Постанова

від 24.07.2017 по справі 5009/4143/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.07.2017 справа №5009/4143/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 cекретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача - від відповідача - від ДВС - розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 не з»явився ОСОБА_5, за довіреністю не з»явився Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична спілка ПАРІ , м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.05.2017р. за скаргою на дії у справі Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_6 та кредит в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк ОСОБА_6 та кредит , м.Запоріжжя Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р. 5009/4143/12 (суддя Колодій Н.А.) за позовом до відповідача треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_6 та кредит м. Київ Філії Запорізьке регіональне управління ПАТ Банк ОСОБА_6 та кредит , м.Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична спілка ПАРІ , м.Запоріжжя ОСОБА_7, м.Запоріжжя; 2. ОСОБА_8, м. Запоріжжя про звернення стягнення на предмет іпотеки В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Банк ОСОБА_6 та кредит в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк ОСОБА_6 та кредит звернувся до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії (рішення) державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якій скаржник просив: визнати рішення (дії) державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_9 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р., що стосуються виконання наказу господарського суду Запорізької області від 18.02.2013р. № 5009/4143/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки у загальному розмірі 2540864,72грн., неправомірними; зобов язати державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_9 прийняти до примусового виконання та винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області № 5009/4143/12 від 18.02.2013р. (про звернення стягнення на предмет іпотеки у загальному розмірі 2540864,72грн.).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.05.2017р. скаргу Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_6 та кредит в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк ОСОБА_6 та кредит на дії (рішення) Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р. задоволено. Визнано незаконними дії Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р. Зобов'язано Комунарський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області прийняти до примусового виконання та винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 5009/4143/12 від 18.02.2013р. господарського суду Запорізької області.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю Юридична спілка ПАРІ , звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізького області від 22.05.2017р. у справі № 5009/4143/12 та винести ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги.

Апелянт вважає, що ухвала господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та при неповному дослідженні доказів у справі; скаржником порушено термін для оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби; п.5 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження , який набрав чинності 05.10.2016р., стосується лише тих виконавчих документів, строк для пред'явлення яких до виконання не минув.

Крім того, апелянтом зазначено про безпідставність встановлення судом факту пред явлення наказу господарського суду до виконання на підставі відмітки, що вчинена на наказі господарського суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження. Судове засідання призначено на 24.07.2017р.

У зв'язку із перебуванням судді Сгари Е.В. у відпустці, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді- Геза Т.Д., ОСОБА_3

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, просив ухвалу господарського суду Запорізького області від 22.05.2017р. у справі № 5009/4143/12 скасувати та відмовити позивачу у задоволенні скарги.

Інші учасники судового процесу не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони та інші учасники процесу не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно з положеннями ст.ст.101, 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.01.2013р. позов публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_6 та кредит" Філії "Запорізьке регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_6 та кредит" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична спілка ПАРІ" про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.

Звернуто стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_6 та Кредит в особі Філії Запорізьке регіональне управління публічного акціонерного товариства Банк "ОСОБА_6 та Кредит" на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме квартири № 102, № 104, № 105 та № 107, що розташоване за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 48, що належить на праві власності ТОВ Юридична спілка ПАРІ та передане в іпотеку згідно договору № 3216-0671 від 18.06.2007 р. в рахунок погашення боргу за Кредитним договором № 3216-067К від 18.06.2007 року, яке станом на 29.10.2012 р. у загальному розмірі складає - 2 540 864,72 грн. (яка складається з 1258233 грн. основного боргу за тілом кредиту, 497583,85 грн. процентів за користування кредитними коштами, 785047,88 грн. нарахованої пені по несплаченим процентам), шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, що буде визначена у порядку виконавчого провадження.

Звернуто стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_6 та Кредит в особі Філії Запорізьке регіональне управління публічного акціонерного товариства Банк "ОСОБА_6 та Кредит" на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме квартири № 72, № 73, № 74 та № 78, що розташоване за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 48, що належить на праві власності ТОВ Юридична спілка ПАРІ та передане в іпотеку згідно договору № 3213-0671 від 18.06.2007 р. в рахунок погашення боргу за Кредитним договором № 3213-067К від 18.06.2007 р. який станом на 29.10.2012 р. у загальному розмірі складає - 2 139 005,13грн. (яка складається з суми непогашених процентів - 44014,64 доларів США, суми заборгованості 158000 доларів США, непогашеної пені по процентам - 538039,11 грн.), шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, що буде визначена у порядку виконавчого провадження.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична спілка ПАРІ на користь Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_6 та Кредит в особі Філії Запорізьке регіональне управління публічного акціонерного товариства Банк "ОСОБА_6 та Кредит" 42 220,71 грн. судового збору.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_6 та Кредит в особі Філії Запорізьке регіональне управління публічного акціонерного товариства Банк "ОСОБА_6 та Кредит" на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку - 206) 22 598,90 грн. недоплаченого судового збору.

В решті позову відмовлено.

18.02.2013р. на примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 23.01.2013р. по справі № 5009/4143/12 видані відповідні накази.

Так, згідно наказу господарського суду Запорізької області, що виданий 18.02.2013р. по справі № 5009/4143/12, звернуто стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_6 та Кредит в особі Філії Запорізьке регіональне управління публічного акціонерного товариства Банк "ОСОБА_6 та Кредит" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40-років Радянської України, буд. 39, р/р 37390010900980 в Філії Запорізьке РУ АТ ОСОБА_6 та Кредит , МФО 313731, ЄДРПОУ 25821086) на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме квартири № 102, № 104, № 105 та № 107, що розташоване за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 48, що належить на праві власності ТОВ Юридична спілка ПАРІ (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 11, код ЄДРПОУ 33961229) та передане в іпотеку згідно договору № 3216-0671 від 18.06.2007 р. в рахунок погашення боргу за Кредитним договором № 3216-067К від 18.06.2007 року, яка станом на 29.10.2012 р. у загальному розмірі складає - 2 540 864,72 грн. (яка складається з 1258233 грн. основного боргу за тілом кредиту, 497583,85 грн. процентів за користування кредитними коштами, 785047,88 грн. нарахованої пені по несплаченим процентам), шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, що буде визначена у порядку виконавчого провадження.

02 березня 2017р. до канцелярії Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області була подана заява ПАТ Банк ОСОБА_6 та кредит про примусове виконання рішення (вих. № 8 від 28.02.2017р.), в якій стягувач просив прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу № 5009/4143/12 про звернення стягнення на користь ПАТ Банк ОСОБА_6 та кредит на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме квартири № 104 та 107, що розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 48, та належить на праві власності ТОВ Юридична спілка ПАРІ (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 11) та передане в іпотеку згідно договору № 3216-0671 від 18.06.2007 р. в рахунок погашення боргу за Кредитним договором № 3216-067К від 18.06.2007 року, який станом на 29.10.2012 р. у загальному розмірі складає - 2 540 864,72 грн., а також вчинити інші дії, зазначені в заяві.

В якості додатків до заяви зазначено, зокрема, оригінал наказу № 5009/4143/12 від 18.02.2013р., копія платіжного доручення № 21864 від 23.02.2017р. про сплату авансового внеску, тощо.

Державним виконавцем Комунарського відділу ДВС м. Запоріжжя Головного ТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_9, 10.03.2017р., керуючись п. 2 ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження , винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яким виконавчий документ, а саме наказ № 5009/4143/12, виданий 18.02.2013р. господарським судом Запорізької області, про стягнення з ТОВ Юридична спілка ПАРІ на користь ПАТ ОСОБА_6 та кредит боргу 2 540 864,72 грн., боржник - ТОВ Юридична спілка ПАРІ , повертається без прийняття до виконання, у зв язку з порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження , а саме пропущено встановлений законом строк пред явлення виконавчого документу до виконання. Зазначено також, що згідно ЗУ Про виконавче провадження від 09.03.2011р. у разі повернення виконавчого документу стягувачу у зв язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Стягувач не погодився з такими діями органу виконання. Вважаючи, що рішенням (діями) державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р., було допущено грубе порушення прав та законних інтересів Стягувача та не дотримано норм ЗУ Про виконавче провадження № 1404-VIII, звернувся до суду зі скаргою в порядку ст.121-2 ГПК України.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження).

Як вбачається з матеріалів справи датою видачі наказу є 18.02.2013р.

На зворотній стороні наказу наявні написи державної виконавчої служби (07.03.2014р. п.8 ст.26 ЗУ Про виконавче провадження , прізвище та підпис, 07.03.2017р. ЗУ Про виконавче провадження , прізвище та підпис, відбиток печатки Комунарського відділу ДВС м. Запоріжжя).

З напису, що зроблений органом виконання на зворотній стороні наказу, вбачається, що пред явлений до виконання наказ, 07.03.2014р. повернуто державним виконавцем стягувачу, з посиланням на п.8 ст.26 Закону України Про виконавче провадження № 606-ХІУ.

За положеннями п.1 ч.1, ч.2 ст.23 Закону України Про виконавче провадження строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Застосовуючи позицію Верховного суду України, що висловлена в постанові від 05.10.2016р. № 3-698гс16 судова колегія зазначає наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження"№ 606-ХІУ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у ч. 1 цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження"). За змістом положень ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Тобто після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Таким чином, постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження не позбавляє стягувача права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Зазначене свідчить, що строк пред явлення наказу від 18.02.2013р. у справі № 5009/4143/12 до виконання був перерваний, новий строк пред явлення наказу від 18.02.2013р. до виконання слід рахувати з дати отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 07.03.2014р., але не раніше 08.03.2014р.

Заява ПАТ Банк ОСОБА_6 та кредит № 8 від 28.02.2017р. про примусове виконання рішення, в якій стягувач просив прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу № 5009/4143/12 від 18.02.2013р. про звернення стягнення на користь ПАТ Банк ОСОБА_6 та кредит на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме квартири № 104 та 107, надійшла до канцелярії Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 02 березня 2017р., про що свідчить відмітка органу виконання на заяві.

Отже, датою повторного пред'явлення позивачем (стягувачем) наказу від 18.02.2013р. по справі № 5009/4143/12 до виконання є 02.03.2017р.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України , за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Так, згідно із п.5, п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII , виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (№ 1404-УІІІ від 02.06.2016р.).

Відповідно до ст. 12 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавчі документи (зокрема, наказ господарського суду) можуть бути пред явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Виходячи з наведеного, з огляду на пряму норму вищевказаного Закону щодо розповсюдження його дії на строки пред явлення до виконання виконавчих документів, що були видані до набрання ним чинності, враховуючи переривання строку пред явлення спірного наказу суду №5009/4143/12 до виконання (початок нового строку пред явлення наказу від 18.02.2013р. до виконання має рахуватися з дати отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, але не раніше 08.03.2014р), та той факт, що стягувач звернувся до державної виконавчої служби 02.03.2017р. (в період дії Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII ), колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що строк пред явлення наказу господарського суду Запорізької області від 18.02.2013 року №5009/4143/12 до виконання спливає не раніше 07.03.2017р., а тому його не було пропущено позивачем під час звернення з заявою № 8 від 28.02.2017р., яку прийнято канцелярією Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 02.03.2017р., про що свідчить штамп на копії заяви.

Посилання апелянта на необхідність застосування Закону України Про виконавче провадження за №606- XIV, оскільки наказ по цій справі видано під час дії Закону саме в цій редакції, є помилковими, з огляду на наступне.

Наказ від 18.02.2013 року (враховуючи переривання строку його пред явлення до виконання) пред явлений до виконання 02.03.2017 року, саме під час дії Закону України Про виконавче провадження № 1404-УІІІ від 02.06.2016р., положення якого передбачають строк пред явлення наказу до виконання три роки; Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання винесено під час дії Закону України Про виконавче провадження № 1404-УІІІ. Отже, враховуючи пряму норму наведеного Закону щодо розповсюдження його дії на строки пред явлення до виконання виконавчих документів, що видані до набрання ним чинності, свідчить про неправомірність застосування положень Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року за №606- XIV .

Згідно ст. 2 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VII державний виконавець зобов'язаний здійснювати виконавче провадження на засадах: верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, використовувати надані йому права відповідно до закону та не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Положеннями ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження №1404-VII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки строк пред явлення наказу до виконання, встановлений Законом України Про виконавче провадження №1404-VII, стягувачем не пропущений, посилання в резолютивній частині Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р. на порушення вимог ЗУ Про виконавче провадження , а саме на пропущення встановленого законом строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, є неправомірним та не узгоджується з приписами Закону.

Наведене свідчить про неправомірність та невідповідність положенням Закону України Про виконавче провадження дій (рішення) державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - ОСОБА_9 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р., що стосуються виконання наказу господарського суду Запорізької області від 18.02.2013р. № 5009/4143/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки у загальному розмірі 2540864,72грн.

Також, судова колегія погоджується з висновком суду про недотримання державним виконавцем строку, визначеного ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження №1404-VII, для повернення виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби до виконання.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 17.12.2015 р. №898 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_6 та кредит , рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 230 від 18.12.2015 р. № 230 Про початок процедури ліквідації АТ Банк ОСОБА_6 та кредит та делегування повноважень ліквідатора банку , розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_6 та кредит , призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ Банк ОСОБА_6 та кредит , визначені, зокрема, статтями 37 , 38 , 47-51 Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_10 на два роки з 18.12. 2015 року до 17.12.2017 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1703 від 01.09.2016 року відсторонено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ Банк ОСОБА_6 та Кредит ОСОБА_10 та відкликано її повноваження. Призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ Банк ОСОБА_6 та Кредит ОСОБА_11 з 5.03.2016 року.

Відповідно до приписів ст. 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

До таких функцій, зокрема відносяться здійснення Фондом процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів банку, запобігання втрати майна, вжиття заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та вжити всіх заходів для організації виплати за вкладами та задоволення вимог кредиторів (ст.ст. 4 , 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Як зазначає стягувач та підтверджується матеріалами скарги, відраховування наведеного строку здійснювалося стягувачем з дати отримання 31.03.2017р. повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р. ( дата поштового штампу на конверті 27.03.2017р.), тому строк оскарження дій чи бездіяльності державної виконавчої служби (десять робочих днів) - закінчується 14 квітня 2017р.

Отже, стягувач звернувся до суду зі скаргою в межах строків, визначених ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Конституційним Судом України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 р. у справі № 11-рп/2012 зазначено, що за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004р. у справі Півень проти України судом вказано, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 р. у справі "Горнсбі проти Греції", Європейським судом наголошено, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Відповідач по справі не надав доказів повного виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 5009/4143/12.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

За положеннями п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012 р. господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Тому, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_6 та кредит в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк ОСОБА_6 та кредит в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, оскільки безпідставне повернення виконавчого документа свідчить про порушення прав стягувача на виконання судового рішення, винесеного на його користь, що становить втручання у право на мирне володіння майном.

Враховуючи наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 22.05.2017р. у справі № 5009/4143/12.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Результати апеляційного провадження у справі № 5009/4143/12 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична спілка ПАРІ на ухвалу господарського суд Запорізької області від 22.05.2017р. у справі № 5009/4143/12 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суд Запорізької області від 22.05.2017р. у справі № 5009/4143/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М.Дучал

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано 7 екз.

1-позивачу

1-відповідачу

2 -третім особам

1-ДВС

1-у справу

1-ГСЗО