Рішення

від 19.07.2017 по справі 755/12637/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12637/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Арапіної Н.Є.

з секретарями Рудь Н.В., Зимницькою М.Е.

за участі

представників позивача ОСОБА_1,Тітова О.М.

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_12 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спік Ап за участю третіх осіб Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк , ОСОБА_5 про визнання договорів надання послуг в частині недійсними, розірвання договорів надання послуг та стягнення матеріальних збитків,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік АП" за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про розірвання договорів та стягнення матеріальних збитків. Свої вимоги мотивувала тим, що 02 лютого 2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спік АП" укладено договір № 4004/6620 на придбання курсу англійської мови вартістю 10 331,00 грн. Цього ж дня було укладено додаткову угоду № 404/КК36 про надання додаткового курсу Англійська вимова , вартістю 1 000,00 грн. 02 лютого 2016 року позивачем, як платником, та її донькою - ОСОБА_5, було укладено договір № 404/6619 на придбання курсу англійської мови, вартістю 8101,00 грн. Оплату курсів позивач здійснила 02 лютого 2016 року у розмірі 3 887,00 грн., а решту коштів було перераховано відповідачу Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" на підставі кредитного договору № 85019996727 від 02 лютого 2016 року. Відповідачем порушено умови договору, внаслідок чого позивач з обов'язкового курсу 20 мультимедійних занять змогла відвідати лише п'ять. 08 червня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про розірвання вищезазначених договорів. У відповідь позивачем отримано лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік АП", згідно якого позивачу підлягали поверненню грошові кошти у розмірі 3 754,72 грн. 02 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" листом повідомило позивача про перерахунок суми кредиту відповідачу 03 березня 2016 року у розмірі 15 545,00 грн. У зв'язку з чим просила визнати недійсним §18 договору № 4004/6620 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року, визнати недійсним §18 договору № 4004/6619 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року, розірвати договір № 4004/6620 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року, розірвати договір № 4004/6619 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року, стягнути з відповідача матеріальні збитки у розмірі 17 682,00 грн.

Під час розгляду справи по суті представник позивача збільшив позовні вимоги та остаточно просив визнати недійсним §18 договору № 4004/6620 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року, визнати недійсним §18 договору № 4004/6619 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року, розірвати договір № 4004/6620 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року, розірвати договір № 4004/6619 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року, стягнути з відповідача матеріальні збитки у розмірі 17 682,00 грн., комісію в розмірі 2 800,07 грн., пеню в розмірі 7 473,34 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

03 квітня 2017 року ухвалою суду залучено ОСОБА_5 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову.

Позивач підтримала позовні вимоги. Дала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснила, що умовами договору передбачено отримання послуги у будь-який зручний для неї час. Однак, коли телефонувала, щоб замовити час, то тільки для п'яти занять змогли його погодити. У зв язку з відсутністю викладача решта занять, погоджених по часу, не відбулися. Приходити зранку на заняття не мала можливість, оскільки перебувала на роботі. Після звернення із заявою про розірвання договору відповідач з різних причин уникав укладання додаткової угоди, тому була змушена запросити свідка для підтвердження факту звернення до відповідача з питанням про розірвання договору.

Представник позивача Тітов О.М. підтримав позовні вимоги. Пояснив, що відповідачем було порушено п. 8 Договору та п. 3 Додатку до Договору, оскільки не надано позивачу та її доньці передбачені договором послуги, а також не переведено слухачів на другий рівень. У зв'язку із невиконанням відповідачем договірних зобов'язань та ухилення від розірвання Договорів за час розгляду справи Публічним акціонерним товариством Першим українським міжнародним банком нараховано відсотки та штрафні санкції, а саме, комісію в розмірі 2 800,07 грн. та пеню в розмірі 7 473,34 грн. Крім цього, 01 липня 2016 року позивачем укладено договір про надання правової допомоги №1 та сплачено винагороду у розмірі 5 000,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала. До суду надійшли письмові заперечення, в яких вказано, що договорами передбачено термін реалізації курсу з 10 лютого по 10 листопада 2016 року, вартість та форма оплати за курс навчання. Позивачем не доведено факт неможливості отримання послуг з об"єктивних причин у період зазначений в договорах та наявності істотних недоліків при наданні послуг по придбанню курсу англійської мови. Позивач підтвердила, що відповідач був готовий розірвати договори та повернути залишок коштів. Оскільки позивач просила розірвати договори про надання послуг, а кредитні правовідносини виникли між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк", тому відсутні підстави для стягнення пені та комісії, нарахованих по кредитному договору.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала. Підтримала письмові заперечення, в яких, зокрема, зазначено, що позивач повинна була повідомити за один день, якщо з поважних причин не може прийти на заняття. В порушення умов договору позивач не повідомляла про це відповідача. Сторони не дійшли згоди з питання розірвання договорів послуг. Умовами договорів на придбання курсів англійської мови не передбачено умови розірвання договорів, зважаючи на відсутність істотного порушення умов. Додатково пояснила, що речення 2 параграфу 18 оскаржуваного Договору укладене відповідно до чинного законодавства, а тому посилання позивача на несправедливість цього параграфу є необґрунтованим та безпідставним. Крім того, позивачем не надано жодних доказів про неналежну якість послуг, наданих відповідачем. Для розривання договору позивач не з'явилась до відповідача та відповідно не уклала додаткової угоди про розірвання договору. Враховуючи те, що на даний момент дія договору закінчилась, тому відсутні підстави і для вимог позивача, щодо розірвання укладених договорів. Із зазначених підстав просила відмовити у задоволення позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги. Пояснила, що під час знаходження на канікулах відвідала 10 занять. Пізніше зранку не змогла приходити на курси у зв'язку із знаходженням на заняттях у навчальному закладі. Тому відповідачем не виконано умови договору про отримання послуги у зручний для неї час.

Представник третьої Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справа повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомив.

Третя особа ОСОБА_5, допитана судом за її згодою у якості свідка, пояснила, що умови договору про отримання послуги у зручний для неї та позивача час відповідачем не виконано. Фактично у зручний для неї час не змогла відвідувати заняття через відсутність вільних місць.

Позивач ОСОБА_10, допитана судом за її згодою у якості свідка, дала аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що разом з позивачем відвідала відповідача для вирішення питання про розірвання договорів послуг, оскільки у зручний для позивача час послуги не надавалися. Однак представники відповідача з різних причин не підписували додаткову угоду.

Дослідив матеріали справи, суд встановив такі обставини справи.

02 лютого 2016 року між позивачем ОСОБА_12 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спік Ап укладено договір № 4004/6620 на придбання курсу англійської мови, який складається із 3 рівнів (Starter, Beginner 1, Beginner 2) з урахуванням початкового курсу, загальною вартістю 10 331,00 грн. (а.с. 6,7).

Відповідно до п. 1 Договору платник доручає, а виконавець зобов'язується надати за винагороду послуги по організації курсу навчання англійської мови, на умовах та в порядку, передбачених даним Договором, Правилами слухача недержавних освітніх курсів (Додаток №1), а також згідно інших додатків до даного Договору, які є його невід'ємними частинами.

Також 02 лютого 2016 року позивачем укладено додаткову угоду № 404/КК36 про надання додаткового курсу Англійська вимова , який включає в себе додаткові 5 групових занять з викладачем (Workshop) на кожен передбачений слухачем рівень курсу Англійська вимова , вартістю 1 000,00 грн. (а.с. 8).

Крім цього, 02 лютого 2016 року позивачем, як платником укладено договір № 404/6619 для слухача ОСОБА_5, яка є донькою позивачу, на придбання курсу англійської мови, який складається із 3 рівнів (Beginner 1, Beginner 2, Elementary 1), вартістю 8 101,00 грн. (а.с. 9-10).

02 лютого 2016 року позивачем здійснено оплату за Договором № 4004/6620 у розмірі 3 887,00 грн., що підтверджується довідкою наданою Товариством з обмеженою відповідальністю Спік Ап (а.с. 62).

Позивачем виконано взяті на себе обов'язки по оплаті послуг за договорами № 4004/6619 та №4004/6620 від 02 лютого 2016 року.

Відповідно до меморіального ордеру № 2936643 від 03 лютого 2016 року філія ПАТ ПУМБ в місті Києві сплачено на користь ТОВ Спік Ап кошти в розмірі 15 545,00 грн. за ОСОБА_10 (а.с. 61).

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону Про захист прав споживачів послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Згідно із ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач просить визнати недійсним друге речення §18 пункту 5 договору № 4004/6620 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року, визнати недійсним друге речення §18 договору пункту 5 договору № 4004/6619 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року, у зв'язку із його несправедливістю, що передбачена п. 2 ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів .

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним

Згідно з преамбулою Закону України Про захист прав споживачів цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" закон поширюється на зазначені в ньому відносини, які виникли після введення його в дію. До правовідносин, які виникли до введення Закону в дію, він застосовується лише щодо тих прав і обов'язків, які виникли вже після введення його в дію. Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Згідно п. 3 зазначеної постанови, вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем (виготівником, виконавцем), про наявність підстав і умов їх виникнення, про права і обов'язки сторін, суд має виходити як із норм Закону і прийнятих згідно з ним актів законодавства, так і з відповідних норм Цивільного кодексу України та іншого законодавства, що регулюють ті ж питання і не суперечать Закону. Якщо положення нормативних документів суперечать чинному законодавству, суд застосовує норми цього законодавства. У тих випадках, коли в чинному законодавстві немає спеціальної норми щодо укладеної сторонами угоди про обслуговування, суд застосовує загальні положення про зобов'язання, передбачені главами 14-19 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Згідно із ч. 2 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до п. 2) ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника).

Як зазначено в ч. 5 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Визначення поняття несправедливі умови договору закріплено в частині другій статті 18 Закону України Про захист прав споживачів . Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 цього Закону, можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

За частиною третьою статті 18 Закону № 1023-XII несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пункти 2, 3); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункт 4).

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 08 червня 2016 року у справі № 6-330цс16, яка відповідно до вимог ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Згідно з другим реченням §18 договору пункту 5 Договору перерахунок коштів до повернення за курс навчання, у випадку розірвання договору, здійснюється по факту минулих календарних днів з дати початку терміну курсу до дати подання заяви про розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За вказаних обставин, відсутні підстави для визнання недійсним другого речення §18 пункту 5 договору № 4004/6620 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року та визнання недійсним другого речення §18 договору пункту 5 договору № 4004/6619 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року, у зв'язку із його несправедливістю, що передбачена п. 2 ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів .

Щодо позовних вимог про розірвання договору № 4004/6620 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року та розірвання договору № 4004/6619 на придбання курсу англійської мови від 02 лютого 2016 року у зв'язку з істотним порушенням договору відповідачем, суд вважає таке.

Згідно із ч.1 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13, яка відповідно до вимог ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Позивач стверджує, що через неможливість закінчення першого рівня навчання у встановлений строк - 10 травня 2016 року та ненадання послуг в обсягах, передбачених договорами, відповідачем було істотно порушено умови договорів на придбання курсів англійської мови. Крім того, через переповнення школи слухачами, а також відсутності викладачів, позивач разом із донькою з обов'язкового курсу 20 мультимедійних занять - змогла відвідати лише 5, не змогла відвідати жодного додаткового заняття з 15, які передбачаються до кожного рівня. Також вона не отримала інформацію про мовні аспекти та успіхи в навчанні, не отримала сертифікату Speak Up. Крім цього, їй також не надано послуг за рівнем Початковий курс та додатковий курс Англійська вимова .

Згідно з § 3 п. 3 Договору про придбання курсу англійської мови виконавець бере на себе зобов'язання, починаючи з дати початку терміну реалізації курсу та після урегулювання платежів, вказаних в тексті договору, забезпечити слухача необхідними засобами для реалізації курсу вивчення англійської мови, який є предметом цього договору та надати можливість користуватися засобами потягом обумовленого терміну навчання. Для виконання умов даного договору виконавець може залучати третіх осіб, за якість наданих такими третіми особами відповідає виконавець.

Відповідно до п. 1 Договору платник доручає, а виконавець зобов'язується надати за винагороду послуги по організації курсу навчання англійської мови, на умовах та в порядку, передбачених даним Договором, Правилами слухача недержавних освітніх курсів (Додаток №1), а також згідно інших додатків до даного Договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно із п. 3 §5 виконавець буде працювати в дні та години, зазначені в правилах (Додаток №1), які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до § 1 п. 1.6 Додатку № 1 до договору Правил слухача недержавних освітніх курсів слухач має право у випадку реєстрації на тип курсу Безлімітний , користуватися всіма типами занять з 07:30 до 21:30 у будні дні, з 9:00 до 18:00 в суботу та з 10:00 до 15:00 у неділю (тільки Immersion Class).

Згідно з § 2 п. 2.1 Додатку № 1 до договору Правил слухача недержавних освітніх курсів з яких вбачається, що слухач зобов'язується: брати участь у всіх заняттях, які зарезервовані. Якщо з поважної причини слухач не може прийти на заняття він повинен повідомити про це заздалегідь за один день. В протилежному випадку слухач втрачає право на відповідну кількість з оплачених ним занять.

08 червня 2016 року позивачем направлено на адресу відповідача ТОВ Спік Ап заяву про розірвання договорів №4004/6619 та №4004/6620 від 02 лютого 2016 року для чого просить укласти додаткову угоду та надати розрахунок заборгованості у разі наявності для погашення (а.с. 12).

Відповідачем отримано заяву позивача від 08 червня 2016 року та надано письмову відповідь б/н та б/д, згідно якої визнано право позивача на розірвання договорів № 4004/6619 та № 4004/6620 від 02 лютого 2016 року, а також запропоновано позивачу з'явитись для підписання відповідних Додаткових угод. Крім цього, направлено позивачу розрахунок коштів, які підлягають поверненню у зв'язку із достроковим розірванням договорів в загальній сумі у розмірі 3 754,72 грн. (а.с. 13, 14, 15).

Згідно ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно з §18 договору пункту 5 Договору у випадку дострокового розірвання даного договору платником, знижки надані платнику, враховуються при підрахунку фактично наданих послуг.

Відповідно до §23 договору пункту 7 Договору договір буде вважатись розірваним з моменту підписання сторонами додаткової угоди про розірвання договору або у випадку, вказаному п. 11.

Згідно з §11 договору пункту 4 Договору, якщо платник не сплатив черговий платіж згідно умов договору, і не з'явився протягом 90 календарних днів, починаючи з дня прострочки для підписання сторонами додаткової угоди про розірвання даного договору, такий договір буде вважатись розірваним в односторонньому порядку.

Посилання позивача на ненадання послуг в зручний для неї час та ігнорування підписання додаткової угоди про розірвання договорів послуг підтверджується поясненнями допитаних свідків ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, листом позивача від 25 липня 2016 року з повторною вимогою розірвати договір № 4004/6619 та договір № 4004/6620 від 02 лютого 2016 року (а.с. 16), одержаного відповідачем 01 серпня 2016 року (а.с. 17) та на спростовується представниками відповідача будь-якими доказами.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання договорів повністю: визнати договір № 4004/6619 на придбання курсу англійської мови, укладений 02 лютого 2016 року між ОСОБА_12 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спік Ап , розірваним з 08 червня 2016 року. Визнати договір № 4004/6620 на придбання курсу англійської мови, укладений 02 лютого 2016 року між ОСОБА_12 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спік Ап , розірваним з 08 червня 2016 року.

Позивач просить стягнути з відповідача матеріальні збитки, завдані у зв'язку з невиконанням відповідачем договорів № 4004/6619 та № 4004/6620 на придбання курсу англійської мови.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно з §18 договору пункту 5 Договору перерахунок коштів до повернення за курс навчання, у випадку розірвання договору, здійснюється по факту минулих календарних днів з дати початку терміну курсу до дати подання заяви про розірвання договору.

Згідно договору № 4004/6620 від 02 лютого 2016 року позивачем у відповідача замовлено три дидактичних рівня (Starter, Beginner 1, Beginner 2), з терміном реалізації курсу з 10 лютого 2016 року по 10 листопада 2016 року.

Відповідно до § 1 п. 1.1 Додатку № 1 до договору Правил слухача недержавних освітніх курсів навчатися на кожному рівні із закупленого курсу протягом 3-ох календарних місяців.

Термін реалізації рівня Starter в період з 10 лютого 2016 року по 10 травня 2016 року, рівня Beginner 1 - з 10 травня по 10 серпня 2016 року, рівня Beginner 2 - з 10 серпня по 10 листопада 2016 року.

Ціна рівня Starter становить - 7 000,00 грн., Beginner 1 - 2 830,00 грн. та Beginner 2 - 1 грн.

Враховуючи те, що договір № 4004/6620 від 02 лютого 2016 року розірваний 08 червня 2016 року та на зазначену дату закінчився рівень Starter, не підлягають поверненню кошти перераховані за цей курс.

Враховуючи, що курс реалізації рівня Beginner 1 в період з 10 травня по 10 серпня 2016 року складає 92 дні, вартість одного дня становить 30,76 грн. (2 830,00 грн. / 92 дні ). Тому за цим рівнем підлягають поверненню кошти в розмірі 1 999,46 грн. (92 дні - 27 дні = 65 дня. х 30,76 грн.).

Також підлягають поверненню кошти за курс Beginner 2 в повному розмірі вартістю 1 грн.

Отже, за договором № 4004/6620 від 02 лютого 2016 року підлягають поверненню кошти в загальній сумі 2000,46 грн.

Крім того, 02 лютого 2016 року позивачем укладено додаткову угоду № 404/КК36 про надання додаткового курсу Англійська вимова , який включає в себе додаткові 5 групових занять з викладачем (Workshop) на кожен передбачений слухачем рівень курсу Англійська вимова , вартістю 1 000,00 грн. (а.с. 8).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 404/КК36 до договору № 4004/6620 від 02 лютого 2016 року тип курсу Англійська вимова включає в себе 5 групових занять з викладачем (Workshop) на кожен передплачений слухачем рівень курсу Англійська вимова .

За таких обставин, підлягають поверненню позивачу кошти виплачені за Додатковою угодою № 404/КК36, враховуючи загальну суму 1 000,00 грн.

Крім цього, відповідно до договору № 4004/6619 від 02 лютого 2016 року позивачем у відповідача замовлено три дидактичних рівня (Beginner 1, Beginner 2, Elementary 1) з терміном реалізації курсу з 10 лютого по 10 листопада 2016 року.

Термін реалізації рівня Beginner 1 в період з 10 лютого по 10 травня 2016 року, рівня Beginner 2 - з 10 травня по 10 серпня 2016 року, рівня Elementary 1 - з 10 серпня по 10 листопада 2016 року.

Ціна рівня Beginner 1 - 7 000,00 грн., Beginner 2 - 1 100,00 грн., Elementary 1 - 1,00 грн

Враховуючи те, що договір № 4004/6619 від 02 лютого 2016 року розірваний 08 червня 2016 року та на зазначену дату закінчився рівень Beginner 1, тому не підлягають поверненню кошти, перераховані за цей курс.

Враховуючи, що курс реалізації рівня Beginner 2 в період з 10 травня по 10 серпня 2016 року складає 92 дні, вартість одного дня становить 11,95 грн.(1 100,00 грн. / 92 дні).

Тому за цим рівнем підлягають поверненню кошти в розмірі 753,26 грн. (92 дні - 29 дні = 63 дня. 65 дні х 11,95 грн.).

Також підлягає поверненню кошти за курс Elementary 1 в повному розмірі 1 грн.

Отже, за договором № 4004/6619 від 02 лютого 2016 року підлягають поверненню кошти в загальній сумі 754,26 грн.

Загальний розмір коштів, які підлягають поверненню позивачу за договором № 4004/6620 від 02 лютого 2016 року, Додатковою угодою № 404/КК36 та договором № 4004/6619 від 02 лютого 2016 року становить в сумі 3 754,72 грн. (3000,46 грн. + 754,26 грн.).

Отже, с позовні вимоги в частині стягнення коштів за договорами підлягає задоволенню частково: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спік Ап (ЄДРПОУ 38498322, 02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4) на користь ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 грошові кошти в розмірі 3 754 грн. 72 коп. В іншій частині позовні вимог відмовити.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії в розмірі 2 800,07 грн. та пені у розмірі 7 473,34 грн., нарахованих Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" за кредитним дотговором № 85019996727 від 02 лютого 2016 року, задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

02 лютого 2016 року позивачем підписано заяву № 85019996727 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за якою позивачем отримано споживчий кредит 0-6-24-С для оплати товарів та/або робіт та/або послуг у суб'єкта господарювання в розмірі 15 545,00 грн. на 12 місяців, із пільговим періодом в 6 місяців зі сплатою 0,01 % річних та зі сплатою після закінчення пільгового періоду 3,00 % комісії за обслуговування кредитної заборгованості (а.с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов"язань та ухилення від розірвання договорів на придбання курсу англійської мови, що тягне за собою матеріальні збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Між позивачем та третьою особою Публічним акціонерним товариством Перший Український Міжнародний Банк виникли кредитні правовідносини, які не пов'язані із правовідносинами, що виникли між позивачем та відповідачем, а тому зазначені позивачем обставини не є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача комісії в розмірі 2 800,07 грн. та пені у розмірі 7 473,34 грн.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на правову допомогу.

Як убачається з матеріалів справи між позивачем та адвокатом Тітовим О.М. було укладено договір-доручення про надання правової допомоги від 01 липня 2016 року, до якого було укладено додаткову угоду № 1 від 28 грудня 2016 року, за якою змінено предмет договору та встановлено проміжні результати (а.с. 25, 90).

За вказаною угодою предметом договору є послуги, які адвокат зобов'язується надати клієнту та включає в себе правову допомогу, у тому числі здійснення захисту інтересів Клієнта у якості його представника, щодо розірвання договорів про навчання на недержавних освітніх курсах Speak Up The English Scool та відшкодування збитків та встановлено проміжні результати.

Вартість витрат на правову допомогу, відповідно до додаткової угоди № 1 від 28 грудня 2016 року до Договору про надання правової допомоги від 01 липня 2016 року складає 5 000,00 грн.

Зазначені витрати відповідач підтверджує квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 28 грудня 2016 року (а.с.121).

Відповідно до п. 47 Постанови Пленуму Верховного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах право на правову допомогу гарантовано статтями 8,59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 90 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12,42,56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Згідно п. 48 вищезазначеної постанови, підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84,88,89 ЦПК України.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно ст. 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

На підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" передбачено наступний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2017 року - 1 600 грн. 00 коп.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення витрат у зв'язку з оплатою правової допомоги підлягають задоволенню частково, виходячи з такого.

При визначенні розміру витрат з оплати правової допомоги суд приймає до уваги участь представника позивача у судових засіданнях 20 січня 2017 року впродовж 0 год. 3 хв., 16 лютого 2017 року - 0 год. 48 хв., 25 травня 2017 року - 0 год. 44 хв., 15 червня 2017 року - 0 год. 17 хв., 17 липня 2017 року - 0 год. 44 хв. та розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року - 1 600,00 грн. (а.с. 85, 108-109, 138-140, 155-156, 167-169).

З урахування наведеного, з 01 січня 2017 року 40% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину роботи складає 640 грн. 00 коп., за участь у судових засіданнях у 2017 році впродовж 02 год. 06 хв. (640 грн. х 2 год. + (06 хв. х 640 грн. : 60) оплата правової допомоги складає 1 344,00 грн.

Нормами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з наведеного, з відповідача на користь підлягає стягненню витрати з оплати правової допомоги в сумі 1344 грн. 00 коп . В іншій частині вимог слід відмовити.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 102 грн. 40 коп., а саме: 551,20 грн. за вимоги майнового характеру та 551,20 грн. за вимоги немайнового характеру, відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а.с. 1).

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір за вимогами немайнового характеру в розмірі 551,20 грн.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір майнового характеру виходячи з такого розрахунку.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 3 754,72 грн. та з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 71,66 грн. (3 754,72 грн. х 100% : 32 955,41 грн. = 11 % х 551,20 грн.).

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 622,86 грн. (551,20 грн. + 71,66 грн.).

Керуючись Законом України Про захист прав споживачів , Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах , Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , ст.ст. 16, 22, 203, 215, 626, 627, 628, 638, 651, 653, 901, 902, 903, 907, 1054 ЦК України, п.п.2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", п.п. 47, 48 постанови Пленуму Верховного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 90, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_12 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спік Ап за участю за участю третіх осіб Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк , ОСОБА_5 про визнання договорів надання послуг в частині недійсними, розірвання договорів надання послуг та стягнення матеріальних збитків задовольнити частково.

Визнати договір № 4004/6619 на придбання курсу англійської мови, укладений 02 лютого 2016 року між ОСОБА_12 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спік Ап , розірваним з 08 червня 2016 року.

Визнати договір № 4004/6620 на придбання курсу англійської мови, укладений 02 лютого 2016 року між ОСОБА_12 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спік Ап , розірваним з 08 червня 2016 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спік Ап (ЄДРПОУ 38498322, 02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4) на користь ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 грошові кошти в розмірі 3 754 (три тисячі сімсот п'ятдесят чотири) грн. 72 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спік Ап (ЄДРПОУ 38498322, 02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4) на користь ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 622 (шістсот двадцять два) грн. 86 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 344 (одна тисяча триста сорок чотири) грн. 00 коп.

В іншій частині позовні вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 24 липня 2017 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Є.Арапіна