Постанова

від 29.05.2007 по справі 16/260-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/260-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"29" травня 2007 р.                                                            Справа №16/260-НА

За позовом  Відкритого акціонерного товариства “Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр”,                    с.Красносілка,  Старокостянтинівського району

до    Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової  інспекції, м.Старокостянтинів

про  скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000292300/0, 0000262300/0 від 29.03.2007 р.  

Суддя     Магера В.В.                                                                   Cекретар судового засідання Степчук Т.А.

Представники :

Від позивача –Кармаліта Т.В. –за довір. № 1 від 19.04.2007 р.

                         Пастух В.Л. –за  довір. № 1 від 02.03.2007 р.

Від відповідача –Пославська О.В. –за довір.№1 від 09.01.2007 р.

                             Сас Г.М. –за довіреністю №8 від 15.05.2007 р.

     В судовому засіданні 29.05.2007 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

     Ухвалою суду від 13.04.2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання по справі на  28.04.2007 р. Ухвалою суду від 28.04.2007 р. судовий розгляд справи призначено на 16.05.2007 р. Ухвалою суду від 16.05.2007 р. судовий розгляд справи відкладено та призначено на 29.05.2007 р., про що сторони повідомлені належним чином.

       Суть спору: Позивач у позовній заяві просить скасувати податкові повідомлення-рішення скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000292300/0, 0000262300/0 від 23.03.2007 р.  

        При цьому позивачем зазначається, що Старокостянтинівською ОДПІ в період з 15.02.2007 р. по 15.03.2007 р. було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ “Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр” вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2006 р. та валютного законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2006 р.

       За результатами перевірки було складено акт № 231-05471885 від 22 березня 2007 р. На підставі якого, було винесено п'ять податкових повідомлень-рішень № 0007121700/0; № 0000272300/0; № 0000262300/0; № 0000292300/0; № 0000282300/0 від 29.03.2007 р., відповідно до яких були накладені штрафні санкції, з якими частково погодитись не можемо, оскільки, вони накладені з порушенням чинного законодавства України, а саме:

         І. На підставі податкового повідомлення - рішення № 0000292300/0 від 29.03.2007 р. накладено штраф в розмірі 40 976 грн. 00 коп., в зв'язку із порушенням ст.2 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”. Сума податкового зобов'язання становить 29 269 грн. та штрафна санкція в розмірі 11 707 грн. Вважаємо, що відповідач невірно відніс вантажні кар'єрні автомобілі-самоскиди “БєлАЗ”, до об'єктів оподаткування вищевказаного податку та безпідставно прийняв рішення про донарахування податку з власників вказаних транспортних засобів, що є підставою для визнання недійсним вищевказаного повідомлення-рішення.

          Автомобілі марки “БєлАЗ” виконують роботи технологічного циклу виробництва тільки у внутрішніх межах підприємства, перевозять вантажі (гранітну масу) тільки на короткі відстані в межах підприємства, з кар'єра до дробильного виробництва. Наведене підтверджується подорожніми листами зазначених вантажних транспортних засобів з фактичними маршрутами їх пересування.

          II. На підставі податкового повідомлення - рішення № 0000262300/0 від 29.03.2007 р. накладено штраф в розмірі 226 033 грн. 00 коп., в зв'язку із порушенням пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4, абз. 1 пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, абз. З пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Сума податкового зобов'язання становить 191 096 грн. та штрафна санкція в розмірі 34 937 грн.

         Відповідач вказує на порушення правильності визначення суми податку на прибуток із заниженням оподаткованого прибутку, що становить 191 096 грн. При цьому, відповідачем не взято до уваги надані товариством первинні документи, які свідчать про здійснення  позивачем  з  контрагентами  господарських  операцій,  зокрема: податкові накладні, акти звання-приймання виконаних робіт та договір про виконання ремонтних робіт.

         Дані документи свідчать, про те, що ТОВ “Торгюрсервіс” в грудні 2006 р. здійснювало для ВАТ “Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр” роботи по ремонту, діагностиці, реставрації, наладці техніки на загальну суму 545 940 грн. в тому числі ПДВ  90 990 грн. Дана сума відноситься до валових витрат товариства відповідно до ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповідно до п.5.2.7. вказаного вище Закону до валових витрат відносяться суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

        Крім того, відповідно до ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік” підставою для обліку господарських операцій являються первинні документи, які фіксують факт здійснення таких операцій. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує їх здійснення (ст. 1 вказаного Закону).

      Відповідні первинні документи, що відповідають вимогам діючого законодавства було надано під час перевірки, але з незрозумілих причин данні первинні документи бухгалтерського обліку відповідачем не взято до уваги. Дані дії відповідача є порушенням п. 5.2.7. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

      Товариством під час перевірки були надані акти здавання-приймання виконаних робіт до договору надання послуг від 04.12.06 р.: акти від 06.12.06 р., 07.12.06 р., 11.12.06 р., 12.12.06 р., 12.12.06 р., 12.12.06 р., 19.12.06 р., 29.12.06 р., 29.12.06 р. З незрозумілих підстав, відповідач під час перевірки вимагав окремо акти виконаних робіт, хоча акти здавання-приймання виконаних робіт та акти виконаних робіт є одним і тим самим документом. Крім того, відповідач під час перевірки (про що і вказано в акті перевірки) зазначив, що вказані в актах роботи не відносяться до технічного обслуговування і тому відповідно не можуть віднестись до валових витрат.

          Отже, під час перевірки відповідачем взято до уваги не враховані доходи, але в той же час безпідставно проігноровані валові витрати, що підтвердженні документально, що свідчить про суб'єктивний вибірковий підхід та не об'єктивність у винесенні податкового повідомлення-рішення, в супереч ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”, яке підлягає скасуванню.

       Відповідач у запереченні проти позову, його представник у попередньому судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що 22.03.2007 р. працівниками Старокостянтинівської ОДПІ проведено планову виїзну документальну    перевірку    позивача.

         Перевіркою встановлено :

-ВАТ “Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр” в III кварталі 2005 р. не включено до валового доходу протерміновану кредиторську заборгованість в сумі 5 3250 грн., яка рахувалась в бухгалтерських регістрах підприємства станом на 01.09.2005 р. перед Казанківською виправною колоною № 93  Миколаївської області (дана заборгованість виникла по отриманих товарах ( накладна від 22.08.2002) і була списана позивачем в листопаді 2005 р., чим було порушено абз.1 пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

- при складанні декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2006 р., І півріччя 2006 р., 9 місяців 2006 р., 2006 р. допускались розбіжності між сумами валового доходу по даних    бухгалтерського та податкового обліку з сумами, відображеними в декларації з податку на прибуток (код рядка 01.1 “доходи від продажу товарів (робіт, послуг) і код рядка 01.6 “інші доходи”)  за вищевказані відповідні періоди. В результаті допущених розбіжностей занижено   скоригований валовий дохід за 2006р. в сумі 711 131грн.,чим самим було порушено пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств”.

ВАТ “Старокостянтинівський спецкар'єр” наполягає врахувати суму ремонтних робіт, наданих ТОВ “Торгюрсервіс”, до валових витрат декларації з податку на прибуток за 2006 рік.          Крім того, підприємство не надало акти виконаних робіт з детальним описом робіт по ремонту техніки, які, виходячи з усного пояснення представників підприємства , відносяться до технічного обслуговування устаткування. Відповідно до Положення про технічне обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств, затвердженого наказом Міністерства Промислової політики України № 281 від 04.07.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2003 року за № 733/8054 види робіт, які вказані в наданих документах, не відносяться до технічного обслуговування і відповідно не відносяться до валових витрат. Дані витрати по ремонту техніки повинні відноситись до витрат на поліпшення основних засобів, а так як підприємство використало свій ліміт (10 % від балансової вартості основних фондів на початок звітного року  (балансова вартість основних фондів станом на 01.01.2006 року становить 2194952 грн., 10 відсотків –219 495 грн., фактично віднесено на поліпшення основних фондів за 2006 рік 219 495 грн.), відповідно до пп.5.2.10 п.5.2. ст.5, абз. першого пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ВАТ “Старокостянтинівський спецкар'єр” не має права відносити дані витрати до валових витрат, а повинно віднести на збільшення балансової вартості основних фондів відповідних груп.

         Згідно бухгалтерського та податкового обліку позивач в грудні 2006 р. не відніс на збільшення балансової вартості основних фондів третьої групи суму отриманих від ТОВ “Торгюрсервіс” послуг по ремонту устаткування , про що свідчать надані підприємством реєстри основних засобів станом на 01.01.2006 року і на 01.01.2007 року.

          Перевіркою дотримання вимог Закону України від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” зі змінами та доповненнями, встановлено, що підприємство не включено в розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ІІ-ІУ  квартали 2005 р. та І-ІУ квартали 2006 р. автомобілі марки БєлАЗ в кількості трьох  одиниць: модифікація 7523, 754050, 540А, чим було порушено ст. 2 Закону України від  11.12.1991 року № 1963-ХІІ “Про податок з власників транспортних засобів та інших  самохідних машин і механізмів”. Таким чином, ВАТ “Старокостянтинівський спецкар'єр” було занижено податок з  власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період, що перевірявся, в сумі 29 269 грн. в т.ч.: ІІ-ІУ квартали 2005 р. в сумі 12 544 грн., за 2006 р. в сумі   16 725 грн.

           За таких обставин відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

         Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення  представників  сторін,  з'ясувавши  фактичні  обставини, на  яких  ґрунтується позовна  вимога  і  заперечення проти позову, дослідивши докази,  встановлено     наступне:

Відкрите акціонерне товариство “Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр”,                    с.Красносілка,  Старокостянтинівського району є юридичною особою, що підтверджується довідкою Управління статистики у Старокостянтинівському районі №250 та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №627697, з видами діяльності : добування піску та гравію, добування декоративного та будівельного каменю.

22.03.2007 р. Старокостянтинівською ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ “Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр” вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2006 р. та валютного законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2006 р.

Перевірку проведено відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок Старокостянтинівської ОДПІ, плану перевірки підприємства та за наявності відповідних направлень на проведення перевірки працівників податкового органу (направлення №119 від 15.02.2007 р.).

За наслідками перевірки складено відповідний акт №231-05471885 від 22.03.2007 р. де зазначено, що перевіркою встановлено ряд порушень вимог чинного законодавства позивачем, зокрема :

- пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, абз.1 пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, абз.3 пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті знижено податок на прибуток в сумі 191 096 грн. в тому числі:                         3 квартал 2005 р. –13 313 грн., 1 квартал 2006 р. –мінус 868 грн.. 2 квартал 2006 р. –мінус 20085 грн.,                   1 півріччя 2006 р. –мінус 20 953 грн., 3 квартал 2006 р. –85 477 грн., 9 місяців 2006 р. –64 524 грн.,                      4 квартал 2006 р. –113 259 грн., 2006 рік –177 783 грн.;

- ст.2 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, в результаті чого занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 29 269 грн. в т.ч.: 2 квартал 2005 р. –4 181 грн., 3 квартал 2005 р. –4 181 грн.,  4 квартал 2005 р. –4 181 грн., 1 квартал 2006 р. –4 181 грн., 2 квартал 2006 р. –4 181 грн., 3 квартал 2006 р. –4 181 грн., 4 квартал 2006 р. –4 181 грн.

         За наслідками перевірки та на підставі її акту відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0000292300/0 від 29.03.2007 р., відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів у розмірі 40 976 грн. 00 коп., де 29 269 грн. основне зобов'язання, 11 707 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0000262300/0 від 29.03.2007 р. відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 226 033 грн., де 191 096 грн.  основне зобов'язання, 34 937 грн. - штрафні  (фінансові) санкції.             

        Відповідно до листа Голови Представництва Держпідприємництва України у Вінницькій області, автомобілі марки “БєлАЗ” належать до коду, за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності –8709 (транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані).

        Автомобілі марки “БєлАЗ”, які належали позивачу на момент проведення перевірки згідно зі свідоцтвами про реєстрацію технологічного транспортного засобу та технічною характеристикою автомобілів наданими в матеріали справи, виконують роботи технологічного циклу виробництва тільки у внутрішніх межах підприємства, перевозять вантажі (гранітну масу) тільки на короткі відстані в межах підприємства, з кар'єра до дробильного виробництва, що підтверджується подорожніми листами зазначених вантажних транспортних засобів з фактичними маршрутами їх пересування (лист №620 від 01.12.2005 р., №619 від 01.12.2005 р., №618 від 01.12.2005 р.).

        Згідно із свідоцтвами про реєстрацію технологічного транспортного засобу, наданими позивачем в матеріали справи, автомобілі БєлАЗ,  зареєстровані в Хмельницькій державній інспекції охорони праці на виробництвах підвищеної небезпеки та гірничого нагляду.

        Відповідно до договору від 04.12.2006 р. “Про надання послуг по ремонту техніки” укладеного між позивачем (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгюрсервіс” (виконавець), м.Київ, останній бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами здійснити ремонт техніки і здати замовникові виконі роботи, а замовник зобов'язується надати виконавцю відповідну техніку, яка буде вказана в актах здавання-приймання наданих послуг, забезпечити своєчасне фінансування ремонтних робіт, прийняти закінчені роботи і повністю сплатити вартість робіт.

        ТОВ “Торгюрсервіс” в грудні 2006 р. здійснювало для ВАТ “Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр” роботи по ремонту, діагностиці, реставрації, наладці техніки ( а саме: ремонт паливних апаратур, діагностика гідросистеми навантажувача “Сталева воля”, наладка електрообладнання екскаватора ЕКГ 5А, наладка та діагностика електрообладнання та гідросистеми СБШ –205, діагностика та наладка екскаватора ЕО –2503 та обладнання –дробарно-сортувальний завод, реставрація привідного вала та корпусу привідного вала дробарки ДКТ, реставрація конусу дробарки КМД –2200 та вала дробарки СМД –111, реставрація та ремонт стрілки екскаватора ЕКГ 5А та ремонту рукоятки екскаватора ЕКГ 5А, ремонту поворотної платформи та механізмів повороту екскаватора ЕКГ 5А) на загальну суму 545 940 грн. в тому числі ПДВ  90 990 грн.

       Зазначені обставини підтверджуються податковими накладними від 06.12.2006 р., 07.12.2006 р., 11.12.2006 р., 12.12.2006 р., 19.12.2006 р., 29.12.2006 р., Актами звання-приймання виконаних робіт від 06.12.2006 р., 07.12.2006 р., 11.12.2006 р., 12.12.2006 р., 19.12.2006 р., 29.12.2006 р., книгою розрахунків та відомістю за березень 2007 р.

           Відповідно до листа ДПІ у Подільському районі м.Києва ТОВ “Торгюрсервіс” за юридичною адресою не знаходиться, перебуває на обліку в ДПІ з 14.07.2005 р., є платником ПДВ з 28.07.2005 р.

           Позивач, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з позовом до суду про їх скасування.

          Досліджуючи надані сторонами  докази, аналізуючи наведені  міркування  та  заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне:

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

        Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України “Про дорожній рух” державній реєстрації  та  обліку  підлягають  призначені  для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски.

        Державна реєстрація і облік здійснюються органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.

       Усі інші механічні транспортні засоби підлягають відомчій реєстрації та обліку, порядок яких установлюється: - великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів незалежно від форм власності, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування - Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

       Правилами державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних   транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній  мережі загального користування, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України  від 01.07.2004  № 163, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.07.2004 р. за № 888/9487, встановлено, що технологічний транспортний  засіб  -  великотоннажні  й  інші технологічні автомобілі, гусеничні і колісні трактори, у тому числі з навісним обладнанням, інші машини і механізми на їхньому шасі, автотракторні причіпи і напівпричіпи, причіпні механізми, скрепери самохідні і причіпні, вантажопідйомні та інші машини на спеціальному самохідному шасі, самохідна дорожньо-будівельна техніка, навантажувачі всіх типів, авто- і електрокари, електровізки та інші, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування. Додатком №1 до вказаних Правил визначено перелік технологічних транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку органами Держнаглядохоронпраці. У вказаний перелік п.1 включені великотоннажні та інші технологічні автомобілі.

         Згідно ст. 1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” платниками податку з власників транспортних засобів та  інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

           Ч.2 ст.2 вказаного Закону визначено транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування, куди включено транспортні засоби вантажні,  самохідні,  що використовуються на  заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - код 87 09.

         Основними правилами інтерпретації Класифікації товарів, що є додатком до Закону України “Про Митний тариф України” вказані вище транспортні засоби класифіковано саме за кодом 87 09.

          Автомобілі марки БєлАЗ, що використовуються на підприємстві позивача є великотоннажними автомобілями, призначені для використання безпосередньо в технологічних процесах, виконують роботи технологічного циклу виробництва тільки у внутрішніх межах підприємства, перевозять вантажі (гранітну масу) тільки на короткі відстані в межах підприємства, з кар'єра до дробильного виробництва. Дані автомобілі підлягають відомчій реєстрації і зареєстровані в Хмельницькій державній інспекції охорони праці на виробництвах підвищеної небезпеки та гірничого нагляду, відповідно до вимог ч.3 ст. 34 Закону України “Про дорожній рух”.

          Крім того, судом враховується, що ст.7 Закону України  “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” встановлено, що у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом. Інші санкції даним Законом не передбачені. Тому у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

          Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові  витрати  виробництва  та  обігу  (далі  - валові витрати) - сума будь-яких  витрат  платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних   як компенсація вартості товарів (робіт,  послуг),  які  придбаваються (виготовляються) таким платником  податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

          Згідно п.5.2.7 ст. 5 вказаного вище Закону до валових витрат відносяться суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

            Пп.1.22.1. п.1.22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що безповоротна фінансова допомога - це:

    сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

    сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

    сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

    основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без  встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

     сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

       Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - загальна сума  доходу  платника  податку від  усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає:     

-загальні  доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п.п.4.1.1. п.4.1 ст.4 Закону);

- Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

    сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" ( 911-15 ); ( Абзац другий підпункту 4.1.6 пункту 4.1  статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 911-IV ( 911-15 ) від 05.06.2003 )

    сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у   тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;

    сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому п.12.2 цього Закону;

    сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

    сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

    вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

    сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

    сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

    сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до  діючого тарифу на електричну та теплову енергію

    доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);

    сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку. ( п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону).

Відповідно до ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік” підставою для обліку господарських операцій являються первинні документи, які фіксують факт здійснення таких операцій. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує їх здійснення.

Відповідно до Листа Державної податкової адміністрації України від 31.03.2006 р. №1931/Х/15-0314, платник податку має право включати до складу валових витрат лише витрати, які підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Згідно Положення “Про технічне обслуговування устаткування гірничо добувних підприємств”, затвердженого наказом Мінпромпролітики України від 04.07.2003 р. №281 визначено повний перелік робіт, які відносяться до технічного обслуговування та ремонту устаткування. Зокрема, технічне обслуговування - комплекс операцій або операція з підтримки працездатності або справності об'єкта устаткування при використанні    за    призначенням,    чеканні, зберіганні  і транспортуванні ; ремонт - комплекс операцій з відновлення  працездатності об'єкта  устаткування  (або його складових частин) з частковим або повним відновленням його ресурсу, визначеного нормативно-технічною документацією,   у   результаті   виконання  якого  передбачається поліпшення стану об'єкта.

Роботи : по ремонту паливних апаратур, діагностика гідросистеми навантажувача “Сталева воля”, наладка електрообладнання екскаватора ЕКГ 5А, наладка та діагностика електрообладнання та гідросистеми СБШ –205, діагностика та наладка екскаватора ЕО –2503 та обладнання –дробарно-сортувальний завод, реставрація привідного вала та корпусу привідного вала дробарки ДКТ, реставрація конусу дробарки КМД – 2200 та вала дробарки СМД –111, реставрація та ремонт стрілки екскаватора ЕКГ 5А та ремонту рукоятки екскаватора ЕКГ 5А, ремонту поворотної платформи та механізмів повороту екскаватора ЕКГ 5А, які є предметом  в договорі від 04.12.2006 р. “Про надання послуг по ремонту техніки” укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгюрсервіс” та вказані в актах здавання-приймання виконаних робіт від 06.12.2006 р., 07.12.2006 р., 11.12.2006 р., 12.12.2006 р., 19.12.2006 р., 29.12.2006 р., відносяться до технічного обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств.

Судом враховується, що дані роботи були виконані контрагентом в грудні 2006 р., що підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Доводи відповідача та його представників проти позову не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, спростовуються наявними матеріалами, а тому судом до уваги не приймаються.

                  За таких обставин, позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від             № 0000292300/0 від 29.03.2007 р. відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів у розмірі 40 976 грн. 00 коп., де 29 269 грн. основне зобов'язання, 11 707 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0000262300/0 від 29.03.2007 р. відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 226 033 грн., де 191 096 грн.  основне зобов'язання, 34 937 грн. - штрафні  (фінансові) санкції підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову згідно ст.94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем (державне мито згідно платіжного доручення № 367 від 12.04.2007 р. в сумі 3,40 грн.), присуджуються йому у розмірах та у відповідності до вимог п.п.2 п.3 Перехідних та Перехідних положень КАС України. При цьому згідно ч.1 ст. 94 Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного  бюджету України.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

       Позов Відкритого акціонерного товариства “Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр”,                            с.Красносілка, Старокостянтинівського району до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції,  м. Старокостянтинів про  скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000292300/0, 0000262300/0 від 29.03.2007 р.  задовольнити.

        Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000292300/0 від 29.03.2007 р., що прийняте Старокостянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією, м.Старокостянтинів, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по сплаті податку з власників транспортних засобів юридичних осіб в розмірі 40 976,00 грн., де 29 269,00 грн. –основне зобов'язання, 11 707,00 грн. –штрафні (фінансові санкції) та податкове повідомлення-рішення № 0000262300/0 від 29.03.2007 р. що прийняте Старокостянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією, м.Старокостянтинів, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 226 033,00 грн., де 191 096,00 грн. –основне зобов'язання, 34 937,00 грн. –штрафні  (фінансові санкції).

         Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр”, с.Красносілка, Старокостянтинівського району (п/р 26007478860001 в КБ “Приватбанк”, м.Хмельницький, МФО 315405, код ЄДРПОУ 0547188) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.)  відшкодування сплаченого судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя