Ухвала

від 18.07.2017 по справі 400/2046/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1500/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Жушман О. М.

Доповідач Чельник О. І.

УХВАЛА

іменем України

18.07.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

за участі секретаря: Двоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Дружба на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 21 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, до Приватного підприємства Дружба про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до приватного підприємства Дружба (далі по тексту ПП Дружба ) про визнання договору оренди землі недійсним. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2, виданого Петрівською селищною радою Петрівського району Кіровоградської області 15 березня 2001 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32331797, від 17.01.2015 року, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області, позивач є власником земельної ділянки площею 8,0987 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, що розташована на території Петрівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області. Згідно з договором оренди землі від 25 жовтня 2004 року, зареєстрованого Кіровоградською регіональною філією ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 24 грудня 2004 року за №1348, земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 ОСОБА_2 було передано в оренду відповідачу. Договір оренди землі було укладено на 10 років, тобто, його дія закінчувалась 23 грудня 2014 року. При зверненні позивача до орендаря - ПП Дружба на початку 2015 року з вимогою про повернення земельної ділянки у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди землі, адміністрацією відповідача йому було повідомлено про наявність підписаного 01 серпня 2014 року договору оренди землі, який відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32331797 зареєстровано 17 січня 2015 року, номер запису про інше речове право: 8409012, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18675359 від 17.01.2015. Договір укладено на 10 років. При цьому позивачеві було надано примірник договору оренди землі від 01 серпня 2014 року та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32331797. Під час ознайомлення з договором ним було встановлено, що підпис позивача в ньому відсутній, а підпис в акті прийому-передачі земельної ділянки, яка надається в оренду без дати підписаний не ним, а іншою особою. Позивач вказує, що, оскільки спірний договір не підписував і нікого не уповноважував цього робити він звернувся до відповідача з вимогою розірвати договір оренди землі та повернути йому земельну ділянку, як власнику, однак відповідач відмовив в поверненні земельної ділянки, тому просив визнати недійсним договір оренди землі від 01 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Дружба на оренду земельної ділянки площею 8,0987 га кадастровий номер: НОМЕР_1, право оренди зареєстроване Реєстраційною службою Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області, номер запису про інше речове право: 8409012, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18675359 від 17.01.2015 року та зобов'язати ПП Дружба повернути земельну ділянку площею 8,0987 га, а також стягнути судові витрати.

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 21 червня 2017 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 01 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП Дружба на оренду земельної ділянки площею 8,0987 га кадастровий номер: НОМЕР_1, право оренди зареєстроване Реєстраційною службою Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області, номер запису про інше речове право: 8409012, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18675359 від 17.01.2015 року. Зобов'язано ПП Дружба повернути земельну ділянку площею 8,0987 га, що розташована на території Петрівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області, її власнику - ОСОБА_2. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду ПП Дружба звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. А саме, посилається на те, що судово-почеркознавча експертиза призначена і проведена у порушення вимог наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 5 (у редакції наказу від 27.07.2015 року № 1350/5/ Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень ).

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо недійсності укладеного договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки позивачеві. Висновок суду першої інстанції є правильним і відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з такого.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницькою та іншої діяльності.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). Договір оренди землі укладається в письмовій формі (ст.14 Закону України Про оренду землі ). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. У ст.15 Закону України Про оренду землі визначені істотні умови договору оренди землі.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч.2 і ч.3 ст.215 ЦК України).

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України). Згідно з ч.1ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч.3 ст.203 ЦК України.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що позивач є власником земельної ділянки площею 8,0987 га кадастровий номер: НОМЕР_1 що розташована на території Петрівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_2, виданим Петрівською селищною радою Петрівського району Кіровоградської області 15 березня 2001 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32331797, від 17.01.2015, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області (а.с.6,7).

Згідно з договором оренди землі від 25 жовтня 2004 року, зареєстрованим Кіровоградською регіональною філією ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 24 грудня 2004 року за №1348 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності, була передана в оренду відповідачеві. Договір оренди землі було укладено на 10 років, тобто, його дія закінчувалась 23 грудня 2014 року (а.с.11-12).

Також судом встановлено, що існує договір оренди землі від 01 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП Дружба терміном на 10 років, який зареєстрований Реєстраційною службою Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області, номер запису про інше речове право: 8409012, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18675359 від 17.01.2015 року (а.с.8-9).

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи №17-260 від 28 лютого 2017 року, підпис в договорі оренди землі від 01 серпня 2014 року укладеному між ОСОБА_2 та ПП Дружба на оренду земельної ділянки площею 8,0987 га кадастровий номер: НОМЕР_1 право оренди зареєстроване Реєстраційною службою Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області, номер запису про інше речове право: 8409012, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18675359 від 17.01.2015, в графі Орендодавець , виконаний не самим ОСОБА_2, а іншою особою (а.с.68-71).

Судом першої інстанції вірно оцінено висновок експерта за правилами, встановленими ст.212 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги спростовуються письмовими доказами по справі.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що при проведенні почеркознавчої експертизи експертом безпідставно не взято для використання в якості порівняльного матеріалу, зразки підписів ОСОБА_2, які надавалися для проведення експертизи стороною відповідача.

Експертом у висновку роз'яснено, що при порівнянні зразків підписів ОСОБА_2 між собою у наданих на експертизу документах було встановлено, що зразки підписів ОСОБА_2, які знаходяться у відомостях на видачу зерна в рахунок орендної плати за 2008 рік (ячмінь); за 2011 рік (ячмінь); за 2013 рік (пшениця), не відповідають за транскрипцією та зв'язністю іншим вільним та експериментальним зразкам підписів ОСОБА_2, які були надані на експертизу, тому вони не використовувались в якості порівняльного матеріалу.

Тобто, убачається, що експерт надав оцінку вказаним вище відомостям та обґрунтував причини, по яким не використав їх при наданні висновку.

З матеріалів справи убачається, що судово-почеркознавча експертиза призначена та проведена з додержанням вимог Цивільного процесуального кодексу України, наказу Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу від 27.07.2015 року № 1350/5/ Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень ), а тому висновок судово-почеркознавчої експертизи є належним та допустимим доказом по справі.

Зазначений висновок експерта не суперечить іншим матеріалам справи та не викликає сумнівів в його правильності.

Приймаючи до уваги встановлені обставини колегія судів дійшла висновку, що законні права орендодавця під час укладення та підписання оренди договору від 01 серпня 2014 року були порушені, оскільки виключне право на підписання договору належить власнику землі або уповноваженій ним в установленому законом порядку особі.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи та встановивши, на підставі належної оцінки доказів, відсутність вільного волевиявлення позивача, обґрунтовано задовольнив позов.

При цьому в рішенні наведено відповідний дійсним обставинам справи правовий аналіз норм, якими врегульовано питання щодо визнання угод недійсними з підстав, передбачених ст. 230 ЦК України.

Таким чином, рішення суду відповідає письмовим доказам по справі та вимогам закону. В межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги підстав для його скасування або зміни не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Дружба відхилити.

Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 21 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.

Головуючий: О.І. Чельник

Судді: Т.М. Авраменко

Л.В. Суровицька