Постанова

від 10.07.2017 по справі 826/26522/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2017 року 15 год. 54 хв. № 826/26522/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., при секретарі судового засідання Зубенко М.О., за участю: представника позивача - Анцут Е.І., представника відповідача - Перепелюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Фінанс Банк до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство Фінанс Банк (надалі - позивач або ПАТ Фінанс Банк , Банк) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2017 року №0001141402 (форми Р ).

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків акта ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26.10.2015 року №1297/26-53-22-03-21/19193869 Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки публічного акціонерного товариства Фінанс Банк (код за ЄДРПОУ 19193869) з питань, що стали предметом оскарження, викладених у запереченнях від 21.08.2015 №873 на акт перевірки від 17.08.2015 №1008/26-53-22-03-21/36862747 за період з 01.01.12 по 31.12.14 . Позивач не погоджується з позицією контролюючого органу про порушення Банком норм п. 44.1 ст. 44, пп. 135.4.2 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що дохід від операцій з торгівлі цінними паперами (простими векселями) у 2012 році був ним в повному обсязі відображений в декларації з податку на прибуток за 2012 рік (а саме в ряд. 02 ОД та додатку ЦП до такої Декларації) у відповідності з приписами Податкового кодексу України, що підтверджується також наявними у Банка первинними документами. Натомість контролюючий орган помилково кваліфікував отримані Банком доходи від операцій з торгівлі цінними паперами (порядок оподаткування яких регулюється окремо нормою, - п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України), - як інші доходи від банківських операцій, що оподатковуються у загальному порядку згідно з абз. ж - з пп. 135.4.2 п. 135.4 ст. 135 цього Кодексу.

У призначеному судовому засіданні 10.07.2017 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача під час розгляду справи проти позову заперечував, посилаючись на доводи наведені у тексті письмових заперечень.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Працівниками ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань, що стали предметом оскарження викладених в запереченні від 21.08.2015 року №873 на акт перевірки від 17.08.2015 року №1008/26-53-22-03-21/19193869 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року. За результатами такої перевірки складений акт від 26.10.2015 року №1297/26-53-22-03-21/19193869 (далі по тексту - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки, відповідач встановив порушення позивачем норм п. 44.1 ст. 44, пп. 135.4.2 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження ПАТ Фінанс Банк податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 6 300 000 грн. Суть зазначених порушень, на думку перевіряючих, полягає у неправомірному заниженні Банком суми доходу у розмірі 30 000 000 грн., отриманої за результатами операцій з врахування векселів та їх подальшого продажу підприємствам, які мають ознаки фіктивності.

12.11.2015 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла оспорюване у справі податкове повідомлення-рішення за №0003992203 (форми Р ), яким визначило позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 7 875 000 грн., в тому числі 6 300 000 грн. за основним платежем, 1 575 000 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Розглянувши матеріали адміністративної справи та заслухавши усні пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Як свідчать наявні матеріали справи, 08.05.2012 року між ПАТ ТММ-Банк (попередня назва ПАТ Фінанс Банк ) та ТОВ СТОІК-КОММЕРС (як пред'явником) були укладені однотипні за змістом договори врахування векселів за №ДД 330-02 і №ДД 330-03, відповідно до умов п. 1.1 яких пред'явник передає у власність Банку:

- вексель серії АА № 2357674 номінальною вартістю 15 440 000,00 грн., дата складання - 27.03.2012, дата погашення - 28.04.2017 року, векселедавець ТОВ Парадіз Холдінг , шляхом здійснення іменного (бланкового) індосаменту на ньому з метою його подальшого врахування Банком (згідно договору №ДД 330-02);

- вексель серії АА № 2020807 номінальною вартістю 14 560 000,00 грн., дата складання - 27.03.2012, дата погашення - 28.04.2017 року, векселедавець ТОВ Гранд Трейдинг , шляхом здійснення іменного (бланкового) індосаменту на ньому з метою його подальшого врахування Банком (згідно договору № ДД 330-03).

Умовами п. 1.2 цих договорів врахування векселів передбачено, що сума договору за врахованим векселем, згідно з Реєстром пред'явлення до врахування векселів становить: 1 0 835 087,72 грн. - згідно умов договору №ДД 330-02; 10 217 543,86 грн. - згідно умов договору №ДД 330-03.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.5 цих договорів Банк набуває прав законного векселедержателя по векселю шляхом його врахування, яким пред'явник є векселе-держателем (п. 1.3. Договорів).

Моментом переходу права власності на вексель від пред'явника до Банка вважається момент оформлення індосаменту та фактичної його передачі за Реєстром пред'явлення до врахування векселів.

Також згідно з п. 3.1 Банк зобов'язаний протягом 3-х банківських днів з моменту надання Реєстру пред'явлених до врахування векселів та самих векселів, перерахувати на поточний рахунок пред'явника суму, що визначена в п. 1.2 цього договору.

На підтвердження обставин придбання вказаних векселів позивач надав суду копії відповідних договорів про врахування векселів від 08.05.2012 року, реєстрів пред'явлених до врахування векселів від 08.05.2012 року за №1 і №2, платіжних доручень від 08.05.2012 року за №1 і № 2 про оплату за векселі згідно відповідних договорів врахування векселів на загальну суму 21 052 631,58 грн., виписки по особовим рахункам Банку за період з 01.01.2012 року по 25.11.2016 року, самих векселів.

Зі змісту наданих позивачем документів вбачається, що останній став власником цінних паперів - векселів серії АА № 2357674 (векселедавець ТОВ Парадіз Холдінг ) та серії АА № 2020807 (векселедавець ТОВ Гранд Трейдинг ), що не заперечується відповідачем. Сума понесених позивачем витрат у зв'язку придбанням вказаних векселів становила 21 052 631,58 грн.

В подальшому, 27.12.2012 року, між ПАТ ТММ-Банк (як продавцем) і ТОВ Укртрейд Лімітед (як покупцем), в особі повіреного покупця - ТОВ СІТІ БУД , був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ92/2712/008 від 27.12.2012 року, відповідно до якого позивач зобов'язується передати покупцеві у власність (продати), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити векселі прості з іменним (бланковим) індосаментом - вексель серії АА № 2357674 (векселедавець ТОВ Парадіз Холдінг , дата складання - 27.03.2012, дата погашення - 28.04.2017 року), номінальною вартістю 15 440 000 грн., та вексель серії АА № 2020807 (векселедавець ТОВ Гранд Трейдинг , дата складання - 27.03.2012, дата погашення - 28.04.2017 року), номінальною вартістю 14 560 000 грн.

Згідно з п. 1.2 цього договору загальна сума договору становить 22 216 317,26 грн. (в тому числі сума продажу векселя серії АА № 2020807 - 10 782 319,31 грн., сума продажу векселя серії АА № 2357674 - 11 433 997,95 грн.

Пунктами 2.4, 2.5 і 2.6 зазначеного договору передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця, згідно виставлених продавцем вимог на виконання. Передача цінних паперів за іменним (бланковим) індосаментом, що вказані у п. 1.1 даного договору, здійснюється згідно акта прийому-передачі цінних паперів, підписаного уповноваженими представниками сторін протягом 3-х днів від дня отримання грошових коштів. Сторони вважаються такими, що виконали свої зобов'язання за даним договором, а цінні папери вважаються переданими з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта прийому-передачі цінних паперів.

На підтвердження обставин проведення зазначеної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані копії акта прийому-передачі цінних паперів від 27.12.2012 року, - відповідно до якого позивач передав ТОВ Укртрейд Лімітед прості векселі серії АА № 2020807 та серії АА № 2357674, загальною номінальною вартістю 30 000 000 грн., меморіальних ордерів № 730 від 27.12.2012 року на суму 11 433 997,95 грн. (призначення платежу: Продаж векселю зг. Дог. БВ92/2712/008 від 27.12.12 р. (АА № 2357674) ) та № 732 від 27.12.2012 року на суму 10 782 319,315 грн. (призначення платежу: Продаж векселю зг. Дог. БВ92/2712/008 від 27.12.12 р. (АА № 2020807) ).

Крім того, 27.12.2012 року між ПАТ ТММ-Банк (як покупцем) та ТОВ Укртрейд Лімітед (як продавцем) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/004 (який відповідно до додаткової угоди від 27.12.2012 року до цього ж договору № БВ32/2712/004 є договором врахування векселів), за умовами якого ТОВ Укртрейд Лімітед передало у власність Банку вексель серії АА № 2020807, номінальною власністю 14 560 000 грн, дата складання - 27.03.2012 року, дата погашення - 01.04.2013 року, за загальною сумою договору - 14 272 449,44 грн.

Як пояснив позивач, в тексті своїх уточнень до позову від 23.02.2016 року, збільшення вартості відчуження векселю серії АА № 2020807 за договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/004 від 27.12.2012 року зумовлено тим, що строк платежу (дата погашення) за цим векселем був значно скорочений, а саме з 28.04.2017 року до 01.04.2013 року, що, у свою чергу, відображається на суттєвому зменшенні строку відволікання розміщених Банком коштів за даною господарською операцією та часом отримання Банком прибутку, який становить позитивну різницю між номінальною вартістю векселя при його погашенні та ціною продажу за даним договором (14 560 000,00 грн. - 14 272 449,44 грн. = 287 550,56 грн.).

Також, цього ж дня, між Банком (як покупцем) і ТОВ Укртрейд Лімітед (як продавцем) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/006, за яким ТОВ Укртрейд Лімітед продав Банку цінні папери (облігації дисконтні іменні (серія А), форма існування ЦП - документарна/знерухомлені в депозитарії, Емітент ЦП - ТОВ НАВІУМ (код за ЄДРПОУ 34670773), номінальна вартість ЦП - 11,00 грн. за облігацію, загальна кількість ЦП - 1 009 386 шт., загальна номінальна вартість ЦП - 11 103 246,00 грн.) з загальною ціною продажу - 7 943 867,82 грн.

Виходячи з тієї обставини, що вимоги вказаних сторін за договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ92/2712/008, договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/004 та договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/006 є зустрічними, рівними, однорідними - виражені в одній і тій самі валюті, строк виконання зобов'язань за договорами настав, Банк і ТОВ Укртрейд Лімітед відповідно до ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України домовились про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, шляхом укладання акта про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 27.12.2012 року.

Копії зазначених договорів купівлі-продажу цінних паперів, актів прийому-передачі цінних паперів за такими договорами та акта припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 27.12.2012 року наявні у матеріалах справи.

Загальний фінансовий результат (тобто, різниця між витрати на придбання та доходами від реалізації) від операцій з цінними паперами серії АА № 2020807 та серії АА № 2357674 склав 1 163 685,68 грн.

Сума позитивного фінансового результату (1 163 685,68 грн.) від операцій з векселями серії АА № 2020807 та серії АА № 2357674 була включена Банком в дохід за результатами 2012 року та відображена у ряд. 02 ОД декларації з податку на прибуток за 2012 рік (у межах загально суми 22 238 323 грн.) та у ряд. 3, 3.1 додатку ЦП до зазначеної Декларації (в межах загальної суми прибутку по операціях з іншими цінними паперами 4 178 820 грн.).

Наведене свідчить, що при оподаткуванні результатів операцій з векселями серії АА № 2020807 та серії АА № 2357674 позивач керувався нормами п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, які регулюють оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

При цьому, у своїх поясненнях представник позивача додатково пояснив, що 01 квітня 2013 року Банком, як векселедержателем векселя серії АА № 2020807, згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/004 від 27.12.2012 року, було пред'явлено вказаний вексель до оплати векселедавцю - ТОВ Гранд Трейдинг за номінальною вартістю. На підтвердження обставин фактичного погашення векселя серії АА № 2020807 та отримання оплати за таким векселем позивач надав суду копії наступних документів: акта №1 пред'явлення векселів до платежу від 01.04.2013 року; платіжного доручення №М142 від 01.04.2013 року на суму 14 560 000 грн. з призначенням платежу: Оплата за вексель простий згідно акту пред'явлення векселів до платежу №1 від 01.04.2013 року ; свіфт-по-відомлення банка платника - АТ КБ СОЮЗ від 01.04.2013 року.

В той же день Банк на підставі договору купівлі-продажу облігацій №ДД-01.004/13 з ПАТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Європейські технології реалізував останньому попередньо придбані у ТОВ Укртрейд Лімітед на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ32/2712/006 від 27.12.2012 року цінні папери (облігації дисконтні іменні (серія А), форма існування ЦП - документарна/знерухомлені в депозитарії, Емітент ЦП - ТОВ НАВІУМ (код за ЄДРПОУ 34670773), номінальна вартість ЦП - 11,00 грн. за облігацію, загальна кількість ЦП - 1 009 386 шт.

Однак за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що за результатами відчуження у 2012 році векселів серії АА № 2020807 та серії АА № 2357674 Банк мав включити до доходів від банківських операцій суму доходу в розмірі 30 000 000 грн. - номінальну вартість вказаних цінних паперів, - як інші доходи , що пов'язані зі здійсненням банківських (кредитних) операцій, в порядку п.п. ж і з пп. 135.4.2 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України.

Також, посилаючись наявну у базах даних АІС Податковий блок інформацію, зокрема про: показники останньої поданої ТОВ Стоік-Коммерс , ТОВ Гранд Трейдінг , ТОВ Парадіз Холдінг , ТОВ СІТІ БУТ , ТОВ Укртрейд Лімітед податкової звітності з податку на прибуток підприємств, стан платника (актуальний на момент проведення документальної перевірки, тобто у 2015 році), адресу місцезнаходження, основний вид діяльності за КВЕД, кількість працюючих на підприємстві та висновки оперативного управління ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві (службова записка від 14.08.2015 року №1663ДПІ/26-53-07) контролюючий орган дійшов висновку про наявність у перелічених вище контрагентів позивача ознак фіктивності .

З наведеною правовою позицією відповідача суд не погоджується у зв'язку з наступним.

Відповідно до пп. 135.4.2 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід банківських установ, до якого, у свою чергу, включаються: а) процентні доходи за кредитно-депозитними операціями (в тому числі за кореспондентськими рахунками) та цінними паперами, придбаними банком; б) комісійні доходи, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, наданими гарантіями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами; г) прибуток від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; ґ) позитивне значення курсових різниць відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; д) надлишкові суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу згідно з пунктами 159.2, 159.4 статті 159 цього Кодексу та суми заборгованості, що підлягають включенню до складу доходів згідно з пунктом 159.5 статті 159 цього Кодексу; е) доходи від відступлення права вимоги боргу третьої особи або виконання вимоги боржником (факторингу) згідно з пунктом 153.5 статті 153 цього Кодексу; є) дохід, пов'язаний з реалізацією заставленого майна; ж) інші доходи, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші доходи, передбачені цим розділом.

Згідно з п. 137.8 ст. 138 ПК України датою отримання доходів платника податку від проведення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Частиною першою та третьою ст. 47, Закону України Про банки і банківську діяльність від 07.12.2000 року №2121-III передбачено, що банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. До банківських послуг належать: 1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах; 3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

У ч. 1 ст. 49 цього Закону зазначено, що як кредитні в цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої статті 47 цього Закону, а також: 1) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені; 2) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі; 3) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); 4) лізинг.

Пунктом 4 ст. 7 Закону України Про Національний банк України від 20.05.1999 № 679-XIV встановлено, що Національний банк встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.

Пунктом 6.1 ст. 6 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями у національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 року №508, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.02.2003 року за № 174/7495, визначено, що урахування векселів є формою кредитування банком юридичної або фізичної особи шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі. Урахування векселів є кредитною операцією. Ураховуючи вексель банк надає векселедержателю-пред'явнику строковий кредит.

Водночас суд зважає на те, що відповідно до ст. 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок від 23.02.2006 року №3480-IV, вексель - це цінний напір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику.

Згідно з п. 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями у національній валюті на території України, придбання векселя - це одержання векселя у власність через купівлю, врахування, заставу (заклад), видачу або дарування, спадщину або іншу угоду, результат якої майнове право на вексель; врахування векселя - це придбання банком векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом, як різновид врахування векселя розрізняють врахування векселя безоборотне та з реверсом; дисконт - це винагорода, що беруть банки під час врахування векселів та купівлі векселів у векселедержателів до закінчення терміну їх сплати.

Цим же Положенням визначено, що купівля та продаж векселів здійснюються банком відповідно до законодавства України та на підставі укладеного з продавцем (покупцем) договору.

На думку суду, наведена у п. 6.1 ст. 6 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями у національній валюті на території України кваліфікація операції з врахування векселів застосовується у сфері банківського законодавства не відповідає змісту кредитної операції для цілей оподаткування. Адже пп. 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 ПК України фінансовий кредит визначено кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Зміст операції з врахування векселів (яка полягає у придбанні банком векселя за заниженою ціною до настання строку платежу) не підпадає під наведені ознаки операції фінансового кредиту. Фактично внаслідок передачі векселі для врахування відбувається його продаж, адже право власності на вексель (та платіж за ним) переходить від держателя векселя до банку, у зв'язку з чим відображення цієї операції має здійснюватися за правилами п. 153.8 ст. 153 ПК України ( Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та

іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами ).

Нормами зазначеного пункту ст. 153 ПК України встановлено, що для цілей цього підпункту під терміном доходи слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном витрати слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

У разі якщо платник податку виступає інвестором при первинному розміщенні цінних паперів або наступного продажу власних акцій емітентом, або у разі внесення коштів до статутного капіталу емітента, то витрати, сплачені (нараховані) таким платником податку емітенту таких цінних паперів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що витрати та доходи за операціями з цінними паперами, до яких закон відносить векселі, в тому числі операції з врахування векселя, не враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених податковим законодавством, а тому твердження контролюючого органу про порушення ПАТ Фінанс Банк вимог абз. ж - з пп. 135.4.2 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, який передбачає порядок визначення доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у звітному періоді з інших доходів на загальних підставах, є необґрунтованими.

Схожі правові позиції з питання оподаткування операцій з врахування векселів, вчинених банками, як операцій не кредитними, а саме з торгівлі векселями, наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.03.2008 року №К-21067/06, від 23.04.2015 № К/9991/25976/11 та від 24.03.2015 року №К/800/55125/13

Крім того, з метою з'ясування питання щодо обгрунтованості висновків акта перевірки від 26.10.2015 року №1297/26-53-22-03-21/19193869 про заниження ПАТ Фінанс Банк доходів на загальну суму 30 000 000 грн. за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2016 року у справі була призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

За результатами проведеної судово-економічної експертизи надійшов висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05.01.2017 року №10341/16-45/416-418/17-45, відповідно до якого висновки акта перевірки про заниження ПАТ Фінанс Банк суми доходів на загальну суму 30 000 000 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 6 300 000 грн. за 2012 рік, документально не підтверджуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно з ч. 4 і 5 ст. 82 КАС України, експерт дає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта приєднується до справи. Суд має право в судовому засіданні запропонувати експерту дати усне пояснення до свого висновку. Якщо експертиза проводиться в судовому засіданні, експерт може дати усний висновок.

Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Дослідивши текст вказаного висновку судово-економічної експертизи та наявні у справі матеріали, суд дійшов умовиводу про врахування висновків такої експертизи з питань підтвердження факту заниження Банком суми доходів на загальну суму 30 000 000 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 6 300 000 грн. за 2012 рік, в результаті спірних операцій з векселями серії АА № 2020807 та серії АА № 2357674.

При цьому, посилання відповідача про необгрунтованість висновку експертів з причини не дослідження останніми обставин реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем і контрагентами та не врахування експертами при проведенні експертизи документів на 22 аркушах, надісланих до КНІСЕ разом з супровідним листом ГУ ДФС у м. Києві від 11.01.2017 року №512/10/26-15-10-04-33 суд відхиляє з наступних мотивів. По-перше, вказані документи (перелік яких у справі відсутній, як і копія супровідного листа від 11.01.2017 року №512/10/26-15-10-04-33) були фактично надані КНІСЕ після складання висновку від 05.01.2017 року №10341/16-45/416-418/17-45, що вбачається з тексту листа КНІСЕ від 20.01.2017 року №736-17 (10341/16-45/416-418/17-45) про повернення матеріалів. По-друге, надані відповідачем матеріали, які, на його переконання, свідчать про фіктивність ТОВ Стоік-Коммерс , ТОВ Гранд Трейдінг , ТОВ Парадіз Холдінг , ТОВ СІТІ БУТ , ТОВ Укртрейд Лімітед , а саме: роздруківки електронних копій податкових декларацій з податку на прибуток, а саме: ТОВ Гранд-Трейдинг (за 2012, 2013 роки), ТОВ Парадіз Холдінг (за 2012, 2013 роки) ТОВ Стоік-Коммерс (за 2012, 2013 роки), ТОВ СІТІ БУТ (за 2012, 2013 роки), роздруківки відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно контрагентів позивача актуальні на момент розгляду справи, а не вчинення відповідних господарських операцій у 2012 році, - суд визнає недостатніми та непереконливими доказами обставин фіктивності створення/перереєстрації та господарської діяльності названих суб'єктів підприємницької діяльності, за відсутності доказів перевірки фінансової звітності таких підприємств, вжиття відповідними суб'єктами владних повноважень (правоохоронними органами) заходів щодо порушення кримінальних проваджень та притягнення відповідальних посадових осіб названих підприємств до кримінальної відповідальності за фактами скоєння фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, підробки первинної та іншої документації.

Також суд вважає, що твердження відповідача про фіктивність операцій з векселями серії АА № 2020807 та серії АА № 2357674, що вчинені позивачем у 2012 році, спростовуються наявними матеріалами справи, та одночасно суперечать позиції контролюючого органу про отримання Банком доходу в розмірі 30 000 000 грн. за наслідками операцій з цими цінними паперами, тобто операціями, що фактично відбулися.

Враховуючи вищенаведене та наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 12.11.2017 року №0001141402, яким до позивачу донараховано до сплати суму податку на прибуток у розмірі 7 875 000 грн., є неправомірним та відповідно підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов публічного акціонерного товариства Фінанс Банк задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12.11.2015 року №0003992203.

3. Присудити на користь публічного акціонерного товариства Фінанс Банк (код ЄДРПОУ 19193869) судові витрати у розмірі 118 125 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39469994).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку .

Суддя Є.В. Аблов