Ухвала

від 19.07.2017 по справі 569/20838/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала іменем україни 19 липня 201 7рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоКоротуна В.М., суддів: Кафідової О.В., Писаної Т.О.,Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до комунального підприємства Графос , треті особи: Рівненська міська рада, ОСОБА_7, про зобов'язання розробника технічної документації із землеустрою усунути допущені помилки в документації, за касаційною скаргою ОСОБА_7, який діє через представника ОСОБА_8, на рішення апеляційного суду Рівненської області від 17 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Рівненської міської ради від 24 червня 1998 року їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 589 кв. м по АДРЕСА_1. Згідно з технічною документацією на складання державного акта на право власності на землю для будівництва і обслуговування частини житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1, що була виготовлена Рівненським МБТІ у 1998 році, межі між точками Б-В, В-Г, Г-Д, Д-А проходять по огорожі. На підставі зазначеної технічної документації 13 листопада 1998 року позивачці видано державний акт на право власності на землю. 29 липня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до КП Графос про відновлення меж належної їй земельної ділянки у зв'язку із необхідністю отримання кадастрового номера земельної ділянки. На підставі технічної документації, виготовленої КП Графос 12 травня 2014 року, належній їй земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2. Вважає, що межа земельної ділянки була зміщена відповідачем за лінію існуючої огорожі, хоча визначені раніше її розміри збереглися, а протокол обстеження і погодження меж не складався, чим порушено її право.

У зв'язку з вищевикладеним просила суд зобов'язати КП Графос за власний рахунок усунути допущені ним помилки у технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_6 по АДРЕСА_1, а саме під час визначення ним координат земельної ділянки площею 589 кв. м, складанні її кадастрового плану та підготовки з приводу цього обмінного файлу; зобов'язати КП Графос за власний рахунок у технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 правильно визначити координати земельної ділянки площею 589 кв. м (в межах існуючої огорожі), скласти її кадастровий план та підготувити з приводу цього обмінний файл.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 17 червня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Зобов'язано КП Графос за власний рахунок усунути допущені ним помилки в технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 02.01 гр. ОСОБА_6 по АДРЕСА_1, а саме під час визначення ним координат земельної ділянки площею 589 кв. м, складання її кадастрового плану та підготовки з приводу цього обмінного файлу, правильно визначити координати земельної ділянки площею 589 кв. м (в межах існуючої огорожі), скласти її кадастровий план та підготувати щодо цього обмінний файл.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказане рішення апеляційного суду скасувати.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що при виготовленні технічної документантації відповідно до державного акта на право приватної власності на землю були витримані конфігурація, лінійні проміри по периметру ділянки та площа земельної ділянки. Причини зміни лінійних промірів по периметру земельної ділянки були повідомлені ОСОБА_6, претензій нею не заявлено.

Скасовуючи рішення районного суду, апеляційний суд виходив із того, що КП Графос порушило права позивача як споживача послуг, а тому відповідно до положень ч. ч. 1, 9 ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів позивач має право на безоплатне усунення недоліків товару у розумний строк.

Проте з такими висновками апеляційного суду не можна погодитись з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на землю від 13 листопада 1998 року належить земельна ділянка площею 0,0589 га.

Крім того, ОСОБА_6 на праві власності належить квартира № 1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у двоквартирному будинку. Квартира НОМЕР_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

29 липня 2013 року ОСОБА_6 уклала з КП Графос договір № 142, згідно з умовами якого підприємство виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1.

12 травня 2014 року КП Графос було виготовлено технічну документацію на належну ОСОБА_6 земельну ділянку площею 589 кв. м, на підставі якої земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_6 зазначала про те, що при виготовленні технічної документації відповідно до державного акта на право власності на спірну земельну ділянку площею 589 кв. м КП Графос допустило помилки під час виготовлення координат земельної ділянки, складання її кадастрового плану та підготовки обмінного файлу, що призвело до зміщення межі земельної ділянки відповідно до існуючої огорожі та порушення її прав як власника земельної ділянки.

Заперечуючи проти позову, КП Графос вказувало про те, що при виготовленні технічної документації відповідно до державного акта на право приватної власності на землю були витримані конфігурація, лінійні проміри по периметру ділянки та площа земельної ділянки. Зміни по лінійних промірах по периметру земельної ділянки мали місце в зв'язку із врахуванням меж земельної ділянки ОСОБА_11 та ОСОБА_12, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, та існуючої межі земельної ділянки у вигляді огорожі з металевої сітки, що було узгоджено із замовником - ОСОБА_6 та підтверджено нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_6 від 14 жовтня 2013 року № 1618.

Причини, згідно з якими були змінені лінійні проміри по периметру земельної ділянки, повідомлені замовнику ОСОБА_6, претензій не заявлено, що підтверджується її підписами в технічній документації та в акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про землеустрій встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Відповідно до п. 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Згідно з листом Управління Держземагентства у м. Рівному Рівненської області від 15 грудня 2014 року межі земельної ділянки площею 0,0589 га по АДРЕСА_1, які були встановлені Рівненським МБТІ в 1998 році, при виготовлені ОСОБА_6 технічної документації по складанню державного акта на право приватної власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, не відповідають межам спірної земельної ділянки, встановленим технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) КП Графос в 2013 році. При виконанні КП Графос робіт по встановленню (відновленню) меж в натурі і на місцевості вищезазначеної земельної ділянки ОСОБА_6 не заперечувала проти узгодженої зміни промірів по периметру земельної ділянки (а. с. 6, т. 1).

Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 14 жовтня 2013 року, посвідченої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_13, остання не заперечує проти узгодженої зміни промірів по периметру земельної ділянки (а. с. 29).

Згідно з актом приймання-передачі межових знаків на зберігання від 20 березня 2014 року межі земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 589 кв. м, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_6, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), по АДРЕСА_1, закріплені межовими знаками, у вигляді металевих стовпчиків огорожі, стін будинку та металевих штирів у кількості 7 шт. Землевласник претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має.

Межові знаки передані ОСОБА_6 під охорону і зберігання (а. с. 47).

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд, посилаючись на положення Закону України Про захист прав споживачів , зазначив про те, що КП Графос надало позивачеві послуги неналежної якості та зобов'язав підприємство усунути допущені ним помилки при складанні технічної документації.

При цьому апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України рішення не мотивував, не зазначив, які саме порушення допустив відповідач при складанні технічної документації та які норми матеріального права ним не дотримано, доводи відповідача не спростував. Встановивши, що межі земельної ділянки площею 0,0589 га по АДРЕСА_1, які були встановлені Рівненським МБТІ в 1998 році, при виготовленні технічної документації по складанню державного акта на право приватної власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, не відповідають межам спірної земельної ділянки, встановленим технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) КП Графос у 2013 році, дійшов немотивованого висновку, що ґрунтується на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України) про те, що КП Графос порушило права позивача.

Таким чином, апеляційний суд зазначених вимог закону не врахував, у порушення вимог ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, якими доказами вони підтверджуються та які правовідносини сторін випливають з установлених обставин.

За таких обставин ухвалене у справі рішення апеляційного суду не може вважатись законним й обґрунтованим, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_7, який діє через представника ОСОБА_8, задовольнити .

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 17 червня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Коротун Судді: О.В. Кафідова Т.О. Писана О.В. Умнова І.М. Фаловська