Постанова

від 23.06.2017 по справі 804/2602/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 р. справа № 804/2602/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ" до Головного управління Державної служби України з питань праці (Держпраці) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови від 05.04.2017 р., -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю МЛ (далі - ТОВ МЛ , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань праці (Держпраці) у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати неправомірною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань праці (Держпраці) у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 105/4.7-2/294 від 05.04.2017 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю МЛ накладено штраф у розмірі 256000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова винесена протиправно, оскільки під час проведення перевірки відповідачем було надано направлення на проведення перевірки № 81/4.7-2 від 06.03.2016 р., яке не відповідає вимогам ст.. 6, 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме: направлення на проведення перевірки № 81/4.7-2 датоване 06.03.2016 року, тобто оформлене за рік до винесення наказу про перевірку № 439-П від 06.03.2017 року; направлення на проведення перевірки № 81/4.7-2 від 06.03.2016 року не містить жодної вказівки на підставу проведення позапланової перевірки в розумінні ч. 1, 2 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , що свідчить про протиправність проведеної перевірки. Також, постанова від 05.04.2017 р. не відповідає та не ґрунтується на висновках акту позапланової перевірки від 16.03.2017 р., зокрема, актом перевірки зазначено, що під час перевірки відомостей нарахування оплати праці за жовтень-грудень 2016 року 7 особам, а в оскаржуваній постанові перелічені 8 осіб, у зв'язку з чим безпідставно завищено суму штрафних санкцій на 32000 грн. Крім того, вказує, що під час проведеної перевірки відповідач дійшов до хибних висновків щодо встановлення посадових окладів працівникам менше рівня мінімальної заробітної плати, що не відповідає вимогам Кодексу законів про працю України (а.с.5-10).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритом у судовому засіданні (а.с. 3).

У судове засідання 23.06.2017 р. прибув представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві, скасувавши постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 105/4.7-2/294 від 05.04.2017 року.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що під час проведення перевірки були встановлені численні порушення, зокрема: фактично під час перевірки відомостей нарахування оплати праці за жовтень-грудень 2016 року встановлено, що працівникам встановлені посадові оклади: ОСОБА_3 інженер з охорони праці - 1540 грн., ОСОБА_4 економіст - 1540 грн., ОСОБА_5 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_6 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_7 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_8 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_9 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_10 енергетик 1410 грн., проте Законом України Про Державний бюджет України на 2016 рік встановлено, що з 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 грн., з 01.05.2016 року - 1450,00 грн., з 01.12.2016 року - 1600 грн. Отже посадові оклади означених працівників становили менше рівня мінімальної заробітної плати та не відповідали вимогам Кодексу законів про працю України.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю МЛ (код ЄДРПОУ 32974078) зареєстровано09.04.2004 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради.

У період з 15.03.2017 року по 16.03.2017 року на підставі наказу від 06.03.2017 року №439-П та направлення на перевірку № 81/4.7-02 від 06.03.2017 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області була проведена позапланова перевірка ТОВ МЛ з питань додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт перевірки № 105/4.7-2 від 16.03.2017 року (а.с. 15-26).

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення: вимог законодавства про працю в частині обов'язку роботодавця додержання мінімальних гарантій в оплаті праці. Фактично під час перевірки відомостей нарахування оплати праці за жовтень-грудень 2016 року встановлено, що працівникам встановлені посадові оклади: ОСОБА_3 інженер з охорони праці - 1540 грн., ОСОБА_4 економіст - 1540 грн., ОСОБА_5 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_6 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_7 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_8 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_9 машиніст кочегар - 1340 грн. Законом України Про Державний бюджет України на 2016 рік для працездатних осіб встановлюється розмір мінімальної заробітної плати (посадового окладу) 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 грн., з 01.05.2016 року - 1450,00 грн., з 01.12.2016 року - 1600 грн. Тобто посадові оклади вищезазначених працівників менше рівня мінімальної заробітної плати і не відповідають вимогам Кодексу законів про працю України. Індексація заробітної плати проводиться.

05 квітня 2017 року на підставі акта перевірки № 105/4.7-2 від 16.03.2017 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 105/4.7-2/294, якою на ТОВ МЛ , на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України, накладено штраф у розмірі 256000,00 грн. (а.с.29).

Як вбачається з даної постанови, остання винесена з огляду на те, що фактично під час перевірки відомостей нарахування оплати праці за жовтень-грудень 2016 року встановлено, що працівникам встановлені посадові оклади: ОСОБА_3 інженер з охорони праці - 1540 грн., ОСОБА_4 економіст - 1540 грн., ОСОБА_5 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_6 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_7 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_8 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_9 машиніст кочегар - 1340 грн., ОСОБА_10 енергетик 1410 грн.

Правомірність винесеної Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області постанови є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон).

Відповідно до статті 2 Закону, дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя; державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду); державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення; державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону, підставами для здійснення позапланових заходів є

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Частинами 1, 2 статті 7 Закону передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Проте, як вбачається зі змісту наказу від 06.03.2017 року № 439-П та направлення на перевірку № 81/4.7-02 від 06.03.2017 року, останні видані на проведення перевірки дотримання вимог законодавства про працю у ТОВ МЛ без зазначення підстав проведення такої, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Суд зазначає, що доручення Держпраці від 22.07.2016 року № 7738/4/4.1 - ДП-16 Про виконання Плану заходів щодо координації спільних дій по виявленню фактів використання праці неоформлених працівників , який відображений у наказі від 06.03.2017 року № 439-П, не може бути визнаний як самостійна підстава для здійснення позапланових заходів.

Таким чином, приймаючи рішення про проведення позапланової перевірки ТОВ МЛ на підставі доручення Держпраці від 22.07.2016 року № 7738/4/4.1 - ДП-16 Про виконання Плану заходів щодо координації спільних дій по виявленню фактів використання праці неоформлених працівників , та здійснюючи перевірку за відсутності підстав її проведення, визначених частиною 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , відповідач діяв поза межами наданих повноважень та в порушення вимог діючого законодавства.

Судом встановлено, що наказом ТОВ МЛ Про перевод ОСОБА_3Л. № 42 від 03.11.2008 року ОСОБА_3 переведено за сумісництвом на постійне місце роботи до ТОВ МЛ згідно заяви.

Згідно з наказом TOB MЛ Про приймання на роботу № 3 від 01.07.2004 року ОСОБА_4 прийнято на посаду менеджера з окладом згідно штатного розкладу.

Наказом ТОВ МЛ Про приймання на роботу № 52 від 20.06.2011 року ОСОБА_5 прийнято до ТОВ МЛ згідно заяви на посаду машиніста кочегара котельні.

Наказом ТОВ МЛ Про прийняття на роботу за сумісництвом № 20 від 01.11.2007 року ОСОБА_10 прийнято до ТОВ МЛ за трудовою угодою з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу.

Штатним розкладом TOB МЛ на 01.01.2014 року встановлен, що посадовий оклад головного енергетика становить 1410,00 грн., менеджера-економіста становить 1680,00 грн., інженера з охорони праці - 1540,00 грн., машиніст-кочегар котельної - 1340,00 грн.

Таким чином, посадовий оклад ОСОБА_4 становить 1680,00 гри., що перевищує рівень мінімальної заробітної плати, що був законодавчо встановлений станом на жовтень - грудень 2016 року, та свідчить про невідповідність тверджень Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетроській області про те, що посадовий оклад ОСОБА_4А нібито становить 1540,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що у жовтні 2016 року посадовий оклад ОСОБА_3 складав 1540,00 грн., ОСОБА_4 - 1680,00 грн., ОСОБА_5 1340,00 грн., а загалом нараховано 2890,23 грн., ОСОБА_7 - 1340,00 грн., а загалом нараховано 2908,77 грн., ОСОБА_8 - 1340,00 грн., а загалом нараховано 2277,69 грн., ОСОБА_9 - 1340,00 грн., а загалом нараховано 2885,18 грн., ОСОБА_10 - 1410 грн.(за сумісництвом відпрацьовано 3 дні).

Також відповідачем зазначається, що згідно відомостей нарахування оплати праці за жовтень - грудень 2016 року машиністу кочегару ОСОБА_6 встановлений посадовий оклад в розмірі 1340,00 грн., що не відповідає дійсності та є цілковито неможливим, оскільки 09.10.2016 року ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 10.10.2016 року Жовтневим районним у м. Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1604, а також наказом TOB MЛ Про виключення зі списків працівників ОСОБА_6А. № 10/10/2016 від 17.10.2016 року.

Таким чином, ОСОБА_6 у зв'язку зі смертю не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата за період жовтень - грудень 2016 року, що спростовує відповідний висновок акту перевірки № 105/4.7-2 від 16.03.2017 року та свідчить про необґрунтованість останнього.

Висновок Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетроській області, наведений у акті перевірки № 105/4.7-2 від 16.03.2017 року, щодо допущення підприємством порушення статті 95 Кодексу законів про працю України в частині додержання роботодавцем мінімальних гарантій в оплаті праці у жовтні - грудні 2016 року є неправомірним, помилковим та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.Так як до складу мінімальної заробітної плати, крім посадового окладу, включається також сума індексації доходів працівника як різновид гарантійної виплати у складі додаткової заробітної плати.Тому сума заробітної праці, що нарахована та виплачена працівникам TOB MЛ , перевищує рівень мінімальної заробітної плати за період жовтень - грудень 2016 року, що свідчить про дотримання ТОВ МЛ вимог статті 95 Кодексу законів про працю України та помилковість висновків акту перевірки акту перевірки № 105/4.7-2 від 16.03.2017 року.

Наведений висновок також підтверджується змістом порівняльних таблиць нарахування заробітної плати, підготовлених для наочності щодо працівників, зазначених в акті перевірки № 105/4.7-2 від 16.03.2017 року: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, з яких вбачається, що сума фактично нарахованої заробітної плати таких працівників з урахуванням індексації дорівнює або перевищує аналогічну суму заробітної плати, розраховану, виходячи з посадового окладу в розмірі мінімальної заробітної плати.

Так, згідно статті 95 Кодексу законів про працю України, мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Як вбачається зі змісту статей 7 і 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб складає з 1 січня 2016 року - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень; мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складає з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 8,29 гривні, з 1 травня - 8,69 гривні, з 1 грудня - 9,59 гривні.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно статті 2 Закону України "Про оплату праці" основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці (стаття 3 Закону України "Про оплату праці").

Відповідно до частин 1-3 статті 31 Закону України "Про оплату праці" розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоровя, за роботу в нічний та надурочний час, розїзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Згідно статті 33 Закону України "Про оплату праці" в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до листу Міністерства соціальної політики України щодо включення індексації до виплат, які враховуються до зарплати при забезпеченні її мінімального розміру, від 13.02.2017 року № 317/2/101-17/282 сума індексації включається до виплат, які мають враховуватись до заробітної плати при забезпеченні її мінімального розміру.

Проаналізувавши чинне законодавство та надані позивачем докази, а саме: відомості про нарахування заробітної плати за жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, судом встановлено, що за жовтень-листопад 2016 року працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9була нарахована заробітна плата та індексація за фактично відпрацьований час. Вона склала суму більшу ніж встановлену законом мінімальну заробітну плату в сумі 1450 грн. Посадовий оклад не має відповідати розміру мінімальної заробітної плати на відповідний період, так як законодавством це не передбачено. Також за грудень 2016 року ОСОБА_3 була нарахована заробітна плата та індексація за фактично відпрацьований час, а ОСОБА_4 були нараховані відпускні, дані виплати більше ніж встановлена законом мінімальна заробітна плата в сумі 1600 грн. Працівникам ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 були нараховані заробітна плата та індексація за фактично відпрацьований час, компенсація за невикористану відпустку.

За сукупності викладених обставин, наведений висновок Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області не відповідає ані фактичним обставинам справи, ані змісту нормативно-правових актів, на які посилається контролюючий орган як на підставу такого висновку, та спростовується змістом кадрової та бухгалтерської документації ТОВ МЛ , що вказує на безпідставність і неправомірність такого висновку та унеможливлює притягнення ТОВ МЛ до відповідальності за правопорушення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про протиправність постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 105/4.7-2/294 від 05.04.2017 року, а отже про її скасування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі викладеного, враховуючи, що порушення вимог діючого законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ", що було предметом перевірки, не підтверджено, підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МЛ про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 105/4.7-2/294 від 05.04.2017 року підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю МЛ при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4320,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 73 від 26.04.2017 р. (а.с. 4) та платіжним дорученням № 60 від 12.04.2017 року (а.с. 11).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 4320,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної служби України з питань праці (Держпраці) у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 23 червня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснено протягом п'яти днів, з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ" до Головного управління Державної служби України з питань праці (Держпраці) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови від 05.04.2017 р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань праці (Держпраці) у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 105/4.7-2/294 від 05.04.2017 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "МЛ" накладено штраф в розмірі 256000,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ" (код ЄДРПОУ 32974078) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з питань праці (Держпраці) у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) документально підтверджені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 4320,00 грн. (чотири тисячі триста двадцять гривень 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 23 червня 2017 року.

Суддя (підпис) ОСОБА_12