Рішення

від 18.07.2017 по справі 910/7444/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2017Справа №910/7444/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДГЕЗІВ+"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Дизайн-Принт Україна"

про стягнення 75 964,21 грн.

Суддя О.М. Ярмак

Представники сторін: Від позивача: Братель О.Г. (представник за довіреністю)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АДГЕЗІВ+" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Дизайн-Принт Україна" про стягнення 75 964,21 грн. заборгованості за договорами поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/7444/17 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.06.2017.

09.06.2017 відповідачем подано до суду заперечення на позов.

13.06.2017 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.

У зв'язку з виходом судді Ярмак О.М. з лікарняного справу було призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.07.2017.

В судовому засіданні 11.07.2017 судом оголошено перерву до 18.07.2017.

В судове засідання 18.07.2017 відповідач уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Натомість, 18.07.2017 від відповідача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача надав суду додаткові докази, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю АДГЕЗІВ+

(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Дизайн-Принт Україна" (покупець) укладено договір поставки № 4А+ (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити пакувальні матеріали (надалі - Товар) за якістю, в кількості, в строки, за ціною, асортиментом і найменуванням згідно рахунку на поставку конкретної партії товарів, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, асортимент та ціна Товару визначаються в накладних, які оформлюються та підписуються при передачі кожної партії Товару. Усі накладні є складовими частинами Договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості Товару.

Згідно з п. 2.3. Договору покупець здійснює передоплату у розмірі 50%

вартості Товару та 50% протягом 7 (семи) банківських днів з дати поставки, що

підтверджується підписаними видатковими накладними.

Поставка товару здійснюється на протязі 3-х календарних днів після отримання 50% попередньої оплати та виписаного доручення на товар (п. 3.3. Договору).

01.12.2015 постачальником виставлено покупцю рахунок-фактуру № СФ-0039 на суму 140 794,21 грн, на підставі якого покупцем здійснено передоплату за Договором в розмірі 64 830,00 грн.

Згідно з видатковою накладною № РН-0000043 від 03.12.2015 постачальником було поставлено товар покупцю на загальну суму 140 794,21 грн.

Постачальник звернувся до суду з даним позовом, стверджуючи, що покупець не оплатив решту суми вартості поставленого товару у розмірі 75 964,21 грн, хоча мав це зробити протягом 7 банківських днів з дати поставки.

Позивач несплату вказаної суми не спростовує, заперечуючи проти її оплати з підстав неналежного виконання позивачем своїх обов'язків, що виявилося у поставці покупцю товару неналежної якості.

Частиною 1 ст. 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до ч. 1 ст. 687 названого Кодексу, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

У пунктах 4.3, 4.4 Договору сторони погодили, що приймання товару за кількістю та якістю відбувається відповідно до Інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю , затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 25.04.1966 № 11-7 та Інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю , затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966 відповідно.

Отже, сторони взяли на себе обов'язок додержуватись у прийманні товарів за якістю усіх вимог названої Інструкції.

За твердженнями відповідача, 29.12.2015 працівниками підприємства було виявлено приховані недоліки поставленого позивачем товару (стрічка скотч дв.9х80), з-поміж інших і за видатковою накладною № 0000043 від 03.12.2015, у зв'язку з чим представник позивача був викликаний телеграмою від 29.12.2015 для участі у складанні акта про приховані недоліки продукції.

Позивач в свою чергу стверджує, що за його місцезнаходженням від покупця жодних телеграм не надходило.

31.12.2015 на підставі п. 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю , затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966, комісією відповідача було складено акт про виявлення прихованих недоліків продукції (товарів) №1, що виявилося у невідповідності товару (стрічка скотч) заявленим параметрам ширини і довжини (ширина - 8 мм замість 9 мм, довжина - 50 м замість 80 м), в тому числі і за накладною № 0000043 від 03.12.2015.

15.01.2016 на адресу постачальника надійшла претензія покупця про повернення коштів, сплачених за неякісну продукцію у загальному розмірі 83 200,00 грн.

Дослідивши вказаний акт про виявлення прихованих недоліків продукції (товарів) №1, складений покупцем як доказ наявності недоліків поставленого товару, суд не приймає його до уваги, оскільки акт складений з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю , затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966, а саме: всупереч вимогам Інструкції відсутні належні докази виклику представника постачальника за його місцезнаходженням для участі у складанні акта про недоліки, не описаний стан тари та упаковки, дата відкриття тари, умови зберігання та назви продукції.

Окрім того, суд зазначає, що виходячи зі складених відповідачем документів, вартість неякісної стрічки скочт за видатковою накладною № 0000043 від 03.12.2015 становить 47 640,00 грн, проте відповідач не оплатив більшу за указану суму - 75 964,21 грн., причини таких обставин не пояснив.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши подані сторонами докази на підтвердження своїх правових позицій, судом встановлено факт поставки відповідачу товару на вказану позивачем суму, та, з огляду на відсутність доказів протилежного, наявність у відповідача невиконаних грошових зобов'язань перед позивачем за договором поставки у розмірі 75 964,21 грн, строк виконання яких настав, тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Суд також бере до уваги, що відповідач від договору не відмовлявся у зв'язку з поставкою товару неналежної якості, як то передбачено ч. 2 ст. 678 ЦК України, згідно якої, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, відповідного позову до суду не заявляв.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Дизайн-Принт Україна" (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, кв. 24, ідентифікаційний код 37045749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДГЕЗІВ+" (02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 2/1, ідентифікаційний код 39997140) 75 964 (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 21 коп. основного боргу та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.07.2017

Суддя О.М. Ярмак