Ухвала

від 25.07.2017 по справі 351/870/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/870/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1200/2017

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Сегін І.Р. І. Р.

Суддя-доповідач Бойчук

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Ясеновенко Л.В., Горейко М.Д.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Снятинського районного центру зайнятості до ОСОБА_1, третя особа: Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" про стягнення 16674.34 грн за апеляційною скаргою Снятинського районного центру зайнятості на рішення Снятинського районного суду від 06 червня 2017 року

в с т а н о в и л а :

Рішенням Снятинського районного суду від 06 червня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Снятинського районного центру зайнятості кошти в сумі 11850 (одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесять) грн. 99 коп.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Снятинського районного центру зайнятості судовий збір в сумі 979, 39 грн.

На дане рішення суду першої інстанції Снятинський районний центр зайнятості подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що допомога по безробіттю в сумі 16674, 34 грн. за період з 10.06.2009 року по 31.01.2010 рік отримана ОСОБА_1 незаконно. Оскільки громадянка ОСОБА_1 при отриманні статусу безробітного в Снятинському районному центрі зайнятості надано недостовірні відомості про себе та приховано факт надання послуг ВАТ Укртелеком згідно цивільно-правового договору №6/05-09 від 02.03.2009 року та отримання за це щомісячної винагороди.

ОСОБА_1 з 02.03.2009 року тобто з моменту укладення договору та початку надання послуг, відносилась до зайнятого населення, не мала права перебувати на обліку в Снятинському районному центрі зайнятості як безробітна та отримувати матеріальне забезпечення.

На даний час кошти у вказаній вище сумі повернуті в добровільному порядку не були.

Судом першої інстанції не встановлено правовідносини, які виникли між сторонами, внаслідок чого не застосовано законодавства, яке підлягало до застосування.

Просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про індексацію грошових коштів скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення індексації.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 10.06.2009 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою до Снятинського районного центру зайнятості про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України Про зайнятість населення та Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Відповідно п.7 ч.1 ст.1 Закону України Про зайнятість населення зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Частиною 1 статті 4 вказаного Закону передбачено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 670 від 31.12.2014р., робочою групою Снятинського районного центру зайнятості відповідно до матеріалів поданих ПАТ Укртелеком та листа Управління ПФ України в Снятинському районі від 07.11.2014р. встановлено факт надання послуг ОСОБА_1 для ВАТ Укртелеком . Зокрема в акті зазначено, що ОСОБА_1 не повідомила центр зайнятості про укладення цивільно-правового договору від 02.03.2009р. № 6/05-09 та отримання відповідно до нього винагороди, а тому відповідачка зобов'язана відповідно до п.3 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , повернути допомогу по безробіттю з моменту укладення цивільно-правового договору, а саме: з 10.06.2009р. по 31.01.2010р..

02.03.2009р. між відповідачкою та ВАТ Укртелеком в особі Центру електрозв'язку № 8 (м. Снятин) укладено цивільно-правовий договір № 6/05-09, відповідно до якого відповідачка здійснювала спостереження за визначеним об'єктом в м. Снятин по вул. 1-го Грудня, 18-б, з метою забезпечення збереження майна та засобів зв'язку, матеріальних цінностей та впродовж березня 2009р. - лютого 2010р. отримувала винагороду за виконану роботу.

Наказом позивача № 5 від 19.01.2015р. встановлено, що відповідачка в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна з 10.06.2009р. по 31.01.2010р. одночасно виконувала роботи за цивільно-правовим договором від 02.03.2009р. по наданню послуг ВАТ Укртелеком . 19.01.2015р. ОСОБА_1 Снятинським районним центром зайнятості повідомлено про те, що в 15-ти денний строк вона зобов'язана перерахувати центру зайнятості суму незаконно виплаченої допомоги по безробіттю - 16674,34 грн. за період з 10.06.2009р. по 03.02.2010р.

Відповідно до п. 6 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до п.7 цього Порядку.

Відповідно до висновку Верховного Суду України у постанові від 17.02.2015р. по справі № 21-20а-15, норми припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку пов'язуються із укладенням ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду. Укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю. Факт неповідомлення цією особою до центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача здійснені реальні виплати з дня їх призначення у розмірі 11850, 99 грн. тобто без урахування суми індексації 4823,35 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення індексації, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні правильно зазначив, що в позовній заяві та в поясненнях позивача не міститься обґрунтування на підтвердження обставин щодо стягнення з відповідачки індексації при поверненні допомоги по безробіттю.

Також суд дав належну правову оцінку посиланням позивача на можливість застосування у даних правовідносинах на Закон України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , вказавши, що норми цього Закону не містять положень щодо нарахування індексації на незаконно виплачену допомогу по безробіттю. Застосування ст. 625 ЦК України та стягнення таких витрат не передбачено у спірних деліктних правовідносинах.

Повернення відповідачкою такої допомоги не є систематичними виплатами, а одноразовим відшкодуванням, і нарахування індексації по даному виду відшкодування не передбачено вищевикладеним Порядком, а тому суд прийшов до правильного висновку, що не підлягає до задоволення вимога позивача щодо стягнення з відповідачки індексації за період 10.06.2009р. по 31.01.2010р. в сумі 4823,35 грн. З такими доводами погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими, тому не підлягають до задоволення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Снятинського районного центру зайнятості відхилити.

Рішення Снятинського районного суду від 06 червня 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_2

ОСОБА_3