Постанова

від 09.10.2017 по справі 910/7444/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р. Справа№ 910/7444/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Яковлєва М.Л.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання: Молокопой І.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Видавничий дім ,,Дизайн - Принт Україна"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2017

у справі № 910/7444/17 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АДГЕЗІВ+"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Видавничий дім ,,Дизайн - Принт Україна"

про стягнення 75 964,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,АДГЕЗІВ+" (далі - позивач) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Видавничий дім ,,Дизайн-Принт Україна" (далі - відповідач) про стягнення 75 964,21 грн. заборгованості за договором поставки №4А+ від 04.11.2015.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2017 у справі № 910/7444/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 75 964,21 грн. основного боргу та 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини, положення ГК України і ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність правових підстав для їх задоволення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2017 у справі № 910/7444/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки воно не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить матеріалам справи, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції не прийняв до уваги Акт про виявлені приховані недоліки продукції (товарів) № 1 від 31.12.2015, та, зокрема, безпідставно вказав, що всупереч вимог інструкції П7 відсутні належні докази виклику представника постачальника за його місцезнаходженням для участі у складанні акта про недоліки; не описаний стан тари, упаковки, дата відкриття тари, умови зберігання та назви продукції. Як вказує скаржник, в акті №1 від 31.12.2015 вказано номер і дату телефонограми, а Інструкцією №П7 не передбачено надання жодних інших доказів направлення повідомлення постачальнику. Крім того, відповідач наголошує на тому, що по видатковій накладній №РН 0000043 від 03.12.2015 відповідач сплатив кошти в розмірі 64 830,00 грн. та вказана сума сплачена за поставку плівки прозорої, а не за стрічку скотч, що підтверджується долученим до матеріалів справи листом відповідача. Так, відповідач зазначає, що він відмовився від виконання договору, як це передбачено ч. 2 ст. 678 ЦК України, доказом чого є направлена на адресу позивача відповідної претензії №01пр-15/01-16 від 15.01.2016.

У запереченнях на апеляційну скаргу, позивач вказує на її необґрунтованість та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд.

Розгляд скарги у справі відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 09.10.2017 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти наведених доводів заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,АДГЕЗІВ+" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Видавничий дім ,,Дизайн-Принт Україна" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 4А+, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити пакувальні матеріали (надалі - Товар) за якістю, в кількості, в строки, за ціною, асортиментом і найменуванням згідно рахунку на поставку конкретної партії товарів, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх (п.1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, асортимент та ціна Товару визначаються в накладних, які оформлюються та підписуються при передачі кожної партії Товару. Усі накладні є складовими частинами Договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості Товару.

Згідно з п. 2.3 договору покупець здійснює передоплату у розмірі 50% вартості Товару та 50% протягом 7 (семи) банківських днів з дати поставки, що підтверджується підписаними видатковими накладними.

Поставка товару здійснюється на протязі 3-х календарних днів після отримання 50% попередньої оплати та виписаного доручення на товар (п. 3.3).

01.12.2015 постачальником виставлено покупцю рахунок-фактуру № СФ-0039 на суму 140 794,21 грн. на оплату товару, а саме стрічки Скотч дв. 9х80 в кількості 2 000 шт на суму 39 700,00 грн. (без ПДВ) та плівки прозорої БОПП 30*130 вагою 1 135.750 кг на суму 77 628,51 грн. (без ПДВ), а всього на загальну суму 140 794,21 грн.

На підставі вказаного рахунку - фактури покупцем (відповідачем) здійснено оплату з призначенням платежу: ,,Передплата за стрічку по рах. 39 від 1.12.15 в т.ч. ПДВ-108 05,00 грн" в розмірі 64 830,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1866 від 01.12.2015.

Згідно з видатковою накладною № РН-0000043 від 03.12.2015 постачальником поставлено товар (стрічка Скотч дв. 9х80 в кількості 2 000 шт та Плівка прозора БОПП 30*130 вагою 1 135.750 кг) на загальну суму 140 794,21 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач вказує на те, що відповідач зобов'язаний розрахуватись за поставлений 03.12.2015 товар протягом семи банківських днів згідно з умовами договору, однак, оплату в розмірі 75 964,21 грн. не здійснив.

Натомість, 15.01.2016 на адресу позивача надійшла претензія про повернення грошових коштів за неякісну продукцію, в якій зазначалось, що поставлена продукція, а саме, скотч дв. 9х80 неналежної якості (недостатня намотка та ширина - 8 мм замість 9 мм) у загальній кількості 8 000 шт.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначав, що позивачем поставлена продукція неналежної якості, що підтверджується Актом про виявлення прихованих недоліків продукції (товарів) № 1 від 31.12.2015, а тому на підставі ст. 678 ЦК України він відмовився від сплати коштів за неякісний товар.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли з договору поставки.

За приписами ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У даному випадку сторони в п. 2.3 договору обумовили здійснення покупцем передоплати у розмірі 50% вартості товару та 50% протягом 7 банківських днів з дати поставки, що підтверджується підписаними видатковими накладними.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 526 ЦК України, 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Внесення покупцем (відповідачем) передоплати в розмірі 64 830,00 грн. (призначення платежу - передоплата за стрічку по рах 39 від 01.12.2015) підтверджується платіжним дорученням №1866 від 01.12.2015.

Поставка замовленого товару здійснена 03.12.2015, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000043 від 03.12.2015 (стрічка Скотч дв. 9х80 в кількості 2 000 шт та плівка прозора БОПП 30*130 вагою 1 135.750 кг) на загальну суму 140 794,21 грн. Товар прийнято покупцем без зауважень, що підтверджується підписом директора Спицина Р.Ю. та печаткою покупця на накладній (а.с. 36) і не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

За приписами ч. 4 ст. 687 ЦК України перевірка додержання умов договору купівлі-продажу щодо предмета договору продавцем і покупцем має здійснюватися на одних і тих самих умовах.

Як зазначає відповідач, 29.12.2015 працівниками підприємства було виявлено приховані недоліки поставленого позивачем товару, які виражаються у повній невідповідності заявленим параметрам, з-поміж інших і за видатковою накладною № 0000043 від 03.12.2015, у зв'язку з чим представник позивача був викликаний телеграмою від 29.12.2015 для участі у складанні акта про приховані недоліки продукції.

Покупцем (відповідачем) 31.12.2015 складено акт про виявлення прихованих недоліків продукції (товарів) № 1 від 31.12.2015, відповідно до якого комісійно встановлено, що постачальник поставив на адресу покупця неякісну продукцію (товар), даний факт підтверджується результатами проведених замірів продукції, якими встановлено, що поставлена постачальником на адресу покупця продукція (товар) не відповідає заявленим параметрам, а саме, недостатня ширина і довжина намотки скотчу (ширина - 8 мм замість 9 мм, довжина - 50 м замість 80 м), в тому числі і за накладною № 0000043 від 03.12.2015.

З акту №1 від 31.12.2015 вбачається, що представник постачальника відсутній, причини його відсутності невідомі, викликався телеграмою №06в-29/12-15 від 29.12.2015 о 16:11 год.

15.01.2016 на адресу постачальника надійшла претензія покупця про повернення коштів, сплачених за неякісну продукцію у загальному розмірі 83 200,00 грн.

В свою чергу, позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 05.02.2016, в якій вимагав погасити існуючу заборгованість за договором в розмірі 75 963,82 грн. за товар, поставлений за видатковою накладною №РН-0000043 від 03.12.2015.

Колегія суддів, дослідивши акт про виявлення прихованих недоліків продукції (товарів) №1 від 31.12.2015, складений покупцем як доказ наявності недоліків поставленого товару, критично оцінює зазначений доказ з огляду на таке.

Відповідно до ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Сторони спору відповідно до наявних матеріалів справи погодили поставку, зокрема, стрічки Скотч дв. 9х80 в кількості 2 000 шт.

За змістом ч. 1 ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Відповідно до положень ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Наданий відповідачем акт про виявлення прихованих недоліків продукції (товарів) № 1 від 31.12.2015 містить інформацію щодо поставки позивачем, на думку відповідача, неякісної продукції, що виражається в поставці стрічки скотчу розмірами, які не відповідають замовленим, а саме, недостатня ширина і довжина намотки скотчу (ширина - 8 мм замість 9 мм, довжина - 50 м замість 80 м). Тобто, заперечення відповідача зводяться до невідповідності розмірів поставленого товару (стрічки Скотч в кількості 2 000 шт.) розмірам, які зазначено в рахунку - фактурі та у видатковій накладній.

Однак, з огляду на приписи ст. 671 ЦК України, яка визначає поняття ,,Асортимент товару", питання щодо передання - приймання товару за такою ознакою як розмір охоплюється поняттям ,,Асортимент", а тому це питання не може регулюватися нормами законодавства та умовами договору щодо прийняття товару за якістю та наслідків передання товару неналежної якості.

У даному ж випадку питання щодо невідповідності розмірів отриманого товару (за шириною та довжиною скотчу) тим розмірам, які були погоджені сторонами, регулюється нормами статей 671 і 672 ЦК України, де, зокрема, визначено правові наслідки порушення умов договору щодо асортименту товару (за розміром).

Так, відповідно до частини першої статті 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Тобто, законодавець поставив обов'язок перевіряти асортимент товару в залежність до моменту його прийняття.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 672 ЦК України у разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від товару, зокрема, в розумний строк після його одержання. Водночас, як вище зазначено, товар прийнято покупцем без зауважень.

За умовами п.п. 2.3, 3.4 договору, покупцем здійснюється передоплата у розмірі 50% вартості товару та 50% протягом 7 банківських днів з дати поставки, що підтверджується підписаними видатковими накладними та товари повинні поставлятись комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов та накладної.

Передоплату відповідачем внесено в розмірі 64 830,00 грн. за стрічку по рах. 39 від 1.12.2015, хоча в рахунку - фактурі №СФ-0039 від 01.12.2015 вказано вартість стрічки скотч - 39 700,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000043 від 03.12.2015 комплектно було поставлено позивачем та прийнято відповідачем стрічка Скотч дв. 9х80 в кількості 2 000 шт (сума без ПДВ 39 700,00 грн.) та плівка прозора БОПП 30*130 вагою 1 135.750 кг (сума без ПДВ 77 628,51 грн.) на загальну суму 140 794,21 грн.

З огляду на викладене та умов договору щодо комплектності поставки, слід дійти висновку, що передоплату внесено не окремо за товар, вказаний в рахунку - фактурі, а виходячи з загальної суми поставки, хоча й в меншому розмірі, ніж це передбачено умовами договору.

З огляду на наведене, довідка відповідача (б/н, без дати) про те, що 02.12.2015 було перераховано позивачу передплату за плівку згідно рахунку № 39 від 01.12.2015 в сумі 64 830,00 грн. судом до уваги не приймається, оскільки вона не є первинним документом, яким можна підтвердити обставини оплати за поставку товару.

При цьому, претензія відповідача №01пр-15/01-16 від 15.01.2016 не містить відмови від товару, вимоги про заміну товару, що надавало б йому право відмовитися від оплати такого товару або ж вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми з огляду на положення ч. 3 ст. 672 ЦК України, а тому, виходячи з норм ч.ч. 4 та 5 вказаної статті у відповідача виник обов'язок сплатити кошти за такий товар.

За наведених вище обставин, оскільки факт поставки встановлено судом та сторонами не оспорюється, відповідачем товар прийнято, у відповідача наявні невиконані грошові зобов'язання перед позивачем за договором поставки у розмірі 75 964,21 грн. строк виконання яких настав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Водночас, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції надав невірну оцінку доводам відповідача в частині встановлення якості товару та наслідків поставки неякісного товару (ст.ст. 673, 678 ЦК України), не врахувавши, що у даному випадку мова йде про асортимент товару, та мають бути застосовані положення ст. ст. 671, 672 ЦК України, проте, це не вплинуло на правильність висновків суду про задоволення позовних вимог.

Як роз'яснено в п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування розділу XII ГПК України" від 17.05.2011 № 7 не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас, апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2017 у справі № 910/7444/17 слід залишити без змін з врахуванням мотивувальної частини даної постанови, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Видавничий дім ,,Дизайн - Принт Україна" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2017 у справі № 910/7444/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді М.Л. Яковлєв

О.О. Хрипун