Рішення

від 18.07.2017 по справі 2-5827/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.2017 Справа №2-5827/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Зарічної О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі цивільну справу за скаргою публічного акціонерного товариства Родовід Банк на дії державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

заявник публічне акціонерне товариство Родовід Банк (далі ПАТ Родовід Банк ) звернувся в суд з вказаною скаргою. У ній просить визнати дії зазначеного державного виконавця, щодо винесення повідомлення № 583 від 24 січня 2017 року, яким, на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , повернено виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, оскільки той не надав підтвердження сплати авансового внеску. В обґрунтування цих вимог зазначає, що таке рішення є незаконним, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження від сплати авансового внеску звільняються державні органи. При цьому, законодавством не визначено поняття державні органи . Конституція та закони України визначають лише поняття органи державної влади та органи місцевого самоврядування . Зважаючи на те, що акціонерне товариство Родовід Банк в розмірі 99,99 % належить Державі Україна в особі Міністерства фінансів України, який є центральним органом виконавчої влади і, здійснюючи право власника, формує його органи управління в повному складі із представників Держави то зазначений банк є державним органом, вважає заявник.

У судове засідання представник заявника не з'явився подавши заяву про розгляд справи за його відсутності у якій також зазначає, що викладені у скарзі вимоги підтримує у повному обсязі.

Державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі Тернопільський МВ ДВС ГТУЮ в Тернопільській області) у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Про причини неявки суду не повідомив та не надіслав на адресу суду заяви про розгляд справи за його відсутності, тому, на підставі ч. 2 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), дану неявку суд розцінює як таку, що допущена без поважних причин і вважає, що розгляд справи слід провести без його участі на підставі наявних доказів.

Суд, вивчивши доводи скарги, дослідивши додані до неї матеріали, прийшов до переконання, що у її задоволенні слід відмовити з огляду на таке:

частиною 1 ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У абзаці 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах роз'яснено, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 жовтня 2011 року було стягнено з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Родовід Банк в особі відділення Тернопільське РУ ОСОБА_3 46'655,45 грн. заборгованості за кредитним договором з урахуванням пені, 466,55 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

На підставі цього рішення був виданий, а в подальшому і звернений до виконання, виконавчий лист. Вказані факти стверджуються фотокопією цього виконавчого листа та заяви про відкриття виконавчого провадження № 21-11-б/227 від 16 січня 2017 року.

24 січня 2017 року державний виконавець Тернопільського МВ ДВС ГТУЮ в Тернопільській області ОСОБА_1 винесла повідомлення про повернення вказаного виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. При цьому вона керувалась п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження та взяла до уваги те, що до заяви про примусове виконання рішення не долучено квитанцію про сплату авансового платежу.

Пунктом 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження справді передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Посилаючись на незаконність такого повідомлення скаржник вказує, що державний виконавець не врахував того факту, що ПАТ Родовід Банк на 99,99 % належить Державі Україна в особі Міністерства фінансів України, а тому є державним органом і, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження звільнено від сплати авансового платежу.

Такі його доводи не ґрунтуються на нормах права з наступних міркувань:

пунктом 8 ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження справді передбачено, що від сплати авансового внеску також звільняються державні органи .

Суд вважає загальновідомими, а тому, в силу вимог ч. 2 ст. 61 ЦПК України, такими, що не підлягають доказуванню обставинами щодо того, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року № 880-р Про утворення санаційного банку , прийнято рішення про створення санаційного банку на базі ПАТ Родовід Банк , який набув статусу такого банку з моменту видачі йому Національним банком України ліцензії санаційного банку.

Згідно з постановою Правління Національного банку від 25 лютого 2016 року № 107 АТ Родовід Банк визнано неплатоспроможним та передано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Органом управління АТ Родовід Банк є уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_4.

Частиною 1 ст. 7 Закону України Про банки та банківську діяльність визначено, що державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі.

ПАТ Родовід Банк не є державним банком, оскільки державі не належить сто відсотків його статутного капіталу, а тому не може вважатись державним органом.

Окрім цього слід зазначити, що у загальній теорії держави та права визначено, що державні органи мають відповідати певним ознакам, а саме: є структурним елементом апарату держави; мають певну економічну і організаційну відокремленість і самостійність; створюються державою чи обирається безпосередньо народом; наділені нормативно закріпленими державновладними повноваженнями; характеризуються відповідною організаційною структурою; мають територіальні межі діяльності; здійснюють свої функції від імені держави; характеризуються особливим порядком утворення, видами діяльності, характером та обсягом повноважень, формами і методами виконання функцій, тощо.

З огляду на вказане, суд вважає, що ПАТ Родовід Банк не звільнено від сплати авансового внеску з підстав, передбачених абз. 8 ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження .

Керуючись ст.ст. 383- 386 Цивільного процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства Родовід Банк на дії державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 - відмовити .

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали суду, а у разі якщо ухвалу суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду, в іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяОСОБА_5