Рішення

від 21.07.2017 по справі 346/1485/16-ц

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/1485/16-ц

Провадження № 2/346/36/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2017 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді: Беркещук Б. Б.,

секретаря: Матушевська Г. Д. ,

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 юк В.Я.,

представник третьої особи ОСОБА_4,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия Івано-Франківської області справи за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області, треті особи обслуговуючий кооператив Чорновола , управління Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_6 міської ради від 18 лютого 2016 року за № 245-5/2016 , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з даним позовом про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_6 міської ради від 21.01.2016 року № 189-4/2016, яким надано дозвіл обслуговуючому кооперативу «Чорновола» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 836, 0 кв.м. на вул. ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку за рахунок земель міської ради та визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_6 міської ради від 18.02.2016 року № 245-5/2016, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду обслуговуючому кооперативу «Чорновола» земельну ділянку площею 836, 0 кв.м. на вул. В'ячеслава Чорновола терміном оренди 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку за рахунок земель міської ради.

В процесі розгляду справи представник позивача подав письмову заяву, в якій відмовився від позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_6 міської ради від 21.01.2016 року № 189-4/2016.

Підтримуючи вимоги позову в частині скасування рішення ОСОБА_6 міської ради від 18 лютого 2016 року за № 245-5/2016, представники позивача у судовому засіданні пояснили, що вищезгадане рішення ОСОБА_6 міської ради прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює питання передання земельної ділянки в оренду, цільового призначення земель, основ містобудування та містобудівної діяльності і одночасно цим рішенням порушено охоронюваний законом інтерес позивача.

Вказують, що позивач мала намір прийняти участь у земельних торгах, які мали б бути проведені відносно земельної ділянки, яка за оспорюваним рішенням передана в оренду ОК Чорновола і, за правилами ст. 134 Земельного кодексу України право на оренду даної земельної ділянки, яка перебуває в запасі міської ради, повинно було бути предметом земельних торгів. Ні Обслуговуючий кооператив, ні ціль, для якої даній юридичній особі передана за оспорюваним рішенням земельна ділянка в оренду, не передбачені ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України.

Зазначили, що третя особа Обслуговуючий кооператив Чорновола став власником будинку по вул. Чорновола, 27, який згідно рішення ОСОБА_6 міської ради від 22.12.2015 року має загальну площу 163,90 кв.м. і знаходиться на земельній ділянці площею 221 кв.м., що підтверджується матеріалами інвентраної справи, а із проекту землеустрою вбачається, що земельна ділянка, яка відводиться ОК Чорновола площею 0,0622 є вільною про що свідчить і те, що представниками органів місцевого самоврядування ревізувалися рішення, щодо яких начальник відділу земельних ресурсів і начальник юридичного відділу вказували у своїх зауваженнях про даний факт. Рішень про виділення попереднім власникам будинку земельної ділянки площею 836 кв.м., не існує .

Вказують, що норми ст. 377 ЦК та ст. 120 Земельного кодексу України, (про автоматичний перехід права користування чи власності) не застосовуються під час набуття права власності на багатоквартирний будинок, а тим більше такі не можуть бути застосовані в даному конкретному випадку у зв'язку із наведеними вище обставинами.

Вимоги ст. 377 ЦК та 120 ЗК України, при посвідченні догорів відчуження квартир не застосовуються і не можуть бути правовою підставою для набуття у власність чи користування земельної ділянки, на якій розташовано набуті квартири, що свідчить про те, що земельна ділянка, передана ОК Чорновола площею 622 кв.м., є вільною та повинна була бути предметом земельних торгів.

Частина 2 ст. 134 ЗК у цьому випадку не підлягає застосуванню, оскільки не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) лише земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Права власності чи права користування на земельну ділянку до Кооперативу Чорновола не перейшло, а те, що до ОК Чорновола увійшли деякі власники квартир і приміщень будинку по вул ОСОБА_7, 27 не впливає на юридичну характеристику правовідносин що склалися. Згідно розділу 13 Статуту ОК Чорновола , кооператив є власником джерелом формування майна Кооперативу зокрема, майно, добровільно передане Кооперативу його членами... Кооператив є власником будівель, споруд, грошових коштів та майнових внесків його членів, а також майна придбаного на підставах, не заборонених законом. Матеріали справи не містять документів, які свідчили, що деякі (не всі) власники приміщень по вул ОСОБА_7, 25 при входженні до Кооперативу, передали останньому у власність чи користування земельну ділянку, яка знаходиться поруч із будинком по вул. Чорновола, 25, чи які б свідчили що члени кооперативу, володіли на праві власності чи на праві користування земельною ділянкою поруч з будинком ОСОБА_7, 25 і що такі особи у будь-який спосіб передали чи могли передати таке право ОК Чорновола .

Крім того ОК Чорновола посилались на те, що право оформлення земельної ділянки виникло на підставі ст. 42 Земельного кодексу, як до юридичної особи, яка здійснює управління будинками по вул ОСОБА_7, 25 і 27, що останнє не відповідає дійсності. Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Відповідно до ст. 1 ЗУ Про особливості здійснення права здійснення права власності у багатоквартирному будинку управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Однак договору на управління будинку по вул ОСОБА_7, 25 між його співвласниками і ОК Чорновола не існує.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються співвласниками.

Вказують, що земельні ділянки прибудинкових територій у разі приватизації всіх квартир (як то в будинку по вул ОСОБА_7, 25) можуть передаватися лише такому об'єднанню співвласників, але аж ніяк не управляючій організації, з якою немає жодного договору, якій не доручалося таке управління ні співвласниками ні міською радою.

За відсутності об'єднання співвласників, і за відсутності землевпорядної документації, яка б свідчила про те, що спірна земельна ділянка відноситься до прибудинкової території якогось будинку, така є вільною, про що і було вказано в проекті землеустрою, і така повинна була б передаватися в оренду за конкурсом.

Просять суд позов задоволити та визнати незаконним і скасувати рішення ОСОБА_6 міської ради від 18 лютого 2016 року за № 245-5/2016 "Про надання в оренду земельної ділянки на вулиці Вячеслава Чорновола" площею 836,0 кв.м. кадастровий номер 2610600000:18:001:0171 обслуговуючому кооперативу Чорновола .

Представник відповідача ОСОБА_6 міської ради не визнала позов та пояснила, що оскаржуване рішення було прийнято у відповідності до вимог земельного законодавства на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу «Чорновола» для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку в м. Коломия по вул. Вячеслава Чорновола..

Зазначила, що ні позивачкою, ні її представниками не було подано належних та допустимих доказів, які б підтвердили прийняття міською радою оскаржуваного рішення з порушенням вимог чинного законодавства.Зокрема, відповідно до ч.1 ст 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. З вищенаведених норм чинного законодавства випливає, що до суду може звернутися особа, в тому випадку коли порушено наявне у неї право на момент звернення до суду, а не право, що може виникнути у майбутньому. У позовній заяві позивач зазначає, що її право порушено тим, що вона бажала взяти участь у земельних торгах, проте не мала можливості подати заяву про участь, адже земельні торги не проводилися, а тому не було оприлюднено оголошення про їх проведення. Разом з тим, сама позивачка вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 135 Земельного кодексу України учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги. Оскільки, земельні торги не проводилися то і саме право на участь у проведенні земельних торгів не виникло у фізичних чи юридичних осіб, зокрема і в позивачки по справі.

Окрім того, в позовній заяві позивачка обґрунтовує незаконність оскаржуваних рішень тим, що як показує практика, за наявності конкуренції між покупцями, ціна продажу ділянки на аукціоні перевищує стартову ціну в кілька раз. Проведення земельних торгів свідчать в першу чергу про відкриту і прозору діяльність місцевої влади, що завжди позитивно сприймається потенційними інвесторами і значно підвищує рейтинг інвестиційної привабливості регіону, а також позивачка зазначає, що успішно проведені земельні торги є ефективним засобом істотного збільшення надходжень до місцевого бюджету. Наведені підстави для скасування рішень міської ради не стосуються прав та законних інтересів позивачки по справі, оскільки повноваженнями щодо представництва територіальної громади населеного пункту та здійснення від її імені та в її інтересах функцій і повноважень місцевого самоврядування, визначених Конституцією України, цим та іншими законами наділена міська рада відповідно до ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» .

Відповідно до ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування можуть бути визнані незаконними в судовому порядку лише з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України. Спірне рішення міської ради прийнято в межах повноважень передбачених ст. 26 зазначеного закону. Крім того, згідно з ст. 12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад відноситься до повноважень міських рад. Як суб'єкт права власності міська рада має право володіти, користуватися і розпоряджатися землями комунальної власності.

Зазначила, що документи, що містяться в проекті щодо відведення земельної ділянки, повністю відповідають вимогам Закону України «Про землеустрій» . Окрім того, на виконання вимог ст. 186-1 ЗК України в проекті відведення містяться позитивні висновки управління Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі Івано-Франківської області від 02.2016 року № 03-06.093 про погодження проекту землеустрою щодо відведення для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку, відділу архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради від 01.2016 року № 23/16-22, сектору охорони культурної спадщини управління, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ч.13 ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Щодо посилань представників позивача на те, що міська рада зобов'язана була провести земельні торги в порядку передбачену Земельним кодексом України відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, вказує, що позивач сама зазначає, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або прав на них розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Вказує, що на спірній земельній ділянці розташовані будинки (№ 25 та № 27 по вул. Чорновола), що перебувають у приватній власності членів Обслуговуючого кооперативу «Чорновола» , що підтверджується правовстановлюючими документами долученими до заяви ОК «Чорновола» про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки. В своїх поясненнях представники позивача намагалися довести, що на земельній ділянці, яка була передана в оренду ОК «ОСОБА_7, відсутні будь-які об'єкти нерухомого майна. Цей факт спростовується Кадастровим планом земельної ділянки в м. Коломия по вул Чорновала, який є невід'ємною частиною проекту землеустрою земельної ділянки, з якого вбачається, що на спірній земельній ділянці знаходиться будівля площею 0,0214 кв.м.

Вказує, що відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради від 23 квітня 1953 року № 1442 «Про реєстрацію земельних ділянок по кварталу № 84 в м. Коломиї» , архівна копія якого була долучена до матеріалів справи представником ОК «Чорновола» , за будинковолодінням по вул. Леніна № 25 зареєстровано земельну ділянку площею 713,43 кв.м, а за будинковолодінням № 27 зареєстровано земельну ділянку площею 218, 74 кв.м. Пізніше вулицю Леніна було перейменовано на вулицю ОСОБА_8. А тому, спірна земельна ділянка вже перебувала у фактичному користуванні співвласників житлових будинків, які являються членами обслуговуючого кооперативу «Чорновола» , та мають повне право на оформлення права користування земельною ділянкою відповідно до вимог Земельного кодексу України. В матеріалах інвентарних справ по будинковолодіннях 25 та 27 по вул. Чорновола в м. Коломия, містяться інвентарні схеми, які підтверджують розмір та конфігурацію земельних ділянок, що були зареєстровані за даними будинковолодіннями на підставі зазначеного рішення виконкому.

Представник третьої особи ОК Чорновола в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що ч.2 ст.134 ЗК України передбачає лише наявність на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, а не визначає яка саме юридична особа і для якої цілі їй передається земельна ділянка. Оскільки позивач вважає своє право порушеним то відповідно до вимог ст. 60 ЦПК зобов'язаний надати докази на підтвердження порушеного права і докази, що спірна земельна ділянка є вільною. Однак таких доказів позивачем не надано.

Вказує, що позивач невірно викладає правову позицію ОК Чорновола , витлумачуючи її суб'єктивно і на власний розсуд. Предметом дослідження у даній справі є встановлення чи знаходиться на спірній земельній ділянці нерухоме майно, в нашому випадку будинки №25 та 27 по вул. ОСОБА_8 чи ні. Якщо так, то дана земельна ділянка не є вільною і не підлягає продажу на конкурентних засадах, тому оспорюване рішення є законним. Якщо ні, то дана земельна ділянка є вільною і підлягає продажу і оспорюване рішення є незаконним.

ОК Чорновола надало відповідні докази на підтвердження законності оспорюваного рішення, а саме, що спірна земельна ділянка не є вільною і не підлягає продажу на конкурентних засадах, так як на ній знаходяться два будинки №25 та №27 по вул.ОСОБА_8: рішення ОСОБА_6 міської ради від 23 квітня 1953 р. №1442. Даним рішенням підтверджено, що за будинком по вул.Леніна,25 (в даний час ОСОБА_8) закріплена земельна ділянка площею 713,43 кв.м, за будинком по вул.Леніна,27 (в даний час ОСОБА_8) закріплена земельна ділянка площею 218,74 кв.м на право користування; матеріали інвентарної справи, а саме план-схеми земельних ділянок, якими підтверджено розмір та конфігурацію земельних ділянок; належно виготовлений та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

До співвласників будинків №25 та 27 по вул..Чорновола перейшло право на користування земельною ділянкою. Тому, вважає, що твердження представника позивача, що норми ст.ст.120 ЗК та 377 ЦК не застосовуються до даних правовідносин не заслуговують уваги.

У ч.1 ст.124 ЗК закріплено положення, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього кодексу. Відповідно до ч.2 зазначеної статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених чч.2 і 3 ст.134 цього кодексу. Отже, в ЗК України встановлено, що передача земельних ділянок в оренду здійснюється у два способи: на підставі рішення відповідного органу або на підставі рішення та при наявності аукціону. Рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування достатньо у випадках, передбачених чч.2 і 3 ст.134 ЗК. У всіх інших випадках необхідно проводити аукціон.

Оскільки підстави для проведення аукціону були відсутні, виходячи з положень ч.1 ст.116 ЗКУ права на землю можуть отримати, як громадяни, так і юридичні особи, або у спільну власність, або у спільне користування.

Співвласники будинку №25 по вул. Чорновола відчужили належні їм квартири та нежитлові приміщення ОК Чорновола , а співвласники будинку №27 вступили в члени ОК Чорновола . За даними будинками закріплено земельні ділянки площами 713,43 кв.м та 218,74 кв.м Тобто співвласники будинків №25 та № 27 об'єднались в ОК Чорновола .

Вважає, що є всі підстави вважати, що спірна земельна ділянка не є вільною, тому не могла відчужуватись через аукціон. Оскільки позивач обґрунтовує порушене право саме неможливістю взяти участь в аукціоні, а так як земельна ділянка не є вільною, то вона не могла бути відчужена на аукціоні, тому право позивача не є порушеним.

ОК Чорновола має всі необхідні документи, що стосуються створення кооперативу, прийняття в члени кооперативу та передачу спірної земельної ділянки на підставі та у спосіб визначений чинним законодавством, що підтверджується неодноразовими перевірками, які проводились управлінням захисту економіки в Івано-Франківській обл. та державною інспекцією сільського господарства.

Вказує, що твердження представника позивача, що ніби представник ОК Чорновола стверджував, що право на оформлення земельної ділянки виникло на підставі ст. 42 ЗК, як до юридичної особи, яка здійснює управління будинками по вул. Чорновола, 25 і 27 є голослівним. Відповідно до позиції ОК Чорновола , в ній жодним чином не згадується про ОК Чорновола як управляючу компанію.

Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи управління Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі ОСОБА_9 в судовому засіданні зазначила, що з рішенням міської ради погоджується, воно є законне. Проект землеустрою складається відповідно до Закону України Про землеустрій та ст. 186 Земельного Кодексу України. Зазначила, що Управління діє на підставі рішення міської ради, відповідно до ст. 12 ЗК України міська рада є розпорядником земель на території міста.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області в судове засідання не з явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином .

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав .

Згідно ст. 21 ЦК України, ст. 59 ЗУ „ Про місцеве самоврядування» суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Ухвалою суду від 24.05.2017 року прийнято відмову ОСОБА_5 про закриття провадження в справі у зв язку з відмовою від позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області від 21 січня 2016 року за № 189-4/2016 про надання дозволу Обслуговуючому кооперативу Чорновола на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 836,0 кв.м. на вул. В ячеслава ОСОБА_8 для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку за рахунок земель міської ради. (Т.2а.с.40-41)

Отже, предметом даного спору є вимога щодо визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_6 міської ради від 18.02.2016 року № 245-5/2016, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду обслуговуючому кооперативу «Чорновола» земельну ділянку площею 836, 0 кв.м. на вул. В'ячеслава Чорновола терміном оренди 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку за рахунок земель міської ради. (т.1а.с.8)

Відповідно до ч.1 ст 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З вищенаведених норм чинного законодавства випливає, що до суду може звернутися особа, в тому випадку коли порушено наявне у неї право на момент звернення до суду, а не право, що може виникнути у майбутньому. У позовній заяві позивач зазначає, що її право порушено тим, що вона бажала взяти участь у земельних торгах, проте не мала можливості подати заяву про участь, адже земельні торги не проводилися, а тому не було оприлюднено оголошення про їх проведення. Разом з тим, сама позивачка вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 135 Земельного кодексу України учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги. Оскільки, земельні торги не проводилися то і саме право на участь у проведенні земельних торгів не виникло у фізичних чи юридичних осіб, зокрема і в позивачки по справі.

Окрім того, в позовній заяві позивач обґрунтовує незаконність оскаржуваного рішення тим, що за наявності конкуренції між покупцями, ціна продажу ділянки на аукціоні перевищую стартову ціну в кілька раз. Проведення земельних торгів свідчать в першу чергу про відкриту і прозору діяльність місцевої влади, що завжди позитивно сприймається потенційними інвесторами і значно підвищує рейтинг інвестиційної привабливості регіону, а також позивач зазначає, що успішно проведені земельні торги є ефективним засобом істотного збільшення надходжень до місцевого бюджету. Наведені підстави для скасування рішень міської ради не стосуються прав та законних інтересів позивача по справі, оскільки повноваженнями щодо представництва територіальної громади населеного пункту та здійснення від її імені та в її інтересах функцій і повноважень місцевого самоврядування, визначених Конституцією України, цим та іншими законами наділена міська рада відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» .

Згідно з ст. 12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад відноситься до повноважень міських рад. Як суб'єкт права власності міська рада має право володіти, користуватися і розпоряджатися землями комунальної власності.

Встановлено, що рішенням ОСОБА_6 міської ради від 21.01.2016 р. № 189-4/2016 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. В.Чорновола" надано дозвіл третій особі ОК Чорновола на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 836,0 кв.м. на вул. ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку за рахунок земель міської ради (Т. 1 а.с.73).

Судом встановлено, що документи, що містяться в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОК Чорновола для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку в м. Коломия вул. В.Чорновола (Т.2 а.с.120-148), відповідають вимогам Закону України «Про землеустрій» . Окрім того, на виконання вимог ст. 186-1 ЗК України в проекті відведення містяться позитивні висновки управління Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі Івано-Франківської області № 03-06.093 про погодження проекту землеустрою щодо відведення для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку, відділу архітектури та містобудування ОСОБА_6 міської ради № 23/16-22, сектору охорони культурної спадщини управління, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації. (Т.1 а.с. 129-132) Слід зазначити, що управління Держгеокадастру є державним органом, який згідно із ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснює контроль за використанням земель як фізичними і юридичними особами так і органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.13 ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Основною підставою для визнання незаконними та скасування оскаржуваних рішень міської ради, як вбачається зі змісту позовної заяви та пояснень наданих представниками позивачки під час судового розгляду справи, а також висловлених ними в судових дебатах є порушення міською радою вимог глави 21 Земельного кодексу України при прийнятті оскаржуваного рішення, а саме передача у користування спірної земельної ділянки без проведення земельних торгів. Зокрема, сторона позивача зазначає, що міська рада зобов'язана була провести земельні торги в порядку передбачену Земельним кодексом України відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України. В той же час, позивач зазначає, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або прав на них розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, на спірній земельній ділянці розташовані будинки (№ 25 та № 27 по вул. Чорновола), що перебувають у приватній власності членів Обслуговуючого кооперативу «Чорновола» , що підтверджується правовстановлюючими документами долученими до заяви ОК «Чорновола» про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки. В своїх поясненнях представники позивача намагалися довести, що на земельній ділянці, які була передана в оренду ОК «ОСОБА_7, відсутні будь-які об'єкти нерухомого майна. Цей факт спростовується Кадастровим планом земельної ділянки в м. Коломия по вул Чорновала, який є невід'ємною частиною проекту землеустрою земельної ділянки, з якого вбачається, що на спірній земельній ділянці знаходиться будівля площею 0,0214 кв.м.(Т.1 а.с.111)

Відповідно до ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Анолологічні норми закріплені в ст. 377 Цивільного кодексу України.

Представник позивача посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення міською радою допущено порушення норми ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, оскільки спірна земельна ділянка ніколи не перебувала у користуванні попередніх власників. Дане твердження спростовується документами, що містяться у матеріалах справи. Зокрема, відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради від 23 квітня 1953 року № 142 «Про реєстрацію земельних ділянок по кварталу № 84 в м. Коломиї» ,котрого надав у судовому засіданні представник ОК Чорновола , отримавши дане рішення із архіву (Т.1 а.с.153) за будинковолодінням по вул. Леніна № 25 зареєстровано земельну ділянку площею 713,43 кв.м, а за будинковолодінням № 27 зареєстровано земельну ділянку площею 218, 74 кв.м. Пізніше вулицю Леніна перейменовано на вулицю ОСОБА_8, що свідчить про те, що спірна земельна ділянка перебувала у фактичному користуванні співвласників житлових будинків, які являються членами обслуговуючого кооперативу «Чорновола» , та мають право на оформлення права користування земельною ділянкою відповідно до вимог Земельного кодексу України. Окрім того, за клопотанням представників позивача, судом досліджувалися матеріали інвентарних справ по будинковолодіннях 25 та 27 по вул. Чорновола в м. Коломия, в яких містяться інвентарні схеми, які підтверджують розмір та конфігурацію земельних ділянок, що були зареєстровані за даними будинковолодіннями на підставі зазначеного рішення виконкому.(Т.2 а.с.23-26)

Не заслуговує на увагу також твердження викладені представником позивача щодо визначення статусу прибудинкової території та можливості предачі її у користування, оскільки дане питання регулюється Законом України «Про особливості здійснення права власності у баготоквартирному будинку» сфера якого не поширюється на правовідносини, що склалися між сторонами по даній справі.

Представник позивача надаючи свої пояснення по суті справи у судовому засіданні неодноразово посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ прийнятих за результатами розгляду конкретних цивільних справ, не пов'язаних ні предметно, ні суб'єктно з даною справою, цитуючи позицію суду, висловлену в результаті розгляду справи по суті. Однак, відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню лише обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Крім того, зазначені судові рішення суду касаційної інстанції не створюють судової практики, обов'язкової для застосування судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді цивільних справ, оскільки відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України лише висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, висновок щодо застосування норм права, викладений у Постанові ВСУ, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, тому, як випливає вищенаведеного, посилання на судові рішення винесені по справах не пов'язаних з предметом розгляду даної справи є недоречним.

Листом №11 від 16.03.2016 р. Прикарпатської регіональної товарної біржі повідомлено, що остання є єдиною структурою котра проводила земельні торги в м. Коломия з 2000 року та за цей період земельна ділянка за адресою вул. ОСОБА_8 (Біля будинку № 27 ) на аукціон не виставлялась (Т.1 а.с.35)

Листом департаменту захисту економіки управління захисту економіки в Івано-Франківській області від 18.04.2016 р. повідомлено, що передача в оренду кооперативу земельної ділянки площею 836,0 м.кв. без проведення земельних торгів проведена в рамках чинного законодавства.(Т.1а.с.150)

Співвласники будинку №25 по вул. Чорновола відчужили належні їм квартири та нежитлові приміщення ОК Чорновола , а співвласники будинку №27 вступили в члени ОК Чорновола . За даними будинками закріплено земельні ділянки площами 713,43 кв.м та 218,74 кв.м., тобто співвласники будинків №25 та № 27 об'єднались в ОК Чорновола .

При прийнятті органом самоврядування рішень про передачу земельних ділянок беруться до уваги, або матеріали інвентарної справи, хоча статтею 50 Закону України Про землеустрій не передбачено обов'язкової її наявності, або наявність довідки форми 6-зем і позитивних висновків про погодження проекту землеустрою органом містобудування та архітектури, територіальним органом Держгеокадастру та погодження меж земельних ділянок. Такі документи були предметом дослідження.

Відповідно до статей 90, 91 ЗК УРСР від 8 липня 1970 року на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі. Аналогічні норми закріплені в Земельних кодексах 1990 та 2001р.

Пункт 5 постанови Верховної Ради УРСР Про порядок введення в дію Земельного кодексу УРСР від 18 грудня 1990 року передбачав, що громадяни, які мають в користуванні земельні ділянки, надані їм до відведення в дію цього Кодексу , зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Згідно із пунктом 7 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року громадяни, які одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Абз. г п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004р. №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ передбачено, що громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки, одержані ними до 1 січня 2002 р. у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством;

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ЗК України. Таким документом може бути і відповідний запис у земельно-кадастрових документах, що підтверджується і правовою позицією (постанова Верховного Суду України від 30 травня 2012 року № 6-31цс12), пунктом 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 Про приватизацію земельних ділянок , в яких визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.

Оскільки позивач обґрунтовує порушене право саме неможливістю взяти участь в аукціоні, а так як земельна ділянка не є вільною, то вона не могла бути відчужена на аукціоні, тому право позивача не є порушеним.

Що стосується посилань позивача, що членами ОК Чорновола є не всі співвласники будинку № 25 по вул.Чорновола і, що кооператив набув права власності лише на офісні приміщення не заслуговують на увагу, так як не є предметом спору. ОК Чорновола наявні документи, що стосуються створення кооперативу, прийняття в члени кооперативу та передачу спірної земельної ділянки на підставі та у спосіб визначений чинним законодавством, що підтверджується неодноразовими перевірками, які проводились управлінням захисту економіки в Івано-Франківській області та державною інспекцією сільського господарства.

Позивачем та її представниками не було подано належних та допустимих доказів, які б підтвердили прийняття міською радою оскаржуваного рішення з порушенням вимог чинного законодавства.

Отже, спірне рішення міської ради прийнято в межах повноважень передбачених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та відповідно до вимог ст. 12,93,123,125,186-1 Земельного кодексу України на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу «Чорновола» для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку в м. Коломия по вул. Вячеслава Чорновола і є правомірним, а тому в задоволенні вимог позивача слід відмовити.

На підставі наведеного ст.ст.12,93,116,118,123-125,134,186-1Земельного кодексу України та керуючись ст.ст. 213,214,218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області, треті особи Обслуговуючий кооператив Чорновола , управління Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_6 міської ради Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року за № 245-5/2016 "Про надання в оренду земельної ділянки на вулиці Вячеслава Чорновола" площею 836,0 кв.м. кадастровий номер 2610600000:18:001:0171 обслуговуючому кооперативу Чорновола , відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалами Коломийського міськрайонного суду від 18 березня 2016 року та 21 березня 2016 року у виді заборони обслуговуючому кооперативу Чорновола здійснювати будівництво багатоквартирного будинку, господарських будівель, споруд та інших об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, площею у межах 836,0 кв. м. по вул. Вячеслава Чорновола (кадастровий номер 2610600000:18:001:0171) м. Коломия, Івано-Франківська область; ОСОБА_6 міській раді укладати (підписувати) договір оренди землі із обслуговуючим кооперативом Чорновола площею у межах 836,0 кв. м. по вул. Вячеслава Чорновола (кадастровий номер 2610600000:18:001:0171) для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку за рахунок земель міської ради; управлінню Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі Івано-Франківської області вносити відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею у межах 836,0 кв. м. по вул. Вячеслава Чорновола, м. Коломия (кадастровий номер 2610600000:18:001:0171).

Рішення набирає законної сили після закінчення встановленого строку апеляційного оскарження.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, або отримання його копії.

Суддя Беркещук Б. Б.