9 ст. 45 Закону про банкрутство (в новій редакції), відповідно до якої погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку).

Вказані вище постанови Верховного Суду України не містять висновку про те, що майновий поручитель повинен нести відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання у розмірі більшому, ніж вартість предмета іпотеки.

Так, в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі № 5005/6641/2012 зазначено, що частиною 1 статті 11 Закону України Про іпотеку передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відтак, у разі невиконання основним боржником зобов'язання, забезпеченого заставою (іпотекою) майна майнового поручителя, заставодержатель (іпотекодержатель), як кредитор, вправі вимагати виконання основного зобов'язання як від основного боржника, так і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя у справі про банкрутство, останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед заставодержателем (іпотекодержателем) згідно умов договору застави (іпотеки) з відповідним відображенням вимог кредитора-заставодержателя у реєстрі вимог кредиторів та з дотриманням процедури реалізації заставного майна в ході провадження у справі про банкрутство.

Здійснивши аналіз вищезазначених норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини та проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що банк на підставі Договору іпотеки від 21.01.2014 за реєстровим номером 46 вправі вимагати від майнового поручителя (ТОВ В-Н ) виконання зобов'язань за кредитними договорами від 21.01.2014 № 1284Ю, 1285Ю, 1286Ю та 1287Ю в межах вартості переданого в іпотеку банку майна.

При цьому судом відхиляється позиція розпорядника майна Боржника щодо посилання на судову практику Вищого господарського суду України у справі № 910/22788/15, оскільки зазначена позиція не спростовує наведені вище висновки суду з огляду на рішення Верховного Суду України у справах № 25/5005/6641/2012 та № 5024/948/2012.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що сторонами визначено вартість предмета іпотеки, згідно Договору іпотеки від 21.01.2014 за реєстровим номером 46 в ред. Договору про внесення змін № 4 від 08.02.2016 (нежилий будинок (офісно-складський комплекс) загальною площею 4131 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 28856680000) в сумі 25811880,00 грн., а також враховуючи, що згідно вищезазначених приписів чинного законодавства майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, суд визнає грошові вимоги ПАТ Фідобанк до ТОВ В-Н в сумі 25811880,00 грн., як такі, що забезпечені майном Боржника.

В той же час, враховуючи, що вимоги ПАТ Фідобанк до ТОВ В-Н , що виникли на підставі кредитних договорів від 21.01.2014 № 1284Ю, 1285Ю, 1286Ю та 1287Ю, окрім Договору іпотеки від 21.01.2014 за реєстровим номером 46, ґрунтуються також на Договорі поруки № 12 від 21.01.2014, в незабезпеченій частині вимоги Заявника підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника згідно встановленої ст. 45 Закону про банкрутство черговості.

Таким чином вимоги ПАТ Фідобанк до ТОВ В-Н , що виникли на підставі кредитних договорів від 21.01.2014 № 1284Ю, 1285Ю, 1286Ю та 1287Ю, визнаються судом наступним чином: 25811880,00 грн. - окремо, позачергово, як забезпечені; 20492079,87 грн. - 4 черга; 5582875,43 грн. - 6 черга.

Крім цього Заявником заявлено вимоги до Боржника у сумі 1415699,99 грн., які виникли на підставі Договору про надання овердрафту № 172016Ю від 25.02.2016, укладеного між ПАТ Фідобанк і ПП Готама Ко , поручителем за яким є ТОВ В-Н на підставі Договору поруки № 172016Ю/П2 від 25.02.2016.

Вказана сума 1415699,99 грн. складається з 992032,51 грн. заборгованості за кредитом і 423667,48 грн. заборгованості за відсотками; Боржником і розпорядником майна Боржника визнана в повному обсязі.

Зазначена заборгованість є обґрунтованою і документально підтвердженою, в той же час, перевіривши наданий Заявником розрахунок відсотків за користування кредитом судом встановлено, що останній є неправильним, а саме в частині нарахування відсотків за період з 25.04.2017 по 27.04.2017, оскільки такі вимоги не є конкурсними.

Здійснивши власний розрахунок відсотків суд дійшов висновку про визнання вимог Заявника, що ґрунтуються на Договорі про надання овердрафту № 172016Ю від 25.02.2016, частково, у сумі 1410264,20 грн., з яких: 992032,51 грн. заборгованості за кредитом і 418231,69 грн. заборгованості за відсотками, та які підлягають віднесенню до 4 черги задоволення вимог кредиторів.

Судовий збір, сплачений Заявником за подачу кредиторської заяви, у сумі 3200,00 грн. підлягає включенню до 1 черги задоволення вимог кредиторів.

Беручи до уваги все викладене вище суд дійшов висновку, що заявлені ПАТ Фідобанк вимоги підлягають визнанню частково та включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 25811880,00 грн. - окремо, позачергово, як забезпечені; 3200,00 грн. - 1 черга; 21902344,07 грн. - 4 черга; 5582875,43 грн. - 6 черга.

Розглядаючи кредиторську заяву ТОВ Рампа Логістик судом встановлено наступне.

В своїй заяві Заявник просить визнати грошові вимоги у сумі 1177400,00 грн.

На підтвердження безспірності заявлених вимог Заявник посилається на рішення господарського суду Київської області від 22.12.2016 у справі № 911/3999/16, згідно якого вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 1160000,00 грн. боргу та 17400,00 грн. судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, Боржником та розпорядником майна Боржника вказані вимоги Заявника визнані повністю та згідно ст. 45 Закону про банкрутство визначено черговість: 3200,00 грн. - судовий збір - 1 черга; 1177400,00 грн. - основний борг, судові витрати - 4 черга.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у визначеній розпорядником майна Боржника черговості.

Розглядаючи кредиторську заяву ТОВ МС 3000 судом встановлено наступне.

В своїй заяві Заявник просить визнати грошові вимоги у сумі 968310,00 грн.

На підтвердження безспірності заявлених вимог Заявник посилається на рішення господарського суду Київської області від 25.01.2017 у справі № 911/4053/16, згідно якого вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 954000,00 грн. боргу та 14310,00 грн. судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, Боржником та розпорядником майна Боржника вказані вимоги Заявника визнані повністю та згідно ст. 45 Закону про банкрутство визначено черговість: 3200,00 грн. - судовий збір - 1 черга; 968310,00 грн. - основний борг, судові витрати - 4 черга.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у визначеній розпорядником майна Боржника черговості.

Згідно абз. 1 п. 1, абз. 1 п. 8 ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Статтею 45 Закону про банкрутство, якою передбачено черговість задоволення вимог кредиторів встановлено, що у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі витрати на оплату судового збору; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги. Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, у встановлений у ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом 30-денний строк від дня публікації на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення № 42416 про порушення справи про банкрутство Боржника, окрім вказаних вище заяв ПАТ Фідобанк , ТОВ Рампа Логістик та ТОВ МС 3000 , інших заяв з вимогами до Боржника до господарського суду Київської області не надійшло.

Провадження у справі № 911/1059/17 перебуває на стадії попереднього засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги; неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди, як це передбачено абз. 6, 7 ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство.

Як вбачається з поданого розпорядником майна Боржника до суду реєстру вимог кредиторів станом на 25.07.2017, до реєстру включено вимоги: ПАТ Фідобанк у сумах: 52062263,06 грн. - окремо, позачергово, як забезпечені; 3200,00 грн. - 1 черга; 1415699,99 грн. - 4 черга; ТОВ Рампа Логістик у сумах: 3200,00 грн. - 1 черга; 1177400,00 грн. - 4 черга; ТОВ МС 3000 у сумах: 3200,00 грн. - 1 черга; 968310,00 грн. - 4 черга.

В той же час, судом вище встановлено необґрунтованість такої позиції розпорядника майна Боржника щодо черговості задоволення вимог ПАТ Фідобанк .

Відтак, з урахуванням викладеного вище, за результатами розгляду справи в попередньому засіданні суд затверджує реєстр вимог кредиторів Боржника - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В-Н до якого включаються вимоги: ПАТ Фідобанк у сумах: 25811880,00 грн. - окремо, позачергово, як забезпечені; 3200,00 грн. - 1 черга; 21902344,07 грн. - 4 черга; 5582875,43 грн. - 6 черга; ТОВ Рампа Логістик у сумах: 3200,00 грн. - 1 черга; 1177400,00 грн. - 4 черга; ТОВ МС 3000 у сумах: 3200,00 грн. - 1 черга; 968310,00 грн. - 4 черга.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст. 23, 25, 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ПАТ Фідобанк від 12.05.2017 № 1-4-1-6/850 (вх. № 9435/17) задовольнити частково. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Фідобанк (код ЄДРПОУ 14351016) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В-Н (код ЄДРПОУ 32523489) у сумах: 25811880,00 грн. - окремо, позачергово, як забезпечені; 3200,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 21902344,07 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 5582875,43 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині заяву відхилити.

2. Заяву ТОВ Рампа Логістик від 16.05.2017 б/№ (вх. № 10601/17) задовольнити. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рампа Логістик (код ЄДРПОУ 40753820) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В-Н (код ЄДРПОУ 32523489) у сумах: 3200,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1177400,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

3. Заяву ТОВ МС 3000 від 16.05.2017 б/№ (вх. № 10602/17) задовольнити. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МС 3000 (код ЄДРПОУ 36998555) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В-Н (код ЄДРПОУ 32523489) у сумах: 3200,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 968310,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

4. Затвердити реєстр вимог кредиторів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В-Н (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, буд. 72, корпус 106, 416; код ЄДРПОУ 32523489), до якого включити вимоги:

- Публічного акціонерного товариства Фідобанк (код ЄДРПОУ 14351016) у сумах: 3200,00 грн. - 1 черга; 21902344,07 грн. - 4 черга; 5582875,43 грн. - 6 черга;

- ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рампа Логістик (код ЄДРПОУ 40753820) у сумах: 3200,00 грн. - 1 черга; 1177400,00 грн. - 4 черга;

- ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МС 3000 (код ЄДРПОУ 36998555) у сумах: 3200,00 грн. - 1 черга; 968310,00 грн. - 4 черга.

5. Окремо включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Фідобанк (код ЄДРПОУ 14351016) у сумі 25811880,00 грн., як забезпечені заставою майна ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В-Н і підлягають задоволенню позачергово.

6. Встановити, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання до Боржника або не заявлені взагалі, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом - не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, окрім вимог кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

7. Зобов'язати розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2 надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів з урахуванням викладеного в даній ухвалі.

8. Повторно зобов'язати розпорядника майна Боржника надати суду відомості про результати інвентаризації майна Боржника, в строк до 29.08.2017.

9. Зобов'язати розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2 організувати проведення загальних зборів кредиторів Боржника за місцезнаходженням Боржника; письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів Боржника, належні докази про що надати суду. Скликання перших загальних зборів кредиторів призначити на 22.08.2017 року.

10. Зобов'язати кредиторів створити комітет кредиторів. Призначити збори комітету кредиторів Боржника на 22.08.2017 року.

11. Зобов'язати розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2 надати суду протокольне рішення зборів кредиторів Боржника про утворення і склад комітету кредиторів Боржника, протокол засідання комітету кредиторів та протокол зборів кредиторів Боржника з прийнятим рішенням щодо введення наступної судової процедури банкрутства.

12. Підсумкове засідання суду призначити на 05 вересня 2017 року о 12 год. 00 хв. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С.Петлюри, 16, в залі судових засідань № 1).

13. Копію ухвали надіслати учасникам у справі про банкрутство.

Суддя С.Ю. Наріжний