Ухвала

від 09.11.2017 по справі 569/20838/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Шимківа С.С., Хилевича С.В.

секретар судового засідання: Москалик Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 5 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Графос , треті особи без самостійних вимог Рівненська міська рада, ОСОБА_2 про зобов'язання розробника технічної документації із землеустрою усунути допущені помилки в документації,

заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 5 квітня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до КП "Графос", треті особи без самостійних вимог Рівненська міська рада, ОСОБА_2 про зобов'язання розробника технічної документації із землеустрою усунути допущені помилки в документації відмовлено.

У поданій на рішення апеляційній скарзі позивачка вважає його таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що судом 1-ї інстанції не взято до уваги і не надано належної правової оцінки, тому факту, що документація на землю позивачкою виготовлялась не вперше, а на підставі раніше виготовлених і погоджених документів у межах існуючої огорожі, встановленої у 1950-х роках.

Зазначає про те, що у власність сусідів ОСОБА_2 може бути передана частина належної їй земельної ділянки за межами огорожі, а вона вимушена буде знести усю існуючу огорожу по периметру земельної ділянки через неточності допущені у документації КП "Графос". ОСОБА_3 Держземагенства від 15.12.2014р. за №П2-4315 було повідомлено, що межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 в технічній документації КП "Графос" не відповідають межам, встановленим в технічній документації РМБТІ. Листом КП "Графос" від 18.12.2014р. №921 надано план-схему порівняння меж земельної ділянки, з яких вбачається, що визначені КП "Графос" межі земельної ділянки знаходяться за межами існуючої огорожі. Судом 1-ї інстанції також встановлено невідповідність меж земельної ділянки в натурі, в документації КП "РМБТІ" та КП "Графос", при цьому зміна меж земельної ділянки, визначених у техдокументації КП "Графос" та приведення їх у відповідність до меж існуючої огорожі не призведе до будь-яких змін меж земельних ділянок на місцевості.

Вказує, що обставини зміщення відповідачем межі земельної ділянки, тобто допущення помилки під час виготовлення координат земельної ділянки, складанні її кадастрового плану та підготовки обмінного файлу, були встановлені судом, однак суд безпідставно зробив висновок, що всі ці зміни погоджені підписами позивачки. Апелянт зазначає, що не являється фахівцем у виготовленні технічної документації і змогла перевірити лише відповідність площі земельної ділянки, а не зміну її меж, які без винесення меж в натурі для позивачки встановити неможливо.

Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що при виготовленні технічної документації відповідно до державного акта на право приватної власності на землю були витримані конфігурація, лінійні проміри по периметру ділянки та площа земельної ділянки. Причини зміни лінійних промірів по периметру земельної ділянки були повідомлені ОСОБА_1, претензій нею не заявлено.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що позивачці на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на землю від 13 листопада 1998 року належить земельна ділянка площею 0,0589 га.

Крім того, ОСОБА_1 на праві власності належить квартира № 1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у двоквартирному будинку. Квартира №2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

29 липня 2013 року ОСОБА_1 уклала з КП Графос договір № 142, згідно з умовами якого підприємство виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1

12 травня 2014 року КП Графос було виготовлено технічну документацію на належну позивачці земельну ділянку площею 589 кв. м, на підставі якої земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2.

До складу вказаної документації входили: пояснювальна записка; заява позивачки на ім'я КП Графос про виготовлення технічної документації із землеустрою; паспортні дані замовника; завдання на виконання робіт; копія державного акту; нотаріально засвідчені заяви ОСОБА_6; копія договору дарування квартири; рішення судів, техпаспорт на квартиру позивачки; каталог координат точок повороту зовнішніх меж землекористування вул. Носаля,10; розмічувальне креслення; відомість обчислення площ контурів земельної ділянки; кадастровий план; Акт приймання-передачі межових знаків з абрисом земельної ділянки; протокол обстеження і погодження меж; акт про перенесення в натуру меж зон обмежень; висновок управління містобудування та архітектури; перелік обмежень у використанні земельної ділянки; топографічний план.(а.с.21-53).

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про землеустрій встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Відповідно до п. 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Із пояснювальної записки вбачається, що місцеположення кутів повороту зовнішніх меж землекористування детально досліджено і встановлено в натурі по фактичному їх положенню на місцевості в присутності землекористувача. Площа земельної ділянки, межі якої встановлюються в натурі, за результатами вимірювань складає 589кв.м, що відповідає площі згідно державного акту про право власності на земельну ділянку.

Вбачається, що зміни по лінійних промірах по периметру земельної ділянки мали місце в зв'язку із врахуванням меж земельної ділянки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (кадастровий №5610100000:01:028:0173), відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру та існуючої межі земельної ділянки у вигляді огорожі з металевої сітки.

У нотаріально засвідченій заяві від 14 жовтня 2013 року ОСОБА_1 не заперечувала проти узгодженої зміни промірів по периметру земельної ділянки (а. с. 29).

Згідно з актом приймання-передачі межових знаків на зберігання від 20 березня 2014 року межі земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 589 кв. м, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_1, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в АДРЕСА_1, закріплені межовими знаками, у вигляді металевих стовпчиків огорожі, стін будинку та металевих штирів у кількості 7 шт. Землевласник претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має.

Межові знаки передані ОСОБА_1 під охорону і зберігання (а. с. 47).

Таким чином позивачка була повідомлена виконавцем робіт про те, що межі земельної ділянки площею 0,0589 га по вул.Носаля, 10 в м. Рівне, які були встановлені Рівненським МБТІ в 1998 році, при виготовлені ОСОБА_1 технічної документації по складанню державного акта на право приватної власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, не відповідають межам спірної земельної ділянки, встановленим технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) КП Графос в 2013 році. При виконанні КП Графос робіт по встановленню (відновленню) меж в натурі і на місцевості вищезазначеної земельної ділянки замовник ОСОБА_1 не заперечувала проти узгодженої зміни промірів по периметру земельної ділянки.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. 213, 214 ЦПК України правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та дійшов обґрунтованого висновку по відсутність підстав передбачених ст.ст.837,887 ЦК України для задоволення позовних вимог.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315,317, 325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 5 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді Н.В.Бондаренко

С.В.Хилевич

С.С.Шимків